Вирок № 67313989, 03.05.2017, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03.05.2017 Справа №607/13940/16-к

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді Ломакіна В.Є.

за участю секретарів с/з ОСОБА_1,ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Тернополі матеріали кримінального провадження № 12016210000000135, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідуваньвід 22 липня 2016 року про обвинувачення:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, неодруженого, ІНФОРМАЦІЯ_3, непрацюючого, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше не судимого,

у вчинені злочину, передбаченого ч.2 ст.28, ч.2 ст.3692 КК України (в редакції Закону №770-VIII від 10 листопада 2015 року),

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_6, громадянина України, одруженого, на утриманні двоє малолітніх дітей, ІНФОРМАЦІЯ_7, зареєстрованого ІНФОРМАЦІЯ_8, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_9, працюючого водієм ПП «Славутич», раніше не судимого,

у вчинені злочину, передбаченого ч.2 ст.28, ч.2 ст.3692 КК України (в редакції Закону №770-VIII від 10 листопада 2015 року),

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_6, громадянина України, одруженого,на утриманні двоє малолітніх дітей, ІНФОРМАЦІЯ_10, зареєстрованого ІНФОРМАЦІЯ_8, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_11, працюючого водієм таксі «ТТ», в силу ст.89 КК України не судимого,

у вчинені злочину, передбаченого ч.2 ст.28, ч.2 ст.3692 КК України (в редакції Закону №770-VIII від 10 листопада 2015 року),

за участю сторін кримінального провадження: прокурора Оскоріпа В.В., обвинувачених ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, захисників ОСОБА_6, ОСОБА_7,-

ВСТАНОВИВ:

23 червня 2016 року ОСОБА_4 під час поїздки з-за кордону познайомився із ОСОБА_8. В ході розмови, яка відбулася між ними, ОСОБА_4 стало відомо про те, що колишній чоловік ОСОБА_8 - ОСОБА_9 відмовляється надати нотаріально посвідчений дозвіл на відкриття візи та тимчасової поїздки за кордон їхньої малолітньої доньки ОСОБА_10 в супроводі ОСОБА_8.

В цей момент у ОСОБА_4 виник злочинний умисел, спрямований на отримання неправомірної вигоди від ОСОБА_8 для себе за здійснення впливу на нотаріуса з метою прийняття ним рішення про вчинення нотаріальних дій в інтересах ОСОБА_8 без фактичної присутності батька доньки - ОСОБА_9.

Реалізовуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_4 повідомив ОСОБА_8 про те, що він через своїх знайомих, може допомогти їй в одержанні нотаріально посвідченої згоди ОСОБА_9 на виїзд їхньої малолітньої доньки за кордон, без фактичної присутності останнього в нотаріуса під час вчинення ним цих нотаріальних дій.

Надалі, наприкінці червня 2016 року (точної дати досудовим розслідуванням не встановлено) ОСОБА_4 звернувся до свого рідного брата - ОСОБА_5 з приводу надання допомоги в одержанні ОСОБА_8 у нотаріуса нотаріально посвідченої заяви ОСОБА_9 про надання згоди на відкриття візи та тимчасової поїздки за кордон їхньої малолітньої доньки ОСОБА_10 в супроводі ОСОБА_8, без фактичної присутності ОСОБА_9 у нотаріуса під час вчинення ним таких нотаріальних дій, при цьому повідомивши останньому про можливість отримання від ОСОБА_8 за це неправомірної вигоди. У відповідь, ОСОБА_5 погодився та повідомив ОСОБА_4 про те, що його знайомий ОСОБА_3 може вирішити питання щодо видачі нотаріусом нотаріально посвідченої заяви про надання згоди батьків дитини на виїзд їхньої малолітньої доньки за кордон, без їх фактичної присутності в нотаріуса під час вчинення ним таких нотаріальних дій.

З метою забезпечення досягнення злочинного результату, ОСОБА_5 запропонував ОСОБА_3, посприяти в одержанні ОСОБА_8 у нотаріуса нотаріально посвідченої заяви ОСОБА_9 про надання згоди на відкриття візи та тимчасової поїздки за кордон їхньої малолітньої доньки ОСОБА_10 в супроводі ОСОБА_8, без фактичної присутності ОСОБА_9 у нотаріуса під час вчинення ним таких нотаріальних дій, та повідомив про можливість одержання за це від ОСОБА_8 неправомірної вигоди. На пропозицію ОСОБА_5, ОСОБА_3 погодився та повідомив, що він може вирішити питання щодо видачі нотаріусом нотаріально посвідченої згоди батьків на виїзд їхньої малолітньої доньки за кордон, за їх відсутності в нотаріуса під час вчинення ним нотаріальних дій через невстановлену досудовим розслідуванням особу, яка особисто знайома з нотаріусом і перебуває з ним у дружніх відносинах.

Після цієї розмови із ОСОБА_5, ОСОБА_3 з метою забезпечення досягнення злочинного результату, запропонував невстановленій досудовим розслідуванням особі, посприяти в одержанні ОСОБА_8 у нотаріуса нотаріально посвідченої заяви ОСОБА_9 про надання згоди на відкриття візи та тимчасової поїздки за кордон їхньої малолітньої доньки ОСОБА_10 в супроводі ОСОБА_8, без фактичної присутності ОСОБА_9 у нотаріуса під час вчинення ним таких нотаріальних дій, та повідомив про можливість одержання за це від ОСОБА_8 неправомірної вигоди.

Надалі, між ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_3 та невстановленою досудовим розслідуванням особою була досягнута згода та визначена неправомірна вигода, в розмірі 2300 доларів США, яку повинна надати ОСОБА_8.

Після цього, у липні 2016 року, точної дати досудовим розслідуванням не встановлено, невстановлена досудовим розслідуванням особа, яка діяла за попередньою змовою із ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_3, звернулися до особи, відносно якої матеріали виділено в окреме провадження, щодо прийняття нею рішення про вчинення нотаріальних дій в інтересах ОСОБА_8, а саме складання та видачу нотаріально посвідченої заяви ОСОБА_9 та ОСОБА_8 про надання ними згоди на відкриття візи та тимчасової поїздки за кордон їхньої малолітньої доньки ОСОБА_10 в супроводі ОСОБА_8 без відома ОСОБА_9 та без фактичної присутності останнього у нотаріуса під час вчинення ним таких нотаріальних дій. За результатами цієї розмови, особа, відносно якої матеріали виділено в окреме провадження, на висловлену пропозицію погодилася.

Надалі, приблизно, 20 липня 2016 року під час зустрічі, яка мала місце у ТРЦ «Новус», що по вул. Перля, 3 у м. Тернополі, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_3, діючи за попередньою змовою, повідомили ОСОБА_8 про необхідність надання їм неправомірної вигоди в сумі 2300 доларів США за вплив на нотаріуса з метою прийняття ним рішення про видачу ОСОБА_8 нотаріально посвідченої заяви про надання згоди батьком дитини -ОСОБА_9 на відкриття візи та тимчасової поїздки за кордон їхньої малолітньої доньки ОСОБА_10 в супроводі ОСОБА_8, без відома ОСОБА_9 та без фактичної присутності останнього у нотаріуса під час вчинення ним таких нотаріальних дій. За результатами розмови цієї розмови, ОСОБА_8 на висловлену пропозицію погодилася.

В подальшому, 26 липня 2016 року о близько 13 години під час зустрічі, яка мала місце біля приміщення ресторану «Сапсан», що в місті Тернопіль, по вул.Білецька, 49а, ОСОБА_8 передала, а ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_3 одержали частину неправомірної вигоди в сумі 200 доларів США, що згідно офіційного курсу Національного банку України становило 5068 гривень, за вплив на нотаріуса з метою прийняття ним рішення про видачу ОСОБА_8 нотаріально посвідченої заяви про надання згоди батьком дитини -ОСОБА_9 на відкриття візи та тимчасової поїздки за кордон їхньої малолітньої доньки ОСОБА_10 в супроводі

ОСОБА_8, без відома ОСОБА_9 та без фактичної присутності останнього у нотаріуса під час вчинення ним таких нотаріальних дій.

Діючи за попередньою змовою, після одержання грошових коштів, ОСОБА_11, ОСОБА_5 та ОСОБА_4 повідомив ОСОБА_8 про те, що на початку серпня 2016 року вона зможе отримати нотаріально посвідчену заяву про надання згоди ОСОБА_9 на виїзд її малолітньої доньки за кордон, після чого їй необхідно передати решту неправомірної вигоди в сумі 2100 доларів США.

28 липня 2016 року, на прохання невстановленої досудовим розслідуванням особи, яка діяла за попередньою змовою із ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, особа, відносно якої матеріали виділено в окреме провадження, перебуваючи у своєму службовому кабінеті, що знаходиться у приміщенні Першої Тернопільської державної нотаріальної контори, що за адресою: Тернопільська область, м. Тернопіль, вул.Коперніка, 1, всупереч вимогам ст.45, 52 Закону України «Про нотаріат» у відсутності учасників нотаріальної дії - ОСОБА_8 та ОСОБА_9, без їх відома та згоди, використовуючи електронну-обчислювальну машину (комп'ютер) особисто склала та роздрукувала на спеціальному бланку нотаріальних документів серії НВТ 814329 завідомо неправдиву заяву ОСОБА_9 та ОСОБА_8 про надання ними згоди на відкриття візи та тимчасової поїздки за кордон їхньої малолітньої доньки ОСОБА_10 в супроводі ОСОБА_8, куди внесла завідомо неправдиві відомості про те, що ОСОБА_9 та ОСОБА_8 надали свою згоду на відкриття візи та тимчасової поїздки за кордон їхньої малолітньої доньки ОСОБА_10 в супроводі ОСОБА_8, а також те, що ОСОБА_9 Васильович та ОСОБА_8 були присутні під час вчинення цієї нотаріальної дії та виконали свої підписи на заяві у присутності нотаріуса.

Після цього, особа, відносно якої матеріали виділено в окреме провадження, діючи як державний нотаріус, посвідчила вищевказану заяву ОСОБА_8 та ОСОБА_9, виконавши на ній посвідчуваний напис, поставивши свій підпис та скріпивши її печаткою Першої Тернопільської державної нотаріальної контори, та консультантом державного нотаріуса Першої Тернопільської державної нотаріальної контори ОСОБА_12, за вказівкою особи, відносно якої матеріали виділено в окреме провадження, зареєстровано в реєстрі вчинення нотаріальних дій під порядковими номерами №1726 та 1727.

Після чого, особа, відносно якої матеріали виділено в окреме провадження, нотаріально посвідчену нею завідомо неправдиву заяву ОСОБА_9 та ОСОБА_8 про згоду на відкриття візи та тимчасові поїздки за кордон їхньої малолітньої дочки ОСОБА_10 в супроводі ОСОБА_8, яку вона виготовила на спеціальному бланку нотаріальних документів серії НВТ 814329, видала невстановленій досудовим розслідуванням особі, яка в подальшому передала її ОСОБА_3.

Доводячи свій злочинний умисел до кінця, 01 серпня 2016 року поблизу магазину «Універсам», що в місті Тернопіль по проспекту Злуки, 25, ОСОБА_4 передав ОСОБА_8 отриману від ОСОБА_3, нотаріально посвідчену особою, відносно якої матеріали виділено в окреме провадження, заяву ОСОБА_9 та ОСОБА_8 про надання згоди на відкриття візи та тимчасової поїздки за кордон їхньої малолітньої дочки ОСОБА_10 в супроводі ОСОБА_8, яку останній отримав в невстановленої досудовим розслідуванням особи. Після цього, ОСОБА_8 передала, а ОСОБА_4, діючи за попередньою змовою із ОСОБА_3, ОСОБА_5 та невстановленою досудовим розслідуванням особою, одержав решту неправомірної вигоди в сумі 2100 доларів США, що згідно офіційного курсу Національного банку України становило 52101 гривень.

Таким чином, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_3 та невстановлена досудовим розслідуванням особа, діючи за попередньою змовою групою осіб, одержали від ОСОБА_8 неправомірну вигоду в загальній сумі 2300 доларів США, що згідно офіційного курсу Національного банку України становило 57169 гривень, за вплив на прийняття особою, відносно якої матеріали виділено в окреме провадження рішення в інтересах ОСОБА_8, а саме: складання та видачу нотаріально посвідченої заяви ОСОБА_9 та ОСОБА_8 про надання ними згоди на відкриття візи та тимчасові поїздки за кордон їхньої малолітньої дочки ОСОБА_10 в супроводі ОСОБА_8, без відома ОСОБА_9 та фактичної присутності його і ОСОБА_8 під час вчинення особою, відносно якої матеріали виділено в окреме провадження, цих нотаріальних дій.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину визнав повністю та показав наступне. ОСОБА_5 знає протягом останніх двох років, оскільки він зберігає свій автомобіль поблизу його гаража. Відносини у них товариські. З ОСОБА_4 його познайомив ОСОБА_5 ОСОБА_7 жодних відносин з ним він не підтримую. Він не був присутнім під час знайомства ОСОБА_4 з ОСОБА_8 Також йому нічого невідомо стосовно розмови ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про можливість допомогти ОСОБА_8

На початку липня 2016 року ОСОБА_5 зателефонував йому та повідомив, що його брат ОСОБА_4 за кордоном познайомився з громадянкою України ОСОБА_8, яка хоче виїхати в Сполучені Штати Америки. У цієї жінки є малолітня дитина. З чоловіком вона розлучена і місце його проживання невідоме. Але для виїзду за кордон жінки з дитиною необхідна нотаріально засвідчена згода батька. Тому ОСОБА_5 запитав, чи можу він допомогти відшукати чоловіка цієї жінки для того, щоб вона змогла нотаріально оформити згоду на виїзд дитини за кордон. За такі послуги жінка готова заплатити будь-які кошти. Він відповів, що подумає над цією проблемою і пізніше дасть відповідь.

Тривалий час він займався різного роду підприємницькою діяльністю. Декілька років тому у нього виникла проблема, яка полягала в необхідності відшукати чоловіка, який заборгував йому гроші. ОСОБА_13 йому порадили звернутись до ОСОБА_14 (прізвища його не знає, місце проживання невідоме), який фактично виконує функції приватного детектива. За певну винагороду ОСОБА_14 відшукав цього чоловіка і йому вдалось повернути борг. Потім він ще декілька разів користувався послугами ОСОБА_14, який все робив з дотриманням закону і за прийнятну винагороду. Його послугами він завжди був задоволений.

Саме до ОСОБА_14 він звернувся з проблемою, яку озвучив ОСОБА_5. ОСОБА_13 погодився за винагороду встановити місце перебування чоловіка ОСОБА_8 та вмовити його надати нотаріальну згоду на виїзд дитини за кордон. Він майже на сто відсотків гарантував, що відшукає цього чоловіка, якщо той знаходиться в ОСОБА_15, але не давав жодних гарантів, що зможе його вмовити нотаріально оформити згоду на виїзд дитини за кордон.

Для того, щоб провести пошукові дії, ОСОБА_14 попросив надати анкетні дані чоловіка та жінки, а ще краще - копії їх особистих документів.

Приблизно 15 липня 2016 року він повідомив ОСОБА_5, що знайшов людину, яка погодилась за винагороду відшукати чоловіка ОСОБА_8 та попробувати оформити нотаріальну дозвіл на виїзд дитини за кордон.

При зустрічі з ОСОБА_5 вони обумовили, що за всі їхні послуги, у тому числі ОСОБА_14, ОСОБА_8 повинна заплатити 2300 доларів США. Якщо ОСОБА_8 погодиться на таку суму, вона повинна надати свої анкетні дані та анкетні дані чоловіка, а ще краще - копії їх особистих документів.

20 липня 2016 року вони четверо (він, ОСОБА_5, ОСОБА_4 та ОСОБА_8) зустрілись в обумовленому місці, де повідомили, що за винагороду в сумі 2300 доларів США готові відшукати її чоловіка та попробувати вмовити його надати нотаріально оформлену заяву про дозвіл на виїзд за кордон їх дитини. ОСОБА_8 сума винагороди влаштувала і вона погодилась скористатись даними послугами.

26 липня 2016 року в обідню пору вони четверо (він, ОСОБА_5, ОСОБА_4 та ОСОБА_8) зустрілись поблизу ресторану «Сапсан» по вул. Білецькій в м. Тернополі. Там ОСОБА_8 передала завдаток в сумі 200 доларів США, а також копії окремих аркушів свого паспорту громадянки України, копії окремих аркушів паспорта свого чоловіка ОСОБА_9, копії їх ідентифікаційних кодів, копію свідоцтва про народження їх доньки ОСОБА_10 та копії окремих аркушів її паспорта для тимчасового виїзду за кордон.

Цього ж дня передані ОСОБА_8 копії документів та 200 доларів США він віддав ОСОБА_14.

01 серпня 2016 року ОСОБА_14 передав йому якийсь нотаріально засвідчений документ та його копію. Цей документ, як потім йому стало відомо - заява ОСОБА_8 та ОСОБА_9, був виконаний на спеціальному бланку, з чого він і зробив висновок, що його виготовляв нотаріус. ОСОБА_14 сказав, що все вийшло, але в деталі проробленої роботи не вдавався. Вони домовились, що він повідомить час та місце, коли розрахується з ним за послуги.

Цього ж дня заяву через ОСОБА_4 передали ОСОБА_8, яка оплатила їхні послуги. В цей момент їхні дії були викритті працівниками поліції.

ОСОБА_16 давала йому підстави допустити, що він не буде розшукувати чоловіка ОСОБА_8, а просто використає надані документи для того, щоб будь-який нотаріус посвідчив потрібну заяву без його участі. Але йому було однаково як він це зробить, оскільки його метою було заробити гроші. Той факт, що нотаріально посвідчену заяву ОСОБА_14 віддав йому ще раз підтверджував, що ні ОСОБА_8, ні її чоловік в нотаріуса не були. Адже в противному випадку нотаріус повинна була б віддати оформлену заяву ОСОБА_8

З цих підстав він визнає вину, що він мав намір отримати неправомірну вигоду від ОСОБА_8 за вплив на прийняття рішення нотаріусом, але без вимагання такої вигоди.

Він допускав, що ОСОБА_14 незаконно отримав необхідну заяву, звернувшись до нотаріуса для її виготовлення без участі осіб, які мали її підписати. Такі припущення підтверджувались тим, що він передав копії особистих документів ОСОБА_8 та її чоловіка. Але будь-якої інформації, яка б свідчила про те, хто саме з нотаріусів може погодитись на такі дії у нього не було. ОСОБА_14 взагалі не розповідав, яким чином він має намір досягнути результату, а тим більше не вказував, кого з нотаріусів він може залучити для отримання необхідних документів.

У вчиненому щиро розкаюється, пояснює свої дії у звязку із скрутним матеріальним становищем, відсутністю постійного заробітку та житла. Обіцяє в подальшому злочинів не вчиняти, просить суд суворо його не карати.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину визнав повністю та показав наступне. Він працює у приватного підприємця-перевізника водієм. Вони здійснюють міжнародні пасажирські перевезення.

В червні 2016 року він на автобусі відвозив групу дітей з батьками в Болгарію на відпочинок. Під час поїздки він познайомився з ОСОБА_8. Хто був ініціатором знайомства зараз пригадати не може.

При поверненні на ОСОБА_15 ОСОБА_8 звернулася до нього з запитанням, чи маю він знайомих, які допомагають в оформленні документів для виїзду дитини за кордон. У відповідь він сказав, що таким не займається, але може запитати в знайомих. При цьому, він подумав про свого рідного брата ОСОБА_5, який мав широке коло знайомих. ОСОБА_8 записала йому свій номер телефону.

Приїхавши з Болгарії, він через кілька днів по інших справах зустрівся зі своїм братом ОСОБА_5 і в ході розмови з ним, розказав йому про розмову з ОСОБА_15. Він сказав, що на той момент нічого пообіцяти не може. Крім того, він сказав, що сам толком не розуміє, що вона хоче, а тому передав йому візитку з її номером телефону та сказав, щоб він з нею зв'язався.

Наскільки йому відомо, брат з нею зв'язався та вона йому пояснила, що їй потрібно.

На початку липня, дати він не пригадує, йому зранку зателефонував ОСОБА_5 та повідомив, що ОСОБА_8 має приїхати в Тернопіль і хоче, щоб він її зустрів на автовокзалі. Він відмовився, мотивуючи це тим, що його присутність не потрібна. ОСОБА_17 йому знову зателефонував та сказав, що ОСОБА_8 просила, щоб він був обов'язково, бо вона їх не знає і сама боїться зустрічатися. Руслан йому сказав бути в 10 год. біля торгового центру "Новус" по вул. Перля в місті Тернополі. Вони зустрілися з ОСОБА_8 біля вказаного місця. При цьому, її привіз на автомобілі марки "Шевроле Епіка" незнайомий мужчина, якого вона представила, як брата. Вони зайшли у якесь кафе справа від центрального входу в торговий центр "Новус". Він замовив сам собі каву. Галина також щось замовила. Вона сказала, що вони з братом їдуть в Київ та дуже спішать і попросила зателефонувати Русланові. Він передзвонив і ОСОБА_17 сказав, що буде через 10 хвилин.

ОСОБА_17 приїхав ОСОБА_17 з ОСОБА_3. ОСОБА_3 він знав, як товариша свого брата. Вони кілька разів зустрічалися з ним випадково. В суть їхньої розмови він не вникав, але зрозумів що їй потрібно нотаріальна згода чоловіка на виїзд дитини за кордон.

В кінці липня 2016 року вони (він, ОСОБА_5, ОСОБА_3 та ОСОБА_8) зустрілись поблизу ресторану "Сапсан" по вул. Білецькій в м. Тернополі. Перед цим, йому зателефонував ОСОБА_5 та сказав, що треба зустрітися. Він не хотів зустрічатися, так як ремонтував автобус, але брат йому пояснив, що ОСОБА_15 без нього не хоче зустрічатися.

Руслан та Ігор забрали його з роботи та привезли до "Сапсану". Приїхавши на місце він побачив вже знайомий автомобіль марки "Шевроле Епіка" та мужчину, якого ОСОБА_15 називала братом.

У його присутності вона передала 200 доларів США ОСОБА_3 та копії якихось документів.

Руслан та Ігор відвезли його назад на роботу. 01 серпня 2016 року він приїхав з рейсу на роботу. Його видзвонив ОСОБА_5 та сказав, що треба зустрітися. Він відмовлявся від зустрічі, відхиляв його телефонні дзвінки, так як був сильно зайнятий. ОСОБА_13 близько 6 чи 7 год. вечора ОСОБА_5 приїхав до нього на роботу, та наполягав на зустрічі з ОСОБА_15. Мотивуючи це тим, що без нього вона не хоче зустрічатися. Він погодився на 5 хвилин покинути роботу. ОСОБА_13 вони з ОСОБА_5 та ОСОБА_3 під'їхали до магазину "Універсам" на вул. Злуки в м. Тернополі. Ігор попросив його віддати ОСОБА_8 якісь документи, які були в файлі. Серед них був документ на нотаріальному бланку нотаріуса. Він віддав ОСОБА_8 ці документи, а вона передала йому складені гроші - долари США. Яка була сума йому невідомо, він мав їх передати ОСОБА_3. Потім він повернувся до машини та віддав ОСОБА_3 ці гроші. В цей момент їх затримали працівники міліції.

У вчиненому щиро розкаюється, пояснює свої дії у звязку із скрутним матеріальним становищем, те, що є єдиним годувальником своєї сімї, утримуючи двох неповнолітніх дітей. Обіцяє в подальшому злочинів не вчиняти, просить суд суворо його не карати.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину визнав повністю та показав наступне. ОСОБА_4 являється йому рідним братом, відносини з ним родинні, серйозних конфліктів не було.

Він працює таксистом. На території гаражів, де він ставить свій автомобіль, він часто бачив ОСОБА_11, який в одному з гаражів тримав якісь речі. Так вони і познайомились. Це було приблизно два роки тому. З часом їхні відносини перейшли у товариські.

На початку липня 2016 року (точніше дати пригадати не може) вони з братом ОСОБА_4 їхали в автомобілі додому. По дорозі він розповів, що ОСОБА_8, з якою він познайомився у закордонній поїздці, набридає йому та просить відшукати колишнього чоловіка, щоб той дав дозвіл на виїзд малолітньої дитини за кордон. Брат сказав, що за відшукання чоловіка ОСОБА_8 готова заплатити винагороду. Також брат запропонував поспілкуватись з ОСОБА_8 по телефону.

У цей же день він подзвонив ОСОБА_8 Розмова зводилась до того, що ОСОБА_8 хоче виїхати з малолітньою донькою за кордон. Але для цього потрібна нотаріально завірена згода її колишнього чоловіка, місце проживання якого їй невідоме, оскільки вони не спілкуються. Суть прохання зводилась до того, що потрібно знайти її колишнього чоловіка та зробити так, щоб він надав відповідний дозвіл. Такі послуги вона обіцяла щедро оплатити. ОСОБА_13 він відповів, що подумає і зв'яжеться з нею.

Він розпитав декількох своїх знайомих, у тому числі і ОСОБА_3, про те, чи можна допомогти ОСОБА_8 ОСОБА_18 ОСОБА_3 відповів, що в свій час звертався до одного чоловіка, який допомагав йому шукати людей чи встановлювати їх місце знаходження. ОСОБА_13 така людина надавала йому послуги «приватного детектива».

Через деякий час ОСОБА_3 повідомив, що цей «приватний детектив» погодився за винагороду відшукати чоловіка ОСОБА_8 та попробувати вмовити його надати нотаріально засвідчений дозвіл на виїзд за кордон.

ОСОБА_13 вони з ОСОБА_3 обумовили, що за їхні послуги, у тому числі «приватного детектива», ОСОБА_8 повинна заплатити 2300 доларів США. Якщо ОСОБА_8 погодиться на таку суму, вона повинна надати свої анкетні дані та анкетні дані чоловіка, а ще краще - копії їх особистих документів. У разі необхідності наявні в неї документи потрібно буде надати в оригіналах.

20 липня 2016 року близько обіду він з ОСОБА_3 приїхали в заздалегідь обумовлене місце - територію торгового центру «Новус», що по вул. Перля, 3 в м. Тернополі. На той час на цій території знаходився літній павільйон. Там за столом сиділи ОСОБА_8, брат ОСОБА_4 та незнайомий чоловік, якого ОСОБА_8 представила як брата.

У ході розмови вони повідомили ОСОБА_8, що за винагороду в сумі 2300 доларів США готові відшукати її чоловіка та попробувати вмовити його надати нотаріально оформлену заяву про дозвіл на виїзд за кордон їх дитини. ОСОБА_8 сума винагороди влаштувала і вона погодилась скористатись їхніми послугами.

26 липня 2016 року в обідню пору вони четверо (він, ОСОБА_4І, ОСОБА_19 та ОСОБА_8Я.) зустрілись поблизу ресторану «Сапсан», що по вул. Білецькій в м. Тернополі.

При зустрічі ОСОБА_8 передала завдаток в сумі 200 доларів США, а також копії своїх документів, документів чоловіка та дитини.

01 серпня 2016 року ОСОБА_3 повідомив, що «приватний детектив» виконав свою роботу, відшукав чоловіка і навіть сам оформив всі необхідні документи.

Цього ж дня ці документи передали ОСОБА_8, яка оплатила їхні послуги. При цьому ОСОБА_8 не хотіла приймати ці документи від них і вимагала присутність брата. Саме брату вона і передала грошові кошти.

Під час цих подій він міг допустити, що невідомий чоловік, який виконував функції «приватного детектива», не буде розшукувати чоловіка ОСОБА_8, а просто використає надані документи для того, щоб будь-який нотаріус посвідчив потрібну заяву без його участі. Але йому було однаково як він це зробить, оскільки його метою було заробити гроші. Той факт, що нотаріально посвідченні документи ОСОБА_8 передавали через них ще раз підтверджував, що ні вона, ні її чоловік в нотаріуса не були.

Саме тому він визнає вину, що мав намір отримати неправомірну вигоду від ОСОБА_8 за вплив на прийняття рішення нотаріусом.

Обставини цих подій вже самі по собі свідчать, що ніхто в ОСОБА_8 не вимагав грошових коштів. Ніхто не створював їй умови, за яких вона змушена була б надати неправомірну вигоду. В будь-який момент вона могла відмовитись від їхніх послуг.

Він допускав, що невідомий чоловік може незаконно отримати необхідну заяву, звернувшись до нотаріуса для її виготовлення без участі осіб, які мали її підписати. Але будь-якої інформації, яка б свідчила про те, хто саме з нотаріусів може погодитись на такі дії у нього не було. Тому він заперечую наявність змови між ним та будь-яким нотаріусом, у тому числі і ОСОБА_18

У вчиненому щиро розкаюється, пояснює свої дії у звязку із скрутним матеріальним становищем, те, що є єдиним годувальником своєї сімї, утримуючи двох неповнолітніх дітей. Обіцяє в подальшому злочинів не вчиняти, просить суд суворо його не карати.

Крім власного визнання вини, обвинувачені ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 повністю погодилися зі всіма доказами у кримінальному провадженні, що були зібрані під час досудового розслідування і підтверджували їх винуватість у вчиненні злочину, згідно обвинувального акта, відмовившись від їх дослідження під час судового розгляду.

Зясувавши думку учасників судового провадження про визначення обсягу доказів, що підлягають дослідженню, та порядку їх дослідження, суд визнає недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, зясувавши правильність розуміння обвинуваченими зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також розяснивши їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Таким чином, проаналізувавши наведені обставини, суд, обєктивно дослідивши та оцінивши всі зібрані та перевірені у судовому засіданні докази в їх повній сукупності, прийшов до переконання про доведеність винуватості обвинувачених та кваліфікує їх дії:

- обвинуваченого ОСОБА_3 за ч.2 ст.28, ч.2 ст.3692 КК України (в редакції Закону №770-VIII від 10 листопада 2015 року), тобто одержання неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, вчинене за попередньою змовою групою осіб;

- обвинуваченого ОСОБА_4 за ч.2 ст.28, ч.2 ст.3692 КК України (в редакції Закону №770-VIII від 10 листопада 2015 року), тобто одержання неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, вчинене за попередньою змовою групою осіб;

- обвинуваченого ОСОБА_5 за ч.2 ст.28, ч.2 ст.3692 КК України (в редакції Закону №770-VIII від 10 листопада 2015 року), тобто одержання неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, вчинене за попередньою змовою групою осіб.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3, суд, відповідно до ст.ст.50,65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, фактичні обставини кримінального провадження, особу винного, його вік, стан здоровя. До обставин, які помякшують покарання, суд відносить визнання вини, щире каяття. Обставин, які обтяжують покарання, суд не вбачає.

На підставі наведеного, суд приходить до висновку, що виправлення та перевиховання ОСОБА_3 можливе без його ізоляції від суспільства, а тому вважає, що йому слід призначити покарання у межах санкції статті обвинувачення у виді штрафу, оскільки з врахуванням даних про особу обвинуваченого та фактичних обставин кримінального провадження, саме таке покарання буде необхідне і достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_4, суд, відповідно до ст.ст.50,65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, фактичні обставини кримінального провадження, особу винного, його вік, стан здоровя. До обставин, які помякшують покарання, суд відносить визнання вини, щире каяття, наявність на утриманні двох малолітніх дітей. Обставин, які обтяжують покарання, суд не вбачає.

На підставі наведеного, суд приходить до висновку, що виправлення та перевиховання ОСОБА_4 можливе без його ізоляції від суспільства, а тому вважає, що йому слід призначити покарання у межах санкції статті обвинувачення у виді штрафу, оскільки з врахуванням даних про особу обвинуваченого та фактичних обставин кримінального провадження, саме таке покарання буде необхідне і достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_5, суд, відповідно до ст.ст.50,65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, фактичні обставини кримінального провадження, особу винного, його вік, стан здоровя. До обставин, які помякшують покарання, суд відносить визнання вини, щире каяття, наявність на утриманні двох малолітніх дітей. Обставин, які обтяжують покарання, суд не вбачає.

На підставі наведеного, суд приходить до висновку, що виправлення та перевиховання ОСОБА_5 можливе без його ізоляції від суспільства, а тому вважає, що йому слід призначити покарання у межах санкції статті обвинувачення у виді штрафу, оскільки з врахуванням даних про особу обвинуваченого та фактичних обставин кримінального провадження, саме таке покарання буде необхідне і достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів.

У справі є процесуальні витрати за проведення технічної експертизи документів №1.1-318/16 від 28 жовтня 2016 року в розмірі 880,40 грн.; експертизи матеріалів, речовин і виробів №2-484/16 від 15 вересня 2016 року в розмірі 1759,20 грн., усього на загальну суму 2639,60 грн., які необхідно стягнути з обвинувачених ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 в рівних долях по 879,87 грн. (вісімсот сімдесят девять гривень вісімдесят сім копійок) з кожного обвинуваченого в користь держави (УК у м. ТЕРНОПОЛІ /м. Тернопіль/ 24060300 р/р 31110115700002 в ГУ ДКСУ у Тернопільській області, МФО 838012, код ЕДРПОУ 37977726).

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.28, ч.2 ст.3692 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 1250 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 21250 (двадцять одна тисяча двісті пятдесят) гривень.

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.28, ч.2 ст.3692 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 1250 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 21250 (двадцять одна тисяча двісті пятдесят) гривень.

ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.28, ч.2 ст.3692 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 1250 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 21250 (двадцять одна тисяча двісті пятдесят) гривень.

Стягнути із засуджених ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 процесуальні витрати за проведення технічної експертизи документів №1.1-318/16 від 28 жовтня 2016 року в розмірі 880,40 грн.; експертизи матеріалів, речовин і виробів №2-484/16 від 15 вересня 2016 року в розмірі 1759,20 грн., усього на загальну суму 2639,60 грн., в рівних долях по 879,87 грн. (вісімсот сімдесят девять гривень вісімдесят сім копійок) з кожного засудженого в користь держави (УК у м. ТЕРНОПОЛІ /м. Тернопіль/ 24060300 р/р 31110115700002 в ГУ ДКСУ у Тернопільській області, МФО 838012, код ЕДРПОУ 37977726).

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України до апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області, шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок, якщо інше не передбачено КПК України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Головуючий суддяОСОБА_20