Ухвала суду № 67307681, 14.06.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 червня 2017 року м. Київ К/800/20084/16

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі

суддів: Мороз Л.Л.,

Горбатюка С.А.,

Шведа Е.Ю.,

розглянула у порядку письмового розгляду касаційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 01.07.2016 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України в Старобільському районі Луганської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_3 звернувся до Старобільського районного суду Луганської області із позовом до управління Пенсійного фонду України в Старобільському районі Луганської області із вимогами про:

- визнання неправомірними дії УПФУ в Старобільському районі Луганської області щодо нарахування та виплати з 01 січня 2014 року по 03 серпня 2014 року державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, згідно положень статей 50, 54 ЗУ «Про соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»;

- зобов'язання УПФУ в Старобільському районі Луганської області з 01 січня 2014 року по 03 серпня 2014 року зробити позивачеві перерахунок пенсії згідно статі 54 ЗУ «Про соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в обсязі не нижче 6-ти розмірів прожиткового мінімуму для осіб які втратили працездатність, та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю на підставі статті 50 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в обсязі 50 % розміру прожиткового мінімуму для осіб які втратили працездатність, з відрахуванням фактично отриманих сум;

- стягнення з управління Пенсійного Фонду України в Старобільському районі Луганської області на його користь заборгованість, що утворилась в результаті недоплати пенсії з 01.01.2014 року по 03.08.2014 року в сумі 9702,99 грн.

Постановою Старобільського районного суду Луганської області від 27 квітня 2016 року вищенаведений адміністративний позов задоволено частково. Визнано неправомірними дії управління Пенсійного фонду України в Старобільському районі Луганської області щодо нарахування та виплати позивачеві з 01 січня 2014 року по 03 серпня 2014 року державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю, згідно положень статей 50, 54, ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Старобільському районі Луганської області провести перерахунок з 01 січня 2014 року по 03 серпня 2014 року його пенсії згідно статті 54 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в обсязі не нижче 6-ти розмірів прожиткового мінімуму для осіб які втратили працездатність, та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю на підставі статті 50 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в обсязі 50% розміру прожиткового мінімуму для осіб які втратили працездатність, з відрахуванням фактично отриманих сум. В решті позову відмовлено за необґрунтованістю.

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 01.07.2016 року скасовано постанову Старобільського районного суду Луганської області від 27 квітня 2016 року. Позовну заяву залишено без розгляду.

Не погоджуючись з рішеннями суду апеляційної інстанцій, позивач подав до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу у якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати вказане судове рішення та направити справу на новий розгляд.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судом апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.

Як встановлено, позивач 30 березня 2016 року звернувся до суду першої інстанції із вимогами про визнання неправомірними дій відповідача щодо нарахування та виплати йому з 01 січня 2014 року по 03 серпня 2014 року державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, згідно положень статей 50, 54 ЗУ «Про соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та зобов'язання відповідача зробити перерахунок пенсії за вказаний період та стягнення недоотриманих сум пенсії за вказаний період..

Згідно з частинами 1, 2 статті 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до статті 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

Оскільки позов щодо нарахування та виплати пенсії за період з 01 січня 2014 року по 03 серпня 2014 року подано до суду лише 30 березня 2016 року, має місце пропуску шестимісячного строку на звернення до адміністративного суду.

Враховуючи, що суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайшов підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, то дійшов обґрунтованого висновку про залишення позову без розгляду.

Вимоги про нарахування суб'єктом владних повноважень та проведення встановлених статтями 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виплат є публічно-правовими, а не цивільно-правовими. У зв'язку з цим до таких вимог правила позовної давності, встановлені главою 19 Цивільного кодексу України, Віденською конвенцією «Про цивільну відповідальність за ядерну шкоду 1997 року» не застосовуються.

Також, колегія суддів зазначає, що Закон України «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку» не встановлює строку звернення до адміністративного суду громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, оскільки відповідно до статті 90 цього Закону всі вимоги згаданого Закону застосовуються щодо будь-якого ядерного інциденту, що може статися на території України, після набрання цим Законом чинності, тобто починаючи з 21.03.1995 року.

З огляду на вказані обставини, суд касаційної інстанції погоджується з висновками суду апеляційної інстанцій про залишення позову без розгляду.

Касаційну скаргу слід залишити без задоволення, оскільки рішення суду апеляційної інстанції ухвалено з додержанням норм права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що при розгляді справи судом допущено неправильне застосування норм матеріального чи порушення норм процесуального права, які передбачені ст.ст. 225 - 229 Кодексу адміністративного судочинства України як підстави для зміни, скасування судового рішення, залишення позовної заяви без розгляду або закриття провадження у справі.

Керуючись ст. ст. 220, 222, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення, ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 01.07.2016 року у цій справі залишити без змін.

Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: