Ухвала суду № 67306861, 21.06.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 823/666/17 Головуючий у 1-й інстанції: Тимошенко В.П. Суддя-доповідач: Губська Л.В.

У Х В А Л А

Іменем України

21 червня 2017 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Губської Л.В.,

Суддів: Ісаєнко Ю.А.,

Оксененка О.М.,

при секретарі: Нікітіній А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 03 травня 2017 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Пенсійного фонду України про скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 звернувся з позовом до суду, в якому просив:

- визнати протиправними дії голови правління Пенсійного фонду України Зарудного О.Б. пов'язані із виданням і підписанням п. 4 наказу Пенсійного фонду України від 29.03.2017 № 213 - О "Про звільнення керівників територіальних управлінь Пенсійного фонду України в Черкаській області";

- визнати протиправним та скасувати п. 4 наказу Пенсійного фонду України від 29.03.2017 № 213 - О "Про звільнення керівників територіальних управлінь Пенсійного фонду України в Черкаській області";

- поновити позивача на посаді начальника управління Пенсійного фонду України в Тальнівському районі Черкаської області;

- стягнути з відповідача на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з 01.04.2017 і до моменту фактичного поновлення на публічній службі;

- допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення заробітної плати, але не більше чим за один місяць;

- зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень при нарахуванні відповідних платежів, провести їх з урахуванням п. 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078 «Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення»;

- зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень сплатити належні платежі до Державного бюджету України та державних цільових фондів з донарахованих сум, забезпечити подання належної звітності до контролюючих органів, провести відповідні перерахунки попередньо виплачених платежів з урахуванням рішення суду;

- постановити окрему ухвалу про наявність підстав для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності осіб, рішення, дії чи бездіяльність яких визнаються протиправними;

- зобов'язати керівника відповідача у встановлений судом термін з дня набрання постановою суду законної сили подати Черкаському окружному адміністративному суду звіт про виконання рішення суду;

- винести окрему ухвалу суду, якою зобов'язати Правління Пенсійного Фонду України усунути причини та умови, що сприяли порушенню трудового законодавства;

- звільнити позивача від сплати судового збору у відповідності до вимог пп. 1 п. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 03 травня 2017 року позовну заяву було залишено без руху через її невідповідність ч.3 ст. 106 КАС України, а саме, у зв'язку з несплатою судового збору.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалене рішення скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Відповідно до ч.1 ст.41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до наступного висновку.

Так, відповідно до частини 1,2 статті 107 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтею 106 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати в порядку адміністративного судочинства; 5) подано адміністративний позов у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду чи відмови у відкритті провадження у справі.

Відповідно до частини 3 статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України, до позовної заяви додаються її копії та копії всіх документів, що приєднуються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб, крім випадків подання адміністративного позову суб'єктом владних повноважень. Суб'єкт владних повноважень при поданні адміністративного позову зобов'язаний додати до позовної заяви доказ надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення відповідачу і третім особам копії позовної заяви та доданих до неї документів. До позовної заяви додається також документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.

Сплата судового збору за подання адміністративного позову, в силу положень ст. 106 КАС України, є процесуальним обов'язком сторони, що звертається до суду з позовом.

Порядок та розміри сплати судового збору регулюються Законом України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року №3674-VI.

В свою чергу, відповідно до п.1 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Предметом оскарження у даній адміністративній справі є Наказ відповідача про звільнення ОСОБА_3 з займаної посади, поновлення його на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Зі змісту довідки Вищого адміністративного суду України, складеної за результатами аналізу практики застосування адміністративними судами окремих положень Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» у редакції Закону України від 22 травня 2015 року № 484-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» вбачається, що, перевіряючи правильність сплати позивачем судового збору та визначаючи кількість вимог немайнового характеру, звернених до суду, необхідно враховувати, що вимога про визнання протиправними акта, дії чи бездіяльності як передумови для застосування інших способів захисту порушеного права (скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення, зобов'язати прийняти рішення, вчинити дії чи утриматися від їх вчинення тощо) як наслідків протиправності акта, дій чи бездіяльності є однією вимогою.

Аналогічна правова позиція, наведена у постанові Верховного суду України від 14.03.2017 по справі № 21-3944а16 щодо застосування норм Закону України «Про судовий збір» у подібних правовідносинах, на яку посилається суд першої інстанції,: «системний аналіз частини першої статті 6, частини другої статті 162, частини п'ятої статті 171-1 КАС дає підстави для висновку, що вимога про визнання протиправними акта, дії чи бездіяльності як передумова для застосування інших способів захисту порушеного права (скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення, зобов'язати прийняти рішення, вчинити дії або утриматися від їх вчинення тощо) як наслідків протиправності акта, дії чи бездіяльності є однією вимогою.

З урахуванням вищенаведеного колегія суддів приходить до висновку, що позовні вимоги позивача (основні та похідні від них) заявлені виключно в межах стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Водночас, судом першої інстанції невірно застосовано правову позицію ВСУ по справі № 21-3944а16, оскільки у даній справі одна з позовних вимог - про визнання незаконною і скасування постанови ВРУ, а інша - про визнання протиправною бездіяльності ВРЮ та зобов'язання цього органу вчинити певні дії. Тобто не підпадають під формулювання п.1 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір», про що і було зазначено Верховним Судом України.

Таким чином, ухвала суду першої інстанції підлягає зміні шляхом виключення обґрунтування щодо несплати судового збору, як підстави для залишення позовної заяви без руху.

При цьому, колегія суддів, погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для залишення позовної заяви без руху у зв»язку з ненаданням копій заяви та доданих до неї документів (ч.3 ст. 106 КАС України), при цьому, прикладення апелянтом цих документів до апеляційної скарги не може бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції.

Відповідно до статті 108 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції, правильно по суті вирішивши справу, ухвалив рішення з помилковим застосуванням норм процесуального права, тому ухвала підлягає зміні в мотивувальній частині, відповідно до п.1 ст.201 КАС України.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 199, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - задовольнити частково.

Ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 03 травня 2017 року - змінити в частині зобов»язання сплати судового збору, а в решті - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий-суддя Л.В.Губська

Судді Ю.А.Ісаєнко

О.М.Оксененко

.

Головуючий суддя Губська Л.В.

Судді: Ісаєнко Ю.А.

Оксененко О.М.