Ухвала суду № 67306486, 22.06.2017, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Троянова О.В.

Суддя-доповідач - Шишов О.О.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 червня 2017 року справа №805/34/17-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді:Шишова О.О.,суддів Сіваченка І.В.,Чебанова О.О., при секретарі судового засідання Куленко О.Б., за участю представника позивача Войтюк В.В., представника відповідача Помалюк І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Бахмутської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 27 березня 2017 р. у справі № 805/34/17-а (головуючий І інстанції Троянова О.В.) за позовом Приватного акціонерного товариства "Горлівський м'ясокомбінат" до Бахмутської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії ,-

В С Т А Н О В И В:

Приватне акціонерне товариство "Горлівський м'ясокомбінат" (далі-позивач) звернулося до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Бахмутської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області (далі -ОДПІ, відповідач, апелянт) про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо повернення в обліку в інтегрованій картці платника податків за кодом бюджетної класифікації 11021000 "Податок на прибуток приватних підприємств" 113 693,06грн., зарахованих, на сплату пені в сумі 113 693,06грн., зобов'язання Бахмутської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області вчинити всі необхідні дії для повернення в податковий облік Приватного акціонерного товариства "Горлівський м'ясокомбінат" 113 693,06грн., зокрема шляхом повернення в облік в інтегрованій картці платника податків за кодом бюджетної класифікації 11021000 "Податок на прибуток приватних підприємств" 113 693,06грн., зарахованих, на сплату пені в сумі 113 693,06грн.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 27 березня 2017 року адміністративний позов Приватного акціонерного товариства "Горлівський м'ясокомбінат" до Бахмутської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправною бездіяльності Артемівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області щодо повернення в обліку в інтегрованій картці платника податків за кодом бюджетної класифікації 11021000 "Податок на прибуток приватних підприємств" 113 693,06грн., зарахованих, на сплату пені в сумі 113 693,06грн., зобов'язання Бахмутської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області вчинити всі необхідні дії для повернення в податковий облік Приватного акціонерного товариства "Горлівський м'ясокомбінат" 113 693,06грн., зокрема шляхом повернення в облік в інтегрованій картці платника податків за кодом бюджетної класифікації 11021000 "Податок на прибуток приватних підприємств" 113 693,06грн., зарахованих, на сплату пені в сумі 113 693,06грн. - задоволено.

Визнано протиправною бездіяльність Бахмутську об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області щодо неповернення в обліку в інтегрованій картці платника податків за кодом бюджетної класифікації 11021000 "Податок на прибуток приватних підприємств ", зарахованих на сплату пені суми 113 693,06грн.

Зобов'язано Бахмутську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Донецькій області відновити в податковому обліку Приватного акціонерного товариства "Горлівський м'ясокомбінат" 113 693,06грн., шляхом відновлення в інтегрованій картці платника податків за кодом бюджетної класифікації 11021000 "Податок на прибуток приватних підприємств" 113 693,06грн., зарахованих, на сплату пені в сумі 113 693,06грн. Вирішено питаня щодо розподілу судових витрат.

Суд першої інстанції виходив з того, що згідно п.п.14.1.162 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов'язань, не сплачених у встановлені законодавством строки. Таким чином, за відсутності у відповідача податкових зобов'язань зі сплати авансових внесків в результаті збиткового фінансового результату у 2014 році та наступних періодах у контролюючого органу відсутні і законних підстав для нарахування пені.Оджесума зменшеного зобов'язання з авансових платежів з податку на прибуток не є податковим боргом платника податків перед бюджетом, то нарахування пені на таку суму є неправомірним, внаслідок чого позовні вимоги в частині зобов'язання контролюючий орган відновити картки особового рахунку позивача пеню в сумі 113693,1 грн., є обґрунтованими.

Не погодившись з таким рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій зазначив, що судом постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачеві у задоволенні позовних вимог.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що нарахування пені передбачено п.п.129.1.2 та 129.1.3 п.129.1 ст. 129 Податкового кодексу України здійснюється у день фактичного погашення платником податків податкового боргу, в даному випадку саме з дати подання позивачем уточнюючого розрахунку, відповідно до якого позивачем визначено збитки з податку на прибуток. Зазначали, що відповідно до звітності авансові внески з податку на прибуток сплачувались позивачем до серпня 2014 року, відповідно до уточнюючого розрахунку у позивача виникла переплата, за рахунок якої і була погашена пеня.

У судовому засіданні представник відповідача підтримала вимги апеляційної скарги в повному обсязі.

Представник позивача у судовому засіданні зазначив, що суд першої інстанції прийняв рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права. Просив залишити апеляційну скаргу без задоволення а постанову суду першої інстанції без змін.

За правилами частини першої статті 195 КАС України перегляд судового рішення суду першої інстанції здійснюється в межах апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що позивач - Приватне акціонерне товариство "Горлівський м'ясокомбінат" зареєстроване в статусі юридичної особи, включене до ЄДРПОУ за номером 00443364. Приватне акціонерне товариство "Горлівський м'ясокомбінат" здійснює господарську діяльність відповідно до свого Статуту. З 02.10.1997 по листопад 2015 року Приватне акціонерне товариство "Горлівський м'ясокомбінат" було зареєстровано за адресою: 84630, Донецька область, м.Горлівка, вул.Хлібозаводська, буд.1. З листопада 2015 року позивач зареєстрував своє місцезнаходження за адресою: 84573, Донецька область, Бахмутський район, селище Новолуганське, квартал Молодіжний, будинок 13, та став на податковий облік в Артемівській ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області, що підтверджується витягом з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців/а.с.28-12/.

Відповідач - Бахмутська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Донецькій області є правонаступником Артемівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області та діє на підставі положення про Державну фіскальну службу та керуючись Податковим кодексом України.

Статус державної податкової служби в Україні, її функції та правові основи діяльності, порядок адміністрування податків та зборів, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю визначені Податковим кодексом України.

03.03.2014 року за вхідним номером 9091135016, за наслідками 2013 року позивачем подано звітну податкову декларацію з податку на прибуток підприємств, відповідно до якої самостійно визначено податкове зобов'язання з авансового внеску з податку на прибуток у щомісячній сумі 92440,00 грн., що підлягала сплаті щомісячно за період з березня 2014 року по лютий 2015 року (далі - авансові внески)/а.с.74-76/.

Не заперечувалось сторонами, авансові внески з податку на прибуток своєчасно сплачувалися позивачем протягом березня 2014 року - липня 2014 року.

З листопада 2015 року позивач перереєстрував своє місцезнаходження за адресою: 84573, Донецька область, Артемівський район, селище Новолуганське, квартал Молодіжний, будинок 13, та став на податковий облік у Артемівській ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області, що підтверджується витягом з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців/а.с.9/.

28.05.2015 позивачем було подано уточнюючу податкову декларації з податку на прибуток підприємств за 2014 р., відповідно до якої зменшено нараховану суму податку на суму - 1 083 214,00 грн. /а.с.35-39/.

За результатами звірки розрахунків з бюджетом станом на 31.12.2015 року, на звернення позивача від 14.03.2016 № 37, відповідачем надано відповідь за № 5689/10/05-02-15-02 від 23.03.2016 року. У зазначеному листі, податковим органом зазначено причини розбіжностей, в тому числі зазначено і нарахування пені за несвоєчасну сплату авансових внесків за період серпень 2014 - лютий 2015 у сумі 113693,06 грн./а.с.23/

26.08.2016 року відповідачем проведено перевірку позивача, за наслідками якої складено акт від 29.08.2016 про результати проведення документальної позапланової невиїзної перевірки своєчасності сплати податкового зобов'язання з авансових внесків з податку на прибуток за серпень 2014 рік - лютий 2015 року ПРАТ «Горлівський м'ясокомбінат» /а.с.32-34/.

Відповідно до висновків перевірки відповідачем встановлено несвоєчасну сплату податкових зобов'язань по сплаті авансових внесків за період з серпня 2014 року по лютий 2015 року, внаслідок чого утворився податковий борг у сумі 647078,00 грн.

Перевіряючими в акті перевірки зазначено, що фактично сума податкового боргу в інтегрованій картці платника податків за кодом 11024000 «Авансові внески з податку на прибуток приватних підприємств» була погашена 28.05.2015 року шляхом відображення від'ємного значення у сумі - 1 083 214 грн. у зв'язку з декларуванням в Податковій декларації з податку на прибуток підприємства за 2014 рік зазначеної суми від'ємного значення по коду рядка 14 «Податок на прибуток за звітний (податковий) період» за рахунок перевищення нарахованих до сплати авансових внесків з податку на прибуток».

Як з'ясовано в судовому засіданні першої інстанції у представників відповідача зарахування, погашення пені в розмірі 113693,06 грн. відбулось за рахунок переплати, що утворилась у підприємства.

Також судом першої інстанції з'ясовано, що на зазначену суму пені відповідачем податкове повідомлення-рішення не складалося.

27.10.2016 року позивач звернувся на адресу відповідача з листом за вихідним № 152, відповідно до якого зазначав про підстави звільнення від відповідальності за невиконання будь-яких (в тому числі податкових) зобов'язань внаслідок форс-мажорних обставин, що підтверджені позивачу відповідним сертифікатом (висновком) Торгово-промислової палати України, на підставі Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» та і як наслідок просив відновити в обліку в ІКПП ПрАТ «ГМК» за КБК 11021000 «Податок на прибуток приватних підприємств» неправомірно зараховану суму на сплату пені в розмірі 113 693,06 грн. шляхом відновлення./а.с.24-25/

09.11.2016 року відповідачем надано відповідь за вихідним № 20848/10/05-02-15-01-13-10 відповідно до якої відповідачем не повернуто в обліку на ІКПП неправомірно зараховану суму на сплату пені в розмірі 113 693,06 грн. та зазначено, що пеня була погашена (сплачена) за рахунок наявної у позивача переплати у сумі 436 136 грн. /а.с.28-29/.

Колегія суддів вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

У відповідності до приписів ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року № ETS N 005 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Указом Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 введене в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо боротьби з терористичною загрозою і збереження територіальної цілісності України» та розпочате проведення Антитерористичної операції на території Донецької і Луганської областей.

Тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення визначає Закон України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» №1669-VІІ.

Абзацом 2 статті 1 зазначеного Закону визначено, що територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014.

Розпорядженням від 02 грудня 2015 року № 1275-р Кабінет Міністрів України затвердив перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, м. Горлівка Донецької області віднесене до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалась антитерористична операція.

Статтею 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» визначено, що на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, а також юридичним особам та фізичним особам - підприємцям, що провадять (провадили) свою господарську діяльність на території населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція.

Станом на день розгляду справи антитерористична операція не закінчена.

Відповідно до частини 2-3 статті 11 «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, і втрачає чинність через шість місяців з дня завершення антитерористичної операції, крім пункту 4 статті 11 «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону. Дія цього Закону поширюється на період проведення антитерористичної операції та на шість місяців після дня її завершення. Закони та інші нормативно-правові акти України діють у частині, що не суперечить цьому Закону.

Згідно з абзацом 1 статті 1 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності Указом Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

Відповідно до статті 10 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» протягом терміну дії цього Закону єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов'язань, є сертифікат Торгово-промислової палати України.

З метою підтвердження зазначених обставин, позивачем отримано сертифікат (висновок) Торгово-промислової палати України про настання обставин непереборної сили від 19.08.2014 № 2472/05-4, відповідно до якого засвідчено настання обставин непереборної сили з 05 липня 2014 року ПрАТ «Горлівський м'ясокомбінат» при здійснені господарської діяльності на території міста Горлівка щодо дотримання законодавчих актів України, які стосуються продовження граничних строків для подання податкової декларації, а також справляння та сплати податків та обов'язкових платежів /а.с.30/.

Як вже зазначалось судом, позивач здійснює свою господарську в місті Горлівка Донецької області.

Як було встановлено судом першої інстанції та не заперечувалось стронами, що після посилення бойових дій у м. Горлівка, виробничі активи підприємства фактично опинились (залишились) на території, непідконтрольній владі України, позивач був позбавлений можливості належним чином виконати свої зобов'язання щодо сплати авансових внесків з податку на прибуток за період серпень 2014р. - лютий 2015р. внаслідок дії непередбачених обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).

Листами від 15.08.2014 № 1659, від 16.09.2014 № 1677, від 20.10.2014 №1746, від 18.11.2014 № 1832, від 16.12.2014 № 1912, від 20.01.2015 № 19/1 позивач, на підставі пункту 100.5 статті 100 Податкового кодексу України та розділу ІІ Переліку обставин, що є підставою для відстрочення грошових зобов'язань, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 № 123, щомісяця надавав на адресу Горлівської ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області та Артемівської ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області заяви про продовження граничних строків надання податкової звітності та відстрочення сплати авансових внесків /а.с.13-22/.

Листом від 29.01.2015 № 310/10/05-03-25-01 Горлівською ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області було запропоновано позивачу протягом тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, звернутися до фіскальних органів з такою заявою про продовження граничних строків надання своєї податкової звітності та відстрочення грошових зобов'язань платника податків, а також про розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу)/а.с.26-27/.

В період виникнення спірних правовідносин механізм ведення територіальними органами Міністерства доходів і зборів України оперативного обліку податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, інших платежів, які сплачуються під час митного оформлення товарів, визначений в Порядку ведення органами Міністерства доходів і зборів України оперативного обліку податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, інших платежів, які сплачуються під час митного оформлення товарів, затверджений наказом Міністерства доходів і зборів України 05.12.2013 № 765 (далі - Порядок), що був зареєстрований в Міністерстві юстиції України 04.02.2014 за № 217/24994 та діяв до 10.06.2016.

Відповідно до п. 3 розд. 1 зазначеного Порядку, інтегрована картка платника - форма оперативного обліку податків, зборів, митних платежів, передоплати та єдиного внеску, що включає комплекс облікових показників з інтегрованих підсистем, за повноту, достовірність і своєчасність відображення яких несуть відповідальність структурні підрозділи територіальних органів Міндоходів за функціональними напрямами роботи.

Зі змісту п.1 р.2 цього ж Порядку вбачається, що інтегровані картки платників відкриваються за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися платниками з метою обліку нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску територіальними органами Міндоходів.

Згідно положень п.5 розд.4 цього Порядку, дані про надходження податків, зборів, митних платежів, передоплати та єдиного внеску відображаються територіальним органом Міндоходів, на який покладено функції з ведення обліку відповідного платежу, в інтегрованій картці платника і в реєстрі надходжень та повернень у день отримання від органів Державної казначейської служби України відомостей про зарахування та повернення надміру сплачених платежів у вигляді електронного реєстру розрахункових документів.

З зазначених приписів даного Порядку вбачається, що територіальний орган Міндоходів відображає в інтегрованій картці платника дані про надходження податків у день отримання від органів Державної казначейської служби України відомостей про зарахування сплачених платежів.

Відповідно до п.1 розділу II Порядку № 765 з метою обліку нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску територіальними органами Міндоходів відкриваються інтегровані картки платників за кожним платником та кожним видом платежу, які повиинні сплачуватися платниками, а для обліку сум передоплати - за кожним платником.

Відповідно до п.11 розділу II Порядку № 765 форми інтегрованих карток платника мають лицьовий та зворотний боки. Зворотний бік інтегрованої картки відображає стан розрахунків платника (суми нарахованого та сплаченого платежів, пені, штрафних (фінансових) санкцій, суми податкового боргу, надміру та/або помилково сплачені, заявлені до відшкодування тощо) за податками, зборами, єдиним внеском, митними платежами, операції, що проводяться з коштами передоплати. На лицьовому боці інтегрованої картки відображається додаткова інформація щодо стану розрахунків платника за податками, зборами, єдиним внеском, митними платежами та передоплатою.

Колегія суддів звертає увагу апелянта на те, що зі змісту інтегрованої картки платника податків встановлено, що станом на 31.12.2015 року у позивача обліковується переплата з податку на прибуток ( код класифікації доходів бюджету 11021000) у розмірі 322442,9 грн., станом на 31.12.2016 року сума переплати складала 377907,3грн. Зі змісту інтегрованої картки платника податків за кодом класифікації доходів бюджету 11024000 встановлено, що станом на 31.12.2014 року у позивача обліковується недоїмка з авансових внесків з податку на прибуток у розмірі 462198 грн., 28.05.2015 року зменшено авансових внесків (боргу минулих років) за податковою декларацією (уточнюючою) № 9081953499 на -1083214, відповідно в автоматичному вигляді нараховане пеня за період з 01.09.2014-27.05.2015 в сумі 24525,19 грн., з 01.10.2014-27.05.2015 в сумі 21790,51 грн., 31.10.2014-27.05.2015 в сумі 19055,3 грн., 01.12.2014-27.05.2015 в сумі 16228,92 грн., 31.12.2014-27.05.2015 в сумі 13493,71 грн., 31.01.2015-27.05.2015 в сумі 10667,32 грн., 02.03.2015-27.05.2015 в сумі 7932,11 грн., тобто пеня на загальну суму 113693,1 грн. Станом на 06.10.2015 року обліковується переплата в розмірі 322442,9 грн.

Тобто, в результаті об'єднання карток з податку на прибуток та авансових внесків з податку на прибуток дана сума недоїмки була перенесена в ІКП податку на прибуток та погашена за рахунок наявної переплати (нарахована пеня - 113693,1 грн.)

Колегія суддів проаналізувавши податкову звітність та дані відображені в ІКПП позивача внаслідок подання уточнюючої декларації за 2014 рік утворилася переплата, яка свідчить про зайву сплату податкових зобов'язань зі сплати Авансових внесків, тобто про сплату фактично вже відсутніх податкових зобов'язань.

Згідно з п.п.14.1.156 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України - податкове зобов'язання це сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством.

Визначення поняття, порядок нарахування та сплата податку на прибуток підприємств визначені та в повній мірі врегульовані Податковим кодексом України, який набрав чинності з 01.01.2011.

В силу вимог ст.9 Податкового кодексу України до загальнодержавних належать такі податки та збори: податок на прибуток підприємств; податок на доходи фізичних осіб; податок на додану вартість; акцизний податок; збір за першу реєстрацію транспортного засобу; екологічний податок; рентна плата за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами, транзитне транспортування трубопроводами природного газу та аміаку територією України; плата за користування надрами; плата за землю; збір за користування радіочастотним ресурсом України; збір за спеціальне використання води; збір за спеціальне використання лісових ресурсів; фіксований сільськогосподарський податок; збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства; мито; збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну та теплову енергію, крім електроенергії, виробленої кваліфікованими когенераційними установками; збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності.

В липні 2012 Законом України від 05.07.2012 №5083-VI "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо державної податкової служби та у зв'язку з проведенням адміністративної реформи в Україні" запроваджено сплату авансових внесків з податку на прибуток підприємств, починаючи з 01.01.2013року.

Таким чином, починаючи з 01.01.2013, платники податків (крім новостворених підприємств, підприємств, що займаються виробництвом сільськогосподарської продукції, неприбуткових організацій, а також підприємств, дохід яких за попередній звітний період не перевищує 10 мільйонів гривень) зобов'язані щомісяця сплачувати податок на прибуток у вигляді авансових внесків.

Законом України від 05.07.2012 №5083-VI "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо державної податкової служби та у зв'язку з проведенням адміністративної реформи в Україні" доповнено пункт 2 підрозділу 4 Розділу ХХ "Перехідних положень Податкового Кодексу України, яким передбачено що платники податку на прибуток підприємств, які починаючи з 2013 подають річну податкову декларацію відповідно до пункту 57.1 статті 57 Кодексу, сплачують у січні-лютому 2013 авансовий внесок з цього податку в розмірі 1/9 податку на прибуток, нарахованого у податковій звітності за дев'ять місяців 2012, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Згідно п.п. 134.1.1. п.134.1 статті 134 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Відповідно до пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до положення пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платники податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання,зазначену у поданій ним у податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Водночас, відповідно до п.50.1 статті 50 Податкового кодексу України, у разі якщо у майбутніх податкових періодах ( з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень,визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що якщо платником податків самостійно виявлено помилку в поданій ним податковій звітності і подано до податкового органу відсутні підстави для застосування штрафних санкцій.

Відповідно до п.87.1 ст.87 Податкового кодексу України джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Сплата грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснена також за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника) або за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів.

Відповідно до підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Кодексу грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно з підпунктом 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 Кодексу податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Тобто, відповідно до зазначених норм Кодексу, штрафні санкції нараховуються на податковий борг, яким є сума коштів, яку платник мав сплатити, але не сплатив своєчасно до відповідного бюджету як податок, що визначений в порядку та строки, встановлені Кодексом.

Згідно пп. 14.1.175 п. 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідач не надав суду доказів, які б підтверджували наявність податкового боргу, який обліковується за позивачем.

Відповідно до п.129.1 ст.129 Податкового кодексу України пеня нараховується після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу. Відповідно до п.п.3.1 ст.129 Податкового кодексу України, нарахування пені закінчується у день зарахування коштів на відповідний рахунок органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів та/або в інших випадках погашення податкового боргу та/або грошових зобов'язань.

Таким чином, зазначене положення Податкового кодексу України встановлює відповідальність у вигляді нарахування пені за несплату узгодженої суми грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом. У даному ж випадку, сплата податкових зобов'язань відбулась на підставі коригування позивачем зобов'язань, а не фактичної сплати.

Згідно п.п.14.1.162 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов'язань, не сплачених у встановлені законодавством строки. Таким чином, за відсутності у відповідача податкових зобов'язань зі сплати авансових внесків в результаті збиткового фінансового результату у 2014 році та наступних періодах у контролюючого органу відсутні і законних підстав для нарахування пені.

Колегія суддів має зазначити, що враховуючи факт переплати податку на прибуток внаслідок сплати позивачем авансових внесків, нарахованих на суму дивідендів та з урахуванням заяв позивача про повернення суми надмірно сплаченого податку на прибуток шляхом їх перерахування на погашення авансових внесків з податку на прибуток підприємств, судова колегія вважає обґрунтованим висновок судів попередніх інстанцій про безпідставність висновків відповідача щодо наявності у позивача заборгованості зі сплати авансових платежів по податку на прибуток та, як наслідок, нарахування пені за несвоєчасну сплату таких авансових внесків.

Також колегія суддів зазначає, що зобов'язання контролюючого органу внести зміни до інтегрованої картки платника податку на прибуток підприємств шляхом відновлення неправомірно списаної суми пені є належним способом захисту порушених прав платника податків про, що свідчить правова позиція Вищого адміністративного суду України та Верховного суду України

Інші положення Податкового кодексу не передбачали права податкового органу зменшувати податкові зобов'язання з авансових платежів за наслідками збиткового фінансового результату у звітному році. Для визначення податкових зобов'язань з авансових внесків з податку на прибуток у контролюючого органу підстави відсутні.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

При таких обставинах колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, який дійшов до висновку про задоволенні позовних вимог та зобов'язав Бахмутську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Донецькій області відновити в податковому обліку Приватного акціонерного товариства "Горлівський м'ясокомбінат" 113 693,06грн., шляхом відновлення в інтегрованій картці платника податків за кодом бюджетної класифікації 11021000 "Податок на прибуток приватних підприємств" 113 693,06грн., зарахованих, на сплату пені в сумі 113 693,06грн.

Статтею 200 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому при таких обставинах апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення а рішення суду без змін.

Повний текст ухвали складений 22 червня 2017 року.

Керуючись статтями 24, 160, 167, 184, 195, 196, 197, 198, 202, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Бахмутської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 27 березня 2017 р. у справі № 805/34/17-а- залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 27 березня 2017 р. у справі № 805/34/17-а - залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення.

На підставі частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України складення рішення у повному обсязі відкласти на строк - до 5 днів.

Рішення може бути оскаржено протягом двадцяти днів після його складення в повному обсязі.

Головуючий суддя О.О.Шишов

Судді І.В.Сіваченко

О.О.Чебанов