Рішення № 67310641, 12.06.2017, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.06.2017№910/3492/17

За позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради

(Київської міської державної адміністрації) "Київкінофільм"

до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1

про стягнення 129 347,53 грн.

Суддя Літвінова М.Є.

Представники сторін:

від позивачa: Перепилиця С.О. - довіреність № 14 від 25.02.15 р.;

від відповідача: не з'явились.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 12 червня 2017 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київкінофільм" (далі - позивач) звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (далі - відповідач) про стягнення 129 347,53 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 06.03.2017 порушено провадження у справі № 910/3492/17, її розгляд призначено на 27.03.2017 р.

У судовому засіданні 27.03.2017 року представник позивача надав документи на виконання вимог ухвали суду.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 27.03.2017 на підставі статті 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи відкладено на 19.04.2017 року.

Представник позивача у судовому засіданні 19.04.2017 року надав додаткові документи по справі.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 19.04.2017 в порядку статті 69 Господарського процесуального кодексу України продовжено строк розгляду спору у справі № 910/3492/17, на підставі статті 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи відкладено на 15.05.2017 року.

26.04.2017 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником позивача подані додаткові документи для долучення до матеріалів справи.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 15.05.2017, на підставі статті 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи відкладено на 31.05.2017 року.

31.05.2017 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником позивача подані додаткові документи для долучення до матеріалів справи.

Відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 31.05.2017 року винесено ухвалу про відкладення розгляду справи на 12.06.2017 року.

У судовому засіданні 12.06.2017 року представник позивача надав документи на виконання вимог ухвали суду та усні пояснення по суті спору, відповідно до яких підтримав заявлені позовні вимоги.

Представник відповідача в судове засідання 12.06.2017 року не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав, письмового відзиву на позов не надав, про дату та час слухання справи повідомлявся належним чином.

Місцезнаходження відповідача за адресою: 03041, АДРЕСА_1 на яку було відправлено ухвали суду підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та вказана в позові.

У відповідності з положеннями пункту 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 року № 18 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з частиною 1 статті 64 Господарського процесуального кодексу України ухвала про порушення провадження у справі надсилається за повідомленою сторонами господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, Господарський суд міста Києва -

ВСТАНОВИВ:

18.06.2013 між Департаментом комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (орендодавець), Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (орендар) та Комунальним підприємством виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) "Кінотеатр "Ленінград" (підприємство) було укладено договір про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду № 1214 (далі - Договір).

Відповідно до п. 1.1. Договору орендодавець на підставі протоколу постійної комісії Київської міської ради з питань оренди майна №12 від 11.02.2013 передає, а орендар приймає в оренду нерухоме майно (нежитлові приміщення), що належать до комунальної власності територіальної громади міста Києва, далі - об'єкт оренди, яке знаходиться за адресою: м. Київ, просп. Гагаріна, 7 для кафе-бару, що не здійснює продаж товарів підакцизної марки.

Згідно з п. 2.1. договору об'єктом оренди є нежитлові приміщення загальною площею: 36,00 кв.м.

Додатковою угодою № 1 від 03.03.2014 підприємством визначено - Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київкінофільм".

01.07.2014 року між Комунальним підприємством виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київкінофільм" (позивачем) та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (відповідачем) був укладений договір № 128/2 про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання нерухомого майна та надання комунальних послуг (далі - Договір № 128/2).

Відповідно до умов вказаного договору позивач забезпечує обслуговування, експлуатацію та ремонт будівлі, що знаходиться за адресою: м. Київ, проспект Гагаріна, буд. 7 кінотеатр «Ленінград», загальною площею 2 192,65 кв.м. та сплачує податок на землю, а відповідач бере участь у витратах позивача на виконання вказаних робіт та пропорційно фактично спожитих послуг із постачання електричної енергії, холодного водопостачання та водовідведення, вивіз сміття, прибирання прилеглої території, інших послуг, необхідних для належної експлуатації будівлі, в порядку, на умовах та за тарифами, визначеними спеціалізованими комунальними підприємствами та обслуговуючими організаціями, якщо інше не випливає з характеру послуг, наданих позивачем за цим договором.

Згідно п. 2.1 Договору № 128/2 позивач щомісячно до 10 числа місяця, наступного за звітним місяцем, здійснює оплату вартості фактично спожитих послуг відповідачем у будівлі та прилеглій території комунальних послуг із: постачання електричної енергії, холодного водопостачання та водовідведення, вивіз сміття, прибирання прилеглої території, інших послуг, необхідних для належної експлуатації будівлі, в порядку, на умовах та за тарифами, визначеними спеціалізованими комунальними підприємствами та обслуговуючими організаціями.

Відповідно до п. 2.2 вказаного договору, відповідач здійснює позивачу оплату вартості пропорційно спожитих послуг на підставі виставлених позивачем рахунків.

Розрахунки за спожиті послуги визначені в п.2.1 Договору, здійснюються відповідачем на поточний рахунок позивача в безготівковій формі. ( п. 2.3 Договору № 128/2 ).

Згідно п. 3.2.3 Договору № 128/2 відповідач зобов'язався не пізніше 5 числа місяця, наступного за звітним місяцем, вносити плату на рахунок позивача, за обслуговування прилеглої території будівлі, технічне обслуговування будівлі, на ремонт будівлі, пропорційно фактично спожитим комунальним послугам - із постачання електричної енергії, холодного водопостачання та водовідведення, вивіз сміття, прибирання прилеглої території, інших послуг, необхідних для належної експлуатації будівлі.

За порушення строків оплати послуг, передбачених п. 2.1 Договору відповідач сплачує на користь позивача штраф в розмірі 100% від простроченого зобов'язання (п. 5.7 Договору № 128/2).

За порушення строків оплати послуг, передбачених п. 2.1 договору відповідач сплачує на користь позивача пеню в розмірі 1% від несплаченої суми простроченого зобов'язання, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діє на момент прострочення, за кожен день прострочення. (п. 4.8 Договору № 128/2 ).

Пунктом 6.1. Договору № 128/2 сторони погодили, що Договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2015 року. Закінчення строку дії Договору не звільняє сторін від виконання взятих на себе обов'язків.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги позивач посилається на те, що рахунки на оплату та акти приймання надання послуг виставлялись та передавались відповідачу відповідно до умов договору № 128/2 від 01.07.2014 р.

Всього за період з вересня 2015 р. по грудень 2015 р. були надані послуги за Договором від 01.07.2014 р. № 128/2 про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання нерухомого майна та надання комунальних послуг на загальну суму 33 677,69 грн.

Позивач зазначає, що відповідач частково розрахувався за надані послуги, внаслідок чого за останнім рахується заборгованість в розмірі 14 069,92 грн. основного боргу.

За неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за Договором № 128/2, останньому нараховані пеня в розмірі 6 131,86 грн., штраф в розмірі 14 069,92 грн., 520,27 грн. 3 % річних, 2 008,68 грн. інфляційних втрат.

25.12.2015 року між Комунальним підприємством виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації ) "Київкінофільм" (позивачем) та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (відповідачем) був укладений договір № 377 про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання нерухомого майна та надання комунальних послуг (далі - Договір № 377).

Предмет Договору № 377 є аналогічним предмету Договору № 128/2.

Згідно п. 2.1 Договору № 377 позивач щомісячно до 20 числа місяця, наступного за звітним місяцем, здійснює оплату вартості фактично спожитих послуг відповідачем у будівлі та прилеглій території комунальних послуг із: постачання електричної енергії, холодного водопостачання та водовідведення, вивіз сміття, прибирання прилеглої території, інших послуг, необхідних для належної експлуатації будівлі, в порядку, на умовах та за тарифами, визначеними спеціалізованими комунальними підприємствами та обслуговуючими організаціями.

Відповідно до п. 2.2 вказаного договору, відповідач здійснює позивачу оплату вартості пропорційно спожитих послуг на підставі виставлених позивачем рахунків.

Розрахунки за спожиті послуги визначені в п.2.1 Договору, здійснюються відповідачем на поточний рахунок позивача в безготівковій формі до 20 числа наступного місяця за звітним.

Згідно п. 3.2.3 Договору № 377 відповідач зобов'язався не пізніше 5 числа місяця, наступного за звітним місяцем, вносити плату на рахунок позивача, за обслуговування прилеглої території будівлі, технічне обслуговування будівлі, на ремонт будівлі, пропорційно фактично спожитим комунальним послугам - із постачання електричної енергії, холодного водопостачання та водовідведення, вивіз сміття, прибирання прилеглої території, інших послуг, необхідних для належної експлуатації будівлі.

За порушення строків оплати послуг, передбачених п. 2.1 Договору відповідач сплачує на користь позивача штраф в розмірі 100% від простроченого зобов'язання (п. 5.7 Договору № 377).

За порушення строків оплати послуг, передбачених п. 2.1 договору відповідач сплачує на користь позивача пеню в розмірі 1% від несплаченої суми простроченого зобов'язання, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діє на момент прострочення, за кожен день прострочення. (п. 5.8 Договору № 377 ).

Пунктом 6.1. Договору № 377 сторони погодили, що Договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 16.06.2016 року. Закінчення строку дії Договору не звільняє сторін від виконання взятих на себе обов'язків.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги позивач посилається на те, що рахунки на оплату та акти приймання надання послуг виставлялись та передавались відповідачу відповідно до умов Договору № 377 від 25.12.2015 року.

Всього за період з січня 2016 р. по червень 2016 р. були надані послуги за Договором від 25.12.2015 р. № 377 про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання нерухомого майна та надання комунальних послуг на загальну суму 38 393,93 грн.

Позивач зазначає, що відповідач не розрахувався за надані послуги, внаслідок чого за останнім рахується заборгованість в розмірі 38 393,93 грн. основного боргу.

За неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за Договором № 377, останньому нараховані пеня в розмірі 10 637,54 грн., штраф в розмірі 38 393,93 грн., 995,81 грн. 3 % річних, 4 126,32 грн. інфляційних втрат.

Відповідач не скористався своїм процесуальним правом, передбаченим статтею 22 Господарського процесуального кодексу України, на подання відзиву на позов, жодних заперечень на спростування наведених позивачем обставин суду не надав.

Оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Згідно з статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Згідно з статтею 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з статтею 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до статті 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Доказів сплати відповідачем наданих послуг у повному обсязі згідно Договору № 128/2 та Договору № 377, суду не надано.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 52 463,85 грн. основного боргу підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 6 135,00 грн. інфляційних втрат, 1 516,08 грн. 3 % річних, 52 463,85 грн. штрафу та 16 769,40 грн. пені.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснивши перерахунок 3 % річних та збитків від інфляції з урахуванням умов договору та періоду прострочення відповідачем сплати грошового зобов'язання, господарський суд дійшов до висновку, що зазначені вимоги підлягають задоволенню в розмірі 6 135,00 грн. інфляційних втрат та 1 516,08 грн. 3 % річних за розрахунком позивача.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно пункту 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У відповідності до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до положень статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

За приписами частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Статтею 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Нормами статті 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" визначено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Таким чином, розмір пені, що обчислюється від суми простроченого платежу не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

У відповідності до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 2.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 року № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" визначено, що пеня, за визначенням частини третьої статті 549 Цивільного кодексу України, - це вид неустойки, що забезпечує виконання грошового зобов'язання і обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожний день прострочення виконання.

Відповідно до п. 4.8. Договору № 128/2 та п. 5.8. Договору № 377 за порушення строків оплати послуг, передбачених п. 2.1. Договору, відповідач сплачує на користь позивача пеню у розмірі 1 % від несплаченої суми простроченого зобов'язання, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діє на момент прострочення, за кожен день прострочення.

Пунктом 1.12. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 року "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" визначено, що з огляду на вимоги частини першої статті 4-7 і статті 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, суд дійшов висновку, що зазначені позовні вимоги підлягають частковому задоволенню в розмірі 9 288,99 грн. за розрахунком суду з урахуванням частини 6 статті 232 Господарського кодексу України.

Стосовно позовних вимог про стягнення 52 463,85 грн. штрафу, слід зазначити наступне.

Сторони погодили, що за порушення строків оплати послуг, передбачених п. 2.1 Договору відповідач сплачує на користь позивача штраф в розмірі 100% від простроченого зобов'язання (п. 5.7 Договору № 128/2 та Договору № 377).

Як встановлено судом, сторонами у договорах визначено відповідальність за порушення строків оплати послуг у вигляді штрафу у розмірі 100 % від простроченого зобов'язання та пені у розмірі 1 % від несплаченої суми простроченого зобов'язання, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діє на момент прострочення, за кожен день прострочення, відповідно у позивача відсутнє право на нарахування штрафу, оскільки зазначене суперечить ст. 61 Конституції України, якою визначено, що ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

За таких обставин, вимога про стягнення 52 463,85 грн. штрафу є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Таким чином, обов'язок доказування законодавчо покладено на сторони.

Відповідачем не було надано суду доказів в спростування обставин, викладених у позові.

Згідно з статтею 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Таким чином, заявлені позовні вимоги підлягають частковому задоволенню в розмірі 52 463,85 грн. основного боргу, 6 135,00 грн. інфляційних втрат, 1 516,08 грн. 3 % річних, 9 288,99 грн. пені.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись статтями 4, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (03041, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київкінофільм" (01004, м. Київ, бул. Т.Шевченка, 3, ідентифікаційний код 35531906) 52 463 (п'ятдесят дві тисячі чотириста шістдесят три) грн. 85 коп. основного боргу, 6 135 (шість тисяч сто тридцять п'ять) грн. 00 коп. інфляційних втрат, 1 516 (одну тисячу п'ятсот шістнадцять) грн. 08 коп. 3 % річних, 9 288 (дев'ять тисяч двісті вісімдесят вісім) грн. 99 коп. пені, 1 041 (одну тисячу сорок одну) грн. 06 коп. судового збору.

3.У іншій частині позову - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 19.06.2017

Суддя М.Є. Літвінова