Ухвала суду № 67307910, 14.06.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 червня 2017 року м. Київ К/800/27929/15

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі

суддів: Мороз Л.Л.,

Горбатюка С.А.,

Стрелець Т.Г.,

розглянула у порядку письмового розгляду касаційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.04.2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 09.06.2015 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Український фінансовий світ" про визнання неправомірними дії,

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_3 звернулась до Окружного адміністративного суду м. Києва із позовом до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Комерційний банк «Український фінансовий світ» Гончарова С.І. в якому просила:

- визнати протиправним та скасувати рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Комерційний банк «Український фінансовий світ» Гончарова С.І. про визнання нікчемними транзакцій та правочинів в частині визнання договору банківського вкладу (депозиту) «Планер» від 07.07.2014 № 45035, укладеного між ОСОБА_3 та ПАТ «Комерційний банк «Український фінансовий світ» нікчемним, яке оформлене наказом від 18.11.2014 № 6;

- зобов'язати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб відшкодувати позивачу кошти в розмірі 170000,00 грн. за вкладом, які було внесено за договором банківського вкладу від 07.07.2014 № 45035, укладеного між ОСОБА_3 та ПАТ «Комерційний банк «Український фінансовий світ».

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 21.04.2015 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 09.06.2015 року, в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, позивач подав до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу у якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати вказані судові рішення та постановити нове рішення, яким позов задовольнити.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.

Як встановлено, між позивачем та ПАТ «Комерційний банк «Український фінансовий світ» (далі - Банк) укладено договір банківського вкладу 07.07.2014 № 45035 на суму 170 000,00 грн. терміном до 11.08.2014.

Постановою Правління НБУ від 15.07.2014 № 410/БТ Банк віднесено до категорії проблемних у зв'язку з порушенням вимог Положення про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій юридичними та фізичними особами, затвердженого постановою НБУ від 03.12.2003 № 516. Постановою Правління НБУ від 14.08.2014 № 491 «Про внесення ПАТ «Комерційний банк «Український фінансовий світ» Банк віднесено до категорії неплатоспроможних та призначено Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів на тимчасову адміністрацію Гончарова Сергія Івановича (далі - Уповноважена особа).

Постановою Правління НБУ від 10.11.2014 № 717 прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Банку.

Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 13.11.2014 № 119 розпочато процедуру ліквідації Банку та призначено Уповноваженою особою на ліквідацію Банку Гончарова С.І.

Наказом Уповноваженої особи від 30.10.2014 створено Комісію щодо визнання нікчемними правочинів (договорів) банківських вкладів.

За результатами роботи Комісії визнано нікчемним, зокрема, правочин (договір) банківського вкладу позивача від 05.07.2014 № 44188, що підтверджується витягом з додатку № 1 до протоколу Комісії щодо визнання нікчемними вкладів від 10.11.2014 № 1. З урахуванням висновків Комісії та рішення Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 234/14 від 18.11.2014, наказом Уповноваженої особи від 18.11.2014 № 6 було визнано нікчемним правочини (договори), в тому числі договір між позивачем та Банком.

У зв'язку з цим, листом від 02.12.2014 позивача було повідомлено про нікчемність договору банківського вкладу від 07.07.2014 № 45035.

15.12.2014 Уповноваженою особою подано заяву про вчинення злочину до правоохоронних органів.

За фактом звернення порушено кримінальне провадження № 1214100040017478, яке розслідується СВ Дніпровським РУГУ МВС України у м. Києві, що підтверджується листом слідчого СВ Дніпровського РУ ГУ МВС України в м. Києві від 13.03.2015 № 48/СВ-568.

Згідно з положеннями ст. 2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» вклад - це кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти.

Вкладником є фізична особа (крім фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.

Відповідно до ст. 26 вказаного Закону, Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.

Виконання зобов'язань Фонду перед вкладниками здійснюється Фондом з дотриманням вимог щодо найменших витрат Фонду та збитків для вкладників у спосіб, визначений цим Законом, у тому числі шляхом передачі активів і зобов'язань банку приймаючому банку, продажу банку, створення перехідного банку протягом дії тимчасової адміністрації або виплати відшкодування вкладникам після ухвалення рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідації банку.

Згідно з ч. 2 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» протягом дії тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.

Як встановлено, згідно п. 1.1 договору вкладу, банк приймає від вкладника на вкладний (депозитний) рахунок грошові кошти.

Проте, кошти на рахунок, відкритий на ім'я ОСОБА_3, надійшли внаслідок «дроблення» (розподілу) депозитних рахунків інших клієнтів, на яких була розміщена значна сума коштів. Таким чином, власники грошового вкладу/рахунку із значною сумою розподіляли свій вклад на суму до 200 000,00 грн. і цими подрібленими частками фактично «розподіляли» кошти на рахунки інших довірених фізичних осіб - «вкладників». Внаслідок таких дій фізичні особи - «вкладники», до яких належить і позивач, через укладання нікчемних правочинів (договорів), умови яких передбачали платіж банку у вигляді повернення «суми вкладу» по його закінченню, який фактично не вносився, та нарахованих відсотків, отримували право на отримання коштів від Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Згідно з даними платіжних доручень платниками за депозитним договором позивача були інші фізичні особи.

Таким чином, дії працівників Банку, які відображені в довідці про рух коштів щодо переведення з рахунків власників великих вкладів, що перевищують гарантовану суму відшкодування на рахунок ОСОБА_3, спрямовані на протиправне створення штучного обов'язку Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на відшкодування коштів за вкладами за рахунок держави та не відповідають п. 1.1 договору банківського вкладу.

Крім цього, 31.03.2014 Управлінням Національного банку України в Донецькій області прийнято рішення № 10БТ «Про застосування до ПАТ «Комерційний банк «Український фінансовий світ» заходу впливу у вигляді обмеження та зупинення здійснення окремих видів здійснюваних операцій».

Згідно з п. 2 вказаного рішення, до Банку застосовані заходи впливу щодо обмеження залучення вкладів (депозитів) від фізичних і юридичних осіб, здійснення інших активних операцій, у тому числі з іншими фінансовими інструментами, залучення фінансових активів із зобов'язанням щодо наступного їх повернення, тощо.

Згідно із ст. 38 Закону, уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити збереження активів та документації банку. Протягом дії тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними.

Правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав:

1) банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без встановлення обов'язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог;

2) банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим;

3) банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов'язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору;

4) банк оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна;

5) банк прийняв на себе зобов'язання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України «Про банки і банківську діяльність»;

6) банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку;

7) банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку;

8) банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов'язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України.

Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що укладаючи правочин від 07.07.2014 № 45035, Банк взяв на себе зобов'язання, які не міг виконати, що відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» є підставою для визнання укладеного позивачем договору вкладу нікчемним.

Договір банківського вкладу № 45035 між ПАТ «Комерційний банк «Український фінансовий світ» та ОСОБА_3 укладений 07.07.2014, а рішення № 10БТ Управління Національного банку України в Донецькій області прийнято 31.03.2014 «Про застосування до ПАТ «Комерційний банк «Український фінансовий світ» заходу впливу у вигляді обмеження та зупинення здійснення окремих видів здійснюваних операцій, яким застосовано заходи впливу у вигляді обмеження здійснення окремих видів операцій, зокрема щодо залучення вкладів (депозитів) від фізичних та юридичних осіб. Тобто договір банківського вкладу та зарахування коштів на рахунок позивача відбулися з порушенням вимог рішення Управління НБУ.

З огляду на вказані обставини, суд касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про відмову у позові.

Касаційну скаргу слід залишити без задоволення, оскільки рішення судів першої та апеляційної інстанції ухвалено з додержанням норм права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що при розгляді справи судами допущено неправильне застосування норм матеріального чи порушення норм процесуального права, які передбачені ст.ст. 225 - 229 Кодексу адміністративного судочинства України як підстави для зміни, скасування судового рішення, залишення позовної заяви без розгляду або закриття провадження у справі.

Керуючись ст. ст. 220, 222, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.04.2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 09.06.2015 року у цій справі залишити без змін.

Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: