Рішення № 67310935, 21.06.2017, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 червня 2017 року Справа № 915/501/17

м. Миколаїв

позивач: Публічне акціонерне товариство Миколаївобленерго (54017, м. Миколаїв, вул. Громадянська, 40; поштова адреса: 54055, м. Миколаїв, вул. Погранична, 94), код 23399393

відповідач: Комунальне підприємство Спеціалізоване Комунальне Підприємство Гуртожиток (54000, м. Миколаїв, вул. М. Василевського, 55-А), код 34437926

про: стягнення боргу за активну електроенергію в сумі 1 409 748,38 грн.

суддя В.Д. Фролов

ПРИСУТНІ:

від позивача - ОСОБА_1 довіреність № 01/53-987 від 30.12.2016

від відповідача - ОСОБА_2 довіреність №6 від 21.06.2017

Публічне акціонерне товариство Миколаївобленерго (далі-Позивач) звернулось до господарського суду з позовною заявою до Комунальне підприємство Спеціалізоване Комунальне Підприємство Гуртожиток (далі-Відповідач) про стягнення з останнього заборгованості за спожиту активну електроенергію, за період з січня по березень 2017 року в сумі 1 409 748,38 грн.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 14 грудня 2016 року порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 21 червня 2017 року.

Представник позивача в судовому засіданні підтримує позовні вимоги в повному обсязі з підстав викладених в позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні визнав наявну заборгованість за період з січня по березень 2017 року в розмірі 1 409 748,38 грн., яка утворились через відсутністю можливості оплатити заборгованість, оскільки кошти на рахунках Комунального підприємства Спеціалізоване Комунальне Підприємство Гуртожиток арештовані. Відзив на позовну заяву відповідач не надав.

Заслухавши пояснення учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи та оцінивши всі подані у справі докази, суд встановив:

06 жовтня 2014 року між Публічним акціонерним товариством Миколаївобленерго (постачальник, позивач) та Комунальним підприємством Спеціалізоване комунальне підприємство Гуртожиток (споживач, відповідач) був укладений договір про постачання електричної енергії № 44/3120 (Договір) та додатки до нього (а.с. 9-37). Договір та додатки підписано та скріплено печатками сторін.

Відповідно до п. 1 Договору постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача з дозволеною потужністю 4 104, 9 кВт, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

Точка продажу електричної енергії по кожному обєкту споживача визначається додатком № 8 Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін.

Приєднана потужність у точках підключення становить 4 104, 9 кВт.

Відповідно до п. 2.1 Договору під час виконання умов договору, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобовязуються керуватися чинним законодавством України та Правилами користування електричною енергією (ПКЕЕ).

Відповідно до п.п. 2.2.1, 2.2.2 Договору позивач зобовязався виконувати умови цього договору, постачати споживачу електроенергію як різновид товару.

Відповідно до п. 2.3, 2.3.1 Договору споживач зобовязався виконувати умови цього договору.

Відповідно до п. 2.3.3 Договору споживач зобовязався оплачувати постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами цього договору та додатків № 10 Порядок розрахунків (Додаток № 10) та № 4 Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії (Додаток № 4).

У пункті 1 Додатку № 4 до Договору сторони домовились, що споживач знімає показання розрахункових засобів обліку щомісячно 21 числа і в цей день повідомляє про них постачальнику по встановленій формі, згідно зразку, підписаного Акту про використану електричну енергію.

Пунктом 2 Додатку № 4 до Договору постачальник разом з рахунком на оплату за спожиту електроенергію надає споживачу Акт про прийняття-передавання товарної продукції. Підписаний та скріплений мокрою печаткою Акт про прийняття-передавання товарної продукції споживач зобовязується повернути постачальнику на протязі пяти робочих днів з дня отримання ним рахунку на оплату за спожиту електроенергію (арк. 25)

Пунктом 1 Додатку № 10 до Договору сторони передбачили, що розрахунковими вважається період з 21 числа місяця до такого ж числа наступного місяця. Закінченням розрахункового періоду вважається місяць, у якому споживач зобовязаний надати постачальнику дані про спожиту електричну енергію. Назва розрахункового періоду співпадає з назвою місяця, у якому цей період закінчується.

Покази розрахункових засобів обліку відповідно до переліку обєктів споживача і точок комерційного обліку фіксуються споживачем на звітну дату кожного місяця та оформлюються Актом про використану електричну енергію по наведеному у Додатку № 4 зразку у 2-х примірниках по одному для кожної сторони.

Розрахунки за електричну енергію проводяться споживачем виключно грошовими коштами на поточний рахунок із спеціальними режимом використання постачальника.

За дату оплати приймається дата зарахування коштів на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника або дата внесення споживачем готівки в касу постачальника.

Пунктом 3 Додатку № 10 до Договору сторони також передбачили, що рахунки на оплату за розрахунковий період мають бути оплачені споживачем протягом 10 операційних днів з дня отримання.

На виконання умов договору позивач, у період з січня по березень 2017 року відпустив відповідачу активної електричної енергії у кількості 1786491 кВт*год на загальну суму 1409748,38 грн., що підтверджується актами про прийняття-передавання товарної продукції (а.с.42-55).

Для оплати вартості отриманої в період з січня по березень 2017 року електричної енергії позивачем були виставлені відповідачеві рахунки на суму 1409748,38 грн. (а.с. 45, 49, 54).

Однак, відповідач свої договірні зобовязання не виконав.

Так за відповідачем за період з січня по березень 2017 року наявна заборгованість в сумі 1409748,38 грн., що також підтверджено представником відповідача.

Згідно ст.526 Цивільного кодексу України та ст.193 Господарського кодексу України, зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного та Господарського кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно приписів ст.ст.901, 903 Цивільного кодексу України, за договором послуг одна сторона (виконавець) зобовязується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобовязується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобовязаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Відповідно до ч. 7 ст. 276 ГК України оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору. Договір може передбачати попередню оплату, планові платежі з наступним перерахунком або оплату, що проводиться за вартість прийнятих ресурсів.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За приписами ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З огляду на викладене, вимога Позивача про стягнення з Відповідача за поставлену позивачем активну електроенергію у сумі 1409748,38 грн. є обґрунтованою, матеріалами справи підтвердженою, відповідачем визнані, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Частина 1 ст. 15 ЦК України встановлює, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

У відповідності до ч.1 ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Вимогами ч.1 ст. 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовна вимога щодо стягнення з відповідача боргу за активну електричну енергію в сумі 1409748,38 грн., у звязку з неналежним невиконання Відповідачем грошового зобовязання щодо оплати поставленої електроенергії за договором № № 44/3120 від 06.10.2014 року про поставлення електричної енергії є обґрунтованою, матеріалами справи підтвердженою, а тому підлягає задоволенню.

Згідно з вимогами ч.1 ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи зазначене, позов підлягає задоволенню повністю.

Статтею 49 ГПК України передбачено покладання судових витрат, зокрема витрат на оплату судового збору, у разі задоволення позову на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 80, 82, 83-85, Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Комунального підприємства Спеціалізоване Комунальне Підприємство Гуртожиток (54000, м. Миколаїв, вул. М. Василевського, 55-А), код 34437926) на користь Публічне акціонерне товариство Миколаївобленерго (54017, м. Миколаїв, вул. Громадянська, 40, код 23399393) заборгованість за спожиту активну електроенергію за період з січня по березень 2017 року в сумі 1409748 (один мільйон чотириста девять тисяч сімсот сорок вісім) грн. грн. 38 коп., а також грошові кошти на відшкодування витрат на оплату позовної заяви судовим збором у сумі 21 146 (двадцять одна тисяча сто сорок шість) грн. 22 коп.

3. Наказ видати позивачу після набрання рішення законної сили.

Суддя В.Д. Фролов