Постанова № 67305546, 20.06.2017, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 червня 2017 року м. ПолтаваСправа № 816/2379/16

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Єресько Л.О.,

за участю:

секретаря судового засідання Шевченко О.С.,

відповідача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Головного управління ДФС у Полтавській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу, -

В С Т А Н О В И В:

26 грудня 2016 року позивач ОСОБА_2 об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Полтавській області звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до ОСОБА_1 /надалі - відповідач/ про стягнення податкового боргу по орендній платі з фізичних осіб в розмірі 35 826,52 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на обставини існування вказаного податкового боргу, що виник внаслідок несплати відповідачем узгодженого податкового зобов'язання, з вимогою про стягнення якого ОСОБА_2 ОДПІ Головного управління ДФС у Полтавської області звернулася до суду в даному позові.

19.06.2017 до суду надійшло клопотання Головного управління ДФС у Полтавській області про заміну ОСОБА_2 ОДПІ Головного управління ДФС у Полтавської області на належного позивача - ОСОБА_3 управління ДФС у Полтавській області. Клопотання обґрунтовано тим, що ОСОБА_2 ОДПІ Головного управління ДФС у Полтавської області позбавлена повноважень здійснення контрольно-перевірочної роботи та права на звернення до суду, тому не може бути належним позивачем в адміністративній справі, натомість право на звернення до суду із позовами, в тому числі, про стягнення податкової заборгованості з платників податків, з 01.01.2017 відповідно до п. 19-1.1.45 статті 19-1, п.п. 95.1.-95.2. статті 95 Податкового кодексу України має ОСОБА_3 управління ДФС у Полтавській області.

Клопотання аналогічного змісту подано до суду також ОСОБА_2 ОДПІ Головного управління ДФС у Полтавської області.

Відповідно до частини 3 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України суб'єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду у випадках, передбачених Конституцією та законами України.

В силу положень п.п. 61.1., 61.2. статті 61 Податкового кодексу України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Податковий контроль здійснюється органами, зазначеними у статті 41 цього Кодексу, в межах їх повноважень, встановлених цим Кодексом.

Згідно із п. 41.1 статті 41 Податкового кодексу України контролюючими органами є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову, державну митну політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового та митного законодавства, законодавства з питань сплати єдиного внеску та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган (далі - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику), його територіальні органи.

Органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень. Стягнення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску за виконавчими написами нотаріусів не дозволяється (п. 41.2 статті 41 Податкового кодексу України).

За змістом п. 191.1 ст. 191 Податкового кодексу України контролюючі органи виконують такі функції, крім особливостей, передбачених для державних податкових інспекцій статтею 193 цього Кодексу, зокрема: здійснюють погашення податкового боргу, стягнення своєчасно ненарахованих та/або несплачених сум єдиного внеску та інших платежів; звертаються до суду у випадках, передбачених законодавством; здійснюють інші функції, визначені законом.

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» від 21.12.2016 №1797-IV, який набрав чинності з 01.01.2017, доповнено Податковий кодекс України статтею 193, якою визначено, що державні податкові інспекції здійснюють сервісне обслуговування платників податків; здійснюють реєстрацію та ведення обліку платників податків та платників єдиного внеску, обєктів оподаткування та обєктів, повязаних з оподаткуванням; формують та ведуть Державний реєстр фізичних осіб - платників податків, Єдиний банк даних про платників податків - юридичних осіб, реєстри, ведення яких покладено законодавством на контролюючі органи; виконують інші функції сервісного обслуговування платників податків, визначені законом.

Аналіз наведених правових норм свідчить про те, що з 01.01.2017 державні податкові інспекції позбавлені функцій здійснення погашення податкового боргу та звернення до суду.

Відповідно до положень частини 1 статті 52 Кодексу адміністративного судочинства України суд першої інстанції, встановивши, що з адміністративним позовом звернулася не та особа, якій належить право вимоги, або не до тієї особи, яка повинна відповідати за адміністративним позовом, може за згодою позивача допустити заміну первинного позивача або відповідача належним позивачем або відповідачем, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи.

З огляду на те, що ОСОБА_2 ОДПІ Головного управління ДФС у Полтавській області позбавлена права на звернення до суду з позовами, натомість, таке повноваження покладене на ОСОБА_3 управління ДФС у Полтавській області, суд усною ухвалою, занесеною до журналу судового засідання вирішив за згодою позивача допустити заміну первинного позивача - ОСОБА_2 ОДПІ Головного управління ДФС у Полтавській області на належного позивача - ОСОБА_3 управління ДФС у Полтавській області.

В судове засідання позивач ОСОБА_3 управління ДФС у Полтавській області /надалі - позивач, ГУ ДФС Полтавській області/ явку свого уповноваженого представника не забезпечив, надіслав клопотання про розгляд справи без його участі.

Відповідач в судовому засіданні проти задоволення адміністративного позову заперечував. Вказував, що контролюючим органом неправомірно нараховано грошові зобов'язання згідно податкових повідомлень - рішень винесених на підставі договору оренди земельної ділянки від 09.10.2008, строк дії якого закінчився.

Суд, вивчивши наявні в матеріалах справи письмові докази, заслухавши пояснення відповідача, прийшов до висновку про обґрунтованість заявленого позову, виходячи з наступного.

Згідно витягу з інтегрованої картки ОСОБА_1 за останнім рахується заборгованість по орендній платі з фізичних осіб в сумі 35 826,52 грн, (з урахуванням наявної переплати у розмірі 1,09 грн), яка утворилася за наступних обставин.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 ОДПІ Головного управління ДФС у Полтавській області сформовано податкові повідомлення-рішення:

- № 366-16 від 30.06.2015, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання за платежем: "орендна плата з фізичних осіб, 18010900" в розмірі 14725 грн. 69 коп.;

- № 339-0000 від 30.06.2016, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання за платежем: "орендна плата з фізичних осіб, 18010900" в розмірі 21101 грн. 92 коп.

Не погоджуючись з даними податковими повідомленнями-рішеннями ОСОБА_2 ОДПІ, ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про визнання їх протиправними та скасування.

У зв'язку з чим ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 28.03.2017 провадження у справі 816/2379/16 зупинено до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 816/416/17.

При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили (пункт 56.18. статті 56 Податкового кодексу України).

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 27.04.2017 у справі №816/416/17 у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовлено /а.с.104-105/.

Дана постанова набрала законної сили 23.05.2017, оскільки не була оскаржена ОСОБА_1 в апеляційному порядку.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 30.05.2017 поновлено провадження у даній справі, оскільки відпали обставини, що зумовлювали зупинення провадження у справі.

Відповідно до пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Таким чином, за наслідками оскарження податкові повідомлення - рішення від 30.06.2015 № 366-16 та від 30.06.2016 № 339-0000 вважаються узгодженими, тому визначені ними грошові зобов'язання підлягають сплаті відповідачем у строки встановлені Податковим кодексом України.

Надаючи правову оцінку доводам ОСОБА_1, викладених у запереченнях, суд приходить до висновку про їх відхилення з огляду на наступне.

Відповідач заперечуючи проти позову посилалася не незгоду по суті із проведеними податковим органом грошовими донарахуваннями на підставі договору оренди від 09.10.2008.

Відповідно до частини 1 статті 138 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи, які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

З огляду на зміст наведеної норми процесуального права та з урахуванням того, що вимогою заявленого позову є стягнення узгодженого податкового боргу, предметом доказування у даній справі мають бути обставини, які свідчать про наявність підстав, з якими закон повязує можливість стягнення цього боргу у судовому порядку.

При цьому, питання правомірності винесених податкових повідомлень рішень, що були оскаржені відповідачем в установленому порядку, не охоплюється предметом даного позову, оскільки рішення податкового органу, якими відповідачу було проведено нарахування грошових зобовязань з орендної плати з фізичних осіб, не є предметом позову у даній справі, а отже суд не має процесуальних повноважень у межах розгляду даної справи здійснювати його правовий аналіз.

Аналогічна правова позиція неодноразово висловлювалася і в судових рішеннях Вищого адміністративного суду України при вирішенні аналогічної категорії спорів.

Таким чином, доводи відповідача, щодо незгоди з нарахуванням грошових зобов'язань згідно податкових повідомлень рішень від 30.06.2015 № 366-16 та від 30.06.2016 № 339-0000 на підставі договору оренди від 09.10.2008 судом не приймаються, питання правомірності нарахування було вирішено судом під час розгляду справи про оскарження зазначених податкових повідомлень рішень.

Так, у справі № 816/416/17 Полтавським окружним адміністративним судом прийнято постанову від 27.04.2017, яка набрала законної сили 23.05.2017, про відмову у задоволенні позовних вимог про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень з підстав незгоди з їх розрахунком.

У відповідності до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Оскільки, станом на момент розгляду справи відповідачем не сплачено узгоджені грошові зобов'язання, тому утворився податковий борг по орендній платі з фізичних осіб в загальному розмірі 35 826,52 грн (з урахуванням переплати в сумі 1,09 грн), що підтверджується витягом з інтегрованої картки платника податків /а.с. 133/.

Відповідно до пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.

ОСОБА_2 ОДПІ сформовано та направлено на адресу ОСОБА_1 податкову вимогу форми "Ф" від 05.10.2015 № 551-23 на суму 14 724, 60 грн., яка направлялася відповідачу листом з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, що повернувся з відміткою відділення поштового зв'язку "за закінченням терміну зберігання" /а.с.13 зворот/.

Керуючись нормами пункту 59.5 статті 59 Податкового кодексу України, згідно якої у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

Доказів оскарження вказаної вимоги сторонами не надано, а судом не встановлено.

Відповідно до пункту 87.11 статті 87 Податкового кодексу України, орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Так, контролюючий орган наділений правом звернення до суду з вимогами про стягнення податкового боргу, відтак ОСОБА_3 у правління ДФС у Полтавській області правомірно звернувся до суду з позовом ОСОБА_1 про стягнення всієї суми податкового боргу.

З огляду на вище викладене, суд дійшов висновку про можливість стягнення з ОСОБА_1 податкового боргу по орендній платі з фізичних осіб в розмірі 35 826, 52 грн.

Відповідно до частини четвертої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Таким чином підстави для розподілу судових витрат відсутні.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Головного управління ДФС у Полтавській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний НОМЕР_1) суму податкового боргу по орендній платі з фізичних осіб в розмірі 35 826, 52 грн (тридцять п'ять тисяч вісімсот двадцять шість гривень п'ятдесят дві копійки) на користь Головного управління ДФС у Полтавській області (код ЄДРПОУ 39461639) на розрахунковий рахунок 31412815700502, одержувач - Чутівське УК/с. Василівка, банк ГУ ДКСУ в Полтавській області, код 37969661, МФО 831019.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови в повному обсязі з одночасним надісланням її копії до суду апеляційної інстанції.

Повний текст постанови складено 22 червня 2017 року.

СуддяЛ.О. Єресько