Постанова № 67306140, 20.06.2017, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

20 червня 2017 рокусправа № 804/7809/16

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Чепурнова Д.В.

суддів: Сафронової С.В. Мельника В.В.

за участю секретаря судового засідання: Царьової Н.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2016 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Новофарм» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС про скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Новофарм» звернулося до суду з вищевказаним позовом, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 29.07.2016 року № 0000434700, № 0000424700, № 0000404700, № 0000394700 та податкове повідомлення рішення від 29.07.2016 року № 0000394700, в частині застосування штрафних санкцій за порушення строків реєстрації податкових накладних за листопад та грудень 2015 року.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що на час виписки податкових накладних не існувало порядку застосування штрафних санкцій передбачених статтею 1201 ПК України.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2016 року позов було задоволено.

Не погодившись з прийнятим рішенням, СДПІ з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просила постанову суду скасувати та прийняти нове рішення яким відмовити у задоволенні позовних вимоги. Вказує на те, що судом першої інстанції не надано належної оцінки тим фактам, що фактично штрафні санкції застосовувались у розмірах визначених ПК України.

В письмових запереченнях на апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Новофарм» просить відмовити у її задоволенні та залишити без змін постанову суду першої інстанції.

У судовому засіданні суду апеляційної інстанції представник Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Новофарм» просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги та залишити без змін постанову суду першої інстанції представник СДПІ з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС не з'явився, про час та місце слухання справи повідомлялися належним чином.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального права, правову оцінку досліджених судом доказів по справі, суд апеляційної інстанції приходить до висновку що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 13.07.2016 року працівниками Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС було проведено камеральну перевірку з питань своєчасності реєстрації ТОВ з ІІ "Новофарм" податкових накладних, за період жовтень, листопад, грудень, 2015 року, січень, лютий, березень 2016 року у єдиному реєстрі податкових накладних, визначених у Додатку 1.

За результатами перевірки 13.07.2016 року складений акт №387/28-01-47/31040792, у висновку якого зазначено, що встановлено порушення вимог пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України в частині порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних в загальній сумі ПДВ 835178,33 грн., з них: до 15 днів із сумою ПДВ в сумі 831494 грн., від 16 до 30 календарних днів в сумі 3184,65 грн., від 31 д 60 календарних днів на сум 498,80 грн.

У зв'язку із виявленими порушеннями позивачем прийняті податкові повідомлення-рішення від 29.07.2016 року № 0000434700, № 0000424700, № 0000404700, № 0000394700 та № 0000394700, яким позивачу на підставі пункту 120-1.1 статті 120 Податкового кодексу України нараховано штрафні санкції.

Вирішуючи спір між сторонами та задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що камеральна перевірка не може проводитись з питань своєчасності реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, оскільки податкова декларація не містить інформації про дату реєстрації податкових накладних в такому реєстрі.

Тобто, під час проведення камеральної перевірки не можуть перевірятися інші питання, крім перевірки податкової звітності суцільним рядком. Документами, що мають відношення до такої перевірки, є саме податкові декларації (розрахунки) і ніякі інші. Якщо ж під час проведення камеральної перевірки буде виявлено порушення податкового законодавства, податковий орган має право призначити та провести документальну (виїзну, невиїзну або планову чи позапланову) перевірку платника податків.

З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів не погоджується з наступних підстав.

Надаючи правову оцінку матеріалам та обставинам справи, а також наданим додатковим поясненням та запереченням сторін у справі, колегія суддів звертає увагу на наступне.

Так, положеннями п. 120-1.1 Податкового кодексу України передбачаються штрафні санкції за порушення платниками ПДВ граничних строків реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам ПДВ, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до п.120-1.3, що діяв у редакціях Податкового кодексу від 16.07.2015, Порядок застосування штрафних санкцій, передбачених статтею 120-1, затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. У редакції Податкового кодексу України від 01.01.2016 року дана норма була виключена.

Щодо дії норми щодо порядку застосування штрафних санкцій під час винесення оскаржуваних податкових - повідомлень рішень від 29.07.2016, колегія суддів звертає увагу на наступне.

Колегія суддів зазначає наступне, що норма щодо порядку застосування штрафних санкцій була виключена та не існувало законодавчо встановленої вимоги щодо наявності Порядку застосування штрафів, затвердженого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Таким чином, актом були встановлені (зафіксовані) порушення норм податкового законодавства, передбачені ст. 120-1, а податковим повідомленням-рішенням застосовано штрафні санкції до Позивача. Таким чином Відповідач діяв правомірно та згідно статті 19 Конституції України, якою передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Починаючи з 01.02.2015, реєстрації в ЄРПН підлягають усі податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних (у тому числі які не надаються покупцю, виписані за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування) незалежно від розміру податку на додану вартість в одній податковій накладній / розрахунку коригування (пункт 11 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ).

Отже, платник податку має можливість зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування до податкових накладних в ЄРПН протягом 15 календарних днів, наступних за датою їх складання, або протягом 180 календарних днів з дати їх складання за умови застосування штрафних санкцій, визначених статтею 120-1 ПК України.

Пунктом 1.1 статті 1 Податкового кодексу визначено, що Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до п.75.1, пп. 75.1.1 ст. 75 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій).

Тобто зазначені норми права прямо вказують на помилковість висновків суду першої інстанції щодо неможливості при проведенні камеральної перевірки досліджувати питання своєчасності реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно з п.76.1 Податкового кодексу України, камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення.

Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.

Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.

Крім того, з метою удосконалення діючих процедур проведення камеральних перевірок, наказом Міністерством доходів і зборів України № 165 від 14.06.2013 затверджено «Методичні рекомендації щодо організації та проведення камеральних перевірок податкової звітності платників податків, крім перевірок податкової декларації про майновий стан і доходи та податкової декларації платника єдиного податку - фізичної особи - підприємця» (далі - Наказ № 165).

Щодо своєчасності внесення відомостей до ЄРПН та правомірності винесених податкових повідомлень рішень за порушення строків внесення до ЄРПН, колегія суддів звертає увагу на наступне.

Перевіркою було встановлено порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям-платниками ПДВ, встановлених статтею 201 ПКУ, визначених статтею 120-1 ПКУ.

Відповідно до п.201.10 ст.201 ПКУ при здійсненні операцій з постачання товарів платник податку - продавець товарів зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН) здійснюється не пізніше п'ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання.

Відповідно до п. 14.1.60 Податкового Кодексу України, єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

Відповідно до п. 120-1. 1 ст. 120-1 Податкового Кодексу України, порушення платниками податку на додану вартість граничних термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених статтею 201 цього Кодексу, тягнуть за собою накладення на платників податку на додану вартість, на яких відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі: 10 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації до 15 календарних днів; 20 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 16 до 30 календарних днів.

У п.35 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ визначено, що норми п. 120-1.1 ст. 120-1 ПКУ не застосовуються при порушенні термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування ЄРПН, складених до 01.10.2015 року.

Колегія суддів звертає увагу на те, що на момент коли були складені податкові накладні діяла норма Податкового кодексу України (ст. 201.10), яка передбачала обов'язок реєстрації таких накладних у ЄРПН.

Таким чином, враховуючи зазначені норми права, якщо податкові накладні були складені після 01.10.2015р. і зареєстровані в ЄРПН з порушенням терміну реєстрації, то до платника податку, відповідального за їх реєстрацію в ЄРПН, застосовуються штрафні санкції, визначені у ст. 120-1 ПКУ.

Згідно з ІС «Єдиний реєстр податкових накладних» податкові накладні, зазначені в Акті перевірки зареєстровані з порушенням законодавчо встановленого 15 денного терміну.

Тобто, позивачем були порушені норми матеріального права, передбачені Податковим кодексом, який діяв на момент вчинення правопорушення.

Щодо накладення штрафних санкцій відповідачем, колегія суддів звертає увагу на наступне.

16.02.16 року набрав чинності наказ Мінфіну від 28.12.15 р. № 1204, яким затверджений новий Порядок направлення контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків.

Новий Порядок містить необхідну для застосування штрафу форму податкового повідомлення-рішення.

Таким чином, якщо фіскальний орган виявить порушення, допущене в цей період, то він має право застосувати штраф, адже строк давності ще не минув.

Адже, для застосування штрафів діють ті самі строки давності, що й для нарахування податкових зобов'язань, тобто передбачені ст. 102 ПК України - 1 095 днів (ст. 114 ПК України).

Так, позивачем податкові накладні були зареєстровані з порушенням граничних термінів.

Слід наголосити, що державою встановлений контроль за своєчасністю вчинення певних дій платниками. Це, зокрема, спрямовано на попередження та виправлення податкового правопорушення, а також на меті стоїть спонукання платника в майбутньому запобігати випадків порушення законодавства.

Колегія суддів звертає увагу на пояснення апеляційної скарги, а саме на те, що на момент складання та виписування позивачем податкових накладних було чинним положення п. 120-1.1 ст.201-1 Податкового кодексу України щодо накладення на платників штрафів за порушення вимог ст. 201 ПКУ.

16.02.16р. набрав чинності наказ Мінфіну від 28.12.15 р. № 1204, яким затверджений новий Порядок направлення контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків (далі - Порядок).

Новий Порядок містить необхідну для застосування штрафу форму податкового повідомлення-рішення.

Окрім зазначеного вище, колегія суддів звертає увагу на рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України, у якому Конституційний Суд України дійшов висновку, що положення частини першої статті 58 Конституції України про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів у випадках, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи, стосуються фізичних осіб і не поширюється на юридичних осіб. Положення ч. 1 ст. 58 Конституції України про те, що закони та інші нормативно - правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи, треба розуміти так, що воно стосується лише людини і громадянина (фізичної особи).

Тобто прийняття Порядку застосування штрафу після встановлення санкції у Податковому кодексі за порушення 15-денного терміну реєстрації податкових накладних не може впливати або скасовувати дію норм Податкового кодексу та має застосовуватися відповідно до вимог чинного на час вчинення правопорушення законодавства.

Таким чином, до Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Новофарм» слід застосовувати податкові санкції, передбачені Податковим кодексом за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних.

За таких обставин, суд першої інстанції не повно встановив обставини у справі, його висновки не відповідають дійсним обставинам справи, судове рішення ухвалене з порушенням норм матеріального права, а тому постанова суду підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Керуючись ч.3 ст.160, п.3 ч.1 ст. 198, ст.ст. 202, 205, 207 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС -задовольнити.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2016 року скасувати та прийняти нову постанову.

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Новофарм» залишити без задоволення.

Постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі.

У повному обсязі постанова складена 21 червня 2017 року.

Головуючий: Д.В. Чепурнов

Суддя: С.В. Сафронова

Суддя: В.В. Мельник