Ухвала суду № 67307834, 21.06.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 червня 2017 року м. Київ К/800/33612/16

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Криворізької північної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області

на ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26.09.2016

у справі № 804/15989/15

за позовом державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго» (далі - позивач, ДП «НЕК «Укренерго»)

до Криворізької північної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (далі - відповідач-1, Криворізька північна ОДПІ)

та Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області (далі - відповідач-2, ГУ ДКС України у Дніпропетровській області)

про визнання дій протиправними

ВСТАНОВИЛА:

ДП «НЕК «Укренерго» звернулось у листопаді 2015 року до суду з адміністративним позовом до Криворізької північної ОДПІ та ГУ ДКС України у Дніпропетровській області про визнання дій протиправними.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.02.2016 адміністративний позов задоволено частково.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26.09.2016 апеляційну скаргу повернуто апелянту.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, відповідач-1 подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та направити справу до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду для продовження розгляду. Вважає, що рішення суду апеляційної інстанції прийнято з порушенням норм процесуального права.

Позивач у своїх запереченнях на касаційну скаргу зазначає, що рішення суду апеляційної інстанції є законним та обґрунтованим, прийнятим з дотриманням норм процесуального права, вважає касаційну скаргу відповідача необґрунтованою, а тому просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції залишити без змін.

Справу розглянуто у попередньому судовому засіданні відповідно до ст. 2201 Кодексу адміністративного судочинства України.

Заслухавши доповідь судді-доповідача про обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, судове рішення, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

За приписами до ч. 2 ст. 189 Кодексу адміністративного судочинства України, отримавши апеляційну скаргу, суддя-доповідач протягом трьох днів перевіряє її відповідність вимогам ст. 187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до ч. 3 ст. 189 Кодексу адміністративного судочинства України до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених ст. 187 Кодексу адміністративного судочинства України, застосовуються правила ст. 108 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 108 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишили без руху.

Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Як свідчать матеріали справи, не погоджуючись з постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.02.2016, відповідач-1 подав апеляційну скаргу.

У зв'язку з тим, що апеляційна скарга не відповідала вимогам п. 2 ч. 2 , ч. 3 , ч. 6 ст. 187 Кодексу адміністративного судочинства України, останню ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23.05.2016 залишено без руху та запропоновано апелянту в строк до 20.07.2016 включно: повідомити суду апеляційної інстанції номер засобу зв'язку, адреси електронної пошти позивача, якщо такі є; повідомити чи бажає представник апелянта взяти участь у судовому засіданні суду апеляційної інстанції, чи просить суд розглянути адміністративну справу за відсутності останнього; уточнити дату ухвалення оскаржуваного судового рішення; надати суду апеляційної інстанції оригінал документу про сплату судового збору за подання апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції за адміністративним позовом, що містить одночасно вимогу майнового характеру та вимогу немайнового характеру, який подано юридичною особою на загальну суму 24 046,28 гривень.

19.07.2016 відповідач-1 отримав копію ухвали Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23.05.2016 про залишення апеляційної скарги без руху, що підтверджується наявним у матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення.

Однак, в межах встановленого строку, зокрема до 20.07.2016, вимоги ухвали Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23.05.2016 не виконано, клопотання про продовження строку, встановленого судом для усунення недоліків апеляційної скарги, відповідно до ч. 4 ст. 189 Кодексу адміністративного судочинства України, від податкового органу на адресу суду апеляційної інстанції станом на 26.09.2016 не надійшло.

Так, з урахуванням наявності вказаних недоліків апеляційної скарги, зокрема, відсутності в останній зазначення номера засобу зв'язку, адреси електронної пошти позивача, якщо такі є, відсутності зазначення про бажання представника апелянта взяти участь у судовому засіданні суду апеляційної інстанції, чи прохання розглянути адміністративну справу за відсутності останнього, уточнення дати ухвалення оскаржуваного судового рішення, документу про сплату судового збору, а також відсутності клопотання про продовження строку, встановленого судом апеляційної інстанції для усунення недоліків апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку, що апеляційна скарга на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.02.2016 у даній адміністративній справі вважається неподаною та підлягає поверненню апелянту.

З аналізу наведених норм та встановлених обставин справи, колегія суддів касаційної інстанції вважає, що судом апеляційної інстанції правомірно застосовано наслідки, передбачені ст. 108 Кодексу адміністративного судочинства України, зокрема, повернуто апеляційну скаргу апелянту, оскільки податковим органом не виконано вимоги ухвали Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23.05.2016 про залишення апеляційної скарги без руху.

Відповідно до п. 3 ст. 2201 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Отже, колегія суддів прийшла до висновку, що в межах касаційної скарги порушень судом апеляційної інстанції норм процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана вірно, а тому касаційну скаргу слід відхилити, а оскаржуване судове рішення залишити без змін.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 220-231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу Криворізької північної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області - відхилити.

Ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26.09.2016 рок у справі № 804/15989/15 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути переглянута з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.