Постанова № 67307264, 15.06.2017, Вінницький апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 715/322/17

Головуючий у 1-й інстанції: Цуренко В.А.

Суддя-доповідач: ОСОБА_1

15 червня 2017 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Кузьмишина В.М.

суддів: Боровицького О. А. Сушка О.О.

за участю:

секретаря судового засідання: Томашук А.В.,

представників відповідача: ОСОБА_2, ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_4 на постанову Глибоцького районного суду Чернівецької області від 03 березня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Управління праці та соціального захисту населення Глибоцького районної державної адміністрації Чернівецької області про визнання дій неправомірними і зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

в лютому 2017 року ОСОБА_4 звернулась до суду з адміністративним позовом до Управління праці та соціального захисту населення Глибоцької районної державної адміністрації Чернівецької області про визнання неправомірними дій щодо припинення надання державної соціальної допомоги малозабезпеченій сім`ї, нарахування заборгованості зайво виплаченої допомоги в сумі 83686,34 грн. та зобовязання провести виплату цієї допомоги за період з вересня 2016 року по лютий 2017 року на загальну суму 26838,18 грн., стягнути судові витрати.

Постановою Глибоцького районного суду Чернівецької області від 03 березня 2017 року у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_4 відмовлено.

Не погоджуючись із судовим рішенням, позивачка оскаржила його в апеляційному порядку до Вінницького апеляційного адміністративного суду. В прохальній частині просить скасувати постанову суду першої інстанції, ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, стягнути судові витрати, при цьому вказує на незаконність та необґрунтованість рішення суду першої інстанції через неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечили проти доводів апеляційної скарги та просили суд відмовити у задоволенні апеляційної скарги, залишивши рішення суду першої інстанції без змін.

Позивач, будучи належним чином повідомленим про час, дату та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилася, уповноважених представників не направила.

Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників відповідача та суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції ОСОБА_4 (далі ОСОБА_4, позивачка) є багатодітною матірю, разом з чоловіком виховує четверо дітей (09.04.2003 р., 08.05.2004 р., 25.02.2008 р., ІНФОРМАЦІЯ_1) та перебуває на обліку в Управлінні праці та соціального захисту населення Глибоцької районної державної адміністрації Чернівецької області. Їй призначено допомогу при народженні дитини відповідно до Закону України Про державну соціальну допомогу сім'ям з дітьми, державну допомогу на дитину-інваліда згідно з Законом України Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам та державну соціальну допомогу згідно з Законом України Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям.

У вересні 2016 року виплату соціальної допомоги малозабезпеченій сім'ї ОСОБА_4 припинено на підставі п. 12 Порядку призначення і виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сімям, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2003 року № 250, прийнято рішення про відшкодування позивачкою надмірно виплачених коштів у сумі 83686, 34 грн..

Не погодившись із такими діями Управління праці та соціального захисту населення Глибоцької районної державної адміністрації Чернівецької області (далі Управління, відповідач), ОСОБА_4 звернулась з адміністративним позовом до суду.

Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що Управління правомірно припинило виплату ОСОБА_4 державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям у вересні 2016 року.

Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції, з наведених нижче міркувань.

Реалізація конституційних гарантій права громадян на соціальний захист - забезпечення рівня життя не нижчого від прожиткового мінімуму шляхом надання грошової допомоги найменш соціально захищеним сім'ям здійснюється відповідно до Закону України від 01.06.2000 року № 1768-III Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям (далі Закон).

Відповідно до ст. 1 Закону державна соціальна допомога малозабезпеченим сім'ям (далі - державна соціальна допомога, допомога) - щомісячна допомога, яка надається малозабезпеченим сім'ям у грошовій формі в розмірі, що залежить від величини середньомісячного сукупного доходу сім'ї.

Порядок надання такої допомоги регламентується ст. 4 Закону та передбачає, що до заяви про надання державної соціальної допомоги, яка подається уповноваженим представником сім'ї до місцевої державної адміністрації або до виконавчого комітету сільської, селищної ради додаються: документ, що посвідчує особу, довідка про склад сім'ї, декларація про доходи та майно осіб, які входять до складу сім'ї, довідка про наявність та розмір земельної частки (паю), довідка встановленої форми про безпосередню участь особи в антитерористичній операції.

Призначення і виплата допомоги здійснюється в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Місцеві державні адміністрації для мети цього Закону мають право користуватися всіма офіційними джерелами інформації, в тому числі й інформацією органів доходів і зборів.

Судом першої інстанції встановлено, що також підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, жителька с. Валя Кузьмин, Глибоцького району, Чернівецької області, є багатодітною матір'ю. Разом з чоловіком ОСОБА_5 мають четверо дітей: ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3; ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_4; ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_5 (дитина-інвалід); ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_6.

Позивачка перебуває на обліку в Управлінні праці та соціального захисту населення Глибоцької районної державної адміністрації Чернівецької області.

За результатами перевірки роботи Управління фінансовою інспекцією виявлено порушення вимог абз. 3 ст. 7 Закону України Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям та Порядку призначення і виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2003 № 250 (далі Порядок), при нарахуванні соціальної допомоги молозабезпеченій сімї ОСОБА_4.

Управління дійшло висновку про порушення, допущені ОСОБА_4 під час звернень за призначенням соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям, а саме, у розділі III Декларації про доходи та майновий стан осіб, які звернулися за призначенням усіх видів соціальної допомоги (форма Декларації затверджена наказом Міністерства праці та соціальної політики України № 204 від 22.07.2003 року), остання не зазначила відомості про друге житлове приміщення, будинок загальною площею 67 кв. м (житлової - 39,60 кв. м), за адресою вул. Присіретська, 5, с. Купка, Глибоцького району Чернівецької області, що перебуває у її власності і зареєстроване у Реєстрі прав власності на нерухоме майно за № 19064994 від 28.06.2007 року.

Відповідно до вказаних норм законодавства при зверненні до Управління, загальна площа житла для даної сімї не повинна перевищувати 115,5 кв. м (21 кв. м x 5 членів сімї + 10,5 кв. м = 115,5 кв. м). Водночас при зверненні позивачки ОСОБА_4 загальна площа житла, що знаходиться у володінні та користуванні сім'ї перевищувала встановлену норму і становила 145 кв. м (67 кв. м + 78 кв. м), в тому числі - 67 кв. м загальної площі житлового будинку, який знаходиться у с. Купка Глибоцького району Чернівецької області по вул. Присіретська, 5 та 78 кв. м загальної площі житлового будинку у с. Валя Кузьмин по вул. 8 Березня, 17-А.

Отже, за висновками Управління, позивачка приховала, або навмисно подала недостовірні дані про майновий стан у III розділі Декларації про житлові приміщення, що перебувають у власності або володінні членів сімї при зверненні за допомогою із заявами та відповідним пакетом документів від 31.12.2014 р., 12.06.2015 р., 08.12.2015 р. та 08.06.2015 р.. На цій підставі Управлінням було зроблено висновок, що призначення та виплата державної соціальної допомоги за період з 01.12.2014 р. по 31.08.2016 р. на загальну суму 83 686,34 грн. були не законними та підлягають поверненню, оскільки, відповідно до п. п. 12, 28 Порядку, якщо сімя приховала або навмисно подала недостовірні дані про доходи та майновий стан, що вплинуло на встановлення права на призначення соціальної допомоги та на визначення її розміру, виплата такої допомоги припиняється, визначається обсяг надміру виплачених коштів та встановлюються строки їх повернення.

Вирішуючи наведений спір по суті, колегія суддів враховує наступне.

Згідно з ст. 7 Закону України від 01.06.2000 №1768-ІІІ Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям державна соціальна допомога не призначається, зменшується її розмір або припиняється у випадках, коли: працездатні члени малозабезпеченої сім'ї не працюють, не служать, не вчаться за денною формою навчання у загальноосвітніх, професійно-технічних, вищих навчальних закладах І-ІV рівнів акредитації протягом трьох місяців, що передують місяцю звернення за призначенням державної соціальної допомоги (крім осіб, які в установленому порядку визнані безробітними та за інформацією центрів зайнятості не порушують законодавство про зайнятість щодо сприяння своєму працевлаштуванню; осіб, які доглядають за дітьми до досягнення ними трирічного віку або за дітьми, які потребують догляду протягом часу, визначеного у медичному висновку лікарсько-консультативної комісії, але не більше ніж до досягнення ними шестирічного віку; осіб, які доглядають за інвалідами І групи або дітьми-інвалідами віком до 18 років, за інвалідами II групи внаслідок психічного розладу, а також за особами, які досягли 80-річного віку; фізичних осіб, які надають соціальні послуги); з'ясовано, що малозабезпечена сім'я має додаткові джерела для існування, а також хто-небудь із її складу протягом 12 місяців перед зверненням за наданням державної соціальної допомоги здійснив покупку або оплатив послуги на суму, яка на час звернення перевищує 10-кратну величину прожиткового мінімуму для сім'ї; у власності чи володінні малозабезпеченої сім'ї є друга квартира (будинок) за умови, що загальна площа житла перевищує 21 квадратний метр на одного члена сім'ї та додатково 10,5 квадратного метра на сім'ю, чи більше одного автомобіля, транспортного засобу (механізму).

За наявності обставин, передбачених у частині першій цієї статті, державна соціальна допомога може бути призначена місцевою державною адміністрацією на підставі рішень районних, районних у містах Києві та Севастополі державних адміністрацій та виконавчих комітетів міських і районних у містах (у разі їх створення) рад у разі, якщо: у складі сім'ї є інвалід; у малозабезпеченій багатодітній сім'ї виховуються троє або більше дітей віком до 18 років (якщо діти навчаються за денною формою навчання у загальноосвітніх, а також професійно-технічних, вищих навчальних закладах І-ІV рівнів акредитації, але не довше ніж до досягнення ними 23 років); неможливість отримання будь-яких джерел для існування пов'язана з тривалою хворобою одного та/або кількох членів сім'ї.

Рішення про призначення державної соціальної допомоги у таких випадках приймається на підставі обстеження матеріально-побутових умов сім'ї, яка звернулася за призначенням такої допомоги. Призначена державна соціальна допомога може бути зменшена до 50 відсотків її розміру у разі невикористання сім'єю можливостей знаходження додаткових джерел для існування.

Умови за якими соціальна допомога не призначається, а також випадки, за якими допомогу може бути призначено, встановлено і у п. 10 Порядку (постанова КМУ від 24.02.2003 № 250). Ці норми є аналогічними тим, що передбачені у ст. 7 Закону України Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям. Зокрема у пункті 10 Порядку зазначено, що за наявності обставин, державна соціальна допомога може бути призначена органом соціального захисту населення на підставі рішень районних, районних у містах Києві та Севастополі держадміністрацій та виконавчих комітетів міських і районних у містах (у разі їх створення) рад або утворених ними комісій.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що у складі сімї позивачки є дитина-інвалід, за якою вона здійснює догляд, крім того виховується більше як троє дітей віком до 18 років, двоє з яких навчаються у загальноосвітній школі, чоловік позивачки ОСОБА_5 здійснює догляд за інвалідом 1-ої групи, особою похилого віку гр. ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_7, тому не може отримувати будь-яких інших джерел для існування. У письмових поясненнях позивачка зазначила, що вона не навмисно, а помилково не зазначила будинок, що знаходиться у с. Купка Глибоцького району Чернівецької області по вул. Присіретська, 5, та який вона отримала по договору дарування.

З наведених обставин справи та аналізу вищезазначених норм законодавства випливає, що позивачка має право на призначення соціальної допомоги за рішенням, прийнятим на підставі обстеження матеріального-побутових умов сімї.

Пунктом 28 постанови КМУ від 24.02.2003 року № 250 «Про затвердження Порядку призначення і виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям», зокрема передбачено припинення органами праці та соціального захисту населення виплати державної соціальної допомоги, якщо сім'єю приховано або навмисно подано недостовірні дані про її доходи та майновий стан, що вплинуло на встановлення права на призначення соціальної допомоги та визначення її розміру, внаслідок чого були надміру виплачені кошти.

Зі змісту вказаної норми випливає, що основною підставою для скасування виплати соціальної допомоги та стягнення надміру виплачених коштів такої допомоги, є приховання або навмисне подання недостовірних даних про доходи та майновий стан сім'ї отримувача допомоги.

Як зазначено у поясненнях позивачки, доданих у матеріалів справи, у неї не було умислу на подання недостовірних відомостей з метою незаконного отримання допомоги, і вона є багатодітною матір'ю, на утриманні сім'ї перебуває дитина-інвалід, а тому наявні підстави для призначення та виплати допомоги ОСОБА_4

Крім того, в матеріалах справи наявний акт обстеження матеріально-побутових умов сімї від 23.09.2016 року № 1947/1, в якому відсутня характеристика будинку у с. Купка Глибоцького району Чернівецької області по вул. Присіретська, 5, котрий є власністю позивачки, відповідно до договору дарування від 15.06.2007 та інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек від 31.08.2016. Також відсутні відомості про мешканців цього будинку, не встановлено чи впливає факт набуття у власність будинку у с. Купка на величину середньомісячного сукупного доходу сім'ї ОСОБА_4, від якого залежить право на отримання щомісячної допомоги малозабезпеченим сім'ям та її розмір.

Також, у матеріалах справи наявні розбіжності даних про загальну площу будинку, що знаходиться у с. Валя Кузьмин, та перебуває у володінні сім'ї ОСОБА_4, на що суд першої інстанції не звернув увагу. Так, у акті обстеження матеріально-побутових умов від 23.09.2016 № 1947/1, у розділі "Відомості про майно, що перебуває у власності, володінні чи користуванні сім'ї" зазначено - 78 кв. м загальної площі будинку, у протоколі про припинення виплати допомоги та визначення осіб, які повинні відшкодувати надмірно виплачені кошти від 30.09.2016 № 3471/03-15, площу цього ж будинку визначено - 72 кв. м., при цьому, в обліковій картці об'єкта господарського обліку № 0224-1 будинку у с. Валя Кузьмин - 80 кв. м.

Крім того, суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що за матеріалами справи вказана допомога призначалась позивачці чотири рази: 31.12.2014, 12.06.2015, 08.12.2015, 08.06.2016, що давало можливість Управлінню неодноразово перевірити дійсний майновий стан позивачки та вжити відповідні заходи, передбачені законодавством.

Таким чином, оцінюючи рішення Управління праці та соціального захисту населення Глибоцької райдержадміністрації Чернівецької області на відповідність частині третій ст. 2 КАС України, Вінницький апеляційний адміністративний суд вважає, що воно було прийняте без урахування усіх обставин, що мають значення для його прийняття, не розсудливо, не пропорційно, зокрема без дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілям, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

Більше того, зі змісту ст. 4 Закону вбачається, що місцеві державні адміністрації мають право користуватися всіма офіційними джерелами інформації при призначенні такої допомоги, натомість не скористався цим правом аж до вересня 2016 року, переклавши всю вину на позивачку.

При прийнятті рішення суд першої інстанції залишив поза увагою цей факт, який має значення для справи та захисту прав та інтересів позивачки.

Водночас відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

За таких обставин позовні вимоги в частині визнання неправомірними дій Управління праці та соціального захисту населення Глибоцької районної державної адміністрації Чернівецької області щодо припинення державної допомоги ОСОБА_4, нарахуванні їй заборгованості в сумі 83686,34 грн. та зобов'язання провести виплату державної соціальної допомоги малозабезпеченій сім'ї за період з вересня 2016 року по лютий 2017 року підлягають задоволенню.

Поряд з тим, вимог позивачки щодо зобовязання Управління праці та соціального захисту населення Глибоцької районної державної адміністрації Чернівецької області провести виплату державної соціальної допомоги малозабезпеченій сім`ї ОСОБА_4 на загальну суму 26838,18 грн. не підлягає задоволенню, оскільки, як зазначалось вище, рішення про призначення соціальної допомоги та її розмір приймається органом соціального захисту населення на підставі заяви та пакету документів, у відповідності до Закону України від 01.06.2000 року № 1768-III Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям у порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2003 № 250. Суд не уповноважений визначати розмір допомоги, який підлягає виплаті позивачу.

Відповідно до ч. 3 ст. 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.

За нормами ст. 202 КАС України неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи є підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити частково.

Постанову Глибоцького районного суду Чернівецької області від 03 березня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Управління праці та соціального захисту населення Глибоцького районної державної адміністрації Чернівецької області про визнання дій неправомірними і зобов'язання вчинити дії скасувати.

Прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити частково.

Визнати протиправним дії Управління праці та соціального захисту населення Глибоцького районної державної адміністрації Чернівецької області щодо припинення державної допомоги ОСОБА_4 та нарахуванні їй заборгованості в сумі 83686,34 грн.

Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Глибоцького районної державної адміністрації Чернівецької області провести виплату державної соціальної допомоги малозабезпеченій сім'ї за період з вересня 2016 року по лютий 2017 року.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 22 червня 2017 року.

Головуючий ОСОБА_1 Судді ОСОБА_11 ОСОБА_12