Постанова № 67312539, 21.06.2017, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" червня 2017 р.Справа № 916/756/17Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Аленіна О.Ю.

суддів: Богатиря К.В., Жекова В.І.

секретар судового засідання Герасименко Ю.С.

за участю представників учасників провадження:

від Приватної організації "Організація колективного управління авторськими та суміжними правами" - Кришталевич Е.Г. за довіреністю;

Інші представники учасників провадження в судове засідання не з'явились

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу приватної організації "Організація колективного управління авторськими та суміжними правами" в інтересах товариства з обмеженою відповідальністю "Ворнер Мьюзік Україна"

на ухвалу господарського суду Одеської області від 24.05.2017

у справі №916/756/17

за позовом приватної організації "Організація колективного управління авторськими та суміжними правами" в інтересах товариства з обмеженою відповідальністю "Ворнер Мьюзік Україна"

до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2

про стягнення 32000 грн.

ВСТАНОВИВ

У березні 2017 приватна організація "Організація колективного управління авторськими та суміжними правами" в інтересах товариства з обмеженою відповідальністю "Ворнер Мьюзік Україна" звернулась до господарського суду Одеської області з позовом в якому просила стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 32 000 грн. компенсації за порушення майнових авторських прав.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що на підставі договору про управління майновими авторськими правами від 24.01.2014 №АВ-24012014/01, укладеного між ТОВ "Ворнер Мьюзік Україна" та ПО "Організація колективного управління авторськими і суміжними правами", останнім надано право щодо здійснення захисту прав, переданих їй в управління. Як зазначає позивач, 20.06.2016 представником ПО "Організація колективного управління авторськими і суміжними правами" виявлено факт незаконного (без отримання відповідного дозволу правовласника) використання відповідачем у кафе "ІНФОРМАЦІЯ_1" музичного твору "ІНФОРМАЦІЯ_2" (виконавець - ОСОБА_3), авторські права на які належать товариству.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 24.05.2017 (суддя Малярчук І.А.) призначено проведення комплексної судової експертизи, на розгляд комплексної судової експертизи поставлено наступні питання: 1) чи наявний на відеофонограмі, що міститься на диску MFP646TH12213257 з фіксацією від 20.06.2016р. з назвою "ІНФОРМАЦІЯ_1", музичний твір "ІНФОРМАЦІЯ_2" саме у виконанні ОСОБА_4 2) чи проводився запис наданої відеофонограми безперервно та чи відповідає зміст відеозображення запису звуку? 3) чи є можливим встановити джерело відтворення музичного твору "ІНФОРМАЦІЯ_2", що містить ся на диску MFP646TH12213257 з фіксацією від 20.06.2016р. з назвою "ІНФОРМАЦІЯ_1", якщо можливо, то вказати джерело його походження? Проведення комплексної судової експертизи доручено Науково-дослідному центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності, провадження у справі №916/756/17 зупинено, тощо.

Судова ухвала мотивована тим, що з позицій сторін вбачається спір щодо обґрунтованості та підтвердженості відеодоказу, який покладено в основу доведення факту порушення виключних майнових авторських прав, а тому, суд зазначив, що вбачає наявними підстави для встановлення належності відеозапису, як доказу у справі, задля чого потребує з'ясування наявності на диску з відеофонограмою саме музичного твору "ІНФОРМАЦІЯ_2" саме у виконанні ОСОБА_3, відповідність відео зображення звуку на записі відеофонограми, а також встановлення джерела відтворення музичного твору, встановлення чого має спиратись на докази, здобуті за результатами досліджень проведених особами, що володіють спеціальними знаннями, а тому, на думку суду першої інстанції, вбачається необхідність в призначенні комплексної судової експертизи.

Не погодившись із даною ухвалою до Одеського апеляційного господарського суду звернулась ПО "Організація колективного управління авторськими та суміжними правами" в інтересах товариства з обмеженою відповідальністю "Ворнер Мьюзік Україна" з апеляційною скаргою в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Одеської області від 24 травня 2017 у справі №916/756/17 та справу направити для розгляду до господарського суду Одеської області.

Свої вимоги скаржник, посилаючись на приписи ст. ст. 79, 41, 42 ГПК України, обґрунтовує тим, що судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто, у разі коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

Скаржник зазначає, що позивачем на підтвердження своїх вимог було надано належні докази у відповідності до ст. ст. 32, 33, 34 ГПК України, у той час як відповідач жодних доказів на підтвердження власної правової позиції не надав.

До того ж апелянт зазначає, що матеріали справи не свідчать про те, що докази у справі були взаємосуперечливими та судом, на думку скаржника, не встановлені конкретні прикмети, які свідчили б, наприклад, про фальсифікацію доказів або їх недостовірність. Апелянт вважає, що питання поставлені судом першої інстанції для судової експертизи базуються на припущеннях суду або на припущеннях відповідача.

На думку апелянта, при винесенні оскаржуваної ухвали суд першої інстанції не вмотивував належним чином необхідності проведення у справі судової експертизи за наявності інших наданих сторонами доказів, які мають значення для розгляду даної справи та прийняття обґрунтованого рішення у справі.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 07.06.2017 апеляційну скаргу ПО "Організація колективного управління авторськими та суміжними правами" в інтересах товариства з обмеженою відповідальністю "Ворнер Мьюзік Україна" на ухвалу господарського суду Одеської області від 24.05.2017 у справі №916/756/17 прийнято до провадження та призначено до розгляду колегією суддів у складі головуючого судді Аленіна О.Ю., суддів Богатиря К.В., Жекова В.І.

Представник скаржника у судовому засіданні від 21.06.2017 підтримав вимоги за апеляційною скаргою та наполягав на їх задоволенні.

Відповідно до ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши у судовому засіданні представника позивача, перевіривши наявні матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга ПО "Організація колективного управління авторськими та суміжними правами" в інтересах товариства з обмеженою відповідальністю "Ворнер Мьюзік Україна" не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до приписів ст. 101 ГПК України апеляційна інстанція не зв'язана доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі, а, згідно до приписів ст. ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна належними і допустимим доказами довести ті обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 41 ГПК України для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу, а остаточне коло таких питань встановлюється господарським судом в ухвалі.

Поняття і види доказів визначаються ГПК України, зокрема, доказом у справі може бути і висновок судової експертизи.

Статтею 43 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Експертиза є одним із засобів доказування обставин справи, що може впливати на всебічність, повноту і об'єктивність дослідження обставин, а відтак, виконанням судом вимог ст. 43 ГПК України.

Як роз'яснено у пунктах 2, 5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 р. № 4 "Про деякі питання практики призначення судової експертизи", судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи. Питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення.

Статтею 79 ГПК України визначено, що господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом, а також у разі звернення господарського суду із судовим дорученням про надання правової допомоги до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави.

Господарський суд має право зупинити провадження у справі за клопотанням сторони, прокурора, який бере участь в судовому процесі, або за своєю ініціативою у випадках призначення судової експертизи. Господарський суд поновлює провадження у справі після усунення обставин, що зумовили його зупинення. Про зупинення провадження у справі та його поновлення виноситься ухвала. Ухвалу про зупинення провадження може бути оскаржено.

Змістом ст. 79 ГПК України передбачено право, а не обов'язок суду зупинити провадження у справі у випадку призначення судової експертизи, при цьому таке право підпадає під загальне визначення поняття судової дискреції, яке охоплює повноваження суду з вирішення у визначених законом випадках спірних правових питань.

Дискреційні повноваження суду визнаються і Європейським судом з прав людини, виходячи із відповідності таких повноважень принципу верховенства права. Це забезпечується, зокрема відповідним обґрунтуванням обраного рішення в процесуальному документі суду (правовий висновок, наведений в постанові ВСУ від 23.01.2014).

Так, оскаржене рішення суду першої інстанції про зупинення провадження у справі обґрунтоване необхідністю отримання висновків судової експертизи і проведення дослідження, що потребує спеціальних знань, результати яких мають значення для повного та усебічного розгляду та вирішення спору по суті.

Зупинення провадження у справі є наслідком призначення судом експертизи, а отже ухвала в частині призначення судової експертизи та в частині зупинення провадження у справі перебувають у нерозривному зв'язку одна з одною.

Призначення судової експертизи з одночасним зупиненням у зв'язку з цим провадження у справі є одноактною (нерозривною) процесуальною дією і не може розцінюватись як два самостійних акта - окремо щодо призначення судової експертизи і щодо зупинення провадження у справі.

Зазначене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України, викладеною, зокрема, у постанові від 20.01.2009 у справі №24/489 щодо одноактної (нерозривної) процесуальної дії.

У зв'язку з наведеним, скасування самої лише ухвали про зупинення провадження у справі не призведе до усунення обставин, що зумовили неможливість здійснення судом процесуальних дій - проведення експертною установою судової експертизи.

Однак, право господарського суду зупинити провадження у справі виникає лише у разі дійсної необхідності спеціальних знань, якими не володіє суд для встановлення фактів, що входять до предмету доказування.

Отже, зупиняючи провадження у справі в зв'язку з призначенням судової експертизи, господарському суду слід навести мотиви необхідності вчинення такої процесуальної дії, що зумовлює викладення (наведення) судом фактичних даних, які входять до предмета доказування у даній справі та не можуть бути встановлені судом, а лише виключно судовими експертами, через те, що їх встановлення потребує спеціальних знань.

Суд апеляційної інстанції вважає, що для дослідження відео-, звукозапису (безперервність відеозвукозапису, достовірність джерел походження звуків, наявність на відеозапису вказаного музичного твору) необхідні спеціальні знання, таке дослідження неможливо провести судом самостійно.

Судова колегія відхиляє посилання скаржника на відсутність необхідності призначення експертизи, оскільки останнім були надані належні докази, що свідчать про вчинення відповідачем порушення майнових авторських прав та вони не є взаємно суперечливими, з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, в обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що на підставі договору про управління майновими авторськими правами від 24.01.2014 №АВ-24012014/01, укладеного між ТОВ "Ворнер Мьюзік Україна" та ПО "Організація колективного управління авторськими і суміжними правами", ПО "Організація колективного управління авторськими та суміжними правами" надано право щодо здійснення захисту прав, переданих їй в управління.

Позивач зазначає, що представником особи, що звернулась по судовий захист прав товариства, 20.06.2016 виявлено факт незаконного (без отримання відповідного дозволу правовласника) використання у кафе "ІНФОРМАЦІЯ_1", де здійснює підприємницьку діяльність відповідач, музичного твору "ІНФОРМАЦІЯ_2" (виконавець - ОСОБА_3), авторські права на які належать товариству.

Відповідач проти позову заперечує та вказує, що придбав картку провайдера супутникового телебачення XTRA TV, ТОВ "Диджитал Скринз" для перегляду телевізійних каналів, які транслює зазначений провайдер. Так, в кафе "ІНФОРМАЦІЯ_1", де відповідач здійснює господарську діяльність, знаходиться телевізор, на якому ввімкнений музичний канал, а саме: "Мьюзік Бокс", який є каналом з відкритим доступом. Які саме музичні твори транслювалися відповідачу невідомо, як і не відомо чи має канал право на їх трансляцію.

Виходячи з пункту 12 постанови Пленуму Верховного Суду України від 04.06.2010 р. № 5, позивач повинен довести, зокрема, факт наявності в нього авторського права і (або) суміжних прав, факт порушення його прав відповідачем або загрозу такому порушенню, тоді як відповідач, який заперечує проти позову, зобов'язаний довести виконання вимог Закону № 3792-XII при використанні ним об'єкту авторського права і (або) суміжних прав, а також спростувати передбачену цивільним законодавством презумпцію винного завдання шкоди (статті 614 та 1166 ЦК).

Статтею 1 Закону України "Про судову експертизу" визначено, що судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні, зокрема, суду.

Отже, судова колегія вважає, що з урахуванням предмету спору і доказування, з метою встановлення, зокрема, що спірний твір виконаний саме визначеним виконавцем, не є перетвореним чи виконаним в аранжуванні або не підданий будь-яким змінам, для з'ясування дійсних обставин справи необхідне встановлення ідентичності музичного твору, що виконувався у кафе "ІНФОРМАЦІЯ_1", в якому здійснює господарську діяльність відповідач, музичному твору, правоволодільцем якого є позивач.

Крім цього, існує необхідність виключення можливості фальсифікації джерел походження виконання музичного твору.

Саме для встановлення цих обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення справи, й необхідні спеціальні знання.

Оскільки, судова експертиза виступає в якості одного з джерел отримання доказової інформації, а поставлені на вирішення експерту питання потребують спеціальних знань, місцевий господарський суд у відповідності до ст. ст. 4-7, 43 ГПК України обґрунтовано призначив судову експертизу та зупинив провадження у справі, оскільки висновки судової експертизи можуть вплинути на юридичну оцінку обставин справи.

Відхиляються колегією суддів й посилання скаржника на порушення винесеною ухвалою його права на розгляд справи у розумний строк, з наступних підстав.

Так, згідно з статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на захист у суді його порушених прав і свобод.

Основним із завданням судочинства є справедливість розгляду і вирішення справи.

Як роз'яснено у пунктах 1, 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 р. №6, рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: - чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; - чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; - яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

На необхідність встановлення дійсних обставин справи, оцінки доказів, поданих сторонами, з урахуванням їх належності й допустимості, наголошено у постанові Пленуму Верховного Суду України від 04.06.2010 р. №5, постанові Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 р. №12 та у постанові Верховного Суду України від 11 листопада 2015 року у справі № 3-994гс15.

Оскільки, для проведення експертизи матеріали справи направляються до судово-експертної установи, у цей період часу неможливо проводити процесуальні дії, що свідчить про правомірність зупинення провадження у справі.

Зазначені вище обставини обґрунтованості призначення судом експертизи, та у зв'язку з цим, зупинення провадження у справі, спростовують посилання скаржника на затягування судового процесу, адже дотримання судом повноти та всебічності встановлення обставин справи спрямовано саме на дотримання ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, а не навпаки.

Відповідно до ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Натомість, скаржником не подано судовій колегії належних та достатніх доказів, які стали б підставою для скасування ухвали місцевого господарського суду.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів зазначає, що наведені в апеляційній скарзі порушення допущенні судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної ухвали не знайшли свого підтвердження, а мотиви апеляційної скарги не спростовують висновків місцевого господарського суду щодо зупинення провадження у справі.

Отже, колегія суддів дійшла висновку про те, що прийнята господарським судом ухвала відповідає статтям 43, 85 Господарського процесуального кодексу України, вимогам щодо законності та обґрунтованості, підстав для її скасування з мотивів, наведених в апеляційній скарзі не вбачається.

Керуючись статтями 99, 101, 103, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Ухвалу господарського суду Одеської області від 24.05.2017 р. у справі №916/756/17 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.

Головуючий суддя Аленін О.Ю.

Суддя Богатир К.В.

Суддя Жеков В.І.