Постанова № 67306113, 08.06.2017, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Бишевської Н.А.

суддів: Добродняк І.Ю ОСОБА_1

за участю секретаря судового засідання: Кязимової Д.В.,

представників сторін:

позивача : - не з’явився

відповідача: - ОСОБА_2, дов. від 20.09.16

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Комунального підприємства "Житлово-експлуатаційна організація № 35"

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 вересня 2014 р. у справі № 804/10265/14

за позовом Криворізької центральної об'єднаної державної податкової інспекції головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області

до Комунального підприємства "Житлово-експлуатаційна організація № 35"

про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

18.07.2014 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Криворізької центральної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про стягнення до бюджету коштів Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна організація № 35» , з рахунків у банках, обслуговуючих КП «ЖЕО №35», у розмірі податкового боргу з податку на додану вартість на загальну суму 1 968 168,78 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані наявністю непогашеного податкового боргу зі сплати податку на додану вартість.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 вересня 2014 р. у справі № 804/10265/14 вищевказаний адміністративний позов задоволено.

Постанову суду мотивовано наявністю у позивача підстав для стягнення податкового боргу з огляду на те, що податковим органом здійснено зарахування сплачених відповідачем сум у загальному розмірі 1845422 грн., визначених у податкових деклараціях від 30.01.2014 № 087841759, від 20.02.2014 № НОМЕР_1, від 19.03.2014 №9014589305, від 22.04.2014 №9022192587, від 19.05.2014 № НОМЕР_2, від 19.06.2014 № НОМЕР_3, в рахунок погашення податкового боргу з податку на додану вартість, який виник у Підприємства в минулих податкових періодах, внаслідок чого податкові зобов'язання, визначені вказаними деклараціями з податку на додану вартість, відповідач вчасно не сплатив, що, в свою чергу стало підставою для нарахування пені в сумі 122746,78 грн. І з огляду узгодженості зазначених сум задекларованих податків та відсутності доказів своєчасної сплати Підприємством цих сум та пені, станом на 16.01.2014 у останнього залишається непогашеною сума податкових зобов’язань у розмірі 1 968 168,78 грн., з яких сума заборгованості за податковими зобов'язаннями - 1845422 грн. та залишок несплаченої пені в сумі 122746,78 грн.

Стосовно дотримання позивачем процедури погашення податкового боргу судом встановлено, що податковий борг відповідача, який обліковується з 2002 року, не переривався і податковим органом відповідачу направлена перша податкова вимога № 1/114 від 08.11.2002 та друга податкова вимога № 2/341 від 20.12.2002, які отримані відповідачем, що підтверджується підписом директора відповідача на корінцях цих податкових вимог. Крім того, у межах ст.96 ПК України Криворізька центральна ОДПІ зверталась до Управління благоустрою та житлової політики виконкому Криворізької міської ради (лист № 3589/10/04-81-25 від 18.03.2014 про виділення коштів місцевого бюджету) для прийняття рішення на сесії вказаної ради щодо вжиття заходів для погашення заборгованості КП «ЖЕО № 35», і останнім надано відповідь, в якій зазначено, що КП «ЖЕО №35» здійснює погашення поточних податкових зобов'язань та частково сплачує податкові борги минулих податкових періодів.

Не погодившись з постановою суду, КП «ЖЕО № 35» подано апеляційну скаргу, згідно якої скаржник просить скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 вересня 2014 р. у справі № 804/10265/14, як таку що винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову.

Скаржник наполягав на тому, що Підприємством не допущено несвоєчасної сплати самостійно визначених сум грошових зобов'язань з ПДВ протягом граничних строків, визначених Податковим кодексом України, оскільки всі сплачені відповідачем грошові кошти з призначенням платежу за спірний період були спрямовані на погашення неіснуючого боргу з ПД період квітень-серпень 2013р. (самостійно задекларовані зобов'язання з ПДВ) та грудень 2012 р.-серпень 2014 р. (пеня з ПДВ), відсутність якого підтверджується судовими рішеннями, які набрали законної сили. При цьому скаржник вважає, що податковий орган мав направити нову по актову вимогу.

Крім того, скаржник зауважує, що позивач зобов'язаний перед зверненням з позовом про стягнення податкового боргу, спочатку звернутися до Управління благоустрою та житлової політики виконкому міської ради , яке є правонаступником прав та зобов'язань Управління житлово-комунального господарства виконкому Криворізької міської ради та до виконавчого комітету Саксаганської районної у місті ради, в управлінні яких знаходиться КП «ЖЕО № 35», враховуючи статус підприємства. Проте позивач звертався тільки до УБЖП листом від 18.03.2014 № 3589/10/04-81-25, на який отримав відповідь про те, що Підприємство протягом 2013-2014 р.р. своєчасно та в повному обсязі сплачувало поточні нарахування та частково сплачувало борги минулих періодів; протягом поточного року нараховано ПДВ в сумі 4671 500 грн. та сплачено 4 816 600 грн., що становить 103 % від загального нарахування, тобто УБЖП в своїй відповіді позивачу не визнало наявності у КП «ЖЕО № 35» податкової заборгованості за зазначений в позові період часу.

Криворізька центральна ОДПІ проти задоволення апеляційної скарги заперечує, вважає оскаржену постанову суду першої інстанції цілком обґрунтованою та правомірною, зазначаючи, що КП «ЖЕО № 35» має заборгованість перед бюджетом на суму 1 968 168,78 грн., яка на сьогоднішній день не погашена і яка виникла 16.01.2014, при цьому за КП «ЖЕО №35» податковий борг обліковується з 2002 року, який не переривався, а навпаки збільшувався, у зв'язку з чим податковим органом було сформовано та вручено боржнику першу податкову вимогу від 08.11.01 № 1/114 та другу податкову вимогу від 20.12.02 №2/341, а направлення податкових вимог на новостворений податковий борг чинним законодавством не передбачено.

Крім того, стосовно процедури погашення податкового боргу позивач зазначає, що Криворізькою центральною ОДПІ до УБЖП направлений лист від 18.03.14 №3589/10/04-81-25 щодо виділення коштів місцевого бюджету і позитивної відповіді стосовно даного питання отримано не було.

Розгляд справи в апеляційній інстанції неодноразово відкладався через позицію податкового органу щодо ненадання відповідних розрахунків та необхідності підтвердження заявленої до стягнення суми боргу.

За приписами ч.1 ст.195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

З апеляційної скарги відповідача вбачається, що доводи останнього стосуються відсутності підстав для стягнення до бюджету коштів КП «ЖЕО № 35» у розмірі податкового боргу з податку на додану вартість на загальну суму 1 968 168,78 грн. з огляду на відсутність такого боргу та недотриманням податковим органом порядку погашення податкового боргу.

Так, переглядаючи постанову суду першої інстанції у відповідності до вимог ч.2 ст.11, ч.1 ст.195 КАС України, колегія суддів зазначає про відсутність підстав для задоволення позовних вимог з огляду на наступне:

За позицією позивача, підтриманою судом першої інстанції, КП «ЖЕО № 35» має податковий борг з ПДВ на загальну суму 1 968 168,78 грн., з яких 1 845 422 грн. - податкові зобов'язання з ПДВ, 122 746,78 грн. - пеня, який виник 16.01.2014 внаслідок не сплати податкових зобов'язань визначених деклараціями з податку на додану вартість від 30.01.2014 №9087841759, від 20.02.2014 № НОМЕР_1, від 19.03.2014 № НОМЕР_4, від 22.04.2014 №9022192587, від 19.05.2014 № НОМЕР_2, від 19.06.2014 № НОМЕР_3.

Скаржник заперечує проти наявності вказаного податкового зобов’язання з ПДВ у сумі 1 845 422 грн., і, відповідно, проти наявності підстав для нарахування пені у сумі 122 746,78 грн.

Тобто для вирішення даного спору по суті необхідним є встановлення судом наявності чи відсутності податкового боргу у Підприємства у сумі ПДВ 1 845 422 грн. за вищевказаними податковими деклараціями з ПДВ від 17.01.2014 № НОМЕР_5, від 20.02.2014 № НОМЕР_1, від 19.03.2014 № НОМЕР_4, від 22.04.2014 № НОМЕР_6, від 19.05.2014 № НОМЕР_2, від 19.06.2014 № НОМЕР_3.

Так, за приписами п.п.16.1.4 п.16.1 ст.16 ПК України (в редакції на момент виникнення спірних відносин) платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Підпунктом 166.1.3 пункту 16.1 статті 16 ПК України передбачено, що платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

За визначенням, наведеним у п.46.1 ст.46 ПК України, податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

При цьому у відповідності до п.56.11 ст.56 ПК України не підлягає оскарженню податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

Згідно з п.п.49.18.1 п.49.18 ст.49 ПК України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом (п.57.1 ст.57 ПК України).

В свою чергу порядок подання податкової декларації з ПДВ та строки розрахунків з бюджетом, передбачені статтею 203 ПК України, за приписами якої платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

При цьому у п.п.129.1.1 п.129.1 ст.129 ПК України передбачено, що після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

За визначенням, наведеним у п.п.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Отже, за приписами Податкового кодексу України узгодження сум грошових зобов'язань з певного податку відбувається шляхом самостійного декларування платником податків сум у податковій звітності, які підлягають сплаті останнім.

Разом з тим, у п.87.9 ст.87 ПК України встановлено, що у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статі 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.

Тобто, реалізація податковим органом приписів п.87.9. ст.87 ПК України (фактичні дії щодо розподілу коштів та зміни призначення платежу, визначеному платником податків), може мати місце лише у випадку наявності у платника податкового боргу, в погашення саме якого податковим органом спрямовуються (зараховуються) кошти.

Проте, матеріалами справи повністю підтверджується відсутність у Підприємства податкового боргу з ПДВ зі сплати самостійно визначених податкових зобов'язань з ПДВ у податкових деклараціях з ПДВ від 17.01.2014 № НОМЕР_5, від 20.02.2014 № НОМЕР_1, від 19.03.2014 № НОМЕР_4, від 22.04.2014 № НОМЕР_6, від 19.05.2014 № НОМЕР_2, від 19.06.2014 № НОМЕР_3 на загальну суму даного податку 1 845 422 грн.

За приписами ч.3 ст.72 КАС України обставини, які визнаються сторонами, можуть не доказуватися перед судом, якщо проти цього не заперечують сторони і в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.

Так, з матеріалів справи вбачається і не заперечується сторонами, КП «ЖЕО № 35» подані до Криворізької центральної ОДПІ наступні податкові декларації з податку на додану вартість (ПДВ) на загальну суму даного податку 1 845 422 грн.:

- від 17.01.2014 № НОМЕР_5 за грудень 2013 р. з задекларованою сумою податкового зобов'язання з ПДВ до сплати до бюджету у розмірі 342 118 грн. (т.2, а. с.112-115);

- від 20.02.2014 № НОМЕР_1 за січень 2014 р. з задекларованою сумою податкового зобов'язання з ПДВ до сплати до бюджету в розмірі 335 827 грн. (т.2, а. с.132-135);

- від 19.03.2014 № НОМЕР_4 за лютий 2014 р. з задекларованою сумою податкового зобов'язання з ПДВ до сплати до бюджету в розмірі 325 163 грн. (т.2, а. с.150-153);

- від 22.04.2014 № НОМЕР_6 за березень 2014 р. з задекларованою сумою податкового зобов'язання з ПДВ до сплати до бюджету в розмірі 260 302 грн. (т.2, а. с.166-169);

- від 19.05.2014 № НОМЕР_2 за квітень 2014 р. з задекларованою сумою податкового зобов'язання з ПДВ до сплати до бюджету в розмірі 296 279 грн. (т.2, а. с.180-183);

- від 19.06.2014 № НОМЕР_3 за травень 2014 р. з задекларованою сумою податкового зобов'язання з ПДВ до сплати до бюджету в розмірі 285 733 грн. (т.2, а. с.197-199).

Також матеріали справи свідчать, що зазначена сума податкових зобов’язань з ПДВ (1 845 422 грн.) своєчасно та у повному обсязі перерахована Підприємством до бюджету, що підтверджується платіжними дорученнями:

- по податковій декларації від 17.01.2014 № НОМЕР_5 з терміном сплати 30.01.2014 ПДВ платіжні доручення № 5711 від 13.01.2014 на суму 20000 грн., № 5716 від 14.01.2014 на суму 20000 грн., № 5720 від 15.01.2014 на суму 20000 грн., № 5753 від 16.01.2014 на суму 20000 грн.; № 5763 від 17.01.2014 на суму 20000 грн., №5769 від 20.01.2014 на суму 20000 грн., №5784 від 21.01.2014 на суму 20000 грн., № 5798 від 22.01.2014 на суму 20000 грн., № 5800 від 23.01.2014 на суму 20000 грн., № 5802 від 23.01.2014 на суму 10 000 грн., № 5820 від 24.01.2014 на суму 30000 грн., № 5829 від 27.01.2014 на суму 30000 грн., № 5831 від 28.01.2014 на суму 30000 грн., № 5845 від 29.01.2014 на суму 30000 грн., № 5849 від 30.01.2014 на суму 32 118 грн. (т.2, а. с.116-130);

- по податковій декларації від 20.02.2014 № НОМЕР_1 з терміном сплати ПДВ 02.03.2014 платіжні доручення № 5875 від 12.02.2014 на суму 15 000 грн.; № 5879 від 13.02.2014 на суму 15 000 грн., № 5883 від 14.02.2014 на суму 15 000 грн., № 5896 від 17.02.2014 на суму 30000 грн., № 5900 від 18.02.2014 на суму 30000 грн.; № 5923 від 19.02.2014 на суму 30000 грн., № 5927 від 20.02.2014 на суму 30000 грн., № 5929 від 21.02.2014 на суму 30000 грн., № 5938 від 24.02.2014 на суму 30000 грн., № 5947 від 25.02.2014 на суму 30000 грн., № 5953 від 26.02.2014 на суму 30000 грн.; № 5962 від 27.02.2014 на суму 30000 грн., № 5971 від 28.02.2014 на суму 20 827 грн. (т.2, а. с.136-148);

- по податковій декларації від 19.03.2014 № НОМЕР_4 з терміном сплати ПДВ 30.03.2014 платіжні доручення № 6043 від 14.03.2014 на суму 20 000 грн.; № 6047 від 17.03.2014 на суму 20 000 грн., № 6055 від 18.03.2014 на суму 20 000 грн., № 6074 від 19.03.2014 на суму 20 000 грн., № 6079 від 20.03.2014 на суму 40 000 грн.; № 6091 від 21.03.2014 на суму 30 000 грн., № 6094 від 24.03.2014 на суму 30 000 грн., № 6103 від 25.03.2014 на суму 40 000 грн., № 6111 від 26.03.2014 на суму 35 000 грн., № 6125 від 27.03.2014 на суму 35 000 грн., № 206 від 28.03.2014 на суму 35 163 грн. (т.2, а. с.154-164);

- по податковій декларації від 22.04.2014 № НОМЕР_6 з терміном сплати ПДВ 30.04.2014 платіжні доручення № 6205 від 14.04.2014 на суму 30000 грн.; № 6234 від 15.04.2014 на суму 30000 грн., № 6250 від 17.04.2014 на суму 50000 грн.; № 6259 від 18.04.2014 на суму 20000 грн., № 6274 від 22.04.2014 на суму 30000 грн., № 6294 від 23.04.2014 на суму 30000 грн., №6308 від 24.04.2014 на суму 30000 грн., № 6350 від 28.04.2014 на суму 20000 грн., № 6358 від 29.04.2014 на суму 20302 грн. (т.2, а. с.170-178);

- по податковій декларації від 19.05.2014 № НОМЕР_2 з терміном сплати ПДВ 30.05.2014 платіжні доручення № 6415 від 13.05.2014 на суму 15 000 грн., № 6424 від 14.05.2014 на суму 15000 грн., № 6440 від 15.05.2014 на суму 25 000 грн., № 6449 від 16.05.2014 на суму 25 000 грн., № 6456 від 19.05.2014 на суму 25 000 грн., № 6463 від 20.05.2014 на суму 25 000 грн., № 6475 від 21.05.2014 на суму 25000 грн., № 6504 від 22.05.2014 на суму 25000 грн., № 6513 від 23.05.2014 на суму 25 000 грн., № 6534 від 27.05.2014 на суму 50 000 грн., № 6541 від 28.05.2014 на суму 25 000 грн., № 6545 від 29.05.2014 на суму 16279 грн. (т.2, а. с.184-195);

- по податковій декларації від 19.06.2014 № НОМЕР_3 з терміном сплати ПДВ 30.06.2014 платіжні доручення № 6580 від 11.06.2014 на суму 15 000 грн., № 6582 від 12.06.2014 на суму 15000 грн., № 6594 від 13.06.2014 на суму 15000 грн., № 6608 від 16.06.2014 на суму 25000 грн., № 6626 від 17.06.2014 на суму 25000 грн., № 6635 від 18.06.2014 на суму 25000 грн., № 6642 від 19.06.2014 на суму 25000 грн., № 6649 від 20.06.2014 на суму 25000 грн., №6660 від 23.06.2014 на суму 26 000 грн., № 6665 від 24.06.2014 на суму 26000 грн., № 6680 від 25.06.2014 на суму 26000 грн., № 6687 від 26.06.2014 на суму 26000 грн., № 6690 від 27.06.2014 на суму 12 733 грн. (т.2, а. с.200-212).

При цьому колегія суддів звертає увагу, що обставини щодо здійснення Підприємством сплати ПДВ у безготівковому порядку за вищевказаними платіжними дорученнями позивачем не заперечуються, а відтак не потребують доказування в силу приписів ч.3 ст.72 КАС України.

Також не потребують доказування в силу приписів ч.3 ст.72 КАС України обставини щодо самостійного спрямування податковим органом сплачених Підприємством коштів за вищевказаними податковими деклараціями з ПДВ від 17.01.2014 № НОМЕР_5, від 20.02.2014 № НОМЕР_1, від 19.03.2014 № НОМЕР_4, від 22.04.2014 № НОМЕР_6, від 19.05.2014 № НОМЕР_2, від 19.06.2014 № НОМЕР_3 на загальну суму даного податку в розмірі 1 845 422 грн. шляхом їх спрямування на погашення податкового боргу Товариства за минулі періоди.

Водночас матеріалами справи спростовується позиція позивача, підтримана судом першої інстанції, щодо наявності у відповідача податкового боргу за минулі періоди, на який посилався податковий орган, як на підставу для спрямування сплачених Підприємством коштів у сумі 1 845 422 грн. за вищевказаними податковими деклараціями на погашення податкового боргу відповідача за минулі періоди.

Так, матеріали справи містять постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.02.2014 у справі № 804/13023/13-а, якою відмовлено у задоволенні позову Криворізької центральної ОДПІ про стягнення з КП «ЖЕО № 35» заборгованості з ПДВ в сумі 3 689 445,27 грн. (т.1, а. с.75-80).

Зазначеною постановою суду, серед іншого, встановлено відсутність у КП «ЖЕО №35» заборгованості за період січень-липень 2013 р. по податковим деклараціям з ПДВ від 20.02.2013 № НОМЕР_7, від 20.03.2013 № НОМЕР_8, від 19.04.2013 № НОМЕР_9, від 18.05.2013 № НОМЕР_10, від 19.06.2013 № 903634029, від 18.07.2013 № НОМЕР_11, від 20.08.2013 № НОМЕР_12, оскільки оплати по даним деклараціям здійсненні у повному обсязі, що підтверджується дослідженими судом платіжними дорученнями та іншими матеріалами справи.

Стосовно заборгованості відповідача у сумі 3 689 445,27 грн. (у т. ч. 3 573 596,49 грн. - податкові зобов'язання, 115 848,78 грн. - пеня ), судом зазначено, що дана заборгованість не підтверджується поданими доказами, а вимогу суду про надання позивачем докладного розрахунку щодо даного боргу, останній не виконав і розрахунок не надав.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 22.04.2015 постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.02.2014 у справі №804/13023/13-а залишено без змін (т.2, а. с.219).

Також матеріали справи свідчать, що постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 15.03.2015 у справі № 804/6699/15, якою, відмовлено у задоволенні позову Криворізької центральної ОДПІ про стягнення з КП «ЖЕО № 35» заборгованості з ПДВ податкового боргу в сумі 2425523,51 грн., була, зокрема, встановлена своєчасна та у повному обсязі сплата Підприємством податкових зобов’язань з ПДВ за період серпень-листопад 2013 р. (т.3, а. с.10, 11).

За даними ЄДРСР ухвалою Вищого адміністративного суду України від 13.06.2016 касаційну скаргу Криворізької центральної ОДПІ повернуто скаржнику.

Стаття 72 КАС України визначає підстави для звільнення від доказування.

Так, згідно ч.1 даної статті обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

У ч.5 ст.254 КАС України визначено, що постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

У відповідності до ч.1 ст.255 КАС України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

З огляду на приписи ч.1 ст.72 КАС України та на те, що вказана постанова адміністративного суду у справі № 804/13023/13-а набрала законної сили з моменту проголошення у відповідності до приписів ч.5 ст.254 КАС України, обставини щодо своєчасної та повної сплати позивачем податкових зобов'язань з ПДВ по податковим деклараціям з ПДВ від 20.02.2013 № НОМЕР_7, від 20.03.2013 № НОМЕР_8, від 19.04.2013 № НОМЕР_9, від 18.05.2013 № НОМЕР_10, від 19.06.2013 № 903634029, від 18.07.2013 № НОМЕР_11, від 20.08.2013 № НОМЕР_12 не підлягають доказуванню.

Отже, наведене свідчить про наступне:

- судовим рішенням у справі № 804/13023/13-а встановлена відсутність у Підприємства податкового боргу зі сплати самостійно визначених податкових зобов'язань з ПДВ за період січень-липень 2013 р., а судовим рішенням у справі № 804/6699/15 встановлена відсутність у Підприємства податкового боргу зі сплати самостійно визначених податкових зобов'язань з ПДВ за період серпень-листопад 2013 р., тобто встановлена відсутність податкового боргу за минулі періоди (періоди, які передують періодам, заявленим позивачем у даній справі № 804/10265/14),

- колегією суддів у даній справі № 804/10265/14 встановлена відсутність у Підприємства податкового боргу зі сплати самостійно визначених податкових зобов'язань з ПДВ за період грудень 2013 р. - травень 2014 р., заявлених до стягнення у цій адміністративній справі № 804/10265/14.

Таким чином, матеріалами справи спростовується позиція позивача та суду першої інстанції щодо наявності у відповідача податкового боргу з ПДВ за минулі періоди та податкового боргу з ПДВ за заявлений період грудень 2013 р.- травень 2014 р.

Отже, за відсутності податкового боргу з ПДВ за минулі періоди, у податкового органу відсутні законні підстави для спрямування сплачених відповідачем сум ПДВ у розмірі 1 845 422 грн. за податковими деклараціями з ПДВ від 17.01.2014 №9087841759, від 20.02.2014 № НОМЕР_1, від 19.03.2014 № НОМЕР_4, від 22.04.2014 №9022192587, від 19.05.2014 № НОМЕР_2, від 19.06.2014 № НОМЕР_3 на погашення податкового боргу Підприємства за минулі періоди, оскільки, як зазначено вище, такий борг у відповідача відсутній.

Відповідно, наведений висновок свідчить і про відсутність законних підстав для стягнення з КП «ЖЕО №35» заявленого позивачем податкового боргу з ПДВ на загальну суму 1 968 168,78 грн., з яких 1 845 422 грн. - податкові зобов'язання з ПДВ, 122 746,78 грн. – пеня, розрахована позивачем з 31.05.2013 по 26.06.2014 (т.1, а. с.13-18).

Разом з цим, такі встановлені колегією суддів обставини свідчать про обґрунтованість доводів скаржника щодо недотримання позивачем порядку погашення податкового боргу з огляду на відсутність направлення відповідачу «нової» податкової вимоги.

Так, за приписами п.59.1 ст.59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається) (п.59.5 ст.59 ПК України).

Суд першої інстанції підтримав доводи позивача, який послався на те, що відповідач має податковий борг, який обліковується з 2002 року і який не переривався, а навпаки збільшувався, у зв'язку з чим податковим органом було сформовано та вручено боржнику першу податкову вимогу від 08.11.01 № 1/114 та другу податкову вимогу від 20.12.02 №2/341, які отримані відповідачем (т.1, а. с.39, 40), а тому направлення податкових вимог на новостворений податковий борг чинним законодавством не передбачено.

Проте, колегія суддів звертає увагу, що вказані податкові вимоги направлялись відповідачу у відповідності до Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", який припинив свою дію 01.01.2011 та не регулює правовідносини, що виникли між сторонами у зв’язку зі сплатою нового податкового боргу, що утворився після 01.01.2011 та регулюється нормами Податкового кодексу України.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі ВАСУ від 18.03.2014 у справі К/9991/20004/12.

Крім того, колегія суддів вважає правомірними доводи скаржника щодо недотримання позивачем порядку погашення податкового боргу комунальних підприємств, передбачену ст.96 ПК України.

Так, згідно з положеннями п.1.2 Статуту КП «ЖЕО № 35» Підприємство є юридичною особою, у своїй діяльності підпорядковане і підзвітне Управлінню житлово-комунального господарства виконкому міськради (УЖКГ), знаходиться в управлінні виконкому Саксаганської районної у місті ради (т.1, а. с.80-88).

За приписами п.96.1 ст.96 ПК України у разі якщо сума коштів, отримана від продажу внесеного в податкову заставу майна комунального підприємства, не покриває суму його податкового боргу і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням публічних торгів, або у разі відсутності у такого боржника власного майна, що відповідно до законодавства України може бути внесено в податкову заставу та відчужено, орган державної податкової служби зобов'язаний звернутися до органу місцевого самоврядування чи органу виконавчої влади, до сфери управління якою наложить майно такою платника податків, з поданням щодо прийняття рішення про:

виділення коштів місцевого бюджету на сплату податкового боргу такого платника податків. Рішення про фінансування таких витрат розглядається на найближчій сесії відповідної ради;

затвердження плану досудової санації такого платника податків, який передбачає погашення його податкового боргу;

ліквідацію такого платника податків та призначення ліквідаційної комісії;

прийняття сесією відповідної ради рішення щодо порушення справи про банкрутство платника податків.

Відповідно до п.96.3 ст.96 ПК України відповідь щодо прийняття одного із зазначених рішень надсилається органу державної податкової служби протягом 30 календарних днів з дня направлення звернення. У разі неотримання зазначеної відповіді у визначений цим пунктом строк або отримання відповіді про відмову у задоволені його вимог орган державної податкової служби зобов'язаний звернутися до суду із позовною заявою про звернення стягнення податкового боргу на кошти державного органу, в управлінні якого перебуває таке державне (комунальне) підприємство або його майно.

Наведені норми свідчать, що податковий орган має звернутись до суду із позовом про звернення стягнення податкового боргу на кошти органу місцевого самоврядування, в управлінні якого перебуває комунальне підприємство, у разі отримання відповіді про відмову у задоволенні його вимог або не отримання відповіді, однак в будь-якому випадку за умови, що сума коштів, отримана від продажу внесеного в податкову заставу майна державного підприємства, не покриває суму його податкового боргу або у разі відсутності у такого боржника власного майна, що відповідно до законодавства України може бути внесено в податкову заставу та відчужено.

З матеріалів справи вбачається і не спростовується сторонами, що Криворізька центральна ОДПІ зверталась до Управління благоустрою та житлової політики виконкому Криворізької міської ради (УБЖП) (яке є правонаступником прав та і зобов'язань Управління житлово-комунального господарства виконкому Криворізької міської ради) з листом №3589/10/04-81-25 від 18.03.2014 про виділення коштів місцевого бюджету для прийняття рішення на сесії вказаної ради щодо вжиття заходів для погашення заборгованості КП «ЖЕО №35» (т.1, а. с.42).

На вказаний лист УБЖП надало відповідь від 01.04.2014, в якій зазначило, що КП «ЖЕО №35» протягом 2013-2014 р.р. своєчасно та в повному обсязі сплачує поточне нарахування та частково сплачує податкові борги минулих податкових періодів (т.1, а. с.43).

Крім того, податковий орган, висунувши позовні вимоги, виходячи з наявності у відповідача податкового боргу, не надав доказів дотримання всього порядку погашення податкового боргу комунальних підприємств, визначеного ст.96 ПК України, оскільки позивачем, хоча і надано суду звернення до УБЖП, якому КП "ЖЕО № 35" підпорядковане і підзвітне, проте не надано доказів звернення позивача до виконкому Саксаганської районної у місті раді, в управлінні якого також знаходиться Підприємство, а також не надано суду доказів продажу внесеного в податкову заставу майна Підприємства та недостатності суми коштів, отриманих від такого продажу, для покриття суми податкового боргу і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням публічних торгів.

Таким чином, наведеним підтверджується обґрунтованість доводів скаржника щодо відсутності підстав для стягнення до бюджету коштів КП «ЖЕО № 35» у розмірі податкового боргу з ПДВ на загальну суму 1 968 168,78 грн. з огляду на відсутність такого боргу та щодо недотримання податковим органом порядку погашення податкового боргу.

За приписами ст.202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є, зокрема, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що судом першої інстанції допущено неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи та ухвалено судове рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи і є підставою для скасування постанови суду з прийняттям нової про відмову у задоволенні адміністративного позову Криворізької центральної ОДПІ.

Керуючись ст.195, ст.196, ст.198, ст.ст.202, 205, 207 КАС України, суд ,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Комунального підприємства "Житлово-експлуатаційна організація № 35" на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 вересня 2014 р. у справі № 804/10265/14 задовольнити.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 вересня 2014р. у справі № 804/10265/14 скасувати та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст.254 КАС України та може бути оскаржена відповідно до ст.212 КАС України.

Головуючий: Н.А. Бишевська

Суддя: І.Ю. Добродняк

Суддя: Я.В. Семененко