Постанова № 67306551, 21.06.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

Справа: № 826/22246/15 Головуючий у 1-й інстанції: Гарник К.Ю.

Суддя-доповідач: Чаку Є.В.

ПОСТАНОВА

Іменем України

21 червня 2017 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Чаку Є.В.,

суддів: Файдюка В.В., Мєзєнцева Є.І.

за участю секретаря Муханькової Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 грудня 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до уповноваженої особи Фонду на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь» Волкова Олександра Юрійовича, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_3 (далі - позивач) звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до уповноваженої особи Фонду на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь» Волкова Олександра Юрійовича (відповідач 1), Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (відповідач 2) про зобов'язання відповідача 1 включити до переліку вкладників ПАТ «Банк «Київська Русь», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок відповідача 2, додаткову інформацію про ОСОБА_3 щодо виплати відшкодування у сумі 195 000 грн. згідно з договором банківського рахунку № 22207-34 в національній валюті від 13 березня 2015 року, укладеного між ОСОБА_3 та ПАТ «Банк «Київська Русь»; зобов'язання відповідача 1 надати відповідачу 2 додаткову інформацію про виплату ОСОБА_3 відшкодування у сумі 195 000 грн. згідно з договором банківського рахунку № 22207-34 в національній валюті від 13 березня 2015 року, укладеного між ОСОБА_3 та ПАТ «Банк «Київська Русь»; зобов'язання відповідача 2 включити ОСОБА_3 до загального реєстру вкладників ПАТ «Банк «Київська Русь» які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок відповідача 2.

Окружний адміністративний суд міста Києва своєю постановою від 09 грудня 2015 року в задоволенні адміністративного позову відмовив.

Не погоджуючись з судовим рішенням, представник позивача подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 грудня 2015 року та постановити нову про задоволення адміністративного позову в повному обсязі. На думку апелянта, зазначену постанову суду прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції - скасуванню, з наступних підстав.

Судом встановлено, що 12.03.2015 року між позивачем та Асоціацією міжнародних автомобільних перевізників України укладено договір № 9-15/КР, згідно якого Асоціація зобов'язується надати ОСОБА_3 безвідсоткову поворотну фінансову допомогу, а позивач зобов'язується по закінченню терміну даного договору повернути її Асоціації у повному обсязі (а.с. 35).

13.03.2015 року між позивачем та ПАТ «Банк «Київська Русь» був укладений договір про відкриття банківського рахунку № 22207-34 відповідно до умов якого, Банк відкриває клієнту поточний рахунок 2620470955001 та зобов'язується здійснювати його розрахунково-касове обслуговування (а.с. 9).

16.03.2015 року на поточний рахунок позивача від Асоціації міжнародних автомобільних перевізників надійшли грошові кошти у сумі 190 000 грн. в якості поворотної фінансової допомоги, що сторонами не заперечується.

19.03.2015 року на підставі постанови Правління НБУ № 190 «Про віднесення ПАТ «Банк «Київська Русь» до категорії неплатоспроможних» виконавчою дирекцією прийнято рішення № 61 про запровадження з 20.03.2015 року тимчасової адміністрації.

20.03.2015 року на офіційному сайті Фонду (http://www.fg.gov.ua) опубліковано оголошення про запровадження тимчасової адміністрації та призначення уповноваженої особи Фонду в ПАТ «Банк «Київська Русь».

25.06.2015 дізнавшись про відсутність позивача у переліку вкладників, які мають право відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, вона звернулася до відповідача 1 з заявою (вх. № 1236), у якій просила включити її в реєстр вкладників.

16.07.2015 року на підставі постанови Правління НБУ № 460 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Банк «Київська Русь» виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення № 138 від 17.07.2015 року «Про початок процедури ліквідації ПАТ «Банк «Київська Русь».

05.10.2015 року відповідач 1 надіслав на адресу позивача повідомлення про нікчемність правочинів № 8999/16, яким повідомив її про те, що уповноваженою особою визнано сумнівною операцію щодо перерахування 13.03.2015 року коштів у сумі 195 000 грн. на поточний рахунок позивача на підставі п. 2 та п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Не погоджуючись з невключенням її до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, позивач звернулася до суду за захистом своїх прав та законних інтересів.

З приводу даних спірних правовідносин, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне звернути увагу на наступне.

Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також відносини між Фондом, банками, Національним банком України, повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків регулюються Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» № 4452-VI (далі - Закон № 4452-VI).

В підпунктах 3, 4 ч. 1 ст. 2 Закону № 4452-VI визначено, що вклад - кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти; вкладник - фізична особа (крім фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.

Згідно з ч. 1 ст. 3 вказаного Закону Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.

Протягом шести днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах «Урядовий кур'єр» або «Голос України» та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Згідно з ч. 2 ст. 38 Закону № 4452-VI протягом дії тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити перевірку правочинів (у т.ч. договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у т.ч. договорів), що є нікчемними з підстав, визначених ч. 3 цієї статті.

Загальне поняття нікчемності правочинів наведено в ст. 228 ЦКУ, за змістом ч. 1 якої правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Викладене означає, що уповноважена особа наділена правом перевірки правочинів на предмет виявлення серед них нікчемних.

Позиція уповноваженої особи ґрунтується на тому, що вона вважає правочин нікчемним на підставі п. 2 та п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону № 4452-VI. Позивача про нікчемність повідомлено листом № 8999/16.

Однак, з даного приводу уповноваженою особою рішення не приймалося, суду не надавалося та в матеріалах справи відсутнє.

В той же час, положеннями Закону № 4452-VI не передбачено обов'язкового внесення саме готівкових коштів на банківський (депозитний) рахунок особисто вкладником, оскільки в ст. 2 Закону зазначено, що вкладом також є кошти в безготівковій формі, які надійшли для вкладника.

Разом з тим, обґрунтувань на підтвердження нікчемності зазначеного правочину (спрямованості його на порушення прав та свобод особи або держави, незаконне заволодіння майном) уповноваженою особою Фонду не наведено, оскільки умови договору банківського вкладу (депозиту) є типовими, та з них не убачається, які саме пільги або переваги отримав (міг би отримати) позивач.

При цьому, уповноваженою особою жодних доказів стосовно позивача і правочину, передбачених ч. 3 ст. 38 Закону № 4452-VI суду не надано.

Також, суд апеляційної інстанції не приймає доводи відповідача про те, що договором банківського вкладу № 22207-34 не передбачено перерахування коштів на рахунок позивача з поточного рахунку іншої особи, оскільки така можливість передбачена договором № 9-15/КР від 12.03.2015 року, укладеного між позивачем та Асоціацією міжнародних автомобільних перевізників України.

До того ж, суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що договір був укладений і кошти на депозитний рахунок в ПАТ «Банк «Київська Русь» були внесенні до запровадження тимчасової адміністрації банку.

Також посилання відповідача на постанову НБУ № 190 від 19.03.2015 року «Про віднесення ПАТ «Банк «Київська Русь» до категорії неплатоспроможних» є безпідставними, оскільки таке рішення НБУ є банківською таємницею (ч. 3 ст. 75 Закону України 4452-VI), а тому позивач не міг і не повинен був знати про його зміст.

Аналізуючи викладене, колегія суддів зазначає, що відповідачем не доведено наявності, визначених ч. 3 ст. 38 Закону № 4452-VI, підстав, які б свідчили про нікчемність укладеного правочину між позивачем та банком.

Закон України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» містить імперативну вимогу відшкодувати за рахунок Фонду кошти вкладнику за його вкладом, а отже за умови недоведеності протиправних дій позивача щодо укладення з банком договору банківського рахунку, уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб зобов'язана внести позивача до переліку осіб, що мають право на відшкодування коштів за рахунок Фонду та надати Фонду гарантування вкладів фізичних осіб інформацію про позивача, як вкладника, якому необхідно здійснити виплату відшкодування за вкладом.

Відповідно до положень пункту 6 розділу ІІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 14 від 09.08.2012 року та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07.09.2012 за № 1548/21860, відповідач 1 наділений повноваженнями на подання додаткової (уточнюючої) інформації про вкладників, які мають право на відшкодування.

Надання уповноваженою особою додаткової інформації про вкладника на підставі п. 6 р. ІІІ Положення № 14, є підставою для включення такого вкладника до Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

За відсутності підстав нікчемності правочину уповноважена особа Фонду зобов'язана була надати до Фонду інформацію щодо позивача як вкладника якому необхідно здійснити виплату відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає обґрунтованою вимогу позивача про зобов'язання відповідача 1 подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про позивача.

Разом з тим, щодо позовних вимог про зобов'язання відповідача 1 включити позивача до переліку вкладників ПАТ «Банк Київська Русь», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, колегія суддів звертає увагу, що Порядок складення переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню, врегульований виключно положеннями зазначених вище Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» та Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, та не передбачає повноважень уповноваженої особи Фонду щодо внесення змін до такого переліку після його затвердження.

Натомість, відповідно до п. 6 Розділу ІІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, протягом процедури ліквідації уповноважена особа Фонду може надавати до Фонду додаткову інформацію про вкладників стосовно: зменшення (збільшення) кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування; зміни розміру належних їм сум; зміни особи вкладника; змін реквізитів вкладників; змін розміру сум разом із змінами реквізитів вкладників.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що зобов'язання уповноважену особу Фонду включити позивача до переліку вкладників ПАТ «Банк Київська Русь», які мають право на відшкодування коштів за вкладом за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб є помилковим, а тому у задоволенні даної вимоги слід відмовити.

Належним способом захисту є саме зобов'язання відповідача 1 подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про позивача.

Крім того, стосовно вимоги ОСОБА_3 про зобов'язання Фонду включити її до Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ «Банк «Київська Русь» за рахунок Фонду, колегія суддів звертає увагу, що виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників.

Оскільки уповноваженою особою Фонду не було включено позивача до переліку вкладників, відповідно, у Фонду не виникло обов'язку щодо включення його до Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, а розв'язання спору на майбутнє чинним законодавством не передбачено.

Отже, позов у цій частині задоволенню не підлягає з огляду на передчасність такої вимоги.

За таких обставин, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити частково, рішення суду першої інстанції скасувати з постановленням нового рішення про задоволення адміністративного позову частково.

Згідно до статті 202 КАС України - підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є, зокрема, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Крім того, вирішенню підлягає питання розподілу судових витрат.

Відповідно до частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як убачається з матеріалів справи, позивачем було сплачено судовий збір за подання адміністративного позову в сумі 1 461, 60 грн., що підтверджується квитанцією № 13355064 від 09 вересня 2015 року (а.с. 3) та 1 608, 21 грн. за подачу апеляційної скарги, що підтверджується квитанцією № 14543756 від 15 грудня 2015 року (а.с. 89).

Так позивачем було сплачено за 3 позовні вимоги судовий збір, з яких одна - до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, яка підлягає задоволенню.

У відповідності до п. 6.8. ч. 6 Р. V Положення про виведення неплатоспроможного банку з ринку, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 05.07.2012 року оплата витрат, пов'язаних зі здійсненням ліквідації, здійснюється позачергово протягом усієї процедури ліквідації банку в межах кошторису витрат банку, затвердженого виконавчою дирекцією Фонду, в тому числі витрат на сплату судового збору.

Відповідно до п. 4.1 ч. 4 Р. І вказаного Положення тимчасову адміністрацію неплатоспроможного банку або ліквідацію банку здійснює Фонд як тимчасовий адміністратор або ліквідатор, у тому числі через призначену(і) виконавчою дирекцією Фонду уповноважену(і) особу(и) Фонду у разі делегування їй (їм) всіх або частини повноважень тимчасового адміністратора або ліквідатора.

Відтак, судові витрати підлягають стягненню з установи банку пропорційно задоволеним позовним вимогам у розмірі 1 461, 60 грн. + 1 608, 21 грн. / 3 х 1 = 1 023, 27 грн.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 - задовольнити частково.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 грудня 2015 року - скасувати та прийняти нову постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_3 - задовольнити частково.

Зобов'язати уповноважену особу фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь» Волкова Олександра Юрійовича надати Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про виплату ОСОБА_3 (індивідуальний податковий номер НОМЕР_1, паспорт серія НОМЕР_2, виданий Ватутінським РУ ГУ МВС України в м. Києві 03 листопада 1998 року, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1) відшкодування у сумі 195 000 (сто дев'яносто п'ять тисяч гривень) згідно з договором банківського рахунку № 22207-34 в національній валюті від 13 березня 2015 року, укладеного між ОСОБА_3 та публічним акціонерним товариством «Банк «Київська Русь».

В решті позовних вимог - відмовити.

Стягнути з публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь» (ЄДРПОУ 24214088) на користь ОСОБА_3 (ІПН НОМЕР_1) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1 023 (тисячу двадцять три) гривні 27 копійок.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя: Є.В. Чаку

Судді: В.В. Файдюк

Є.І. Мєзєнцев

Головуючий суддя Чаку Є.В.

Судді: Файдюк В.В.

Мєзєнцев Є.І.