Ухвала суду № 67306973, 22.06.2017, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 червня 2017 рокуЛьвів№ 876/6050/17

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі :

головуючого судді Большакової О.О.,

суддів Глушка І.В., Макарика В.Я.,

з участю секретаря судового засідання Малетич М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Рожищенського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області про визнання рішення неправомірним та зобов'язання вчинити дії за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Ківерцівського районного суду Волинської області від 14 квітня 2017 року про повернення позовної заяви,

В С Т А Н О В И В :

03 квітня 2017 року ОСОБА_1 звернувся до Ківерцівського районного суду Волинської області з позовом до Рожищенського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області про визнання рішення неправомірним та зобов'язання призначити пенсію як інваліду 2-ї групи внаслідок професійного захворювання та здійснити її перерахунок з врахуванням виплачених сум з часу звернення із заявою про призначення даного виду пенсії.

Ухвалою Ківерцівського районного суду Волинської області від 03 квітня 2017 року залишено позовну заяву без руху, у зв'язку з тим, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ч.ч. 3, 4 ст. 106 КАС України, а саме, не додано оригіналу квитанції про сплату судового збору або доказів звільнення від його сплати та не надано доказів того, що відповідач відмовив позивачу у перерахунку пенсії як інваліду внаслідок професійного захворювання, які підтверджували б факт порушення права позивача. Для усунення недоліків встановлено 5-денний строк з дня отримання позивачем копії ухвали.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 14 квітня 2017 року повернуто позовну заяву з підстав, передбачених п. 1 ч. 3 ст. 108 КАС України.

Не погодившись з вказаним рішенням, його оскаржив ОСОБА_1 подавши апеляційну скаргу, в якій посилаючись на те, що оскаржувана ухвала прийнята з порушенням норм процесуального права, просить скасувати її та направити справу в суд першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження. В апеляційній скарзі зазначив, що ненадання ним до позовної заяви доказів, що відповідач відмовив йому у перерахунку пенсії, як інваліду внаслідок професійного захворювання, які підтверджували б факт порушення права позивача не є перешкодою для відкриття провадження у справі, оскільки суд не позбавлений права на витребування таких доказів у відповідача і у разі його ненадання, в тому числі позивачем, повинен вирішити справу на основі наявних доказів.

Представники сторін у судове засідання не з'явилися, хоча були належним чином повідомлені про час та місце судового розгляду справи, у зв'язку із чим, колегія суддів, на підставі ч. 6 ст. 12, ч. 1 ст. 41, ч. 4 ст. 196 КАС України розглядає справу за їх відсутності без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що така підлягає задоволенню з наступних міркувань.

Повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції виходив з того, що ухвалою суду від 03.04.2017 року позовну заяву залишено без руху для усунення недоліків шляхом подання до суду належних доказів про сплату судового збору або доказів звільнення від його сплати та не надано доказів того, що відповідач відмовив позивачу у перерахунку пенсії як інваліду внаслідок професійного захворювання, які підтверджували б факт порушення права позивача. На виконання зазначеної ухвали від 03.04.2017 року, позивачем подано заяву від 13.04.2017 року з копією пенсійного посвідчення № НОМЕР_1, згідно якого позивачу призначена пенсія по інвалідності 2 групи. Оскільки ОСОБА_1 не долучив доказів того, що відповідач відмовив позивачу у перерахунку пенсії як інваліду внаслідок професійного захворювання, вимоги ухвали про залишення позовної заяви без руху у встановлений судом строк позивачем належним чином не виконані.

Проте, такі висновки суду першої інстанції є помилковими з наступних міркувань.

Вимогами п.п. 2.1.7, 2.1.8 Інструкції з діловодства в адміністративних судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України 17 грудня 2013 року № 174 передбачено, що після відкриття конверта (пакета) перевіряється фактична наявність документів і додатків до них, звіряються номери документів з номерами, що вказані на конверті, перевіряється цілісність прошитих і опечатаних документів. Конверт додається до документів. У разі відсутності або пошкодження документа, що унеможливлює використанню його за призначенням, складається акт у двох примірниках, який підписують працівники служби діловодства (канцелярії). Один примірник акта додається до вхідних документів, другий надсилається відправникові.

Згідно ч. 1 ст. 108 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків. Копія ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надсилається особі, що звернулася із позовною заявою.

Статтею 108 КАС України передбачено, що суддя після закінчення встановленого ним строку виконання ухвали про залишення позовної заяви без руху, якщо позивач не усунув недоліків позовної заяви, постановляє ухвалу про повернення позовної заяви.

Відповідно до ч. 2 ст. 87 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України «Про судовий збір» від 08.07.2011 р. № 3674-VI.

Пунктом 9 статті 5 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються, зокрема інваліди I та II груп, законні представники дітей-інвалідів і недієздатних інвалідів.

Згідно матеріалів позовної заяви, оригінал якої з усіма доданими документами судом першої інстанції повернуто позивачу (а.с. 18), ОСОБА_1 надавав суду першої інстанції копії: довідки від 10.10.2016 року на 1 арк.; заяви від 06.09.2016 року на 1 арк.; листа-повідомлення від 30.09.2016 року на 1 арк.; рішення суду від 25.07.2008 року на 1 арк.; рішення суду від 08.12.2009 року на 1 арк.; пенсійного посвідчення на 1 арк.

Отже, ОСОБА_1 згідно копії пенсійного посвідчення № НОМЕР_1 є інвалідом 2-ї групи, тому згідно п. 9 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» звільнений від сплати судового збору (а.с. 12).

Щодо тверджень суду першої інстанції про те, що ОСОБА_1 не долучив доказів того, що відповідач відмовив позивачу у перерахунку пенсії як інваліду внаслідок професійного захворювання, слід зазначити наступне.

У разі, якщо судом першої інстанції було встановлено відсутність зазначених позивачем додатків до позовної заяви, то у відповідності до п.п. 2.1.7, 2.1.8 Інструкції з діловодства в адміністративних судах України працівники служби діловодства (канцелярії) повинні були скласти та підписати про таке акт у двох примірниках, однак такий відсутній у матеріалах даної справи.

Крім того, вимогами ч.ч. 5, 6 ст. 71 КАС України передбачено, що суд може збирати докази з власної ініціативи. Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. У зв'язку з наведеним, залишення позову без руху з підстав, передбачених законом (невідповідність позовної заяви вимогам щодо її змісту, несплата судового збору тощо) не є порушенням права на справедливий судовий захист.

Разом з тим, Європейський суд зазначає, що не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (Рішення Суду у справі Жоффр де ля Прадель проти Франції від 16.12.1992 р.).

На підставі викладеного та проаналізувавши наявні матеріали справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції постановлена з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи та з порушення норм процесуального права, що призвело до безпідставного повернення позовної заяви.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 199 КАС України суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, має право скасувати таку ухвалу і направити справу для продовження розгляду.

Згідно пунктів 1 та 4 ч. 1 ст. 204 КАС України, неповне з'ясування судом обставин справи, що мають значення для справи або порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання, є підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

З огляду на викладене суд апеляційної інстанції вважає, що ухвалу суду першої інстанції слід скасувати, бо така прийнята з порушенням норм процесуального права, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ч. 3 ст. 160, 167, 195, 196, 199, 204, 205, 206 КАС України, суд,

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити, ухвалу Ківерцівського районного суду Волинської області від 14 квітня 2017 року про повернення позовної заяви у справі №158/823/17 - скасувати.

Справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О.О. Большакова

Судді І.В. Глушко

В.Я. Макарик

Повний текст виготовлено 22 червня 2017 року.