Ухвала суду № 67307620, 20.06.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

20 червня 2017 року м. Київ К/800/20526/17

Суддя Вищого адміністративного суду України Бухтіярова І.О.,

перевіривши касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Рівному Головного управління ДФС у Рівненській області

на ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від 28.03.2017 р.

та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 25.05.2017 р.

за заявою дочірнього підприємства «Рівненський облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»

про розстрочення виконання судового рішення

у справі № 817/2315/16

за позовом Державної податкової інспекції у м. Рівному Головного управління ДФС у Рівненській області

до дочірнього підприємства «Рівненський облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»

про стягнення коштів за податковим боргом, -

В С Т А Н О В И В :

Державна податкова інспекція у м. Рівному Головного управління ДФС у Рівненській області звернулась до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою на ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від 28.03.2017 р. та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 25.05.2017 р. у справі № 817/2315/16.

Перевіривши відповідність вказаної касаційної скарги вимогам ст. 213 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя-доповідач приходить до висновку, що вказана скарга підлягає залишенню без руху, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 5 ст. 213 КАС України, до касаційної скарги додається, зокрема, документ про сплату судового збору.

Як встановлено суддею-доповідачем, в порушення вказаних вимог, скаржником не додано до касаційної скарги документу про сплату судового збору.

З 01.09.2015 р. набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» від 22.05.2015 р. №484-VIII, яким внесено зміни до Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 р. №3674-VI, який визначає правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Станом на 01.01.2017 р. прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 1 600,00 грн.

Відповідно до пп. 5 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання апеляційної і касаційної скарги на ухвалу суду; заяви про приєднання до апеляційної чи касаційної скарги на ухвалу суду ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Таким чином, на усунення недоліків касаційної скарги скаржнику необхідно сплатити судовий збір у розмірі 1 600,00 грн. (1600*1).

Відповідно до ч. 2 ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України, касаційна скарга на судові рішення подається протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі.

Частиною 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Як вбачається з матеріалів касаційної скарги, ухвала Житомирського апеляційного адміністративного суду від 25.05.2017 р. виготовлена у повному обсязі 25.05.2017 р., тоді як касаційну скаргу було подано до суду касаційної інстанції 16.06.2017 р., тобто із пропуском строку, встановленого ч. 2 ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Скаржник, порушуючи питання про поновлення зазначеного процесуального строку, вказує на несвоєчасне отримання копії рішення суду апеляційної інстанції, а саме - 06.06.2017 р., що підтверджується штампом вхідної кореспонденції на копії оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції та оригіналом конверту, однак жодних доказів на підтвердження неможливості отримання оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції до 06.06.2017 р. та оскарження судових рішень в межах встановленого строку, зокрема з моменту отримання копії оскаржуваного рішення - 06.06.2017 р. до 14.06.2017 р., заявник до касаційної скарги не додає, у зв'язку з чим суд касаційної інстанції не може дійти беззаперечного висновку щодо дотримання відповідачем строку, визначеного ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відтак, названа причина не вказує на поважність пропуску податковим органом строку касаційного оскарження, оскільки скаржник мав достатньо часу для оскарження судових рішень з моменту отримання рішення суду апеляційної інстанції до закінчення перебігу строку на касаційне оскарження.

Відповідно до ч. 4 ст. 214 Кодексу адміністративного судочинства України, касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, встановлених ст. 212 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.

Відтак, скаржнику слід надати суду касаційної інстанції належні докази та обґрунтування неможливості оскарження рішень судів першої та апеляційної інстанцій в межах встановленого строку, з огляду на які скаржником дотримано строк на касаційне оскарження, визначений ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням положень ч. 5 ст. 254 цього Кодексу, або ж докази, якими б підтверджувалась поважність підстав пропуску строку касаційного оскарження рішення судів першої та апеляційної інстанцій.

Згідно ч. 3 ст. 214 Кодексу адміністративного судочинства України, до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених ст. 213 цього Кодексу, застосовуються правила ст. 108 цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 108 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст. 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків. Копія ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надсилається особі, що звернулася із позовною заявою.

Виходячи з наведеного та відповідно до приписів ч. 4 ст. 214 КАС України, касаційну скаргу слід залишити без руху, а скаржнику надати строк для усунення вказаних недоліків у строк протягом тридцяти днів з моменту отримання даної ухвали про залишення касаційної скарги без руху.

Керуючись ст. 108, ст.ст. 210 - 214 Кодексу адміністративного судочинства України, -

У Х В А Л И В :

1. Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Рівному Головного управління ДФС у Рівненській області залишити без руху.

2. Встановити Державній податковій інспекції у м. Рівному Головного управління ДФС у Рівненській області строк для усунення недоліків касаційної скарги - протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення касаційної скарги без руху.

3. Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Вищого адміністративного

суду України І.О. Бухтіярова