Рішення № 67319702, 15.06.2017, Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра (до 25.04.2025 - Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська)

Справа № 199/2286/17

(2/199/1523/17)

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

15 червня 2017 року Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська

в складі: головуючого судді Руденко В.В.,

при секретарі Куземі О.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2, третя особа: товариство з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект», про визнання протиправним та скасування рішення приватного нотаріуса,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про визнання протиправним та скасування рішення приватного нотаріуса, зазначивши, що він 16.05.2008 року уклав з АКІБ «Укрсиббанк» кредитний договір №11347243000, за умовами якого Кредитор надав позичальнику у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності, цільового характеру використання грошових коштів, а позичальник зобов'язується в порядку та на умовах, визначених кредитним договором, повертати кредит. Даний кредит був наданий в іноземній валюті (доларах США). В забезпечення належного виконання зобов'язань за кредитним договором був укладений іпотечний договір №11347243000/11347261000/1 від 16.05.2008 р.

За умовами іпотечного договору іпотекодавець передав в іпотеку іпотекодержателю в якості забезпечення виконання зобов'язань за договором кредиту нерухоме майно, а саме квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

12.12.2011 року АКІБ «Укрсіббанк» відступило товариству з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» відповідно до договору факторингу №1 свої права, вимоги за зобов'язанням відповідача по кредитному договору.

Позивач зазначає, що на початку лютого 2017 року до його квартири за адресою АДРЕСА_1, намагались потрапити співробітники ТОВ «Кей-Колект» та пред'явили документи: витяг з Державного реєстру прав на нерухоме майно, де зазначено, що новим власником квартири за адресою АДРЕСА_1, є ТОВ «Кей-Колект», у звязку з чим вимагали виселення осіб, що проживають в даній квартирі. Таким чином він дізнався, що незаконно позбавлений прав на володіння нерухомим майном, квартирою та, що ці дії були вчинені приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2.

Позивач вважає, що оскільки окремого договору, щодо спірної квартири, між ним, АКІБ «Укрсиббанк» та ТОВ «Кей-Колект» укладено не було, тому вчинені дії щодо реєстрації прав власності на нерухоме майно за адресою АДРЕСА_1 і проведення реєстраційного запису у приватного нотаріуса ОСОБА_2 на користь ТОВ «Кей-Колект», з припиненням прав власності ОСОБА_1 були протиправні. Крім того на час здійснення приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 реєстрації права власності на квартиру АДРЕСА_2 за ТОВ «Кей-Колект», на зазначену квартиру було накладено арешт та оголошено заборону на її відчуження, також зазначені нотаріальні дії відбулись без згоди опікунської ради, оскільки в даній квартирі на момент відчуження була зареєстрована і проживала інвалід III групи ОСОБА_3. Крім того, дії нотаріуса суперечили ОСОБА_4 України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті».

У звязку з вище викладеним позивач просить суд визнати протиправним і скасувати рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2, від 21.09.2015 р. про державну реєстрацію прав власності за Товариством з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» на нерухоме майно квартиру за адресою АДРЕСА_1.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд їх задовольнити, надав суду пояснення аналогічні викладеним у позові.

Представник товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, просив суд відмовити в їх задоволенні, оскільки вважає державну реєстрацію прав власності за Товариством з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» на нерухоме майно квартиру за адресою АДРЕСА_1 законною.

Відповідач до судового засідання не зявилась, про час, дату та місце слухання справи повідомлена належним чином. Тому суд вважає можливим зі згоди представника позивача, у відповідності до вимог ст. 224 ЦПК України, провести заочний розгляд справ та постановити заочне рішення.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача та третьої особи, дослідивши докази в їх сукупності, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 16.05.2008 року позивач по справі уклав з АКІБ «Укрсиббанк» кредитний договір №11347243000, за умовами якого кредитор надав позичальнику у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності, цільового характеру використання грошових коштів, а позичальник зобов'язується в порядку та на умовах, визначених кредитним договором, повертати кредит. Даний кредит був наданий в іноземній валюті - доларах США. В забезпечення належного виконання зобов'язань за кредитним договором був укладений іпотечний договір №11347243000/11347261000/1 від 16.05.2008 р., за умовами якого іпотекодавець передав в іпотеку іпотекодержателю в якості забезпечення виконання зобов'язань за договором кредиту нерухоме майно а саме квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

12.12.2011р. АКІБ «Укрсіббанк» відступило товариству з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» відповідно до договору факторингу №1 свої права, вимоги за зобов'язанням відповідача по кредитному договору.

21 вересня 2015 року на підставі заяви ТОВ «Кей-Колект» приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5 було прийнято рішення № 24608505 про проведення державної реєстрації права власності на підставі договору іпотеки, відповідно до якого право приватної власності на квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_3, зареєстровано за ТОВ «Кей-Колект», про що внесено відомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (номер запису 11262250) .

Відповідно достатті 1 ОСОБА_4 України «Про іпотеку»іпотекою визнається вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника в порядку, встановленому цим ОСОБА_4. Іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду.

Згідно з частиною 1 статті 35 даного ОСОБА_4 в разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішенняпро звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.

Статтею 36 ОСОБА_4 України «Про іпотеку»встановлено, що сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулюваннянапідставідоговору. Позасудове врегулювання здійснюєтьсязгідноіз застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем і іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, що підлягає нотаріальному посвідченню, який може бути укладений одночасно з іпотечним договором або в будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Договір про задоволення вимог іпотекодержателя, яким також вважається відповідне застереження в іпотечному договорі, визначає можливий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цьогоОСОБА_4. Визначений договором спосіб задоволення вимог іпотекодержателя не перешкоджає іпотекодержателю застосувати інші встановлені цим ОСОБА_4 способи звернення стягнення на предмет іпотеки.

Договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками, може передбачати: передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання у порядку, встановленомустаттею 37 цього ОСОБА_4; право іпотекодержателя від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, встановленомустаттею 38 цього ОСОБА_4.

Частиною 1статті 37 ОСОБА_4 України "Про іпотеку"передбачено, що іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання. Рішення про реєстрацію права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, що є предметом іпотеки, може бути оскаржено іпотекодавцем у суді.

Як вбачається зі змісту договору іпотеки №11347243000/11347261000/1, укладеного 16 травня 2008 року між АКІБ «УкрСиббанк» та позивачем, іпотекодержатель має право звернення стягнення на предмет іпотеки у разі порушення іпотекодавцями будь-якого зобов'язання за цим договором або будь-якого зобов'язання, що забезпечено іпотекою за цим договором; у разі виникнення загрози знищення, пошкодження чи втрати предмета іпотеки; в інших випадках відповідно до діючого законодавства (пункт 4.1 договору іпотеки).

Згідно з пунктом 4.2 договору іпотеки звернення стягнення здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса, позасудового врегулювання у відповідності до умов цього договору таОСОБА_4 України «Про іпотеку», з інших, передбачених законодавством України, підстав.

Звернення стягнення на предмет іпотеки з застосуванням позасудового врегулювання здійснюється відповідно до розділу 5 цього договору та відповідно доОСОБА_4 України «Про іпотеку»(пункт 4.5 договору).

Так, згідно з пунктом 5.1 договору іпотеки сторони досягли згоди про можливість звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання.

Відповідно до 5.2 договору іпотеки позасудове врегулювання здійснюється одним із наступних способів звернення стягнення на предмет іпотеки: пп. 5.2.1 - передача іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання на підставі окремого договору про задоволення вимог іпотекодержателя у порядку, встановленомуОСОБА_4 України «Про іпотеку»; пп. 5.2.2 - отримання іпотекодержателем права продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу від імені іпотекодавця на підставі окремого договору про задоволення вимог іпотекодержателя у порядку, встановленомуОСОБА_4 України «Про іпотеку».

Згідно з пунктом 5.3 договору іпотеки позасудове врегулювання може бути застосовано сторонами в будь-який момент звернення стягнення на Предмет іпотеки, але в будь-якому разі лише до моменту набрання законної сили рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Аналіз наведених положень укладеного між сторонами договору іпотеки свідчить про можливість звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання лише на підставі окремого договору про задоволення вимог іпотекодержателя у порядку, встановленомуОСОБА_4 України «Про іпотеку».

Разом із тим, судом встановлено, що жодних окремих договорів про задоволення вимог іпотекодержателя, як то передбачено статтями36,37 ОСОБА_4 України «Про іпотеку»та умовами договору іпотеки,між сторонами не укладалося.

Суд звертає увагу, що відповідне застереження про передачу іпотекодавцями іпотекодержателю у випадку невиконання основного зобов'язання права власності на предмет іпотеки, яке за своїми правовими наслідками прирівнюється до договору про задоволення вимог іпотекодержателя, в іпотечному договорі відсутнє. В іпотечному договорі міститься лише положення про можливість передання іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання на підставі окремого договору про задоволення вимог іпотекодержателя. Тому доводи третьої особи про реєстрацію права власності у зв'язку із переходом до іпотекодержателя права власності на предмет іпотеки в позасудовому порядку згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя є безпідставними.

Отже, приймаючи до уваги, що окремий договір про задоволення вимог іпотекодержателя шляхом передання права власності на предмет іпотеки не укладався, суд вважає, що рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 21.09.2015 року про реєстрацію за ТОВ «Кей-Колект» права власності на нерухоме майно - квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_3, було прийнято відповідачем з порушенням приписів законодавства, оскільки при його прийнятті не було перевірено наявність факту виконання відповідних умов правочину, з якими закон та відповідний правочин пов'язує можливість переходу права власності.

Враховуючи наведене, рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 24608505 від 21.09.2015 року, яким за ТОВ «Кей-Колект» зареєстровано право власності на предмет іпотеки необхідно скасувати.

В іншій частині позовні вимоги, а саме про визнання протиправним рішення відповідача не підлягають задоволенню, оскільки такий спосіб захисту цивільних прав та інтересів не передбачено ст. 16 ЦК України. Не підлягають також задоволенню і вимоги позивача в частині порушень відповідачем ОСОБА_4 України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», та порушень прав зареєстрованої особи-інваліда, оскільки належними та допустимими доказами суду не підтверджені.

Суд не приймає до уваги заперечення проти позову представника третьої особи, оскільки вони спростовуються вищенаведеними доказами.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати по справі, що складаються з судового збору в розмірі 960,00 грн.

Керуючись ст.ст.10, 60, 130, 214, 215,224, 81, 88 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 про визнання протиправним і скасування рішення, - задовольнити частково.

Скасуватирішенняприватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 21 вересня 2015 року року, номер запису 11262250, згідно з якимпроведено державну реєстрацію права власностіна квартиру за адресою: АДРЕСА_4 за товариством з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект».

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 960,00 грн.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Дніпропетровської області через Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська шляхом подачі у десятиденний строк з дня його проголошення апеляційної скарги.

Заява про перегляд цього рішення може бути подана відповідачем в Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя