Постанова № 67305935, 13.06.2017, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра, 8, корпус 1

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

13 червня 2017 року 09:05 № 826/4767/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Шрамко Ю.Т., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління ДФС у місті Києві про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшов позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, (далі - позивач, ФОП ОСОБА_1.), до Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління ДФС у місті Києві, (далі - відповідач), про скасування податкового повідомлення-рішення відповідача від 15 листопада 2016 року №0035991303, (далі - оскаржуване податкове повідомлення-рішення).

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки прийняте відповідачем на підставі висновків, зроблених за результатами перевірки позивача, які не відповідають фактичним обставинам.

Представник відповідача у відповідні судові засідання не прибув, хоча про дати, час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином, заява про розгляд справи за його відсутності та/або письмові заперечення проти позову (пояснення) до суду не надійшли.

Враховуючи викладене та зважаючи на достатність наявних у матеріалах справи доказів для розгляду та вирішення справи по суті, у відповідному судовому засіданні судом, відповідно до ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), прийнято рішення про подальший розгляд та вирішення справи у порядку письмового провадження.

Оцінивши належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд встановив наступне.

Відповідачем з 25 по 31 жовтня 2016 року проведено фактичну перевірку магазину позивача за адресою: м. Київ, вул. Антоновича, 176, за результатами якої 31 жовтня 2016 року складено акт (довідку) фактичної перевірки №43-26-54-13-06-13, (далі - акт перевірки), у якому встановлено неповне оприбуткування позивачем коштів за 24.06.2016 р. у сумі 303,30 грн., за 04.05.2016 р. у сумі 2626,20 грн. та за 08.10.2016 р. у сумі 27952,40 грн., а саме, згідно звіту до каси РРО надійшло 24.06.2016 р. 20885,90 грн., а оприбутковано шляхом запису в КОРО 20582,60 грн., за 04.05.2016 р. до каси РРО надійшло 33073,82 грн., а оприбутковано шляхом запису в КОРО 30447,72 грн. та за 08.10.2016 р. до каси РРО надійшло 40500,89 грн., а оприбутковано шляхом запису 12548,49 грн., також в книзі обліку доходів ФОП ОСОБА_1 за 05.10.2016 р. відображено дохід від провадження діяльності у сумі 12548,49 грн.

На підставі акту перевірки, відповідачем 15 листопада 2016 року прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення, яким до позивача застосовано штрафні санкції за порушення законодавства про патентування, норм регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів у розмірі 154409,50 грн.

За результатами адміністративного (досудового) оскарження вказане вище оскаржуване податкове повідомлення-рішення залишене без змін.

У контексті викладеного суд зазначає наступне.

Порядок ведення касових операцій у національній валюті України підприємствами (підприємцями), а також окремі питання організації банками роботи з готівкою визначені Положенням про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року №637, (далі - Положення №637).

Відповідно до п.п. 1.2, 2.1 - 2.3, 2.6 Положення №637, оприбуткування готівки - проведення підприємствами і підприємцями обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі, книзі обліку доходів і витрат, книзі обліку розрахункових операцій.

Підприємства (підприємці), які відкрили поточні рахунки в банках і зберігають на цих рахунках свої кошти, здійснюють розрахунки за своїми грошовими зобов'язаннями, що виникають у господарських відносинах, пріоритетно в безготівковій формі, а також у готівковій формі (з дотриманням чинних обмежень) у порядку, установленому законодавством України.

Підприємства (підприємці) здійснюють розрахунки готівкою між собою і з фізичними особами (громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, які не здійснюють підприємницької діяльності) через касу як за рахунок готівкової виручки, так і за рахунок коштів, одержаних із банків. Зазначені розрахунки проводяться також шляхом переказу готівки для сплати відповідних платежів.

Підприємства (підприємці) здійснюють облік операцій з готівкою у відповідних книгах обліку.

Підприємства (підприємці) мають право здійснювати розрахунки готівкою між собою та/або з фізичними особами протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами в межах граничних сум розрахунків готівкою, установлених відповідною постановою Правління Національного банку України. Платежі понад установлені граничні суми проводяться через банки або небанківські фінансові установи, які в установленому законодавством порядку отримали ліцензію на переказ коштів без відкриття рахунку, шляхом перерахування коштів з поточного рахунку на поточний рахунок або внесення коштів до банку для подальшого їх перерахування на поточні рахунки. Кількість підприємств (підприємців) та фізичних осіб, з якими здійснюються розрахунки, протягом дня не обмежується.

Уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.

Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.

У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).

Суми готівки, що оприбутковуються, мають відповідати сумам, визначеним у відповідних касових (розрахункових) документах.

Згідно із абз. 3 ч. 1 ст. 1, ст.ст. 2, 3 Указу Президента України "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" від 12 червня 1995 року №436/95, установлено, що у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу, зокрема, за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки - у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.

Правила організації контролю за додержанням норм з регулювання обігу готівки встановлюються Національним банком України за погодженням з Державною податковою адміністрацією України.

Установлено, що штрафні санкції, передбачені цим Указом, застосовуються до осіб, зазначених у статті 1 цього Указу, органами державної податкової служби на підставі матеріалів проведених ними перевірок і подань державної контрольно-ревізійної служби, фінансових органів та органів Міністерства внутрішніх справ України в установленому законодавством порядку та в розмірах, чинних на день завершення перевірок або на день одержання органами державної податкової служби зазначених подань.

Контроль за додержанням особами, зазначеними у статті 1 цього Указу (крім банків), норм з регулювання обігу готівки в національній валюті, що встановлюються Національним банком України, здійснюють органи державної податкової служби, державної контрольно-ревізійної служби, Міністерства внутрішніх справ України та фінансові органи, а банками - Національний банк України.

У ході судового розгляду справи судом встановлено, що неповне оприбуткування позивачем коштів за 24.06.2016 р. у сумі 303,30 грн. та за 04.05.2016 р. у сумі 2626,20 грн. ґрунтується на тому, що згідно із звітом РРО за 24.06.2016 р. до каси надійшло 20885,90 грн., а в КОРО оприбутковано 30447,72 грн., водночас, згідно із звітом РРО за 04.05.2016 р. до каси надійшло 33073,92 грн., а в КОРО оприбутковано 30447,72 грн.

При цьому, відповідачем безпідставно не враховано, що відповідно до п.п. 7, 8 розділу ІІІ Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року №547, реєстрація видачі коштів у разі повернення товару (відмови від послуги, прийняття цінностей під заставу, виплати виграшів у державні лотереї та в інших випадках) або скасування помилково проведеної через РРО суми розрахунку здійснюється шляхом реєстрації від'ємної суми.

Якщо алгоритм роботи РРО не забезпечує окремого накопичення у фіскальній пам'яті від'ємних сум розрахунків: дозволяється реєструвати видачу коштів (скасування помилкової суми) за допомогою операції "службова видача"; забороняється реєструвати через РРО від'ємні суми з використанням операції "сторно".

Якщо сума коштів, виданих при поверненні товару чи рекомпенсації раніше оплаченої послуги, перевищує 100 гривень, матеріально відповідальна особа господарської одиниці або особа, яка безпосередньо здійснює розрахунки, повинна скласти акт про видачу коштів. В акті необхідно зазначити дані документа, що встановлює особу покупця, який повертає товар (відмовляється від послуги), відомості про товар (послугу), суму виданих коштів, номер, дату і час видачі розрахункового документа, який підтверджує купівлю товару (отримання послуги).

Такий самий акт складається при скасуванні помилково проведеної через РРО суми розрахунку. В акті вказуються дані про помилкову суму та реквізити розрахункового документа. Акти про видачу коштів та акти про скасування помилково проведеної через РРО суми розрахунку передаються до бухгалтерії суб'єкта господарювання і зберігаються протягом трьох років. У разі відсутності у суб'єкта господарювання бухгалтерії зазначені акти підклеюються до останньої сторінки відповідної книги ОРО.

Так, з матеріалів справи вбачається, що у зв'язку із допущеною помилкою (помилково роздруковано чек) позивачем здійснено службову видачу, про що складено відповідні акти від 24.06.2016 р. на суму 303,30 грн. та від 04.05.2016 р. на суму 2626,20 грн.

Враховуючи те, що при визначенні оприбуткування позивачем коштів за 24.06.2016 р. та за 04.05.2016 р. відповідачем не враховано те, що здійснювалась службова видача за актами від 24.06.2016 р. на суму 303,30 грн. та від 04.05.2016 р. на суму 2626,20 грн. (протилежного суду не доведено), суд приходить до висновку про безпідставність доводів відповідача щодо неповного оприбуткування позивачем коштів за 24.06.2016 р. у сумі 303,30 грн. та за 04.05.2016 р. у сумі 2626,20 грн.

Водночас, неповне оприбуткування позивачем коштів за 08.10.2016 р. у сумі 27952,40 грн. ґрунтується на тому, що згідно із звітом РРО за 08.10.2016 р. до каси надійшло 40500,89 грн., а в КОРО оприбутковано 12548,49 грн.

При цьому, відповідачем безпідставно не враховано те, що сума 27952,41 грн. за 08.10.2016 р. стосується безготівкових грошових коштів, що підтверджується фіскальним звітом №226, а тому в даному випадку відповідач необґрунтовано стверджував про не оприбуткування позивачем готівки за 08.10.2016 р. у сумі 27952,40 грн.

Враховуючи вищезазначене у сукупності, суд приходить до висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення ґрунтується на помилкових висновках, є протиправним, а тому підлягає скасуванню.

Згідно з ч. 1 ст. 11, ч. 1 ст. 69, ч.ч. 1, 2, 6 ст. 71 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Таким чином, із системного аналізу вище викладених норм та з'ясованих судом обставин вбачається, що позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління ДФС у місті Києві про скасування податкового повідомлення-рішення є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню повністю.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

На підставі вище викладеного, керуючись ст.ст. 69-71, 86, 94, 128, 158-163, 167 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління ДФС у місті Києві від 15 листопада 2016 року №0035991303.

3. Присудити на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) сплачений ним судовий збір у розмірі 1544,10 грн. (одна тисяча п'ятсот сорок чотири гривні десять копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління ДФС у місті Києві (код ЄДРПОУ 39468697).

Відповідно до ст.ст. 185, 186 КАС України, постанова може бути оскаржена шляхом подання до Київського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд міста Києва апеляційної скарги протягом десяти днів із дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Київського апеляційного адміністративного суду.

Згідно зі ст. 254 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Ю.Т. Шрамко