Постанова № 6731714, 28.10.2009, Кіровоградський окружний адміністративний суд

Копія Справа № 2-а-7218/09/1170

Категорія статобліку 2.11.1

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

"28" жовтня 2009 р.

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Могилан С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні 28 жовтня 2009 року о 16-30 год. адміністративну справу №2-а-7218/09/1170

за позовом : Закритого акціонерного товариства «РУР ГРУП С.А.»

до відповідача : Державної податкової інспекції у м. Кіровограді

про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення,

за участю:

секретаря судового засідання Канюки І.І.,

представників:

позивача Ботнаренко І.Ю.,

відповідача Скрипник О.М.,

Закрите акціонерне товариство «РУР ГРУП С.А.» звернулося з позовом до Державної податкової інспекції у м.Кіровограді про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення №0005971520/0 від 17.08.2009 р., яким позивачу визначене податкове зобовязання з податку на додану вартість в сумі 18801,00 грн. та нараховано штрафні санкції в розмірі 940,00 грн., яке винесене за результатами документальної невиїзної (камеральної) перевірки податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2009 року, за результатами якої відповідач дійшов висновку щодо заниження суми податку на додану вартість, що підлягає до сплати в бюджет за підсумками звітного періоду.

Позивач вказує, що чинне законодавство не обмежує право платників податків на віднесення в звітному податковому періоді до податкового кредиту сум ПДВ за податковими накладними, виписаними постачальниками в попередніх податкових періодах, але отриманими покупцями в звітному податковому періоді, а тому висновки податкового органу про неправомірність такого включення суперечать нормам п. 17.2 ст. 17 Закону України «Про податок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» в частині права на самостійне виправлення помилок, допущених в попередніх податкових періодах в межах терміну дії строків позовної давності шляхом подання уточнюючого розрахунку або звітної податкової декларації, якщо такі уточнені показники зазначаються ним у її складі.

Також позивач звертає увагу, що Закон України «Про податок на додану вартість» не покладає на Кабінет Міністрів України обовязок встановлювати правила податкового обліку та декларування податкового кредиту з ПДВ, а тому посилання ДПІ у м. Кіровограді на порушення позивачем вимог Розпорядження КМУ від 17.07.2009 р. №838-р. є безпідставними.

Державною податковою інспекцією у м. Кіровограді до суду подано заперечення на позовну заяву відповідно до змісту якого, позов не визнається у повному обсязі, в звязку з тим, що, на думку відповідача, ЗАТ «РУР ГРУП С.А.» в порушення п.п. 7.5.1 п. 7.5, п.п. 7.2.3 та 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 р. №168/97-ВР та вимог п. 2 Розпорядження КМУ від 01.07.2009 р. №757-р, Розпорядження КМУ від 17.07.2009 р. №838-р, задекларовано суму податкового кредиту не в період виникнення податкового зобовязання у постачальника. Зокрема, в додатку №5 до податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2009 р. ЗАТ «РУР ГРУП С.А.» включило до складу податкового кредиту податкові накладні виписані контрагентами в травні, серпні, листопаді 2008 року, лютому, березні 2009 року та задекларовано податковий кредит за господарськими операціями з такими контрагентами в сумі 18801,00 грн. Відповідач вказує, що чинне законодавство не передбачає можливості для платника приймати самостійне рішення щодо відстрочення реалізації своїх прав на отримання податкового кредиту після настання дати виникнення права на податковий кредит. При цьому відповідач вважає, що якщо на дату виникнення права на податковий кредит, платник таким правом не скористався, то вважається, що ним прийнято рішення не формувати податковий кредит з використанням зазначених сум податку.

В судове засідання зявився представник позивача, який позовні вимоги підтримав у повному обсязі. Представник відповідача позов не визнав з підстав, викладених в запереченнях на позовну заяву.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 28.10.2009 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено на 30.10.2009 р., про що повідомлено учасникам процесу після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч.4 ст.167 КАС України.

Дослідивши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, адміністративний суд,

ВСТАНОВИВ:

Закрите акціонерне товариство «РУР ГРУП С.А.» в перевіряємому періоді було платником податку на додану вартість.

10 серпня 2009 року Державною податковою інспекцією у м. Кіровограді проведено документальну невиїзну (камеральну) перевірку податкової декларації з податку на додану вартість Закритого акціонерного товариства «РУР ГРУП С.А.» за червень 2009 року.

Під час перевірки, встановлено, що до складу податкового кредиту в декларації з ПДВ (а.с.20-27) у червні 2009 року позивачем включено суми податку на додану вартість за податковими накладними, виписаними контрагентами в травні, серпні, листопаді 2008 року, лютому, березні, квітні 2009 року в загальному розмірі 18801,00 грн.

За наслідками перевірки складено акт №857/1520/24714833 від 10.08.2009 року (а.с.5-7), висновками якого є завищення суми податкового кредиту, що призвело, на думку відповідача, до заниження суми податку на додану вартість, що підлягає сплаті в бюджет за червень 2009 року (додаток № 5 «розшифровки податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» за червень 2009 року) в розмірі 18801,00 грн.

На підставі акту перевірки ДПІ у м.Кіровограді винесено податкове повідомлення-рішення №0005971520/0 від 17.08.2009 року, яким позивачу визначено суму податкового зобовязання з податку на додану вартість в розмірі 18801,00 грн. основного платежу та 940,00 грн. штрафних санкцій (а.с.8).

На підтвердження правомірності заявленого податкового кредиту позивачем до суду надано копії податкових накладних (а.с.58, 62, 66, 69, 72, 74, 76, 78, 80, 82, 84-85, 87, 92, 105), в якості доказу отримання товару копії видаткових накладних (а.с.61, 64, 81, 83, 86), а також копії відповідних договорів (а.с.88, 95-99, 100-102,108-109) та докази оплати вартості придбаних товарів та послуг (а.с.59, 60, 63, 67, 70, 73, 75, 77, 79, 89, 93, 103, 106). Обставини реальності і товарності господарських операцій, оплати вартості отриманих товарно-матеріальних цінностей відповідачем не заперечувались, спір щодо правильності оформлення податкових накладних відсутній.

У відповідності до п.п.7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

- або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку;

- або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

У відповідності до п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 вказаного Закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно п.п.7.2.3. п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

У відповідності до п.п.7.2.6. п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» п одаткова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

З системного аналізу даних норм вбачається, що законодавцем визначена дата виникнення права на формування податкового кредиту тобто початок перебігу строку виникнення права, як можливості такого платника податку на його використання. Натомість будь-якого обовязку відображення такого кредиту, в тому числі і у відповідному звітному періоді його виникнення, та наслідків невиконання такого обовязку для платника закон не містить, а тому суд не приймає посилання ДПІ у м. Кіровограді на те, що чинне законодавство не передбачає можливості для платника приймати самостійне рішення щодо відстрочення реалізації своїх прав на отримання податкового кредиту після настання дати виникнення права на податковий кредит.

В судовому засіданні відповідач послався на те, що якщо на дату виникнення права на податковий кредит платник податків таким правом не скористався, то вважається, що ним прийнято рішення не формувати податковий кредит з використанням зазначених сум податку.

Суд вважає, що така позиція податкового органу знаходиться поза межами змісту п.п.7.2.3. та 7.5.1. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» та є довільним їх трактуванням, що призвело, у даному випадку, до необґрунтованого збільшення позивачеві податкового зобовязання з податку на додану вартість у червні 2009 року.

Більш того, у відповідності до п.1. ч.2 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З огляду на те, що правом прийняття, зміни та доповнення законів відповідно до Конституції України наділена лише Верховна Рада України, а функції та права ДПІ у м.Кіровограді чітко визначені ст.8 та 11 Законом України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990р. №510-ХІІ, то трактування відповідачем норм Закону України «Про податок на додану вартість», яке викладене в акті перевірки, за своєю правовою природою є доповненням цього закону, що знаходиться поза межами компетенції податкового органу.

У відповідності до п.5.1. Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 р. №2181-ІІ, п одаткове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок. Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо такі уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені.

Відповідач в запереченнях на позовну заяву вказує, що позивачем задекларовано суму податкового кредиту з ПДВ в розмірі 18801,00 грн. не в період виникнення податкового зобовязання продавця, в тому числі, і в порушення Розпорядження КМУ від 17.07.2009 р. №838-р.

Згідно Розпорядження КМУ від 17.07.2009 р. №838-р, чинного на момент складання акту перевірки та винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, з метою реалізації положень Закону України "Про податок на додану вартість" Державній податковій адміністрації Кабінетом Міністрів України доведена необхідність під час адміністрування податку на додану вартість при проведенні камеральних перевірок показників податкової звітності з податку на додану вартість враховувати, що коригування або уточнення платником податку показників декларації, пов'язане з несвоєчасним включенням сум податкової накладної до складу податкового зобов'язання або податкового кредиту, за відповідний звітний податковий період (далі - коригування або уточнення декларації) є виправданим у разі, коли воно здійснюється протягом двох місяців з дати настання граничного строку подання відповідної декларації.

У відповідності до ст.9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. У разі невідповідності нормативно-правового акту Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обовязковість якого надана Верховною радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Суд на підставі ст.9 КАС України не приймає до уваги посилання податкового органу на невиконання ЗАТ «РУР ГРУП С.А.» Розпорядження КМУ від 17.07.2009 р. №838-р, оскільки вказаний підзаконний нормативно-правовий акт не розяснює, а фактично змінює та доповнює положення Закону України «Про податок на додану вартість», з огляду на загальні засади пріоритетності законів над підзаконними нормативними актами та відсутності компетенції у Кабінету Міністрів України своїми розпорядженнями вносити зміни в закони, чи будь-яким чином, на власний розсуд доповнювати їх зміст, а тому, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позов ЗАТ «РУР ГРУП С.А.» підлягає задоволенню, а податкове повідомлення-рішення №0005971520/0 від 17.08.2009 р. визнанню нечинним.

У відповідності до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України. В звязку з цим суд вважає за необхідне присудити позивачу судові витрати з Державного бюджету України в сумі 3,40 грн.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 86, 94, 159 163, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити в повному обсязі.

2. Визнати нечинним податкове повідомлення-рішення №0005971520/0 від 17.08.2009 р., винесене Державною податковою інспекцією у м. Кіровограді, яким Закритому акціонерному товариству «РУР ГРУП С.А.» визначено податкове зобовязання з податку на додану вартість в сумі 18801,00 грн. та нараховано штрафні санкції в розмірі 940,00 грн., а всього 19741,00 грн.

Присудити Закритому акціонерному товариству «РУР ГРУП С.А.», код ЄДРПОУ 24714833 (25006, м.Кіровоград, Кіровоградської області, вул. Євгена Маланюка, 2) з Державного бюджету України (рахунок №31118095600002, УДК в Кіровоградській області, МФО 823016, ідентифікаційний код 24145329) судовий збір в сумі 3,40 грн.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10- денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України з дня складення постанови у повному обсязі, заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч. 5 ст. 186 КАС України.

Дата виготовлення постанови у повному обсязі 30 жовтня 2009 року.

Суддя (підпис)

З оригіналом згідно:

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду С.В. Могилан