Ухвала суду № 67306794, 22.06.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

Справа: № 826/2248/16 Головуючий у 1-й інстанції: Іщук І.О. Суддя-доповідач: Грибан І.О.

У Х В А Л А

Іменем України

22 червня 2017 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючий-суддя Грибан І.О.

судді Беспалов О.О., Парінов А.Б.

за участі :

секретар с/з Кузик М.А.

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу В.о. уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк "Київська Русь" Славкіної М.А. на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 серпня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_5 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк "Київська Русь" Волкова Олександра Юрійовича, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В:

Позивач звернулася з позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк "Київська Русь" Волкова Олександра Юрійовича, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, в якому просив:

- визнати протиправними дії Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Банк "Київська Русь" Волкова Олександра Юрійовича щодо не включення позивача в Загальний реєстр вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ "Банк "Київська Русь" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за договором банківського рахунку ¹25796-44-16 від 19.03.2015;

- зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк "Київська Русь" включити позивача до переліку вкладників Публічного акціонерного товариства "Банк Київська Русь", які мають право на відшкодування коштів за вкладами, за договором банківського рахунку ¹25796-44-16 від 19.03.2015;

- зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк "Київська Русь" Волкова Олександра Юрійовича подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про позивача як вкладника, яка має право на відшкодування коштів за вкладом в ПАТ "Банк "Київська Русь" відповідно до договору банківського рахунку ¹25796-44-16 від 19.03.2015 за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 серпня 2016 року адміністративний позов задоволено частково.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить ухвалене рішення скасувати та ухвалити нове про відмову у задоволенні позовних вимог.

На розгляд справи в апеляційному порядку сторони, будучи належним чином повідомлені не з'явилися. Колегія суддів, враховуючи, що в матеріалах справи міститься достатньо доказів для з'ясування всіх обставин, вважає за можливе здійснювати розгляд справи у відсутності сторін.

В зв'язку з неявкою сторін, на підставі ч.1 ст.41 КАС України фіксування судового процесу технічними засобами не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 19 березня 2015 року між Публічним акціонерним товариством "Банк "Київська Русь" та позивачем укладено договір банківського рахунку № 25796-44-16 в національній валюті згідно з умовами якого Банк відкрив позивачу поточний рахунок НОМЕР_1 в національній валюті України та зобов'язався здійснювати його розрахунково - касове обслуговування.

19 березня 2015 року на поточний рахунок № НОМЕР_1 позивача від Переяслав-Хмельницького районного споживчого товариства надійшли грошові кошти у сумі 195 000 грн. в якості поворотної фінансової допомогищо підтверджується платіжним дорученням №224 від 19.03.2015.

На підставі постанови Правління Національного банку України від 19 березня 2015 року № 190 "Про віднесення ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "БАНК "КИЇВСЬКА РУСЬ" до категорії неплатоспроможних" виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 19.03.2015 прийнято рішення № 61 про запровадження з 20.03.2015 тимчасової адміністрації та призначення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПУБЛІЧНОМУ АКЦІОНЕРНОМУ ТОВАРИСТВІ "БАНК "КИЇВСЬКА РУСЬ".

Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ "БАНК "КИЇВСЬКА РУСЬ" призначено Волкова Олександра Юрійовича.

Тимчасову адміністрацію в ПАТ "БАНК "КИЇВСЬКА РУСЬ" запроваджено строком на 3 місяці з 20 березня 2015 по 19 червня 2015 року включно.

Рішенням ФГФВО №116 від 15.06.15 року строк тимчасової адміністрації продовжено до 19.07.15 року включно.

Рішенням ФГФВО № 138 від 17.07.15 року у ПАТ "Банк "Київська "Русь" розпочата процедура ліквідації Банку.

В подальшому, позивач звертався до Уповноваженої особи з заявою про включення у реєстр отримання коштів за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Однак, позивача не включено до переліку вкладників, що мають право на відшкодування коштів за вкладами у банку за рахунок Фонду.

Позивач, вважаючи бездіяльність Уповноваженої особи протиправною, звернулася з даним позовом в суд.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства ПАТ "Банк "Київська Русь" не доведено наявності підстав нікчемності правочину укладеного між позивачем та банком, які передбачені Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

В апеляційній скарзі апелянт вказував на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, стверджуючи, що кошти на банківському рахунку позивача отримані як фінансова допомога, не є вкладом у розумінні Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Колегія суддів, надаючи правову оцінку обставинам та встановленим у справі фактам, звертає увагу на наступне.

Відповідно до частини 1 статті 26 Закон України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" від 23.02.2012 р. № 4452-VI (далі - Закон № 4452) Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200 000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.

Відповідно до ст. 2 Закону вклад - кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти.

Вкладник - фізична особа (у тому числі фізична особа - підприємець), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.

Відповідно до частин 1 та 2 ст. 27 цього Закону уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.

Відповідно до ч. 2 та п.1 ч. 4 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" протягом дії тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.

Уповноважена особа Фонду протягом дії тимчасової адміністрації, а також протягом ліквідації повідомляє сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняє дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів.

Згідно ч. 2 ст. 37 Закону Уповноважена особа Фонду має право: повідомляти сторони за договорами, зазначеними у ч. 2 ст. 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняти дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів та звертатися до правоохоронних органів із заявою про вчинення кримінального правопорушення в разі виявлення фактів шахрайства та інших протиправних дій працівників банку або інших осіб стосовно банку.

Загальне поняття нікчемності правочинів наведено в статті 228 Цивільного кодексу України, за змістом частини першої якої правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Підстави нікчемності правочинів, укладених банком визначені ч.3 ст.38 Закону, згідно якої правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав: 1) банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без встановлення обов'язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог; 2) банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим; 3) банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов'язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору; 4) банк оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна; 5) банк прийняв на себе зобов'язання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України "Про банки і банківську діяльність"; 6) банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; 7) банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; 8) банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов'язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України.

Цей перелік є вичерпним.

Крім того, згідно ч.3 ст.36 Закону нікчемними є правочини, вчинені органами управління банку після призначення уповноваженої особи Фонду.

Відповідно до частини першої статті 26 та частини першої статті 27 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", обов'язок Уповноваженої особи щодо включення позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами, безпосередньо пов'язаний із наявністю у позивача статусу вкладника банку. Наявність такого статусу обумовлюється дійсністю договору банківського вкладу.

З системного аналізу зазначених правових норм вбачається, що Уповноважена особа, встановивши обставини, передбачені частиною третьою статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", має право не включити фізичну особу до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами посилаючись на нікчемність договору банківського вкладу.

Уповноважена особа наділена правом перевірки правочинів на предмет виявлення серед них нікчемних, однак дане право не є абсолютним, а кореспондується з обов'язком встановити перед прийняттям рішення обставини, з якими Закон пов'язує нікчемність правочину, тобто саме по собі твердження про нікчемність правочину недостатньо для визнання його таким, оскільки воно у даному випадку нівелюється протилежним твердженням вкладника про дійсність вкладу.

Разом з тим, уповноважена особа Фонду гарантування не наділена повноваженнями визнавати нікчемними договори банківських вкладів, саме тому при вирішенні даного спору суд має надати оцінку наявності у правочину ознак, описаних п. 2 та п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону № 4452.

Таким чином, за обставин відсутності у розпорядчому рішенні посилань на передбачені Законом підстави визнання правочину нікчемним, таке рішення суб'єкта владних повноваження не є обґрунтованим.

При цьому, рішення Уповноваженої особи фонду є лише формою вираження думки останньої та створеної нею комісії щодо наявності підстав віднесення договору банківського вкладу до нікчемних.

Колегія суддів звертає увагу, що скасування рішення суб'єкта владних повноважень має передувати відновленню порушених прав позивача якщо це рішення безпосередньо призвело до такого порушення.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем, до введення тимчасової адміністрації та прийняття рішення про неплатоспроможність банку, укладено з банком договір банківського рахунку. Кошти на рахунок позивача надійшли 19.03.2015 на виконання постанови правління Переяслав-Хмельницького районного споживчого товариства про надання безвідсоткової поворотної фінансової допомоги від 18.03.2015.

Зі змісту повідомлення про нікчемність правочинів від 23.05.2016 № 2949/16 вбачається, що Уповноваженою особою за наслідками проведення перевірки Договір банківського рахунку укладений між Банком та позивачем визнано нікчемним на підставі п.2 та п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону № 4452-VI, тобто як правочин, умови якого передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку. Крім того, зазначалося, що за вказаним Договором Банк взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим та вказано, що кошти на рахунок позивача надійшли внаслідок «дроблення» великого вкладу іншого клієнту з метою створення штучного зобов'язання Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на відшкодування коштів за рахунок держави.

Щодо зазначених доводів уповноваженої особи колегія суддів звертає увагу, що вкладом, розміщеним на індивідуальній основі або на більш сприятливих договірних умовах, ніж звичайний, може вважатися лише вклад, який запропонований окремій особі на підставі, зокрема, окремих рішень уповноважених осіб банку тощо, тобто такі умови не пропонуються публічно невизначеному колу осіб. У разі неприйняття банком будь-яких документів, у яких фіксуються пільги для певних клієнтів банку (відсутності доказів) такі умови договору не можна вважати індивідуальними.

Натомість, з аналізу змісту спірного Договору банківського рахунку не вбачається, що останній містить в собі умови, які б передбачали платіж чи передачу іншого майна з метою надання позивачу переваг (пільг), прямо не встановлених законодавством чи внутрішніми документами банку.

Крім того, частиною шостою статті 67 Закону України «Про банки та банківську діяльність» передбачено право Національного банку України запровадження особливого режиму контролю за діяльністю банку та призначення куратора банку. Особливий режим контролю є додатковим інструментом банківського нагляду, що використовується, як правило, одночасно із заходами впливу, встановленими статтею 73 цього Закону. Під час здійснення особливого режиму контролю за діяльністю банку, Національний банк України має право заборонити банку використовувати для розрахунків прямі кореспондентські рахунки та/або вимагати від банку проведення розрахунків виключно через консолідований кореспондентський рахунок.

Статтею 75 Закону України «Про банки та банківську діяльність» передбачено обов'язок Національного банку України прийняти рішення про віднесення банку до категорії проблемних відповідно критеріїв, визначених в ньому. Рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії проблемного є банківською таємницею. Національний банк України має право заборонити проблемному банку використовувати для розрахунків прямі кореспондентські рахунки та/або вимагати від проблемного банку проведення розрахунків виключно через консолідований кореспондентський рахунок.

Пунктом 5.1 глави 5 Положення про застосування Національним банком України заходів впливу за порушення банківського законодавства затвердженого постановою Правління національного банку України № 346 від 17.08.2012 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17.09.2012 за № 1590/21902 встановлено, що Національний банк України має право запровадити особливий режим контролю за діяльністю банку та призначити куратора банку у випадках, передбачених нормативно-правовими актами Національного банку.

Згідно з пунктами 5.2, 5.3 розділу 5 зазначеного Положення Національний банк України для здійснення особливого режиму контролю за діяльністю банку одночасно з призначенням куратора банку може залучати фахівців з бухгалтерського обліку, юридичних питань, з питань платіжних систем, інформаційних технологій та з інших питань. Рішення про запровадження особливого режиму контролю за діяльністю банку та призначення куратора банку, строк дії особливого режиму контролю за діяльністю банку та повноважень куратора банку, повноваження куратора банку, відміну/дострокову відміну запровадження особливого режиму контролю за діяльністю банку та призначення куратора банку приймає Правління Національного банку України.

Отже, вказаними законодавчими актами не встановлено заборони банку після визнання його проблемним укладати договори, відкривати поточні рахунки та зараховувати на рахунок кошти.

Будь-які обмеження та заборони на укладення банком депозитних договорів або відкриття банківських рахунків фізичним особам НБУ не встановлювалися. Договір банківського рахунку укладений відповідно до загально існуючого порядку та правил, та кошти на рахунок внесені до запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "БАНК "КИЇВСЬКА РУСЬ" ".

Таким чином, відповідачем не доведено наявність підстав, зазначених у пунктах 2 та 7 частини третьої статті 38 Закону № 4452-VI, за якими правочин віднесено до нікчемних.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що відсутні визначені частиною 3 статті 36 та частиною 3 статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» підстави нікчемності правочинів укладених позивачами.

Щодо тверджень апелянта про те, що кошти на рахунку позивача, які надійшли як фінансова допомога, не належать позивачу та не можуть вважатися вкладом, колегія суддів звертає увагу на наступне.

Відповідно до ст. 1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно із ст. 1047 Цивільного кодексу України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.

На підтвердження укладання договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Отже, Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь» Волковим Олександром Юрійовичем, не доведено наявності підстав нікчемності Договору банківського рахунку, укладеного між позивачем та ПАТ «Банк «Київська Русь».

Закон України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» містить імперативну вимогу відшкодувати за рахунок Фонду кошти вкладнику за його вкладом, а отже за умови недоведеності протиправних дій позивача щодо укладення з банком договору банківського рахунку, Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб зобов'язана внести позивача до переліку осіб, що мають право на відшкодування коштів за рахунок Фонду та надати Фонду гарантування вкладів фізичних осіб інформацію про позивача, як вкладника, якому необхідно здійснити виплату відшкодування за вкладом.

Відповідно до положень пункту 6 розділу ІІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 14 від 09.08.2012 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07.09.2012 за №1548/21860, відповідач наділений повноваженнями на подання додаткової (уточнюючої) інформації про вкладників, які мають право на відшкодування.

Надання Уповноваженою особою додаткової інформації про вкладника на підставі п. 6 р. ІІІ Положення № 14, є підставою для включення такого вкладника до Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

За відсутності підстав нікчемності правочину Уповноважена особа Фонду зобов'язана була надати до Фонду інформацію щодо позивача як вкладника, якому необхідно здійснити виплату відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про обґрунтованість вимоги щодо зобов'язання Уповноважену особу Фонду подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про позивача. За таких підстав, колегія суддів приходить до переконання, що висновки суду першої інстанції є обґрунтованими, а доводи апеляційної скарги відповідача не спростовують висновки суду першої інстанції.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з дотриманням норм матеріального та процесуального права, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в справі, підтверджених доказами, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то колегія суддів апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.

Керуючись ст.ст. 160, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу В.о. уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк "Київська Русь" Славкіної М.А. залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 серпня 2016 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий-суддя І.О.Грибан

Суддя О.О. Беспалов

Суддя А.Б.Парінов

Повний текст виготовлено - 22.06.2017.

Головуючий суддя Грибан І.О.

Судді: Беспалов О.О.

Парінов А.Б.