Ухвала суду № 67307768, 14.06.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 червня 2017 року м. Київ К/800/33724/16

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі

суддів: Мороз Л.Л.,

Горбатюка С.А.,

Стрелець Т.Г.,

розглянула в порядку письмового провадження касаційну скаргу Приватної фірми "А і Є" на постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 14.11.2016 року у справі за позовом Приватної фірми "А і Є" до Державного реєстратора Управління з питань реєстрації Хмельницької ради Гринчук Тетяни Василівни, третя особа: ОСОБА_4, про визнання дій неправомірними та скасування відомостей, -

ВСТАНОВИЛА:

Приватна фірма "А і Є" звернулась до суду з позовом до державного реєстратора Управління з питань реєстрації Хмельницької міської ради Гриньчук Т.В., третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_4, про визнання протиправними та скасування внесених змін до Єдиного державного реєстру.

Постановою Хмельницького міськрайонного суду від 11.08.2016 року в задоволенні позову відмовлено.

Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 14.11.2016 року скасовано постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 11.08.2016 року з процесуальних підстав. Прийнято нову постанову. В задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, позивач подав до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу у якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати вказане судове рішення та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити.

Відповідно до частини 2 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

Перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 06.10.1999 року зареєстровано ПФ «АіЄ», власником та засновником якої, згідно Статуту фірми "А і Є" та відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, при житті був померлий ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_6

Відповідно до пункту 5.1 Статуту-власник не здійснює керівництво фірмою безпосередньо, управління здійснюється Власником через призначений ним керівний орган - Дирекцію фірми.

На виконання вимог Статуту фірми 03.06.2002 року між ОСОБА_6 та ОСОБА_4 укладено контракт на один рік, відповідно до якого остання була визначена директором приватної фірми "А і Є".

Після закінчення строку дії контратку, ОСОБА_4 продовжувала виконувати повноваження директора фірми і жодна зі сторін не вимагала припинення трудових відносин.

Відповідно до наказу № 8 від 01.10.2005 року на ПФ «АіЄ» запроваджено посаду виконавчого директора та переведено ОСОБА_4 з посади директора на посаду виконавчого директора.

31.10.2005 року державним реєстратором Гриньчук Т.В. на підставі відомостей, зазначених в реєстраційній картці про підтвердження відомостей про юридичну особу, поданої ОСОБА_4 було внесено зміни до ЄДР щодо керівника ПФ «АіЄ».

Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" № 755-IV від 15.05.2003 року (далі - Закон № 755-IV) (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), відносини, які виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, регулюються Конституцією України, цим Законом та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону.

Відповідно до частини 1 статті 17 цього Закону відомості про юридичну особу або фізичну особу - підприємця включаються до Єдиного державного реєстру шляхом внесення записів на підставі відомостей з відповідних реєстраційних карток.

Частинами 1, 2, 3, 4 статті 19 Закону № 755-IV передбачено, що у разі, якщо зміна відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі, не пов'язана із змінами до установчих документів юридичної особи або не підлягає державній реєстрації, виконавчий орган юридичної особи або уповноважена ним особа зобов'язаний подати (надіслати рекомендованим листом) державному реєстратору за місцезнаходженням реєстраційної справи юридичної особи заповнену реєстраційну картку про внесення змін до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі.

Державному реєстратору забороняється вимагати додаткові документи для внесення змін до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі, якщо вони не передбачені частиною першою цієї статті. Якщо реєстраційна картка про внесення змін до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі, подається особисто особою, уповноваженою виконавчим органом юридичної особи, державному реєстратору додатково пред'являються її паспорт та документ, що підтверджує її повноваження. Дата надходження реєстраційної картки про внесення змін до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі, вноситься до журналу обліку реєстраційних дій.

Державний реєстратор за відсутності підстав для залишення без розгляду реєстраційної картки про внесення змін до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі, зобов'язаний не пізніше наступного робочого дня з дати її надходження внести до Єдиного державного реєстру запис про внесення змін до відомостей про юридичну особу. У разі внесення до Єдиного державного реєстру запису про зміну місцезнаходження юридичної особи, державний реєстратор одночасно повинен видати (надіслати рекомендованим листом з описом вкладення) виконавчому органу юридичної особи або уповноваженій нею особі нове свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи та свідоцтво, яке було замінено з відміткою про видачу нового свідоцтва. Юридична особа щорічно, починаючи з наступного року з дати її державної реєстрації, протягом одного місяця зобов'язана подати (надіслати рекомендованим листом) державному реєстратору реєстраційну картку встановленого зразка про підтвердження відомостей про юридичну особу. Реєстраційна картка про підтвердження відомостей про юридичну особу залишається державним реєстратором без розгляду, якщо вона не відповідає вимогам частин першої та другої статті 8 цього Закону. Якщо реєстраційна картка про підтвердження відомостей про юридичну особу не була надана юридичною особою в установлений цією частиною строк, державний реєстратор зобов'язаний у строк, що не перевищує десяти робочих днів з дати, яка встановлена для юридичної особи для подання реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу, направити рекомендованим листом юридичній особі повідомлення про необхідність подання державному реєстратору реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу. У разі повернення до державного реєстратора рекомендованого листа з відміткою відділення зв'язку про відсутність юридичної особи за вказаною адресою або неподання юридичною особою протягом місяця з дати направлення їй відповідного повідомлення реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу державний реєстратор повинен внести до Єдиного державного реєстру запис про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням або запис про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу (частини 6,7 статті 19 Закону № 755-IV).

Відповідно до прикінцевих положень Закону №755-IV державний реєстратор протягом 2004-2005 років при надходженні від юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців реєстраційної картки, відповідно до вимог статті 19 цього Закону, зобов'язаний провести заміну раніше виданих їм свідоцтв про державну реєстрацію на свідоцтва про державну реєстрацію єдиного зразка.

Відповідно до пункту 5.1 Статуту ПФ «АіЄ» власник не здійснює керівництво фірмою безпосередньо, управління здійснюється Власником через призначений ним керівний орган - Дирекцію фірми.

Пунктами 5.3 та 5.4 Статуту ПФ «АіЄ» передбачено, що керівництво поточною діяльністю Фірми здійснює її виконавчий орган - директор Фірми. До складу дирекції входять директор та комерційний директор. Очолює дирекцію директор. Дирекція самостійно вирішує всі питання діяльності Фірми, крім тих, що належать до виняткової компетенції Власника або потребують його згоди. Власник має право винести рішення про передачу частини належних йому прав у компетенцію дирекції. Питання, віднесені цим статутом до компетенції дирекції, вирішуються її членами колегіально. При призначенні директора та комерційного директора на посади, Власник укладає з ними контракти, у яких визначаються строки найму, права і відповідальність членів дирекції перед Власником, умови їх матеріального забезпечення і звільнення від посад з урахуванням гарантій, передбачених контрактами та діючими законодавством. Директор та комерційний директор без доручення діють від імені Фірми, представляють її інтереси в інших підприємствах, організаціях та державних органах, укладають від її імені угоди, здійснюють наймання і звільнення персоналу Фірми, а також інші дії з оперативного керівництва роботою Фірми. Директор та комерційний директор мають право першого підпису банківських документів. Власник не має права втручатися в оперативну діяльність дирекції.

03.06.2002 року на виконання вимог Статуту фірми між ОСОБА_6 та ОСОБА_4 укладено контракт на один рік, відповідно до якого остання була визначена директором приватної фірми "А і Є", про що було здійснено відповідний запис в ЄДР.

Після закінчення строку дії контратку, позивач продовжувала виконувати повноваження директора фірми і жодна зі сторін не вимагала припинення трудових відносин.

Згідно статті 39-1 КЗпП України, якщо після закінчення строку трудового договору трудові відносини фактично тривають і жодна із сторін не вимагає їх припинення, дія цього договору вважається продовженою на невизначений строк.

Відповідно до наказу № 8 від 01.10.2005 року ОСОБА_6 на ПФ «АіЄ» запроваджено посаду виконавчого директора та переведено ОСОБА_4 з посади директора на посаду виконавчого директора.

24.10.2005 року ОСОБА_4 звернулася до державного реєстратора Гриньчук Т.В. із заявою про проведення реєстраційної дії "Внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов'язані зі змінами в установчих документах". До поданої заяви останньою надано реєстраційну картку про підтвердження відомостей про юридичну особу.

Як вбачається з протоколу допиту свідка по кримінальній справі - Гриньчук Т.В. від 16.06.2016 року, дослідженого під час розгляду справи судом першої інстанції, державний реєстратор показала, що відомості відносно ПФ «АіЄ» в ЄДР 31.10.2005 року були внесені нею відповідно до норм Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», на підставі відомостей реєстраційної картки, поданої ОСОБА_4, яка відповідно до існуючих на той час документів, рахувалася керівником ПФ «АіЄ» та мала достатньо прав для подачі реєстраційної картки.

Із копії реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу, вбачається, що вона була подана ОСОБА_4 державному реєстратору 26.10.2005 року, у ІІІ розділі зазначено, що керівником ПФ «АіЄ» є ОСОБА_4 а засновником ОСОБА_6

Правомірність перебування ОСОБА_4 на посаді директора ПФ «АіЄ» підтверджена рішеннями Хмельницького міськрайсуду від 22.10.2015 року, ухвалою апеляційного суду Хмельницької області від 26.01.2016 року, ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2016 року, постановою Хмельницького окружного адміністративного суду у справі № 822/654/16 від 05.05.2016 року; постановою Хмельницького окружного адміністративного суду у справі № 822/5140/14 від 29.12.2014 року, ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду у справі № 822/5140/14 від 31.03.2015 року та ухвалою Вищого адміністративного суду України у справі № К/800/18025/15 від 24.09.2015 року.

Відповідно до частини 1 статті 72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Таким чином, після надходження реєстраційної картки та перевірки документів на відсутність підстав для відмови у проведенні реєстраційної дії, державний реєстратор Гриньчук Т.В., відповідно до вимог статті 19 цього Закону, 31.10.2005 року внесла зміни до відомостей про юридичну особу ПФ «АіЄ», які містяться в Єдиному державному реєстрі.

Колегія суддів дійшла висновку, що подані ОСОБА_4 державному реєстратору документи відповідали вимогам чинного законодавства та у відповідача не було підстав для відмови у вчиненні реєстраційної дії щодо зміни відомостей про юридичну особу, а відтак, відповідач правомірно провів реєстраційну дію «Внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов'язані зі змінами в установчих документах».

У касаційній скарзі позивач з посиланням на частину 3 статті 19 Закону № 755-IV зазначає, що ОСОБА_4 повинна була подати державному реєстратору документ на підтвердження своїх повноважень керівника.

Колегія суддів не погоджується з доводами позивача з огляду на таке.

Відповідно до частини 3 статті 19 Закону № 755-IV якщо реєстраційна картка про внесення змін до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі, подається особисто особою, уповноваженою виконавчим органом юридичної особи, державному реєстратору додатково пред'являються її паспорт та документ, що підтверджує її повноваження.

Зі змісту вказаної норми вбачається, що вона встановлює обов'язок надати документ, що підтверджує повноваження особи, яка уповноважена виконавчим органом юридичної особи.

Проте, ОСОБА_4 не є особою, яку уповноважено виконавчим органом юридичної особи, а є безпосередньо керівником (директором), який і є виконавчим органом підприємства.

Касаційну скаргу слід залишити без задоволення, оскільки рішення суду апеляційної інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що при розгляді справи судами допущено неправильне застосування норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Керуючись ст. ст. 220, 222, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу Приватної фірми "А і Є" залишити без задоволення, постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 14.11.2016 року у цій справі залишити без змін.

Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: