Ухвала суду № 67317527, 16.06.2017, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/20609/17

Провадження № 1-кс/761/12835/2017

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 червня 2017 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва Циктіч В.М., за участі секретаря Філь В.В., прокурора Борисенка О.В., захисника Козоріза С.В., підозрюваного ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 120 171 000 000 000 70, у якому

гр. ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Києва, громадянин України, українець, з неповною середньою освітою, у зареєстрованому шлюбі не перебуває, офіційно не працевлаштований, зареєстрований та фактично мешкає за адресою - АДРЕСА_1, не судимий;

підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення за ч.3 ст.307 КК України,

у с т а н о в и в :

До Шевченківського районного суду м. Києва надійшло погоджене з прокурором відділу прокуратури м.Києва Борисенком О.В. клопотання старшого слідчого СУ ГУ НП у м.Києві Мазурова М.А. про застосування до підозрюваного ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

На обґрунтування клопотання зазначено, що 16.06.2017 ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 3 ст. 307 КК України, що скоєне за таких обставин.

ОСОБА_2 незаконно виготовляв, зберігав, перевозив та збував на території м. Києва психотропну речовину - амфетамін.

Так, ОСОБА_2 24.04.2017, 05.05.2017 та 14.06.2017 перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1, керуючись корисливим мотивом, збув ОСОБА_5 за грошові кошти порошкоподібну речовину світлого кольору масою 2,053 г.

Відповідно до висновків експертів від 26.05.2017 №11-2/3120, 26.05.2017 №11-2/3374 та 16.06.2017 № 11-2/4289 надана на дослідження порошкоподібна речовина білого кольору містить психотропну речовину - амфетамін загальною масою 28,233 гр.

Таким чином, ОСОБА_2, діючи умисно, з корисливих мотивів, здійснював збут психотропної речовини - амфетаміну в особливо великих розмірах.

Слідчий вважає, що підозрюваний може переховуватись від органу досудового слідства або суду, знищити, сховати або спотворити речі та документи, що мають значення для кримінального провадження, незаконно впливати на свідків та іншого співучаснику вчинення злочину, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання, просив його задовольнити з підстав, які зазначені у клопотанні.

Підозрюваний та його захисник заперечували проти задоволення клопотання, оскільки ОСОБА_2 повністю визнав свою вину, має твердий намір співпрацювати зі слідством, тому сторона захисту вважала, що належну процесуальну поведінку підозрюваного може забезпечити запобіжний захід, не пов'язаний з триманням ОСОБА_2 під вартою.

Крім того, захисник просив врахувати, що цивільна дружина ОСОБА_2 вагітна, має дитину від першого шлюбу, яка перебуває на утриманні підозрюваного, тобто застосування ініційованого запобіжного заходу унеможливить матеріальне забезпечення вказаних осіб.

Окремо підозрюваний пояснив, що матеріальне забезпечення сім'ї здійснювалось ним за рахунок збуту психотропної речовини.

Слідчий суддя, заслухавши сторони кримінального провадження, вивчивши надані суду матеріали, дійшов висновку про таке.

Частиною 1 статті 194 КПК на слідчого суддю під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу покладений обов'язок встановити існування наступних складових:

-чи доведені обставини, які свідчать про обґрунтованість підозри;

-чи наявні ризики, передбачені статтею 177 КПК, та на які вказує слідчий;

-чи не є достатнім застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.

Тлумачення наведених вище процесуальних норм у їх логічному зв'язку з положеннями Глави 4 КПК приводить слідчого суддю до висновку, що під час вирішення питання щодо застосування до особи запобіжних заходів оцінка наданих сторонами доказів має спрямовуватися не на досягнення остаточного переконання у винуватості особи у вчиненні інкримінованого правопорушення, а має на меті встановити, чи є підозра обґрунтованою.

Згідно з положеннями статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод нікого не може бути позбавлено свободи, крім установлених цією статтею Конвенції випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.

Відповідно до практики ЄСПЛ обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватися арешт, складає суттєву частину закріпленої у статті 5 § 1(с) Конвенції гарантії від безпідставного арешту.

Враховуючи, що відповідно до ч. 5 ст.9 КПК кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, слідчий суддя приймає до уваги, що згідно з рішенням ЄСПЛ у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» обґрунтованість підозри є необхідною умовою законності тримання особи під вартою.

Європейський Суд з прав людини у справі «K.F. проти Німеччини»зазначив, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.

Отже, на початковій стадії розслідування, що має місце у цьому випадку, суд, оцінюючи обґрунтованість підозри, не повинен пред'являти до наданих доказів таких же високих вимог, як при формулюванні остаточного обвинувачення при направлені справи до суду

З огляду на зазначене, враховуючи пояснення самого підозрюваного, слідчий суддя вважає, що наданими органом досудового розслідування матеріалами достатньою мірою підтверджується наявність в діях підозрюваного ОСОБА_2 ознак інкримінованого злочину.

Вирішуючи питання про існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неправомірної процесуальної поведінки підозрюваного, слідчий суддя відмічає, що ризиком у цьому випадку є дія, яка може вчинитися з високим ступенем ймовірності.

Надаючи оцінку можливості підозрюваного переховуватися від органу досудового розслідування, слідчий суддя приймає до уваги, що існує ймовірність того, що ОСОБА_2 з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованого злочину, вчинить дії щодо ухилення від органу досудового розслідування та суду.

На користь реального існування вказаного вище ризику свідчить поведінка підозрюваного у момент його затримання, оскільки останній місце здійснення ним діяльності зі збуту психотропної речовини намагався покинути, однак був затриманий працівниками поліції.

Крім того, зважаючи на характер вчиненого злочину, слідчий суддя не виключає, що підозрюваний може вдатись до дій з метою здійснення незаконного впливу на свідків та інших осіб, які причетні до вчинення вказаного правопорушення, оскільки на теперішній час розслідуванням не встановлене місце перебування співучасника злочину, який сприяв збуту психотропних речовин.

Також вагомим є ризик того, що ОСОБА_2, перебуваючи на свободі, може сховати або спотворити речі, що мають значення для кримінального провадження, оскільки проведені на цей час органом досудового розслідування слідчі дії, можливо, не забезпечили повного контролю слідства над знаряддями злочину та доходами від них.

Враховуючи, що на цьому етапі досудового слідства органом розслідування проведений не весь обсяг слідчих дій, спрямованих та встановлення обставин вчинення кримінального правопорушення, не виключено, що ОСОБА_2 може знищити, сховати або спотворити речі та документи, що мають значення для кримінального провадження

За результатами встановлених у судовому засіданні обставин та з урахуванням доводів, викладених стороною обвинувачення та стороною захисту, слідчий суддя вважає, що прокурором доведено наявність обставин, передбачених ч.1 ст. 194 КПК.

Відповідно до ч.2 ст.183 КПК запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, якщо остання підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п'яти роки.

Інкримінований підозрюваному злочин передбачає застосування покарання у виді позбавлення волі на строк до дванадцяти років.

Тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим, існуючі ризики, пов'язані з перешкоджанням кримінальному провадженню, приводять слідчого суддю до переконання, що застосування інших, більш м'яких запобіжних заходів не зможе забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного.

Таким чином, слідчий суддя приходить до висновку, що встановлені вище обставини є достатніми для застосування відносно підозрюваного ОСОБА_2 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Частиною 3 статті 183 КПК передбачено обов'язок слідчого судді визначити розмір застави, який є достатнім для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.

Визначаючи відповідно до вимог ч. 4 ст. 183 КПК розмір застави, слідчий суддя вважає, що застава у межах, передбачених п. 3 ч. 5 ст.182 КПК, не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, тому слідчий суддя вважає за можливе вийти за межі розміру застави, визначеної вказаною процесуальною нормою.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 176, 177, 178, 183, 193, 194, 196, 197, 199 КПК України, слідчий суддя

у х в а л и в :

Клопотання старшого слідчого СУ ГУНП у м. Києві Мазурова М.А. задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Строк дії ухвали про тримання підозрюваного ОСОБА_2 під вартою визначити по 12 серпня 2017 року включно.

Визначити ОСОБА_2 заставу у сумі чотирьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 640 000 (шістсот сорок тисяч) грн.

Застава може бути внесена підозрюваним, іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на розрахунковий рахунок ТУ ДСАУ в м. Києві (код ЄДРПОУ - 26268059, Банк-одержувач - Державна казначейська служба України в м. Києві, МФО 820172,розрахуноквий рахунок № 37318005112089, призначення - застава для Шевченківського районного суду м. Києва).

У разі внесення застави у визначеному судом розмірі вважається, що до підозрюваного обрано запобіжний захід у виді застави.

У випадку внесення застави покласти на підозрюваного наступні обов'язки:

- прибувати до слідчого СУ ГУНП у м. Києві, прокурора, слідчого судді та суду за першою вимогою;

- повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну свого місця перебування;

- здати на зберігання слідчому свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в'їзд в Україну;

- носити електронний засіб контролю.

У разі внесення застави, встановити 2-х місячний термін дії покладених судом обов'язків, починаючи з дня внесення застави.

У разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомленим, не з'явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин, чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави.

На ухвалу слідчого судді до Апеляційного суду м. Києва прокурором, підозрюваним, його захисником упродовж п'яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга.

Слідчий суддя В.М.Циктіч