Постанова № 67309932, 20.06.2017, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 червня 2017 року Справа № 910/20359/16 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого - суддіГрека Б.М., - (доповідача у справі),суддів :Карабаня В.Я., Ковтонюк Л.В.розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали матеріали касаційної скарги Заступника прокурора міста Києвана постановуКиївського апеляційного господарського суду від 13.03.2017 р.у справі№910/20359/16господарського судуміста Києваза позовомПершого заступника прокурора Рівненської області в інтересах держави в особі державидо1)Фонду державного майна України, 2)Регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненський області, 3)Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4провизнання незаконним та скасування наказу фонду державного майна України, визнання недійсним договору купівлі-продажу державного майна вартістю 2 433 756 грн. та його повернення

за участю представників від: позивачане з'явилися, були належно повідомлені,відповідача-1Руденко І.А. (дов. від 12.01.17),відповідача -2Руденко І.А. (дов. від 10.10.16),відповідача -3ОСОБА_6 (дог. від 12.06.17),прокуратуриРоманова Р.О. (посв. від 21.01.13)

В С Т А Н О В И В :

До господарського суду міста Києва звернувся з позовом перший заступник прокурора Рівненської області в інтересах держави до Фонду державного майна України (відповідача-1), Регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненській області (далі - РВ ФДМУ по Рівненській області) (відповідача-2), фізичної особи-підприємця (далі - ФОП) ОСОБА_4 (відповідача-3) про:

- визнання незаконним та скасування наказу Фонду державного майна України № 1199 від 21.06.2016 р. "Про включення до переліку об'єктів державної власності групи А, що підлягають приватизації";

- визнання недійсним договору купівлі-продажу від 12.09.2016 р. об'єкта державної власності групи А адміністративного приміщення загальною площею 324,5 кв.м. по АДРЕСА_1 вартістю 2433756 грн., укладеного між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Рівненській області та фізичною особою ОСОБА_4;

- зобов'язання ОСОБА_4 повернути Регіональному відділенню Фонду державного майна по Рівненській області об'єкт державної власності - адміністративне приміщення по АДРЕСА_1 шляхом підписання акта передачі.

Рішенням господарського суду міста Києва від 12.12.2016 р. (суддя Ковтун С.А.), яке залишене без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 13.03.2017 р. (судді: Л.В. Чорна, М.Л. Яковлєв, Т.І. Разіна) в позові відмовлено.

Не погоджуючись із постановою та рішенням судів попередніх інстанцій, Заступник прокурора міста Києва звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить постанову та рішення господарського суду скасувати та направити справу на новий розгляд до господарського суду міста Києва.

Відповідачі надали відзиви, просивши судові акти залишити без змін, касаційну скаргу - без задоволення.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, 30.10.2015 р. регіональне відділення Фонду державного майна України по Рівненській області (орендодавець) та фізична особа-підприємець ОСОБА_4 (орендар) було укладено договір оренди державного майна №1357-2015, за умовами якого орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування державне нерухоме майно: адміністративне приміщення, площею 324,5 кв.м., розташоване за адресою АДРЕСА_1, що перебуває на балансі Головного управління статистики у Рівненській області, вартість якого визначена згідно з висновком про вартість на 31.08.2015р. і становить за незалежною оцінкою 2 026 500,00 грн., без врахування ПДВ. Майно передано з метою розміщення суб'єкта господарювання, що здійснює побутове обслуговування населення.

Пунктом 5.7. Договору оренди встановлено, що орендар зобов'язаний своєчасно, за погодженням з балансоутримувачем, здійснювати за власний рахунок капітальний, поточний та інші види ремонтів орендованого майна. Ця умова договору не розглядається як дозвіл на здійснення поліпшень орендованого майна і не тягне за собою зобов'язання орендодавця щодо компенсації вартості поліпшень. У разі, якщо орендар подає заяву на погодження орендодавцем здійснення невід'ємних поліпшень орендованого майна, він зобов'язаний надати експертний висновок та проектно-кошторисну документацію на здійснення невід'ємних поліпшень.

Згідно п. 10.1. Договору оренди його укладено строком на 2 роки та 364 дні і він діє з 30 жовтня 2015 року по 29 жовтня 2018 року включно.

11.03.2016 р. ФОП ОСОБА_4 подала до РВ ФДМУ в Рівненській області заяву про надання дозволу на здійснення невід'ємних поліпшень орендованого державного майна та пакет документів, перелік яких визначений Порядком надання орендарю згоди орендодавця державного майна на здійснення невід'ємних поліпшень орендованого державного майна (далі - Порядок надання згоди), затвердженим наказом Фонду державного майна України від 03.10.2006 р. №1523 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 18.10.2006 р. за № 1123/12997, із змінами, внесеними згідно з наказами Фонду державного майна України №825 від 05.06.2012 р. та №457 від 31.03.2015 р. (далі - Порядок надання згоди), а саме: лист Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Рівненській області від 04.03.2016 р. №01/604; лист управління Держпраці у Рівненській області від 03.03.2016 р. №01-10/464; довідку Головного управління статистики у Рівненській області від 10.03.2016 р. №12-16/74; лист Головного управління статистики у Рівненській області від 02.11.2015 р. №16-15/104; копію листа Державної служби статистики України від 11.11.2015 р. №16.2-12/1007-15; лист Головного управління статистики у Рівненській області від 14.12.2015 р.; експертний звіт щодо розгляду кошторисної документації за робочим проектом на реконструкцію (невід'ємні поліпшення) будівлі Головного управління статистики у Рівненській області по АДРЕСА_1 від 04.12.2015 р. за №18-01410-15; дефектний акт від 01.12.2015 р.; опис робіт по реконструкції (невід'ємні поліпшення) будівлі головного управління статистики по вул. Соборна. 190а у м. Рівне; зведений кошторисний розрахунок вартості будівництва "Реконструкції (невід'ємні поліпшення) будівлі головного управління статистики по АДРЕСА_1"; робочий проект "Реконструкція (невід'ємні поліпшення) будівлі головного управління статистики по АДРЕСА_1".

14.03.2016 р. на засіданні комісії з розгляду питання про надання згоди на здійснення невід'ємних поліпшень орендованого майна вирішено рекомендувати регіональному відділенню надати орендарю ФОП ОСОБА_4 згоду на здійснення невід'ємних поліпшень орендованого майна.

Листом від 16.03.2016 р. №18-002-00789 регіональне відділення Фонду державного майна України по Рівненській області повідомило ФОП ОСОБА_4 про надання дозволу на здійснення невід'ємних поліпшень орендованого майна.

Про надання згоди на здійснення невід'ємних поліпшень регіональне відділення повідомило балансоутримувача державного майна та орган управління вказаним майном - Державну службу статистики України.

Згідно п. 9 Порядку надання згоди після отримання згоди орендар складає графік виконання робіт і подає його орендодавцю.

На виконання зазначеного пункту орендар подав графік виконання робіт по об'єкту "Реконструкція (невід'ємні поліпшення) будівлі головного управління статистики по АДРЕСА_1".

Відповідно до п. 10 Порядку надання згоди після здійснення дозволених орендарю невід'ємних поліпшень орендар надає інформацію орендодавцю про завершення виконання робіт з поданням копій, підписаних замовником і підрядником актів приймання виконаних робіт та документів, що підтверджують оплату зазначених робіт.

Відповідач 3 подав до Регіонального відділення акт №1 приймання виконаних будівельних робіт за квітень 2016 року, відомість розрахунку невід'ємних поліпшень орендованого майна та звіт аудитора щодо джерел фінансування проведених фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 невід'ємних поліпшень орендованого майна від 06.06.2016р. №36.

21.06.2016 р. Фонд державного майна України видав наказ №1199 про прийняття рішення про приватизацію об'єкта державної власності групи А - адміністративного приміщення загальною площею 324,5 кв.м. (літ. "А-2") за адресою: АДРЕСА_1, що перебуває на балансі Головного управління статистики у Рівненській області та орендується фізичною особою - підприємцем ОСОБА_4

12.09.2016 р. між регіональним відділенням Фонду державного майна України по Рівненській області (продавець) та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_4 (покупець) укладено договір купівлі-продажу об'єкта державної власності групи А адміністративного приміщення загальною площею 324,5 кв.м. (літ "А-2"), що орендується фізичною особою - підприємцем ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1, що підлягає приватизації шляхом викупу, за умовами якого продавець зобов'язується передати у власність покупцю об'єкт державної власності групи А - адміністративне приміщення загальною площею 324,5 кв.м. (літ. "А-2"), що орендується фізичною особою - підприємцем ОСОБА_4, за адресою: АДРЕСА_1, а покупець зобов'язується прийняти об'єкт приватизації, сплатити ціну його продажу і виконати визначені у договорі умови.

Згідно п. 1.4. договору зазначений у цьому договорі об'єкт приватизації продано за 2 433 756,00 грн., з урахуванням податку на додану вартість.

Звертаючись до суду прокурор позовні вимоги мотивував відсутністю визначених законодавством правових підстав для приватизації майна шляхом викупу.

Відмовляючи в задоволені позовних вимог, суди попередніх інстанцій виходили з того, що Прокурор, всупереч вимогам ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, не навів та не довів належними та допустимим доказами підстав для визнання договору купівлі-продажу недійсним

Вищий господарський суд України не може погодитись з висновками судів попередніх інстанцій та вважає їх передчасними, з огляду на наступне.

Як встановлено судами, акт приймання виконаних робіт та довідка про вартість виконаних будівельних робіт складені та підписані після отримання відповідачем-3 Декларації про початок будівельних робіт.

Відповідно до п. 73 Методики оцінки майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 10.12.2003 р. №1891 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 25.11.2015 р. № 1033) вартість орендованого нерухомого майна (майна, що надавалося у концесію) під час приватизації у разі прийняття рішення про компенсацію орендарю (колишньому концесіонеру) вартості невід'ємних поліпшень, здійснених за рахунок власних коштів за час оренди (концесії), визначається на підставі його ринкової вартості та ринкової вартості невід'ємних поліпшень орендованого майна (майна, що надавалося у концесію).

Для визначення ринкової вартості невід'ємних поліпшень орендованого нерухомого майна (майна, що надавалося у концесію) розраховується різниця між ринковою вартістю нерухомого майна на дату оцінки виходячи з ринкової вартості подібного майна з урахуванням невід'ємних поліпшень, що здійснені орендарем (концесіонером), та його ринковою вартістю на дату оцінки, визначеною ґрунтуючись на припущенні, що воно не містить зазначених поліпшень.

Згідно п. 3.7 Наказу Фонду державного майна від 27.02.2004 р. № 377 "Щодо затвердження Порядку оцінки орендованого нерухомого майна, що містить невід'ємні поліпшення, здійснені за час його оренди під час приватизації" у разі отримання в результаті розрахунку позитивної величини ринкової вартості невід'ємних поліпшень орендованого нерухомого майна вона порівнюється з фактично сплаченою сумою коштів орендаря у здійснення ідентифікованих поліпшень. Фактично сплаченою сумою коштів орендаря визнаються сплачені (перераховані) орендарем кошти у здійснення ідентифікованих поліпшень орендованого нерухомого майна, суми зобов'язань орендаря, що виникли внаслідок операцій з фінансування зазначених поліпшень і не погашені орендарем на дату оцінки. Ринкова вартість невід'ємних поліпшень орендованого майна зазначена такою, що не перевищує вищезазначену суму коштів.

Відповідно до п 2.1 вказаного ідентифікацією поліпшень орендованого нерухомого майна (далі - ідентифікація поліпшень) є встановлення суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання факту відповідності підтверджувальних документів, наданих орендарем, про здійснені ним заходи, спрямовані на покращення фізичного (технічного) стану орендованого нерухомого майна та (або) його споживчих якостей (далі - поліпшення), наявним поліпшенням, які неможливо відокремити від відповідного об'єкта без завдання йому шкоди і які здійснені за рахунок коштів орендаря та за згодою орендодавця.

Ідентифікуються поліпшення, що здійснені протягом строку дії договору оренди та наявні на дату оцінки.

Отже, як вбачається з матеріалів справи судами не з'ясовано реальної ринкової вартості та реального обсягу, вартості як невід'ємних поліпшень так і всього нерухомого майна.

Крім того, суди не звернули уваги та не з'ясували щодо наявності в умовах договору оренди державного майна права викупу об'єкта орендарем.

Також судам необхідно звернути увагу на норми ЗУ "Про приватизацію державного майна", яке майно може відноситися до групи "А" та чи підлягає оскаржуване майно до відповідної групи, як таке, що може бути приватизоване.

Відповідно до ст. 27 ГПК України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за клопотанням сторін, прокурора. Якщо господарський суд при прийнятті позовної заяви, вчиненні дій по підготовці справи до розгляду або під час розгляду справи встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права і обов'язки осіб, що не є стороною у справі, господарський суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору. У справах щодо майна господарських організацій, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави, господарський суд залучає орган державної влади, що здійснює управління корпоративними правами, до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами, що уповноваженим органом управління є Державна служба статистики України.

Отже, судам при новому розгляді необхідно залучити Державну службу статистики України, оскільки позов стосується повернення спірного майна до державної власності яке знаходилось у господарському віданні Державної служби статистики України.

Рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору (п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №6 від 23.03.12).

Таким чином, оскільки суди не встановили тих фактичних обставин справи, від яких залежить її правильне вирішення, постановлені у справі рішення та постанова судів першої та апеляційної інстанцій підлягають скасуванню з направленням справи на розгляд до суду першої інстанції.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Заступника прокурора міста Києва задовольнити.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 13.03.2017 р. та рішення господарського суду міста Києва від 12.12.2016 р. у справі № 910/20359/16 скасувати.

Справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Головуючий - суддя Б.М. Грек

Судді В.Я. Карабань

Л.В. Ковтонюк