Постанова № 67314588, 20.06.2017, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" червня 2017 р. Справа№ 927/19/17

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Андрієнка В.В.

суддів: Буравльова С.І.

Власова Ю.Л.

за участю представників cторін:

позивача: Туман Є.О., довіреність№ 18-568 від 13.03.2017,

відповідача: Виноградська О.В., довіреність 604 від 22.12.2016,

Манойло Г.М., директор,

третьої особи: не з'явився.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного підприємства "171 Чернігівський ремонтний завод" та апеляційну скаргу Державної акціонерної холдингової компанії "Артем"

на рішення Господарського суду Чернігівської області від 26.04.2017

у справі №927/19/17 (суддя Фесюра М.В.)

за позовом Державної акціонерної холдингової компанії "Артем"

до Державного підприємства "171 Чернігівський ремонтний завод"

за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_5

про стягнення 825 587,60 грн

ВСТАНОВИВ:

Державною акціонерною холдинговою компанією "Артем" подано позов до державного підприємства "171 Чернігівський ремонтний завод" про стягнення 767 348,50 грн заборгованості за невиконання умов Договору від 11.02.2014 №137/77 на поставку спеціальної техніки, а саме: "Уніфікованої Компресорної Станції УКС-400В-П4МР" в номенклатурі та кількості відповідно до Специфікації.

В подальшому представником позивача подано заяву про збільшення позовних вимог в якій просить суд стягнути з державного підприємства "171 Чернігівський ремонтний завод" на користь Державної акціонерної холдингової компанії "Артем" 825 587,60 грн заборгованості, з яких 652 000 грн основного боргу, 54 267,84 грн пені, 23 258,00 грн трьох відсотків річних та 96 061,76 грн інфляційних.

Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 26.04.2017 у справі №927/19/17 позов задоволено частково, стягнуто з Державного підприємства "171 Чернігівський ремонтний завод" на користь Державної акціонерної холдингової компанії "Артем" суму попередньої оплати 652000,00 грн та судовий збір в сумі 2756,00 грн. В решті позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Державне підприємство "171 Чернігівський ремонтний завод" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Чернігівської області від 26.04.2017 в частині стягнення з Державного підприємства "171 Чернігівський ремонтний завод" на користь Державної акціонерної холдингової компанії "Артем" суми попередньої оплати 652 000,00 грн та судового збору в сумі 2756,00 грн, прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову в цій частині відмовити, в решті рішення - залишити без змін, а судові витрати покласти на Державну акціонерну холдингову компанію "Артем".

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.05.2017, апеляційну скаргу Державного підприємства "171 Чернігівський ремонтний завод" на рішення Господарського суду Чернігівської області від 26.04.2017 у справі №927/19/17 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді (судді-доповідача) Андрієнка В.В., суддів Буравльова С.І., Дідиченко М.А.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 16.05.2017 апеляційну скаргу Державного підприємства "171 Чернігівський ремонтний завод" прийнято до провадження, розгляд справи призначено на 01.06.2017.

Також, не погоджуючись з прийнятим рішенням, Державна акціонерна холдингова компанія "Артем" звернулась до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Чернігівської області від 26.04.2017 в частині відмови у задоволенні позовних вимог ДАХК "Артем" та ухвалити в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю, стягнути з ДП "171 Чернігівський ремонтний завод" 3% річних у розмірі 23 258,00 грн, 96 061,76 грн інфляційного збільшення та 54 267,84 грн пені. Крім того, до апеляційної скарги Державної акціонерної холдингової компанії "Артем" додано клопотання про поновлення строку для подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Чернігівської області від 26.04.2017 у справі №927/19/17. Вказана апеляційна скарга надійшла до Київського апеляційного господарського суду 19.05.2017 відповідно до штампу відділу забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів (прийом документів).

Згідно протоколу передачі апеляційної скарги раніше визначеному складу суду від 19.05.2017, апеляційну скаргу Державної акціонерної холдингової компанії "Артем" на рішення Господарського суду Чернігівської області від 26.04.2017 у справі №927/19/17 передано для розгляду головуючому судді (судді-доповідачу) Андрієнку В.В., суддям Буравльову С.І., Дідиченко М.А.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 22.05.2017 р. відновлено Державній акціонерній холдинговій компанії "Артем" строк подання апеляційної скарги, прийнято апеляційну скаргу Державної акціонерної холдингової компанії "Артем" на рішення Господарського суду Чернігівської області від 26.04.2017 до провадження, об'єднано до спільного розгляду апеляційні скарги Державного підприємства "171 Чернігівський ремонтний завод" та Державної акціонерної холдингової компанії "Артем" на рішення Господарського суду міста Чернігівської області від 26.04.2017 в одне апеляційне провадження.

Колегія суддів, розглянувши матеріали апеляційних скарг, дослідивши наявні докази у справі, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, встановила наступне.

11.02.2014 між сторонами був укладений договір N 137/77 , відповідно до умов якого Державне підприємство " 171 Чернігівський ремонтний завод", Продавець, зобов'язався передати у власність Державної акціонерної холдингової компанії ДАХК "Артем", Покупець, спеціальну техніку "Уніфікована Компресорна Станція УКС-400В-П4МР" в номенклатурі та кількості відповідно до Специфікації, а Покупець зобов'язався прийняти та оплатити спеціальну техніку в номенклатурі та кількості відповідно до Специфікації (додаток 1 до Договору).

У п. 3.1 Договору передбачено, що Продавець поставляє техніку на умовах EXW (склад Продавця, м. Чернігів). Умови поставки визначаються відповідно до Міжнародних правил Інкотермс 2000.

Пунктом 3.2 Договору визначені строки поставки Техніки на протязі 60 робочих днів від дати зарахування грошових коштів згідно з пунктом 5.1. Договору. Можлива поставка партіями, які узгоджуються додатково.

Датою поставки Техніки вважається дата вказана в товарно - транспортній накладній та акті приймання передачі Техніки (п. 3.3 Договору)

Ціна на Техніку встановлюється в національній валюті України в гривнях і вказана в Спеціфікації (Дадаток №1 до Договору). Вартість Договору складає 543 333 грн 33 коп., ПДВ - 108 666 грн 66 коп., загальна вартість 651 999 грн 99 коп. за кожну одиницю, а всього за дві одиниці разом 1 303 999,99 грн, у тому числі ПДВ. (п.4.1 - 4.3).

Даний пункт Договору повністю кореспондується з підписаною сторонами 11 лютого 2014 року Специфікацією № 1 (додаток №1 до Договору) в якій зазначено, найменування Техніки УКС-400В-П4МР, кількості 2 шт. та ціна, яка складає 543 333 грн 33 коп., ПДВ - 108 666 грн 66 коп., загальна вартість 651 999 грн 99 коп. за кожну одиницю, а всього за дві одиниці разом 1 303 999,99 грн, разом з ПДВ.

Пунктом 5.1. Договору Сторони передбачили, що розрахунки за Техніку здійснюються шляхом перерахування авансу в розмірі 50% від вартості техніки, зазначеної в п.4.2. Договору протягом 5 робочих днів від дати підписання Договору. Остаточний розрахунок в розмірі 50 % від вартості Техніки здійснюється протягом 10 днів після надходження коштів від замовника.

Датою оплати вважається дата надходження грошових коштів в повному обсязі на розрахунковий рахунок Продавця. ( п. 5.4.)

Додатковою угодою №1 від 17.04.2014 до Договору №137/77 сторонами внесено зміни до пункту 3.2 Договору виклавши його в такій редакції: " 3.2 термін поставки техніки протягом 120 робочих днів від дати зарахування коштів згідно з пунктом 5.1. Договору."

06 жовтня 2014 року між сторонами було укладено Додаткову угоду №2 до Договору № 137/77 від 11.02.2014 про зміну сторони договору, відповідно до якої Сторони (керуючись Договором про відступлення права вимоги від 16.09.2014) уклали угоду про наступне: на підставі Договору про відступлення права вимоги від 16.09.2014 укладеного між Державним підприємством " 171 Чернігівський ремонтний завод" та Дочірнім підприємством " 171 Чернігівський ремонтний завод" сторони прийшли згоди змінити Сторону договору - "Продавця" в Договорі №137/77 від 11.02.2014 на Дочірнє підприємство " 171 Чернігівський ремонтний завод"

27.02.2015 сторонами було укладено Додаткову угоду №3 до Договору № 137/77 від 11.02.2014 відповідно до п. 1 якої п.11.10 Договору № 137/77 від 11.02.2014 викладено в наступній редакції:

Договір набирає чинності від дати його підписання обома сторонами і діє до 31.12.2015 року. У випадку, якщо на момент закінчення строку договору у Покупця або Продавця залишаться не виконаними зобов'язання, що випливають з цього Договору, чинність Договору у відношенні таких зобов'язань та зобов'язань, що забезпечують їх виконання, автоматично продовжується до повного їх виконання.

Пунктом 2 Додаткової угоди Продавець зобов'язується поставити, а Покупець - прийняти в березні 2015 року другу партію Продукцію, яка постачається за Договором (виріб УКС-400В-П4МР у кількості 1 шт.)

Крім того, п.3 Додаткової угоди Сторони узгодили, що Покупець зобов'язується здійснювати виплату заборгованості за Договором у розмірі 652000,00 грн згідно з наступним графіком:

Строк платежу Сума платежу

1. березень 2015 року 108 670,00 грн

2. квітень 2015 року 108 670,00 грн

3. травень 2015 року 108 670,00 грн

4. червень 2015року 108 670,00 грн

5. липень 2015 року 108 670,00 грн

6. серпень 2015 року 108 650,00 грн

Всього: 652 000,00 грн.

Разом з цим, в п. 4 вказаної угоди Сторони зазначили на підставі Угоди про розірвання Договору про відступлення права вимоги від 16.09.2014 між Державним підприємством " 171 Чернігівський ремонтний завод" та Дочірнім підприємством " 171 Чернігівський ремонтний завод" сторони прийшли згоди змінити Сторону договору - "Продавця" в Договорі №137/77 від 11.02.2014 на Державне підприємство " 171 Чернігівський ремонтний завод".

У пункті 8.5 Договору сторони узгодили, що вразі прострочення терміну постачання техніки за кожен день користування коштами понад 30 днів - додатково 7% вартості техніки.

На виконання умов Договору позивачем на розрахунковий рахунок відповідача було перераховано попередню оплату у загальному розмірі 652 000 грн 00 коп., що підтверджено наявними у справі платіжними дорученнями №838 від 06.03.2015 на суму 108670 грн 00 коп.; №3165 від 28.04.2015 на суму 108670 грн 00 коп.; №32 від 29.05.15 на суму 108670 грн 00 коп.; №1788782 від 30.06.2015 на суму 108670 грн 00 коп.; №1790789 від 10.09.2015 на суму 108670 грн 00 коп.; №5314134 від 23.12.215 на суму 108650 грн 00 коп.

Обумовлену Договором Техніку відповідачем поставлено частково, а саме не поставлено другу партію продукції, виробу УКС-400В-П4МР у кількості 1 шт. на загальну суму 652 000 грн 00 коп.

Позивачем на адресу відповідача у справі направлялись вимоги №26-пр.-18-2014 від 22.08.206 та №26-пр.-18-2452 від 12.10.2016 з вимогою повідомити про готовність до поставки техніки УКС-400В-П4МР у кількості 1 шт. та здійснити її поставку.

Вимоги відповідачем були залишені без задоволення, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з даним позовом про повернення попередньої оплати.

В силу ст.655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі ст.ст. 662-664 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Відповідно до положень статті 530 ЦК України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу.

Обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент:

1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар;

2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов'язку передати товар.

Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це. Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього договору, зокрема шляхом маркування.

Якщо з договору купівлі-продажу не випливає обов'язок продавця доставити товар або передати товар у його місцезнаходженні, обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент здачі товару перевізникові або організації зв'язку для доставки покупцеві.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 2 ст. 693 ЦК України передбачено, що якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України, ч.7 ст.193 Господарського кодексу України)

Відповідно до ст.527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Кожна зі сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.

Як встановлено судом, позивач здійснив, а відповідач отримав авансовий платіж в сумі 652000,00 грн. Проте поставка товару здійснена відповідачем не була.

Враховуючи вищевказане, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про задоволення вимоги про стягнення коштів в розмірі 652000,00 грн.

При цьому колегією суддів береться до уваги також те, що аналогічної правової позиції дотримується також Верховний суд України зокрема в постанові від 28.11.2011 № 3-127гс11, у якій зроблено висновок про те, що зі змісту ч.2 ст.693 ЦК України вбачається, що умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов'язання зі своєчасного передання товару покупцю. А у разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати.

Можливість обрання певно визначеного варіанта правової поведінки боржника є виключно правом покупця, а не продавця.

Отже, волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, причому доведеної до продавця.

Оскільки законом не визначено форму пред'явлення такої вимоги покупця, останній може здійснити своє право будь-яким шляхом: як шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо, так і шляхом пред'явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі позову.

Обмеження заявників у праві на судовий захист шляхом відмови у задоволенні позову за відсутності доказів попереднього їх звернення до продавця з вимогами, оформленими в інший спосіб, ніж позов (відмінними від нього), фактично буде призводити до порушення принципів верховенства права, доступності судового захисту, суперечити положенням частини другої статті 124 Конституції України та позиції Конституційного Суду України в рішенні від 09.07.2002 № 15-рп/2002 у справі за конституційним зверненням щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 124 Конституції України (справа про досудове врегулювання спорів), згідно з якою вирішення правових спорів у межах досудових процедур є правом, а не обов'язком особи, яка потребує такого захисту.

Посилаючись на положення ст. 625 Цивільного кодексу України, позивач заявив до стягнення з відповідача за період з 25.01.2016 по 03.04.2017 нараховано та заявлено до стягнення з відповідача 3 % річних, нарахованих на суму передплати за товар у сумі 23 258,00 грн 00 коп., інфляційні нарахування з 25.01.2016 по 03.04.2016 у розмірі 96 061 грн 76 коп. та пені за період з 25.01.2016 по 03.04.2016 у розмірі 54267 грн 84 коп. Розрахунки заявлених до стягнення сум позивачем викладені у заяві про збільшення позовних вимог (а.с.154-155).

У відповідності зі статтею 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, вказаною статтею передбачена можливість стягнення трьох процентів річних та інфляційних втрат за прострочення саме грошового зобов'язання.

Стягнення з відповідача суми попередньої оплати за договором не є наслідком порушення ним грошового зобов'язання, оскільки відповідні дії вчиняються не на виконання взятих на себе грошових зобов'язань, а з інших підстав - повернення сплаченого авансу за непоставлений товар.

За своєю суттю обов'язок щодо повернення грошових коштів, отриманих як попередня оплата, не можна розцінювати як грошове зобов'язання в розумінні статті 625 Цивільного кодексу України.

За таких обставин у задоволенні вимог про стягнення з відповідача 3% річних, нарахованих на суму передплати за товар у сумі 23258 грн 00 коп. та інфляційні нарахування з 25.01.2016 по 03.04.2017 у розмірі 96061 грн 76 коп. слід відмовити за необґрунтованістю.

Аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду України від 16.09.2014 у справі № 921/266/13-г/7 та постанові пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань".

Що стосується вимоги позивача про стягнення з відповідача 54 267,84 грн пені суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 4 ст. 12 ЗУ "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції від 04.11.2012, яка була чинною на момент винесення ухвали Господарського суду Чернігівської області по справі № 927/16/4б/13 від 15.01.2013, яким передбачено, що мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі. Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів: забороняється стягнення на підставі виконавчих та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства; не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовується інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів).

Оскільки відповідач на теперішній час перебуває в стані санації, нарахування та стягнення пені з даного підприємства заборонено, а тому відповідні вимоги є безпідставними.

Таким чином, рішення місцевого господарського суду підлягає залишенню без змін, у задоволенні апеляційної скарги Державного підприємства "171 Чернігівський ремонтний завод" та апеляційної скарги Державної акціонерної холдингової компанії "Артем" належить відмовити повністю.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Державного підприємства "171 Чернігівський ремонтний завод" та апеляційну скаргу Державної акціонерної холдингової компанії "Артем" на рішення Господарського суду Чернігівської області від 26.04.2017 у справі №927/19/17 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Чернігівської області від 26.04.2017 у справі № 927/19/17 залишити без змін.

3. Матеріали справи № 927/19/17 повернути до Господарського суду Чернігівської області.

Головуючий суддя В.В. Андрієнко

Судді С.І. Буравльов

Ю.Л. Власов