Ухвала суду № 67315065, 20.06.2017, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

03110 м. Київ, вулиця Солом'янська, 2-а

Справа №758/4046/16-ц Головуючий у 1 інстанції Трегубенко Л.О.

Апеляційне провадження №22-ц/796/5712/2017 Суддя-доповідач Антоненко Н.О.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 червня 2017 року колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва

у складі судді-доповідача АнтоненкоН.О.,

суддів Стрижеуса А.М., Шкоріної О.І., при секретарі Юрченко А.С.,

за участю представника відповідача ОСОБА_3

розглянула у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Подільського районного суду м. Києва від 22 серпня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк», Державного підприємства «Інформаційний центр» про визнання припиненими зобов'язань, зобов'язання вчинити дії.

Заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія

в с т а н о в и л а :

Рішенням Подільського районного суду м. Києва від 22 серпня 2016 року у задоволенні вказаних позовних вимог ОСОБА_4 відмовлено.

Судом першої інстанції встановлено, що 01.09.2008 між позивачем та ПАТ «Родовід Банк» було укладено кредитний договір №77.1/АК-01583.08.2, відповідно до якого банк надав позичальнику кредит у розмірі 18260,87 дол. США терміном до 01.09.2015 включно. В забезпечення виконання зобов'язання за цим договором 01.09.2008 сторонами було укладено договір застави автомобіля НОМЕР_1 за №77.1/АК-01583.08.2-3.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що у зв'язку з неналежним виконанням ОСОБА_4 зобов'язань за кредитним договором банк на підставі п.3.6. цього договору нарахував пеню на прострочену заборгованість, яку позивачем не погашено, у зв'язку з чим вважав відсутніми підстави вважати припиненими зобов'язання за договорами.

В апеляційній скарзі ОСОБА_4 просить скасувати рішення Подільського районного суду м. Києва від 22 серпня 2016 року та ухвалити нове рішення про задоволення його позовних вимог у повному обсязі. Посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

В судовому засіданні апеляційного суду представник відповідача просив відхилити апеляційну скаргу та залишити без змін законне і обгрунтоване рішення суду першої інстанції. Позивач, належним чином повідомлений про час та місце апеляційного розгляду, в судове засідання не з'явився, заяв та клопотань не подав, що не перешкоджає розглядові справи.

Перевіривши законність і обгрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги та заявлених у суді першої інстанції вимог, колегія дійшла висновку, що апеляційна карга підлягає відхиленню, а рішення Подільського районного суду м. Києва від 22 серпня 2016 року у даній справі - залишенню без змін з наступних підстав.

Предметом спору у даній справі є визнання зобов'язань за договором кредиту і застави припиненими у зв'язку з їх повним виконанням та зобов'язання банку виконати дії для припинення обтяження рухомого майна.

В обгрунтування позовних вимог ОСОБА_4 посилався на повне виконання ним зобов'язань за договором кредиту, у зв'язку з чим і посилаючись на ст.ст.593,599 ЦК України просив задовольнити позов.

Відповідно до загального правила зобов'язання припиняються на підставах, установлених договором або законом (ч.1 ст.598 ЦК України). Відповідно до ст.599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Правильно встановлено судом і не спростовано доводами апеляційної скарги, що у зв'язку з несвоєчасним і неповним внесенням позивачем коштів на погашення кредиту, на підставі п. 3.6. укладеного сторонами кредитного договору банк нарахував пеню на суму простроченої заборгованості, яка позивачем не погашена.

За таких обставин і з урахуванням положень п.7.6. кредитного договору та ст.ст.598,599 ЦК України наявність непогашеної пені за прострочену заборгованість дає підстави для висновку про те, що зобов'язання ОСОБА_4 за кредитним договором №77.1/АК-01583.08.2 від 01.09.2008 не виконані належним чином, а тому правильним є висновок суду першої інстанції про відсутність підстав для визнання таких зобов'язань припиненими. Оскільки відсутні підстави вважати припиненими основні зобов'язання за кредитним договором, в силу п.1) ч.1 ст.593 ЦК України немає підстав вважати припиненими і зобов'язання за договором застави.

Доводи апеляційної скарги позивача про те, що банк не скористався своїм правом і не пред'явив йому вимогу про погашення пені протягом установленого законом строку для пред'явлення таких вимог, не заслуговують на увагу з огляду на таке.

Так, дійсно, відповідно до ст.258 ЦК України щодо вимог про стягнення неустойки (пені) встановлено позовну давність в один рік.

Разом з тим, строк позовної давності як строк, протягом якого особа вправі звернутися до суду за захистом порушеного права, обмежує можливість захисту такого права судом. Сам по собі сплив цього строку не припиняє права особи на захист і лише за наявності заяви іншої сторони у спорі про необхідність застосування позовної давності виключає захист порушеного права судом.

Строк позовної давності не є преклюзивним строком, сплив якого припиняє право. Отже, сама по собі та обставина, що банк не звернувся до ОСОБА_4 з вимогою про стягнення пені, не може бути підставою для висновку про пропуск банком строку позовної давності щодо цієї вимоги у справі за позовом боржника про визнання зобов'язання припиненим, а тим більше не може бути підставою для визнання невиконаного зобов'язання припиненим.

За таких обставин висновок суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_4 грунтується на вимогах закону і встановлених судом обставинах, які позивач не заперечує. Обставини, на які посилається позивач в обгрунтування своїх вимог за позовом і в апеляційній скарзі, висновків суду першої інстанції не спростовують і на їх правильність не впливають. Передбачених ст.309 ЦПК України підстав для скасування рішення Подільського районного суду м. Києва від 22 серпня 2016 року у даній справі немає.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.303,308,313,315 ЦПК України, колегія

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.

Рішення Подільського районного суду м. Києва від 22 серпня 2016 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно, може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з моменту проголошення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Суддя-доповідач Н.О.Антоненко

Судді А.М.Стрижеус

О.І.Шкоріна