Ухвала суду № 67306523, 21.06.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

Справа: № 826/19881/16 Головуючий у 1-й інстанції: Літвінова А.В. Суддя-доповідач: Чаку Є.В.

У Х В А Л А

Іменем України

21 червня 2017 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Чаку Є.В.,

суддів: Файдюка В.В., Мєзєнцева Є.І.

за участю секретаря Муханькової Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 квітня 2017 року у справі за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві до товариства з обмеженою відповідальністю «ЖБІ-ГРУП» про стягнення боргу,

В С Т А Н О В И В :

Державна податкова інспекція у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві (далі - позивач) звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «ЖБІ-ГРУП» (далі - відповідач) про стягнення податкового боргу у розмірі 346 583, 90 грн.

Окружний адміністративний суд міста Києва своєю постановою від 19 квітня 2017 року адміністративний позов задовольнив частково. Стягнув з ТОВ «ЖБІ-ГРУП» суму заборгованості у розмірі 346 413, 90 грн.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 квітня 2017 року в частині відмовлених позовних вимог та постановити нову про задоволення адміністративного позову в повному обсязі. На думку апелянта, зазначену постанову суду прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Виходячи з приписів ч. 1 ст. 195 КАС України, колегія суддів вважає за можливе переглянути постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 квітня 2017 року в частині відмови позивачу у задоволенні позовних вимог.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін, з наступних підстав.

Як убачається з матеріалів справи, заборгованість відповідача виникла у зв'язку з несплатою самостійно визначеного грошового зобов'язання у податкових деклараціях № 9036183056 від 15.03.2016 року, № 9273026610 від 16.01.2016 року та у зв'язку із несплатою відповідачем грошового зобов'язання, визначеного контролюючим органом у податкових повідомленнях-рішеннях № 0008062207 від 01.10.2015 року, № 0033881206 від 15.06.2016 року.

Відповідно до пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Відповідачем не надано суду доказів оскарження зазначених податкових повідомлень-рішень в адміністративному чи в судовому порядку.

Пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України передбачено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Отже, зазначені контролюючим органом суми грошового зобов'язання відповідача, відповідно до положень пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України є узгодженими.

Так, згідно інформаційної довідки Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві за ТОВ «ЖБІ-ГРУП» обліковується борг у розмірі 346 583, 90 грн.

У відповідності до підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, «грошове зобов'язання платника податків» - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

В силу підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Пунктом 59.1 статті 59 Податкового кодексу України передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до пункту 59.5 статті 59 Податкового кодексу України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Позивач надіслав відповідачу податкову вимогу № 25543-15 від 02.11.2015 року. Доказів оскарження вказаної податкової вимоги в адміністративному чи судовому порядку суду не надано, а тому вона є чинною та підлягає виконанню.

Згідно з пунктом 41.2 статті 41 Податкового кодексу України органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень.

Суд першої інстанції задовольняючи частково позовні вимоги, виходив з того, що грошове зобов'язання визначене податковим повідомленням-рішенням № 0033991206 від 15.06.2016 року у розмірі 170 грн. сплачене відповідачем, що підтверджується платіжним дорученням № 294 від 22.06.2016, яке міститься в матеріалах справи.

Проте, апелянт звертав увагу суду апеляційної інстанції на те, що суд першої інстанції помилково врахував 170 грн., оскільки вони були сплачені відповідачем за податковим повідомленням - рішенням № 0033991206 від 15.06.2016 року, а не № 0033881206 від 15.06.2016 року.

Колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується з такими доводами апелянта, оскільки матеріали справи містять лише податкове повідомлення - рішення № 0033881206 від 15.06.2016 року на суму 170 грн. Доказів існування податкового повідомлення - рішення № 0033991206 від 15.06.2016 року сторонами суду не надано. Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про те, що відповідачем було сплачено 170 грн. саме за зобов'язаннями, визначеними податковим повідомленням - рішенням № 0033881206 від 15.06.2016 року на суму 170 грн.

Враховуючи викладене та зважаючи на те, що товариством з обмеженою відповідальністю «ЖБІ-ГРУП» надано суду докази часткової сплати узгодженої суми податкової заборгованості у добровільному порядку, а також, ненадання товариством доказів сплати іншої частини заборгованості чи доказів її оскарження, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що позовні вимоги Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про стягнення податкової заборгованості підлягають частковому задоволенню, а саме, в частині суми у розмірі 346 413, 90 грн.

Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Приймаючи до уваги те, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду доводами апелянта не спростовані, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд,

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 квітня 2017 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя: Є.В. Чаку

Судді: В.В. Файдюк

Є.І. Мєзєнцев

Повний текст ухвали виготовлено 21.06.2017 року.

Головуючий суддя Чаку Є.В.

Судді: Мєзєнцев Є.І.

Файдюк В.В.