Постанова № 67311934, 13.06.2017, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" червня 2017 р. Справа№ 910/25487/15

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Скрипки І.М.

суддів: Сухового В.Г.

Гончарова С.А.

за участю представників сторін:

від позивача : Дяченко В.С. довіреність № 194/15/1 від 16.01.17

від відповідача-1: Дашо А.Ю. довіреність № б/н від 05.01.17

від відповідача-2: Мостепанюк В.І. - довіреність б/н від 10.05.2017р.

третя особа: не з'явилась

від третьої особи: не з'явились

від прокуратури: Греськів І.І. посвідчення №041072 від 03.02.17

розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 31.03.2017р.

у справі №910/25487/15 (суддя Підченко Ю.О.)

за заявою Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк"

про перегляд рішення Господарського суду міста Києва від 18.02.2016 року за нововиявленими обставинами по справі №910/25487/15

за позовом Державної іпотечної установи

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Яблуневий дар"

2. Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача-1 ОСОБА_6

за участю Прокуратури міста Києва

про визнання однорідних зустрічних вимог недійсними

В судовому засіданні 13.06.2017р. відповідно до ст. ст. 85, 99 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.03.2017р. у справі №910/25487/15 заяву Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" про перегляд рішення Господарського суду міста Києва від 18.02.2016р. у справі №910/25487/15 за нововиявленими обставинами залишено без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 18.02.2017р. у справі №910/25487/15 - без змін.

Не погоджуючись з вищезазначеною ухвалою суду, ПАТ "Дельта Банк" звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржувану ухвалу скасувати та прийняти нове судове рішення, яким заяву ПАТ "Дельта Банк" задовольнити в повному обсязі.

Апеляційна скарга обґрунтована порушенням судом норм матеріального та процесуального права, неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи.

На думку апелянта, висновок місцевого господарського суду в оскаржуваній ухвалі про те, що обставина недійсності договорів забезпечення не існувала на момент прийняття рішення від 18.02.2016р. у справі №910/25487/15 є безпідставним, оскільки суперечить приписам ст. 236 ЦК України, згідно якої нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним є недійсним з моменту його вчинення.

Також апелянт, посилаючись на постанову ВГСУ від 14.09.2016р. у даній справі, вважає що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що у задоволенні позову ДІУ відмовлено з підстав відсутності порушень прав, свобод та інтересів ДІУ оспорюваним правочином відповідача-1 про зарахування зустрічних однорідних вимог.

В суді апеляційної інстанції розгляд справи відбувався різними колегіями суддів.

Розпорядженням керівника апарату Київського апеляційного господарського суду № 09-52/411/17 від 12.05.2017р., у зв'язку з задоволенням заяви про самовідвід суддів Сітайло Л.Г., Баранець О.М., відповідно до підпункту 2.3.50 пункту 2.3 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, призначено повторний автоматизований розподіл справи №910/25487/15.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями апеляційну скаргу 12.05.2017р. передано на розгляд судді Київського апеляційного господарського суду Скрипці І.М., сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Скрипка І.М., судді Михальська Ю.Б., Суховий В.Г.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 15.05.2017р. колегією суддів у визначеному складі апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду.

Під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції склад колегії суддів змінювався, згідно ст. 77 ГПК України розгляд справи відкладався на 13.06.2017р.

Представник ПАТ "Дельта Банк" в судовому засіданні апеляційної інстанції 13.06.2017р. підтримав апеляційну скаргу з підстав, викладених у ній, просив її задовольнити, оскаржувану ухвалу скасувати та прийняти рішення про задоволення заяви ПАТ "Дельта Банк" про перегляд рішення суду першої інстанції за нововиявленими обставинами у повному обсязі.

Представники позивача, відповідача-1 в судовому засіданні апеляційної інстанції 13.06.2017р. заперечували проти доводів ПАТ "Дельта Банк", викладених в апеляційній скарзі, просили залишити її без задоволення, а оскаржувану ухвалу без змін.

Представник прокуратури в судовому засіданні апеляційної інстанції 13.06.2017р. підтримав думку позивача, заперечував проти доводів ПАТ "Дельта Банк", викладених в апеляційній скарзі, зазначивши про відсутність такої ознаки як істотність, а тому просив залишити її без задоволення, а оскаржувану ухвалу без змін.

Третя особа та її представник в судове засідання апеляційної інстанції 13.06.2017р., будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду справи, не з'явились, причини їх неявки суду не відомі.

Оскільки їх явка в судове засідання обов'язковою не визнавалась, зважаючи на скорочені строки розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу у їх відсутність за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до ч. 2 ст. 102 ГПК України апеляційна скарга на ухвалу місцевого господарського суду розглядається протягом п'ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про прийняття апеляційної скарги до провадження.

Частиною 5 статті 106 ГПК України передбачено, що апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.

Згідно частини 2 статті 101 ГПК України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, вислухавши учасників апеляційного провадження, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом при винесенні оскаржуваної ухвали норм процесуального права, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а ухвала підлягає залишенню без змін, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, у вересні 2015 року Державна іпотечна установа (далі - позивач, ДІУ) звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом до ТОВ "Яблуневий дар" (далі - відповідач-1) та ПАТ "Дельта Банк" (далі - відповідач-2, Заявник, Банк) про визнання недійсним зарахування вимог здійснене на підставі заяви ТОВ "Яблуневий дар" про припинення зобов'язання зарахування зустрічних вимог від 27.02.2015 б/н (далі - Заява про залік від 27.02.2015), а саме вимог ПАТ "Дельта Банк" до ТОВ "Яблуневий дар" за договорами кредитної лінії № ВКЛ-2005469 від 21.01.2011, №НКЛ-2005469/2 від 19.07.2012, №ВКЛ-2005469/4 від 27.06.2013, №НКЛ-2005469/5 від 03.07.2013 та частини вимог ТОВ "Яблуневий дар" до ПАТ "Дельта Банк" за договором банківського вкладу (депозиту) № 003-09508-06514 " 8 років разом" від 06.05.2014.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 18.02.2016 року у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 29.06.2016 року у справі №910/25487/15 - апеляційні скарги ПАТ "Дельта Банк", Державної іпотечної установи та заступника Прокурора міста Києва залишено без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 18.02.2016 року - без змін.

Не погодившись із висновками судів попередніх інстанцій, Державна іпотечна установа, ПАТ "Дельта Банк" та Прокуратура міста Києва подали касаційні скарги, за результатами розгляду яких 14.09.2016 року Вищим господарським судом України прийнято постанову, якою касаційні скарги залишено без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 29.06.2016 року та рішення Господарського суду міста Києва від 18.02.2016 року у справі № 910/25487/15 - без змін.

07.03.2017 року до Господарського суду міста Києва надійшла заява ПАТ "Дельта Банк" про перегляд рішення Господарського суду міста Києва від 18.02.2016 року у справі № 910/25487/15 у зв'язку з нововиявленими обставинами.

Залишаючи без задоволення вказану заяву, місцевий господарський суд зазначив, що позивачем не доведено існування нововиявлених обставин у розумінні ст. 112 ГПК України - на момент прийняття рішення у справі.

Колегія суддів погоджується з таким висновком місцевого господарського суду, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 112 ГПК України господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами.

Підставами для перегляду судових рішень господарського суду за нововиявленими обставинами є:

1) істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;

2) встановлені вироком суду, що набрав законної сили, завідомо неправильний висновок експерта, завідомо неправильний переклад, фальшивість документів або речових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного або необґрунтованого рішення;

3) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні злочину, внаслідок якого було ухвалено незаконне або необґрунтоване рішення;

4) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення рішення чи постановлення ухвали, що підлягають перегляду;

5) встановлена Конституційним Судом України неконституційність закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане.

Статтею 112 ГПК України визначено вичерпний перелік підстав для перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами.

Перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами є окремою процесуальною формою судового процесу, яка визначається юридичною природою цих обставин.

До нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору. Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).

Відповідно до п. 8.6 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 17 "Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами" прийняття та розгляд заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами не означає обов'язкового скасування чи зміни рішення, що переглядається. Результат перегляду повинен випливати з оцінки доказів, зібраних у справі, і встановлення господарським судом на основі цієї оцінки наявності або відсутності нововиявлених обставин, визначення їх істотності для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Господарський суд вправі змінити або скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.

У заяві про перегляд за нововиявленими обставинами, заявник просить суд:

- змінити рішення Господарського суду міста Києва від 18.02.2016 року у справі № 910/25487/15, відмовивши Державній іпотечній установі у задоволенні позову із підстав відсутності у останнього будь-яких порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів;

- зазначити у мотивувальній частині рішення Господарського суду міста Києва від 18.02.2016 року у справі №910/25487/15, що "...у зв'язку із недійсністю нікчемних Договору застави майнових прав від 04.09.2014 року №Д-1.1./2014 та Договору відступлення права вимоги (з відкладальними умовами) від 04.09.2014 року №Д-1.2/2014, укладених між Публічним акціонерним товариством "Дельта Банк" та Державною іпотечною установою, спірний односторонній правочин TOB "Яблуневий дар" про зарахування зустрічних однорідних вимог від 27.02.2015 року б/н жодним чином не порушує права, свободи чи інтереси Установи, що є єдиною необхідною та достатньою підставою для відмови останній у задоволенні позову".

В даному випадку заявник як на нововиявлену обставину посилається на прийняття Київським апеляційним господарським судом постанови у справі №910/6052/16 про встановлення факту недійсності нікчемних Договору застави та Договору відступлення від 04.09.2014 року, укладених між Позивачем та відповідачем-2, у зв'язку з чим заявнику стало відомо про нові, істотні та важливі обставини, які існували на час розгляду справи №910/25487/15, врахування яких мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, що є предметом перегляду, зокрема:

- встановлено факт надання Банком переваг Установі як окремому кредитору перед іншими кредиторами ПAT "Дельта Банк" з аналогічними вимогами у зв'язку із укладенням Договорів забезпечення від 04.09.2014 року, що суперечить пункту 7 частини третьої статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" та є ознакою нікчемності вказаних правочинів;

- встановлено факт прийняття Банком на себе зобов'язання щодо виконання грошових вимог ДІУ у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України "Про банки і банківську діяльність", що суперечить пункту 5 частини третьої статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" та є ознакою нікчемності згаданих вище правочинів;

- встановлено факт недійсності нікчемних Договору застави майнових прав від 04.09.2014 року №Д-1.1./2014 та Договору відступлення права вимоги (з відкладальними умовами) від 04.09.2014 року №Д-1.2/2014, укладених між відповідачем-2 та позивачем;

- встановлено факт відсутності у ДІУ порушеного, невизнаного або оспорюваного права, його свобод та інтересів внаслідок вчинення TOB "Яблуневий дар" одностороннього правочину про зарахування зустрічних однорідних вимог;

- встановлено факт відсутності в Установи права на звернення до суду із даним позовом, що є єдиною, самостійною та достатньою підставою для відмови останньому у задоволенні позовних вимог при вирішенні справи №910/25487/15.

Колегія суддів не погоджується з вищевикладеними доводами заявника, оскільки наведені вище обставини не є нововиявленими в розумінні ст. 112 Господарського процесуального кодексу України.

Так, за змістом ст. 112 Господарського процесуального кодексу України підставами для перегляду судових рішень господарського суду за нововиявленими обставинами є, зокрема, істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи, та встановлені вироком суду, що набрав законної сили, завідомо неправильний висновок експерта, завідомо неправильний переклад, фальшивість документів або речових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного або необґрунтованого рішення.

У відповідності до абз. 1 п. 2. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №17 "Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами" до нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).

Оскільки постанова Київського апеляційного господарського суду у справі №910/6052/16 була прийнята та набула законної сили 15.11.2016р., її не слід вважати нововиявленою обставиною, оскільки даної постанови не існувало на момент винесення рішення по справі № 910/25487/15 від 18.02.2016р., тобто відсутня одна з трьох ознак існування нововиявлених обставин.

У зв'язку з цим, місцевий господарський суд в оскаржуваній ухвалі дійшов вірного висновку про те, що обставина недійсності договорів забезпечення не існувала на момент прийняття рішення від 18.02.2016р. у справі №910/25487/15, а тому доводи апелянта у цій частині є необґрунтованими.

Крім того, апелянт посилаючись на постанову ВГСУ від 14.09.2016р. у даній справі зазначає, що ДІУ може виступати позивачем у даній справі, а тому місцевий господарський суд дійшов помилкового висновку про те, що рішенням Господарського суду міста Києва від 18 лютого 2016 року по справі №910/25487/15 у задоволенні позову Державній іпотечній установі відмовлено з підстав відсутності порушень прав, свобод та інтересів ДІУ оспорюваним правочином відповідача-1 про зарахування зустрічних однорідних вимог.

В рішенні Господарського суду міста Києва від 18.02.2016 року у справі №910/25487/15 зазначено, що підставою для звернення до суду є наявність порушеного права, і таке звернення здійснюється особою, котрій це право належить, і саме з метою його захисту. Відсутність обставин, які б підтверджували наявність порушення права особи, за захистом якого вона звернулася, є підставою для відмови у задоволенні такого позову.

Враховуючи викладене, посилання апелянта на помилковість висновку місцевого господарського суду про те, що ДІУ може виступати позивачем у даній справі не узгоджуються з матеріалами справи та є необґрунтованими, оскільки в рішенні Господарського суду міста Києва від 18.02.2016 року у даній справі у задоволенні позову ДІУ відмовлено з підстав відсутності порушень прав, свобод та інтересів ДІУ оспорюваним правочином відповідача-1 про зарахування зустрічних однорідних вимог, а не з підстав того, що ДІУ не може виступати позивачем у даній справі.

Крім того, заявник просить внести зміни в мотивувальну частину рішення, при цьому залишивши без змін резолютивну частину рішення, тобто фактично заявник просить не переглянути рішення за нововиявленими обставинами, а переглянути мотивувальну складову прийнятого рішення, що у свою чергу не передбачено нормами ГПК.

Таким чином, місцевий господарський суд дійшов вірного висновку про те, що подана Публічним акціонерним товариством "Дельта Банк" заява про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду міста Києва від 18.02.2016р. у справі № 910/25487/15 є необґрунтованою.

Згідно ст. ст. 32-34 ГПК України доказами у справі є будь - які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості, що скаржником зроблено не було.

Отже, заявником не доведено існування нововиявлених обставин у розумінні ст. 112 ГПК України, на момент прийняття рішення у справі, оскільки наведені заявником факти та обставини є новими, а не нововиявленими.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга ПАТ «Дельта Банк» з підстав, викладених у ній, задоволенню не підлягає, а ухвала Господарського суду міста Києва від 31.03.2017р. у справі №910/25487/15, прийнята із вірним застосуванням норм процесуального права, підлягає залишенню без змін.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 99, 101, 103-106, 114 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 31.03.2017р. у справі №910/25487/15 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 31.03.2017р. у справі №910/25487/15 залишити без змін.

3. Матеріали справи №910/25487/15 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

Головуючий суддя І.М. Скрипка

Судді В.Г. Суховий

С.А. Гончаров