Ухвала суду № 67310406, 20.06.2017, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

_______________

_________________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, http://zt.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"20" червня 2017 р. Справа № 906/408/17.

Господарський суд Житомирської області у складі:

Судді: Шніт А.В., розглянувши заяву позивача про вжиття заходів до забезпечення позову у справі

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Шакур"

до: Селянського фермерського господарства "Аграрник"

про стягнення 236165,80 грн

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність № б/н від 12.06.17;

від відповідача: ОСОБА_2, довіреність № б/н від 19.06.17; ОСОБА_3, - голова господарства (НОМЕР_1, виданий Ружинським РВ УМВС України в Житомирській області 17.12.1999).

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з позовом до суду про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 236165,80грн, з яких: 119000,00грн - основного боргу, 28689,70грн - пені, 23987,33грн - 24% річних, 18808,77грн - інфляційних нарахувань, 45680,00грн - штрафу. Одночасно з позовною заявою позивачем подано заяву від 03.05.2017 про забезпечення позову шляхом накладення арешту в межах ціни позову на все майно та грошові кошти, що належать відповідачу, в тому числі на грошові кошти, що знаходяться на рахунках: №26004000011606 в ПАТ "Креді ОСОБА_4", МФО 300614; №26004055802592 в ПАТ КБ "Приватбанк", МФО 311744; №26003300939244 в Житомирському управлінні АТ "Ощадбанк", МФО 311647.

Ухвалою суду від 12.05.2017 позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі та відкладено розгляд заяви про забезпечення позову.

Представник позивача в судовому засіданні просив задовольнити заяву про забезпечення позову за вх.№02-44/422/17 від 10.05.2017.

Представники відповідача в судовому засіданні заперечили щодо заяви про забезпечення позову з підстав, викладених у запереченнях від 25.05.2017 (а.с.67-68).

Дослідивши заяву позивача про забезпечення позову за вх.№02-44/422/17, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

В обґрунтування поданої заяви позивач зазначає, що відповідач не виконує зобов'язання за договором №1 поворотної фінансової допомоги (позики) від 20.01.2016, що в свою чергу, може призвести до невиконання рішення суду у даній справі у випадку задоволення позову.

Посилаючись на вищевказані обставини, позивач вважає, що поведінка відповідача спрямована на ухилення в будь-який спосіб від відповідальності, передбаченої договором №1 поворотної фінансової допомоги (позики) від 20.01.2016, тому просить суд вжити заходів до забезпечення позову.

Відповідно до ст.66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Згідно ст. 67 ГПК України, позов забезпечується, зокрема, накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві.

Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Як передбачено п. 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" від 26.12.2011 №16, умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Пунктом 1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" від 26.12.2011 №16 визначено, що у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:

- розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;

- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;

- наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;

- імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;

- запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Таким чином, заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів особи та гарантія реального виконання рішення суду за наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

При цьому, застосування заходів до забезпечення позову може мати місце лише за наявності підстав, викладених у законі. При подачі заяви про забезпечення позову заявник насамперед повинен обґрунтувати звернення із заявою відповідними доказами, що підтверджують необхідність вжиття відповідних заходів.

З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

З поданої заяви вбачається, що позивач просить накласти арешт в межах ціни позову на все майно та грошові кошти, що належать відповідачу, в тому числі на грошові кошти, що знаходяться на рахунках: №26004000011606 в ПАТ "Креді ОСОБА_4", МФО 300614; №26004055802592 в ПАТ КБ "Приватбанк", МФО 311744; №26003300939244 в Житомирському управлінні АТ "Ощадбанк", МФО 311647, вказавши лише, що останній не виконує умови договору.

Однак, вказані обставини суд не вважає належними доводами щодо вжиття заходів до забезпечення позову. Крім того, заявником не наведено підстав імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів.

Слід зазначити, що позивачем документально не підтверджено припущення щодо можливості вчинення дій відповідачем з метою уникнення відповідальності за невиконання договірних зобов'язань.

Тому, заслухавши представників сторін, оцінивши обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника стосовно забезпечення позову, наявності зв'язку між заявленими заходами до забезпечення позову і предметом позовних вимог, зважаючи на забезпечення збалансованості інтересів сторін, суд дійшов висновку, що на даній стадії судового процесу відсутні достатні підстави для задоволення заяви позивача про вжиття заходів забезпечення позову.

Відмовляючи у клопотанні позивача про вжиття заходів до забезпечення позову, суд також зауважує, що відповідно до п.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" клопотання про забезпечення позову, яке раніше було відхилено повністю або частково, може бути подано вдруге, якщо змінились певні обставини. Тобто, на заяви про забезпечення позову, в задоволенні яких було відмовлено, не поширюється заборона повторно звертатись до господарського суду.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 66, 67, 86 ГПК України, господарський суд

УХВАЛИВ:

1. В задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Шакур" за вх.№02-44/422/17 від 10.05.2017 про вжиття заходів забезпечення позову відмовити.

Ухвала господарського суду Житомирської області набирає законної сили в установленому законом порядку.

Суддя ОСОБА_5

Друк:

1 - в справу

2,3 - сторонам (рек.з пов.)