Постанова № 67305296, 28.04.2017, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 квітня 2017 року м.Київ№ 810/5444/15

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дудіна С.О., розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Агріматко-Україна» до Києво-Святошинської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області про скасування податкових повідомлень-рішень, рішення та вимоги про сплату боргу (недоїмки).

Суть спору: Приватне акціонерне товариства Агріматко-Україна звернулось до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління ДФС у Київській області про скасування податкових повідомлень-рішень від 23.06.2015 №0002072200, №0002082200, №0002042200, №0002052200, №0002062200, рішення від 23.06.2015 №0028611701 та вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 07.05.2015 № Ф-603.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на необґрунтованість та безпідставність висновків контролюючого органу щодо порушення Приватним акціонерним товариством «Агріматко-Україна» чинного податкового законодавства при визначенні сум податку на прибуток, податку на додану вартість, єдиного соціального внеску, що підлягають сплаті до бюджету.

Так, позивач не погоджується з висновками контролюючого орган щодо заниження ним сумидоходу від операційної діяльності у розмірі22362047,00 грн., оскільки товар на вказану суму був повернутий позивачу його контрагентами з різних причин,а тому вказана сума грошових коштів не є доходом ПрАТ «Агріматко-Україна».

Крім того, позивач стверджує, що контролюючий орган дійшов помилкових висновків про завищення ПрАТ «Агріматко-Україна» 2012 році собівартості на 2216640,45 грн. у звязку з віднесенням до складу витрат видатків на придбання товарів, транспортування яких не підтверджено належно складеними товарно-транспортними накладними, оскільки наявність у контролюючого органу претензій до заповнення ТТН не позбавляє господарську операцію її реального змісту, з урахуванням інших первинних документів, які підтверджують придбання та оплату товару.

Спростовуючи твердження контролюючого органу про завищення позивачем у 2014 році адміністративних витрат на 509321 грн. у звязку з віднесенням до їх складу сплаченого Піківецькій сільській раді пайового внеску на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури без складання акта виконаних робіт чи інших документів на такі внески, Приватне акціонерне товариства Агріматко-Україна зазначає, що: сплата цих внесків була здійснена на підставі укладеного між забудовником та органом місцевого самоврядування договору та на виконання норм Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», без чого обєкти нерухомого майна не можуть бути введені в експлуатацію; складські приміщення, які були реконструйовані, використовуються позивачем виключно для господарських потреб; законодавством України не передбачено складання актів виконаних робіт на вказані внески.

Позивач вважає непереконливими посилання відповідача на завищення платником податків адміністративних витрат за 2012-2014 роки на 261697 грн. у звязку з віднесенням до їх складу амортизаційних відрахувань на придбану квартиру по вул. Червоноармійській, 25 в м. Києві, та зазначає, що вказана квартира використовується в господарській діяльності для організації переговорів з контрагентами позивач.

Також позивач безпідставними твердження контролюючого органу про завищення ПрАТ «Агріматко-Україна» витрат та податкового кредитуу звязку зі здійсненням господарських операцій з ТОВ «Київський міжнародний контрактовий ярмарок», ТОВ «РоялЛогістик» та ТОВ «Глонас», оскільки: реальність та товарністьтаких операцій підтверджується відповідними первинними документами; кримінальне провадження відносно ТОВ «Київський міжнародний контрактовий ярмарок» було закрито ще до складання акта перевірки; чинне законодавство України не покладає на платника податків обовязок по здійсненню контролю за дотриманням контрагентами вимог законодавства; проведення зустрічної звірки є формальним рівнем податкового контролю, під час якого не може бути здійснена оцінка дотримання платником податків вимог податкового законодавства.

Стверджуючи про неправомірність висновку контролюючого органу про заниження ПрАТ «Агріматко-Україна» у період 2012-2014 роки суми податку на доходи фізичних осіб в розмірі 119049,40 грн. з коштів, безпідставно відшкодованих згідно авансових звітів за ресторанне обслуговування (харчування), вартість якого не повязана з господарською діяльністю, позивач зазначає, що акт перевірки не містить переліку авансових звітів, за якими було здійснено відшкодування відповідної суми витрат, не містить розрахунку суми заниження ПДФО, а необхідність ресторанного обслуговування та його звязок з діяльністю позивача підтверджується наказами по підприємству від 05.01.2012 №5, від 10.01.2013 №3/1, від 08.01.2014 №3/1.

Спростовуючи висновок контролюючого органу про необхідність утримання ПДФО з доходу працівника ОСОБА_1 в розмірі 120115,63 грн., як додаткового блага, повязаних з перерахуванням ПрАТ «Київстар» коштів за послуги роумінгу по абонентському номеру НОМЕР_1 (модем), позивач повідомив, що витрати, понесені вказаним працівником товариства, який перебував у службовому відряджені за кордоном (Чілі), повязані з використанням ним модему для отримання доступу до мережі Інтернет для здійснення дзвінків, які повязанні з укладання зовнішньоекономічного договору з контрагентом позивача, а тому підтверджують безпосередній зв'язок з господарською діяльністю ПрАТ «Агріматко-Україна» та не можуть бути віднесені до додаткового блага.

Також позивач не погоджується з правомірністю висновку відповідача про несплату ПрАТ «Агріматко-Україна» податку на доходи фізичних осіб з отриманого як додаткове благо директором ПрАТ «Агріматко-України» ОСОБА_2 доходу у вигляді коштів, перерахованих: ФОП ОСОБА_3 в сумі 68 900,00 грн. за організацію харчування працівників підприємства під час проведення наради;ФОП ОСОБА_4 в сумі 245 989,50 грн. за корпоративне обслуговування працівників товариства;ФОП ОСОБА_5, ФОП ОСОБА_6 та ТОВ «Парк-отель «ОСОБА_7 ХХІ» в сумі 151 594,00 грн. за проведення корпоративних заходів в АР Крим та за послуги супроводження в АР Крим.

Так, позивач стверджує, що вищевказані суми витрат були кваліфіковані контролюючим органом як додаткове благо працівників позивача, однак такий дохід не був персоніфікований, а тому не може розглядатися як обєкт оподаткування ПДФО, та, крім того, під час проведення перевірки інспекторам були надані всі документи, які підтверджується звязок між проведенням корпоративних заходів та власною господарською діяльністю платника податків.

З аналогічних підстав позивач вважає неправомірним висновок контролюючого органу про неутримання та неперерахування до бюджету податку на доходи фізичних осіб за 2012-2014 роки з доходу, отриманого як додаткове благо, в сумі 210 000,00 грн., виплаченогоТОВ «Край-1» та ТОВ «Край-2» за поставлені продукти харчування, які були використання під час проведення нарад.

Позивач вважає неправомірним висновок контролюючого органу про заниженняПрАТ «Агріматко-Україна» суми податку на доходи фізичних осіб за 2012-2014 роки у звязку з неутриманням та неперерахуванням до бюджету податку з доходу у сумі 550 162,00 грн., виплаченого на користь ФОП ОСОБА_8, який є платником єдиного податку 2 групи, а тому не має права надавати послуги юридичним особам на загальній системі оподаткування,оскільки надання в оренду та експлуатацію власного нерухомого майна є видом господарської діяльності ФОП ОСОБА_8, відображеним в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, у звязку з чим, відповідно до положень п.177.6 та п.177.8 статті 177 Податкового кодексу України, ПрАТ «Агріматко-Україна» в даному не виконує функції податкового агента, а зазначений контрагент несе самостійну відповідальність за перерахування до бюджету належних сум податків.

З огляду на викладене, позивач також посилається на відсутність підстав для нарахування йому єдиного соціального внеску на загальонообовязкове державне соціальне страхування врозмірі 238503,63 грн. та військового збору в сумі 1304,62 грн., додатково посилаючись на те, що: компенсація роботодавцем відрядженому працівнику витрат на відрядження не є обєктом нарахування ЄСВ відповідно до Постанови КМУ від 22.12.2010 №1170; особи ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 не є працівниками ПрАТ «Агріматко-Україна», у звязку з чим обєкт для нарахування ЄСВ по цим особам не може виникати в принципі; додаткове благо не є об'єктом оподаткування військовим збором; фізичні особи-субєкти підприємницької діяльності, незалежно від того, на якій системі оподаткування вони знаходяться, не сплачують за себе військовий збір із доходів, отриманих у межах їх підприємницької діяльності.

Відповідач проти позову заперечував з підстав, викладених у запереченнях на позов (т.8, а.с.13-27).

У судовому засіданні 28.04.2017 назва відповідача була змінена з Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління ДФС у Київській області на Києво-Святошинську обєднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Київській області (враховуючи, що відповідно до Постанови КМУ від 4 листопада 2015 р. N 892 відповідача було лише перейменовано, а не реорганізовано), про що постановлена усна ухвала із занесенням до журналу судового засідання.

Присутній у судовому засіданні представник позивача заявив клопотання заявив клопотання про здійснення розгляду справи у порядку письмового провадження.

Вказане клопотання позивача було задоволено судом, про що постановлено усну ухвалу без виходу до нарадчої кімнати із занесенням до журналу судового засідання.

У звязку з цим, подальший розгляд справи здійснюється у порядку письмового провадження.

Відповідно до ч.4 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Згідно з п.10 ч.1 ст.3 Кодексу адміністративного судочинства України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без виклику осіб, які беруть участь у справі, та проведення судового засідання на основі наявних у суду матеріалів у випадках, встановлених цим Кодексом.

Вищий адміністративний суд України в пункті 11 ОСОБА_9 від 30.11.2009 р. №1619/10/13-09 зазначив, що під час вирішення справи у порядку письмового провадження його фіксування за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, оскільки в такому разі не проводиться судове засідання і, відповідно, справа розглядається без участі секретаря.

На підставі цього, справа розглядається без проведення судового засідання.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, які є у справі, суд

ВСТАНОВИВ:

У період з 10.03.2015 по 20.04.2015 Державною податковою інспекцією у Києво-Святошинському районі Головного управління ДФС у Київській області була проведена виїзна планова документальна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «Агріматко-Україна» (код ЄДРПОУ 30725226) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2012 по 31.12.2014, результати якої були оформлені актом №138/10-13-22-02-21/30725226 від 07.05.2015.

Перевіркою були встановлені наступні порушення вимог чинного законодавства з боку Товариства з обмеженою відповідальністю «Агріматко-Україна», які викладені в розділі «Висновок» вказаного акта перевірки (Т.1, а.с.105-108).

Так, контролюючим органом в акті перевірки зазначено про заниження суми доходу, який оподатковується при визначені обєкта оподаткування за період з 01.04.2012 по 31.12.2014 на суму 22362047,00 грн., у тому числі за 2012 рік на суму 9063388,56 грн., за 2013 рік на суму 5743128,61 грн. та за 2014 рік на суму 7555529,87 грн.

Посадовими особами податкової інспекції зазначено, що платником зменшувалися податкові зобовязання шляхом виписки розрахунків коригування до податкових накладних за рахуноквзаємозаліку, знижок, виправлення помилок та повернення товару строком більше 1 року, у той час як за умовами договорів повернення можливе терміном 7-10 днів, у звязку з чим позивачем занижено дохід від операційної діяльності на 22362047,00 грн.

В акті перевірки відповідачем зазначено про завищення позивачем витрат, що враховуються при визначенні обєкта оподаткування податком на прибуток, за період з 01.04.2012 по 31.12.2014 на суму 3484247,00 грн., у тому числі по періодах: 2012 рік 2288012,00 грн., 2013 рік 1101072,00 грн.; 2014 рік 95162,00 грн., у звязку з:

1) завищенням собівартості придбаних (виготовлених) товарів, робіт, послуг на2216640,45 грн. за 2012 рік, повязаним з дефектністю первинних документів, а саме:

- відповідно довидаткової накладної №РН-0000003 від 04.04.2012 ТОВ «РАЖТСеменс-Україна» було поставлено позивачевінасіння кукурудзи «Коксімо» на суму 177100,00 грн. (без ПДВ) та насіння кукурудзи «Нексос» на суму 177100,00 грн.(без ПДВ), всього на суму 354200,00 грн., однак у товарно-транспортній накладній №2 не зазначено дату відправлення, перевізника, водія автотранспортного засобу, розвантажувально- навантажувальні роботи, пункти навантаження та розвантаження, у звязку з чим неможливо підтвердити факт перевезення товару;

- відповідно до видаткової накладної №РН-0000004 від 04.04.2012 ТОВ «РАЖТ Семенс-Україна» було поставлено позивачеві насіння кукурудзи «Коксімо» на суму 177100,00 грн. (без ПДВ) та насіння кукурудзи «Нексос» на суму 177100,00 грн.(без ПДВ), всього на суму 354200,00 грн., однак у товарно-транспортній накладній №3 не зазначено дату відправлення, перевізника, водія автотранспортного засобу, розвантажувально- навантажувальні роботи, пункти навантаження та розвантаження, у звязку з чим неможливо підтвердити факт перевезення товару;

- відповідно до видаткової накладної №РН-0000007 від 09.04.2012 ТОВ «РАЖТ Семенс-Україна» було поставлено позивачеві насіння кукурудзи «Коксімо» на суму 354200,00 грн. (без ПДВ), однак у товарно-транспортній накладній №4 не зазначено дату відправлення, перевізника, водія автотранспортного засобу, розвантажувально- навантажувальні роботи, пункти навантаження та розвантаження, у звязку з чим неможливо підтвердити факт перевезення товару;

- відповідно до видаткової накладної №79_358 від 19.04.2012 ТОВ «Євраліс Семен-Україна» було передано позивачеві насіння кукурудзи «Сплендіс Д80» на суму 70763,00 грн. (без ПДВ), проте товарно-транспортна накладна на перевезення товару відсутня;

- відповідно до видаткової накладної №82_356 від 19.04.2012 ТОВ «Євраліс Семен-Україна» було передано позивачеві насіння кукурудзи «ЕС Паролі Д80» на суму 143193,20 грн. (без ПДВ) та насіння «Сплендіс Д80» на суму 639248,00 грн. (без ПДВ), однак товарно-транспортні накладні на перевезення товару відсутні;

- відповідно до видаткової накладної №4190008 від 19.04.2012 ТОВ «Будтехпостач-Україна» було поставлено позивачеві кукурудзу 3 класу на суму 285574,50 грн. (без ПДВ), проте товарно-транспортна накладна на перевезення товару відсутня;

- відповідно до видаткової накладної №69_338 від 17.04.2012ТОВ «ЄвралісСеменс-Україна»було поставлено позивачу насіння ріпаку ОСОБА_3 (Франція) Д2М на суму 15261,75 грн. (без ПДВ), однак ТТН №ЕС1704120005 не містить інформацію про отримання товару через відсутність на ТТН печаті ПрАТ «Агріматко-Україна» та підпису відповідальних осіб, що свідчить про неможливість підтвердження факту перевезення товару до позивача;

2) завищенням адміністративних витрат на загальну суму 699645,00 грн., у тому числі за 2013 рік на суму 604483,00 грн. та за 2014 рік на суму 95162,00 грн., повязаним з:

- віднесенням до складу витрат сплаченого Піківецькій сільській раді внеску на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури с.Піківець в розмірі 509321,00 грн. на підставі договору від 21.06.2013 №1, без надання актів виконаних робіт чи будь-яких інших первинних документів, у звязку з чим неможливо зробити висновок щодо повязаності цих витрат з господарською діяльністю ПрАТ «Агріматко-Україна»;

- віднесення до складу витрат амортизаційних відрахувань на суму 261697,00 грн. (за 2-4 квартали 2012 року 71372,00 грн., за 2013 рік 95162,00 грн., за 2014 рік 95162,00 грн.)по квартирі по вул. Червоноармійська, 25 в м.Києві, у звязку з неповязаністю цієї квартири з господарською діяльністю позивача;

3) завищенням витрат на збут за 2013 рік на суму 496589,16 грн., повязаним з віднесенням до їх складу витрат, не підтверджених первинними документами, а саме:

- 228981,67 грн. (у тому числі ПДВ на суму 45796,33 грн.), сплачених ТОВ «Київській міжнародний контрактовий ярмарок» на підстав договору №85 від 10.01.2013 за надані послуги по організації рекламних заходів та участь у виставці Слідчим управлінням фінансових розслідувань ГУ Міндоходів у Житомирській області в рамках кримінального провадження №42013060000000026 за ознаками складу злочину, передбаченого ч.2 ст.205, ч.2 ст.2012 Кримінального кодексу України, було встановлено, що ТОВ «Київській міжнародний контрактовий ярмарок» має ознаки фіктивності;

- 229274,15 грн., сплачених ТОВ «Роял Логістик» за надані послуги з перевезення товару в ході перевірки було встановлено, що до АІС «Податковий блок» була внесена інформація з акта ДПІ у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві від 12.08.2014 №1812/26-59-22-08/37728045 «Про неможливість проведення зустрічної звірки», в якому зазначено про: відсутність у ТОВ «Роял Логістик» руху активів, зобовязань чи власного капіталу у процесі здійснення господарських операцій; відсутність фізичних,технічних та технологічних можливостей для вчинення задекларованих господарських операцій (відсутній кваліфікований персонал, незначний штат працюючих осіб, наявність в штаті тільки керівних посад, відсутність основних фондів); неможливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару та надання послуг у відповідні строки з урахуванням термінів його придатності, доступності на ринку тощо; відсутності платника податків за місцезнаходженням;

- 38333,34 грн., сплачених ТОВ «Глонас» за надання рекламних послуг в ході перевірки було встановлено, що до АІС «Податковий блок» була внесена інформація з акта ДПІ у Дніпровському районі ГУ Міндоходів в м.Києві від 30.10.2013 №350/26-53-22-01-21-38408815 «Про неможливість проведення зустрічної звірки» в якому зазначено, що правочини, укладені цією особою з контрагентами, порушують публічний порядок, суперечать інтересам держави та суспільства, вчинені удавано з метою ухилення від сплати податків третіх осіб.

На підставі викладеного контролюючим органом зроблений висновок про заниження позивачем податку на прибуток за 2012 рік на загальну суму 2383794,00 грн., та зменшено збитки на 14494892,00 грн., у тому числі, за 2013 рік на суму 6844201,00 грн. та за 2014 рік на суму 7650691,00 грн.

Крім того, в акті перевірки зазначено про заниження позивачем податкових зобовязань за період з 01.04.2012 по 31.12.2014 на загальну суму 3251957,00 грн., у звязку з:

1) заниженням податкових зобовязань на суму 158 667,70 грн., виявленим при проведенні перевірки наведених показників в АІС «Податковий блок» «Системне автоматичне співставлення податкових зобовязань і податкового кредиту в розрізі контрагентів» (аркуші 22-25 акта перевірки);

2) заниженням податкових зобовязань на суму 3093289,03 грн., повязаним з випискою розрахунків коригування до податкових накладних за рахунок взаємозаліку, знижок, виправлення помилок та повернення товару строком більше 1 року, у той час як за умовами договорів повернення можливе терміном 7-10 днів.

Також в акті перевірки контролюючий орган зазначив про завищення позивачем податкового кредиту за період з 01.04.2012 по 31.12.2014 на суму 240742 грн., а саме:

1) 125440 грн. сума податкового кредиту за податковими накладними, виписаними контрагентами ТОВ «ЄвралісСеменс-Україна» (сума ПДВ 28639 грн.), ТОВ «Київській міжнародний контрактовий ярмарок» (сума ПДВ 45796 грн., ТОВ «Роял Логістик» (сума ПДВ 43338 грн.), ТОВ «Глонас» (сума ПДВ 7667 грн.) підстави для висновку є аналогічними підставам, відображеним в розділі акта «Податок на прибуток»;

2) 115302 грн. розбіжність, виявлена при дослідженні інформації, наявної в АІС «Податковий блок».

На підставі викладеного контролюючим органом зазначено, що ТОВ «Агріматко-Україна» занижено суму ПДВ, яка підлягає сплаті до бюджету, на загальну суму 2041128 грн., а також завищено суму податку, що підлягає бюджетному відшкодуванню, на загальну суму 1451571 грн.

В ході проведення перевірки правильності обчислення та своєчасності внесення до бюджету сум податку на доходи фізичних осіб контролюючим органом встановлено:

1) неутримання та неперерахування позивачем до бюджету податку на доходи фізичних осіб протягом 2012-2014 рр. з доходу, отриманого як додаткове благо, на загальну суму 119049,40 грн. (ОСОБА_12 8114,45 грн., ОСОБА_2 14568,60 грн., ОСОБА_13 17758,59 грн., ОСОБА_14 71502,55 грн., ОСОБА_15 4540,76 грн., ОСОБА_16 2564,45 грн.) з коштів, безпідставно відшкодованих згідно авансових звітів за ресторанне обслуговування (харчування), вартість якого не повязана з господарською діяльністю позивача;

2) неутримання та неперерахування до бюджету ПДФО у березні 2014 року з доходу, отриманого як додаткове благо на суму 29200,00 грн., з коштів, перерахованих 11.03.2014 ТОВ «Атлас Тур» за авіаквитки дляТадділі Л., ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, вартість яких не повязана з господарською діяльністю, оскільки вказані особи не є працівниками ПАТ «Агріматко-Україна»;

3) неутримання та неперерахування до бюджету ПДФО за жовтень 2013 року з коштів, перерахованих ТОВ «Атлас Тур» за авіаквитки для ОСОБА_12 в сумі 21710,00 грн., вартість яких не повязана з господарською діяльністю позивача;

4) неутримання та неперерахування до бюджету ПДФО у травні 2013 року з доходу, отриманого як додаткове благо на суму 120115,63 грн., з коштів, перерахованих згідно рахунку №153-88130601 від 31.05.2013 ПрАТ «Київстар» за послуги роумінгу по абонентському номеру НОМЕР_1 (модем), який відповідно до додатку №1 до наказу №5/1 від 10.01.2013 закріплений за працівником підприємства ОСОБА_1 (підприємством не надано документального підтвердження понесених витрат по роумінгу, які повязані з господарською діяльністю ПАТ «Агріматко-Україна» та необґрунтовано необхідність понесення витрат);

5) неутримання та неперерахування до бюджету ПДФО протягом 2012-2014 рр. з доходу, отриманого як додаткове благо на загальну суму 68900,00 грн. (жовтень 2012 року 21300,00 грн., листопад 2012 року 1000,00 грн., грудень 2012 року 8200,00 грн., січень 2013 року 8400,00 грн., квітень 2013 року 3000,00 грн., листопад 2013 року 14000,00 грн., січень 2014 року 13000,00 грн.), з відповідального за фінансово-господарську діяльність директора ОСОБА_2 з коштів, перерахованих СГД-ФО ОСОБА_3 за харчування працівників підприємства у звязку з проведенням наради, зв'язок яких необґрунтовано з господарською діяльністю, виплати на користь фізичним особам, які приймали участь у заходах;

6) неутримання та неперерахування до бюджету ПДФО протягом 2013 року з доходу, отриманого як додаткове благо в сумі 245989,50 грн. (жовтень 2013 року 40580,00 грн., листопад 2013 року 74694,50 грн., грудень 2013 року 130715,00 грн.), з відповідального за фінансово-господарську діяльність директора ОСОБА_2 з коштів, перерахованих СГД- ФО ОСОБА_4 за корпоративне обслуговування працівників, зв'язок яких необґрунтовано з господарською діяльністю позивача (згідно наказу від 01.10.2013 №79/1 учасники наради усі працівники підприємства, без деталізації);

7) неутримання та неперерахування до бюджету ПДФО протягом 2012 року з доходу, отриманого як додаткове благо в загальній сумі 151594,00 грн.,з відповідального за фінансово-господарську діяльність директора ОСОБА_2 з коштів, перерахованих СГД-ЗО ОСОБА_5 за проведення заходу в Криму в сумі 20350,00 грн., СГД-ЗО ОСОБА_6 за послуги супроводження в Криму в сумі 11550,00 грн. та ТОВ «Парк-отель «ОСОБА_7 ХХІ» за проведення корпоративного заходу в сумі 119694,00 грн., звязок яких необґрунтовано з господарською діяльністю позивача;

8) неутримання та неперерахування до бюджету ПДФО протягом 2012-2014 років з доходів, виплачених СГД-ФО ОСОБА_8 за суборенду нерухомого майна на загальну суму 550162,00 грн. (у тому числі за 2012 рік на суму 166500,00 грн., за 2013 рік на суму 222000,00 грн., за 2014 рік на суму 161662,00 грн.), який є платником єдиного податку 2 групи, а тому може надавати послуги лише платникам єдиного податку та/або населенню;

9) неутримання та неперерахування до бюджету ПДФО протягом 2012-2014 років з доходу, отриманого як додаткове благо в загальній сумі 210000,00 грн.,з відповідального за фінансово-господарську діяльність директора ОСОБА_2 з коштів, перерахованих ТОВ «Край-1» та ТОВ «Край-2» за продукти харчування, які згідно наказів №5 від 05.01.2012, №3/1 від 10.01.2013 та №3/1 від 08.01.2014 були використанні під час проведення нарад в цілях ефективного використання робочого часу та забезпечення працівників повноцінним харчуванням, зв'язок якихне обґрунтовано з господарською діяльністю позивача.

Загальна сума заниженого податку на доходи фізичних осіб становить 250306,70 грн.

Наведені вище обставини стали підставою для висновку про заниження позивачемсуми єдиного соціального внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування на 238503,63 грн.

Крім того, в акті перевірки контролюючим органом вказано про заниження позивачем військового збору в розмірі 1304,62 грн., повязане з:

1) неутриманням та неперерахуванням до бюджету позивачем, як податковим агентом, суми збору у грудні 2014 року з доходу, отриманого як додаткове благо в сумі 1236,58 грн. ОСОБА_15 та в сумі 3576,00 грн. ОСОБА_13 з коштів, безпідставно відшкодованих згідно авансових звітів за ресторанне обслуговування (харчування), вартість якого не повязана з господарською діяльністю позивача;

2) неутриманням та неперерахуванням до бюджету позивачем військового збору з коштів, виплачених СГД-ФО ОСОБА_8 за суборенду нерухомого майна у серпні, жовтні 2014 року на загальну суму 32162 грн.;

3) неутриманням та неперерахуванням до бюджету позивачем військового збору у вересні-грудні 2014 року з доходу, отриманого як додаткове благо в загальній сумі 50000,00 грн., з відповідального за фінансово-господарську діяльність директора ОСОБА_2 з коштів, перерахованих ТОВ «Край-1» та ТОВ «Край-2» за продукти харчування, які згідно наказів №5 від 05.01.2012, №3/1 від 10.01.2013 та №3/1 від 08.01.2014 були використанні під час проведення нарад в цілях ефективного використання робочого часу та забезпечення працівників повноцінним харчуванням, зв'язок яких не обґрунтовано з господарською діяльністю позивача.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем було подано до контролюючого органу заперечення №537 від 11.06.2015 на акт виїзної планової документальної перевірки №138/10-13-27-21/30175226 від 07.05.2015.

За результатами розгляду вказаних заперечень Державною податкова інспекція у Києво-Святошинському районі Головного управління ДФС у Київській області було прийнято рішення від 18.06.2015 №7395/10/10-13-22-02-16, яким висновки акта перевірки залишено без змін, а заперечення без задоволення.

При цьому, висновки акта перевірки в розділі 4 викладено в наступній редакції:

« 1. Перевіркою встановлено порушення пп.14.1.231 п.14.1 ст.14, п.135.1, 135.2 ст.135, п.137.1 ст.137 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено дохід від операційної діяльності на загальну суму 22362047,00 грн., у тому числі по періодах: 2012 рік 9063388,56 грн.; 2013 рік 5743128,61 грн.; 2014 рік 7555529,87 грн.;

- порушено пп.14.1.27, 14.1.36, пп. 14.1.231, п.14.1 ст.14, п.138.1, 138.2, 138.4, пп.138.10.3 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено витрати всього у сумі 3484247,00 грн., у тому числі по періодах: 2012 рік 2288012,00 грн.; 2013 рік 1101072,00 грн.; 2014 рік 95162,00 грн., занижено суму податку на прибуток за 2012 рік на суму 2383794,00 грн. та зменшено збитки на загальну суму 14494892,00 грн., у тому числі за 2013 рік на суму 6844201,00 грн., за 2014 рік на суму 7650691,00 грн.;

- п.185.1 ст.185, п.188.1 ст.188, п.187.1 ст.187, пп.192.1.1, 192.1.2, п.192.1 ст.192, п.198.1, п.198.2, 198.6 ст.198, п.200.1, п.200.2 ст.200, п.201.4, 201.6 ст.201 Податкового кодексу України, в результаті чого позивачем:

- завищено відємне значення ПДВ за квітень 2012 року на суму 105511,00 грн., яке становить 1437445,00 грн.;

- завищено відємне значення ПДВ за травень 2012 року на суму 45267,00 грн., яке становить 2061053,00 грн.;

- завищено відємне значення ПДВ за червень 2012 року на суму 65127,00 грн., яке становить 270573,00 грн.;

- занижено позитивне значення ПДВ за липень 2012 року на суму 147744,00 грн., яке становить 837016,00 грн.;

- завищено відємне значення ПДВ за серпень 2012 року на суму 80824,00 грн., яке становить 903786,00 грн.;

- завищено відємне значення ПДВ за вересень 2012 року на суму 180876,00 грн., яке становить 794443,00 грн.;

- занижено позитивне значення ПДВ за жовтень 2012 року на суму 65911,00 грн., яке становить 1135687,00 грн.;

- завищено відємне значення ПДВ за листопад 2012 року на суму 213906,00 грн., яке становить 609938,00 грн.;

- завищено відємне значення ПДВ за грудень 2012 року на суму 52783,00 грн., яке становить 188937,00 грн.;

- завищено відємне значення ПДВ за січень 2013 року на суму 81004,00 грн., яке становить 40685,00 грн.;

- занижено відємне значення ПДВ за люти й2013 року на суму 53903,00 грн., яке становить 383726,00 грн.;

- завищено відємне значення ПДВ за березень 2013 року на суму 92703,00 грн., яке становить 2533198,00 грн.;

- занижено позитивне значення ПДВ за квітень 2013 року на суму 57519,00 грн., яке становить 4766924,00 грн.;

- завищено відємне значення ПДВ за травень 2013 року на суму 124311,00 грн., яке становить 169530,00 грн.;

- занижено позитивне значення ПДВ за червень 2013 року на суму 9917,00 грн., яке становить 754686,00 грн.;

- занижено позитивне значення ПДВ за липень 2013 року на суму 20950,00 грн., яке становить 1452703,00 грн.;

- занижено позитивне значення ПДВ за серпень 2016 року на суму 33062,00 грн., яке становить 493618,00 грн.;

- занижено позитивне значення ПДВ за вересень 2013 року на суму 91144,00 грн., яке становить 552769,00 грн.;

- завищено позитивне значення ПДВ за жовтень 2013 року на суму 283513,00 грн., яке становить 552769,00 грн.;

- завищено відємне значення ПДВ за листопад 2013 року на суму 43997,00 грн., яке становить 2150413,00 грн.;

- завищено відємне значення ПД за грудень 2013 року на суму 108216,00 грн., яке становить 478794,00 грн.;

- завищено відємне значення ПДВ за січень 2014 року на суму 135068,00 грн., яке становить 1990907,00 грн.;

- занижено позитивне значення ПДВ за лютий 2014 року на суму 33787,00 грн., яке становить 39312993,00 грн.;

- занижено позитивне значення ПДВ за березень 2014 року на суму 46540,00 грн., яке становить 4576558,00 грн.;

- занижено позитивне значення ПДВ за квітень 2014 року на суму 713400,00 грн., яке становить 1263730,00 грн.;

- занижено позитивне значення ПДВ за травень 2014 року на суму 36308,00 грн., яке становить 1523287,00 грн.;

- занижено позитивне значення ПДВ за червень 2014 року на суму 147278 грн., яке становить 3227108,00 грн.;

- занижено позитивне значення ПДВ за серпень 2014 року на суму 5857,00 грн., яке становить 523364,00 грн.;

- занижено позитивне значення ПДВ за вересень 2014 року на суму 1537,00 грн., яке становить 610600,00 грн.;

- занижено позитивне значення ПДВ за жовтень 2014 року на суму 3872,00 грн., яке становить 354465,00 грн.;

- завищено відємне значення ПДВ за листопад 2014 року на суму 53315,00 грн., в результаті чого занижено позитивне значення ПДВ за листопад 2014 року на суму 252249,00 грн. та завищено бюджетне відшкодування податку на додану вартість у зменшення податкових зобовязань за грудень 2014 року на суму 53315,00 грн.

- завищено відємне значення ПДВ за грудень 2014 року на суму 80136,00 грн., в результаті чого занижено позитивне значення ПДВ за грудень 2014 року на суму 85729,00 грн., занижено суму ПДВ за січень 2015 року на суму 80136,00 грн.;

- занижено суму ПДВ, що підлягає сплаті на загальну суму 2041128,00 грн., у тому числі по періодам: серпень 2013 року 33062,00 грн., вересень 2013 року 91144,00 грн., лютий 2014 року 604581,00 грн., березень 2014 року 46540,00 грн., квітень 2014 року 713400,00 грн., травень 2014 року 36308,00 грн., червень 2014 року 72886,00 грн., липень 2014 року 147278,00 грн.,серпень 2014 року 5857,00 грн., вересень 2014 року 1537,00 грн., жовтень 2014 року 3872,00 грн., листопад 2014 року 198934,00 грн., грудень 2014 року 5593,00 грн., січень 2015 року 80135,00 грн. та встановлено завищення суми податку, що підлягає бюджетному відшкодуванню на загальну суму1451571,00 грн., у тому числі по періодах за липень 2013 року на 1398256,00 грн., грудень 2014 року на суму 53315,00 грн.) на загальну суму 53315,00 грн., у тому числі за грудень 2014 року на суму 53315,00 грн.;

- пп.164.2.17 п.164.2 ст.164, пп.168.1.1 п.168.1 ст.168 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження позивачем суми податку на доходи фізичних осіб в сумі 250306,70 грн.;

- п.1 ч. ст.7, п.1,2 та 5 ст.9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування» - встановлено заниження ЄСВ на суму 238503,63 грн.;

- пп.168.1.1 п.168.1 ст.168 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження суми військового збору у розмірі 1304,62 грн.;

- ст.2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», в результаті проведення розрахунків по експортному договору від 25.07.2014 №25/07/2014, який укладений з нерезидентом «AgrovetMarket S.A» відносно суми 19055,88 дол.США , терміном на 15 днів з 27.11.2014 по 11.12.2014.

На підстав вказаного акта перевірки Державною податковою інспекцією у Києво-Святошинському районі Головного управління ДФС у Київській області були прийняті наступні документи:

- податкове повідомлення-рішення від 23.06.2015 №0002072200, яким позивачеві донараховано грошове зобовязання з податку на прибуток підприємств, створених за участю іноземних інвесторів на загальну суму 3575691,00 грн., у тому числі податкове зобовязання у розмірі 2383794,00 грн., та штрафні (фінансові) санкції в сумі 1191897,00 грн.;

- податкове повідомлення-рішення від 23.06.2015 №0002082200, яким позивачеві зменшено відємне значення обєкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 14494892,00 грн.;

- податкове повідомлення-рішення від 23.06.2015 №0002042200, яким позивачеві донараховано грошове зобовязання з податку на додану вартість на загальну суму 2941487,00 грн., у тому числі податкове зобовязання у розмірі 1960991,00 грн. та штрафні (фінансові) санкції у розмірі 980496,00 грн.;

- податкове повідомлення-рішення від 23.06.2015 №0002052200, яким позивачеві зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 1451571,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 725786,00 грн.;

- податкове повідомлення-рішення від 23.06.2015 №0002062200, яким позивачеві зменшено розмір відємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 80136,00 грн.;

- вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 07.05.2015 №Ф-603, яким позивачеві визначено до сплати суму єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування у розмірі 238503,63 грн.;

- рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 23.06.2015 №0028611701, яким до позивача застосовано штрафні санкції у розмірі 119252,00 грн.

З матеріалів справи вбачається, що позивачембула поданадо Головного управління ДФС у Київській області скарга від 09.07.2015 №667 на вищевказані рішення, за результатом розгляду якої Головним управлінням ДФС у Київській області було прийнято рішення від 07.08.2015 №2091/10/10-36-10-01-04/659, яким рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 23.06.2015 №0028611701 та вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 07.05.2015 №Ф-603 залишено без змін, а скаргу позивача без задоволення.

Також Головним управлінням ДФС у Київській області було прийнято рішення від 07.09.2015№2363/10-36-10-01-04, яким податкові повідомлення-рішення від 23.06.2015 №0002072200, №000208220, №0002042200, №0002052200, №0002062200 залишено без змін, а скаргу позивача без задоволення.

Рішенням Головного управління ДФС у Київській області про результати повторного розгляду скарги від 07.10.2015 №2682/10/10-36-10-01-04 скасовані рішення про застосування штрафних санкцій від 23.06.2015 №002861171 та вимогу про сплату боргу від 23.06.2015 №26; зобовязано ДПІ у Києво-Святошинському районі Головного управління ДФС у Київській області прийняти нові рішення у відповідності до вимог Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування.

05.11.2015 ДПІ у Києво-Святошинському районі Головного управління ДФС у Київській області було прийнято рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску №0049691701, яким до позивача застосовані штрафні санкції в розмірі 119252 грн. (т.2, а.с.190, зв.).

Не погоджуючись з правомірністю прийняття Головним управлінням ДФС у Київській області вказаних рішень, позивач звернувся до Державної фіскальної служби України зі скаргами, у яких просив вищестоящий орган скасувати спірні акти.

Державною фіскальною службою України було прийнято рішення від 06.11.2015 №23669/6/99-99-10-01-07-25, яким податкові повідомлення-рішення від 23.06.2015 №0002072200, №000208220, №0002082200, №0002042200, №0002052200, №0002062200 та рішення прийняте за результатами розгляду первинної скарги залишено без змін, а скаргу позивача без задоволення.

Також Державною фіскальною службою України було прийнято рішення від 05.11.2015 №23532/6/99-99-10-01-01-25, яким вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 07.05. 2015 №Ф-603 та рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 23.06.2015 №0028611701.

Не погоджуючись з правомірністю прийняття зазначених документів, ПАТ «Агріматко-Україна» звернулося до суду з позовом про визнання їх протиправними та скасування, з приводу чого суд зазначає наступне.

Щодо епізоду заниження доходів, які враховуються при визначенні обєкта оподаткування податком на прибуток, та заниження податкових зобовязань з ПДВ у звязку зі складанням розрахунків коригування кількісних і вартісних показників до податкових накладних.

Відповідно до п. 135.1 ст. 135 Податкового кодексу України (тут і далі і редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин), доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з:

- доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті;

- інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.

Згідно п. 135.2 ст. 135 Податкового кодексу України доходи визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують отримання платником податку доходів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до п. 135.4 ст. 135 Податкового кодексу України дохід від операційної діяльності визнається в розмірі договірної (контрактної) вартості, але не менше ніж сума компенсації, отримана в будь-якій формі, в тому числі при зменшенні зобов'язань.

Згідно п. 140.2 ст. 140 ПКУ у разі якщо після продажу товарів, виконання робіт, надання послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, в тому числі перерахунок у випадках повернення проданих товарів чи права власності на такі товари (результати робіт, послуг) продавцю, платник податку - продавець та платник податку - покупець здійснюють відповідний перерахунок доходів або витрат (балансової вартості основних засобів) у звітному періоді, в якому сталася така зміна суми компенсації.

Відображення зміни суми компенсації вартості товарів (робіт, послуг) передбачено в формі Податкової декларації з податку на прибуток підприємства, що діяла в 2012 - 2014 роках, де в Додатку ІД до рядка 03 «Інші доходи» Декларації передбачено рядок 03.26 «Перерахунок доходів у разі зміни суми компенсації вартості товарів (робіт, послуг) (+, -)».

Підпунктом 14.1.179 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що податкове зобов'язання для цілей розділу V цього Кодексу - загальна сума податку на додану вартість, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді.

Згідно п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України,із оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно п. 192.1. ст.192 Податкового кодексу України якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню.

Пунктами 192.1.1, 192.1.2 статті 192 Податкового кодексу України визначено: якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то:

а) постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов'язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок, та надсилає отримувачу розрахунок коригування податку;

б) отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв'язку з отриманням таких товарів/послуг.

Якщо внаслідок такого перерахунку відбувається збільшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то:

а) постачальник відповідно збільшує суму податкових зобов'язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок, та надсилає отримувачу розрахунок коригування податку;

б) отримувач відповідно збільшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення перерахунку.

У відповідності до п. 192.2. ст.192 Податкового кодексу України норма пункту 192.1 цієї статті не поширюється на випадки, коли постачальник товарів/послуг не є платником податку на кінець звітного (податкового) періоду, в якому був проведений такий перерахунок.

Зменшення суми податкових зобов'язань платника податку - постачальника в разі зміни суми компенсації вартості товарів/послуг, наданих особам, що не були платниками цього податку на дату такого постачання, дозволяється лише при поверненні раніше поставлених товарів у власність постачальника з наданням отримувачу повної грошової компенсації їх вартості, у тому числі при перегляді цін,пов'язаних з гарантійною заміною товарів або низькоякісних товарів відповідно до закону або договору.

Згідно п. 192.3. ст.192 Податкового кодексу України результат перерахунку податкових зобов'язань і податкового кредиту постачальника та отримувача відображається у складі податкової декларації за звітний податковий період у порядку, визначеному центральним органом державної податкової служби.

Відповідно до п.18 наказу Міністерства фінансів України від 01.11.2011р. №1379 та п. 20 наказу Міністерства доходів і зборів України від 14.01.2014р. №10 «Про затвердження Форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної» (далі - Порядок №1379, Порядок №10), у разі здійснення коригування сум податкових зобов'язань відповідно до статті 192 розділу V Кодексу постачальник товарів/послуг виписує розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної за формою згідно з додатком 2 до податкової накладної.

При цьому, слід зазначити, що нормами Податкового кодексу України не передбачено ніяких обмежень у строках проведення коригувань податкових зобов'язань.

Отже, розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної виписується за формою згідно з додатком 2 до податкової накладної у разі здійснення будь-якого коригування суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача, відповідно до статті 192 розділу Податкового кодексу України.

Як було вказано вище, висновок контролюючого органу про заниження позивачем доходу від операційної діяльності на суму 22362047,00грн. та заниження податкових зобовязань з ПДВ на суму 3093289,03 грн. був зроблений на підставі відображених в Додатку 9 до акта перевірки розрахунків коригування кількісних і вартісних показників до податкових накладних, що виписувалися ПрАТ «Агріматко-Україна» при здійсненні коригування податкових зобов'язань з податку на додану вартість згідно ст. 192 ПКУ внаслідок взаємозаліку, знижок, виправлення помилок та повернення товару строком більше 1 року, у той час як за умовами договорів повернення можливе терміном 7-10 днів.

Згідно норм п.135.2 ст.135 Податкового кодексу України доходи визначаються на підставі первинних документів.

Згідно з п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Пунктом 75.1.2 статті 75 ПКУ, пункту 2 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 22.12.2010р. №984, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12 січня 2011 р. за №34/18772 (який був чинний на момент проведення перевірки та складання акта, далі Порядок №984), визначено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Нормами п. 6 розділу 1, п. 5.2 розділу 2 Порядку №984 визначено, що факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, обєктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

У разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті фактом порушення необхідно, зокрема, зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення.

Водночас, висновки акта перевірки №138 щодо заниження ПрАТ «Агріматко-Україна» доходу від операційної діяльності на суму 22362047,00грн. та податкових зобовязань на 3093289,03 грн. не ґрунтуються на перевірці первинних документів та викладені без посилань на них.

У висновку проведеної в рамках цієї справи судової експертизи зазначено, що за період з 01.04.2012 по 31.12.2014 ПрАТ «Агріматко-Україна» в Додатку ІД до рядка 03 «Інші доходи» Декларацій з податку на прибуток підприємств в рядку 03.26 «Перерахунок доходів у разі зміни суми компенсації вартості товарів (робіт, послуг) (+, -)» всьогозадекларовано -17016251 грн., а саме:

за період з 01.04.2012 по 31.12.2012 -9 930 497 грн. (11193369-1262872);

за 2013 рік -523507 грн.;

за 2014 рік -1853247 грн.

Експертом зазначено, що висновок акта перевірки №138 щодо заниження «Агріматко-Україна» доходів, які враховуються при визначенні обєкта оподаткування податком на прибуток, на суму 22 362 047 грн. (у тому числі: за 2012 рік - 9 063 388,56 грн., 2013 рік - 5 743 128,61 грн., 2014 рік - 7 555 529,87 грн.) є документально необґрунтованим.

Згідно Додатку 9 до акта перевірки загальна сума податку на додану вартість за розрахунками коригування становить 3 318 990,64 грн. (в т.ч. за лютий - березень 2012 року 211 437,13 грн.), а саме по «причині коригування»:

- «взаємозалік» 184 770,64 грн., в т.ч. за березень 2012 року 3910,94 грн.;

- «знижки» 1 193 955,00 грн.;

-«повернення» 1 940 265,00 грн., в т.ч. за лютий - березень 2012 року 207 526,19 грн.

Таким чином, загальна сума податку на додану вартість за розрахунками коригування, що відображена в Додатку 9, за період з 01.04.2012 по 31.12.2014, становить 3 107 553,51 грн. (3 318 990,64 - 211 437,13).

Аналіз вищенаведених розрахунків коригування кількісних та вартісних показників до податкових накладних свідчить про те, що вони оформлені у відповідності до вимог п. 192.1 ПКУ та Порядків №1379 та №10, а саме: мають всі реквізити, підписані, мають відтиск печатки Продавця - ПрАТ «Агріматко-Україна» та підпис від імені покупця з зазначенням дати отримання.

Таким чином, відповідно до п.п. 192.1, п.п. 192.2 п. 192.1 ст.192 ПКУ та Порядків №1379 та №10, ПрАТ «Агріматко-Україна» за період з 01.04.2012 по 31.12.2014 на підставі складених для покупців розрахунків коригування кількісних та вартісних показників до податкових накладних щодо зміни суми вартості товару внаслідок повернення товару, взаємозаліку, знижок, виправлення поміток тощо обґрунтовано проведено коригування та зменшено податкові зобовязання з ПДВ.

По епізоду заниження собівартості на 2216640,45 грн. по операціям з контрагентами ТОВ «РАЖТ Семенс-Україна», ТОВ «Євраліс Семенс-Україна» та ТОВ «Будтехпостач-Україна».

Відповідно до п.п.14.1.27 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України витратами визнається сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Згідно п. 138.2 ст.138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім не розподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг (п. 138.4 ст.138 ПКУ).

Пунктом 138.5 ст.138 Податкового кодексу України визначено, що інші витрати визнаються витратами того звітного періоду, в якому вони були здійснені, згідно з правилами ведення бухгалтерського обліку.

Відповідно до п.п.139.1.9 п. 139.1 ст.139 Податкового кодексу України не враховуються при визначенні оподатковуваного прибутку витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Згідно п.1 ст.193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 265 ГКУ визначено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Документальним підтвердженням виконання сторонами умов договору (усного правочину) є належним чином оформлені первинні документи.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає ОСОБА_11 України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року №996- XIV, із змінами і доповненнями (далі - ОСОБА_11 № 996). ОСОБА_17 поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності (далі - підприємства), які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Згідно статті 1 та статті 9 Закону №996, а також пункту 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Мінфіну України №88 від 24.05.1995 року, із змінами та доповненнями (далі - Положення №88), первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити (п.2 ст.9 Закону №996): назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Аналогічні за змістом вимоги щодо господарських операцій і первинних документів визначені і у Положенні №88, в якому, зокрема, визначено, що первинні документи для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву підприємства, установи, від імені яких складений документ, назву документа (форми), код форми, дату і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа (п.2.4).

Первинними документами, які є підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій, що фіксують факти здійснення господарських операцій, тобто, факт здійснення операції передачі певного товару від постачальника до покупця чи надання послуг є видаткові накладні, акти приймання-передачі, товарно-транспортні накладні, складські квитанції. При цьому перелічені первинні документи для надання їм юридичної сили й доказовості повинні містити обов'язкові реквізити, передбачені законодавством.

Первинні документи складаються на бланках типових форм, затверджених Міністерством статистики України, а також на бланках спеціалізованих форм,затверджених міністерствами і відомствами України. Якщо законодавством не встановлені типові форми первинних документів, оформлення господарських операцій може здійснюватись з використанням виготовлених самостійно бланків, які повинні обов'язково містити реквізити, визначені вищезазначеними Законом № 996 та Положенням № 88.

У відповідності до норм п. 2 статті 3 Закону №996 фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Отже, для цілей бухгалтерського та податкового обліку документальним підтвердженням здійснення господарських операцій між субєктами господарювання є належним чином оформлені первинні документи.

Як зазначено вище, висновок контролюючого органу про завищення позивачем собівартості ґрунтується на наявних у інспекторів зауважень до оформлених товарно-транспортних накладних, які супроводжували транспортування товарів, або їх відсутності.

Відповідно до розділу 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом, затверджених Наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 року №363, товарно-транспортна документація - комплект юридичних документів,на підставі яких здійснюють облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу, а товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Разом з тим, вказані правила перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні не встановлюють правил податкового обліку, а лише встановлюють права, обов'язки та відповідальність власників автомобільного транспорту (перевізників). При цьому документи, обумовлені вказаними правилами, зокрема, товарно-транспортна накладна або подорожний лист, не є документами первинного бухгалтерського обліку, що підтверджують обставини придбання та продажу товарно-матеріальних цінностей.

Більш того, відсутність товарно-транспортних накладних взагалі не спростовують факт придбання позивачем товару та реальність відповідної господарської операції, позаяк товарно-транспортна накладна призначена для обліку руху товарно-матеріальних цінностей та розрахунків за їх перевезення автомобільним транспортом, а відтак визначає взаємовідносини по виконанню перевезення вантажів для обліку транспортної роботи. У розглядуваному випадку позивач здійснював операції з придбання товару та не виступав в якості замовника за договором перевезення.

Отже, доводи щодо неналежного оформлення товарно-транспортних накладних (або їх відсутності) не є свідченням нездійснення господарської операції з поставки товару, адже за наявності документів, які підтверджують фактичне отримання позивачем товарів та використання їх у власній господарській діяльності, ненадання такого документу як товарно-транспортна накладна або його неналежне оформлення, не може бути підставою для висновків про відсутність підтвердження реальності здійснення господарських операцій з придбання товару, оскільки відповідною транспортною документацією обов'язково мають бути підтверджені витрати з послуг по перевезенню вантажів, а не послуги з придбання товару.

Така правова позиція викладена, зокрема, в Ухвалі Вищого адміністративного суду України від 27.07.2015 (реєстраційний номер рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень - 48116026).

Крім того, Вищий адміністративний суд України в Інформаційному листі "Щодо підтвердження даних податкового обліку" від 01.11.2011 року №1936/11/13-11 зауважив, що сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.

В матеріалах справи наявні видаткові накладні, згідно яких ПрАТ «Агріматко- Україна» (Одержувач) протягом квітня 2012 року отримано від постачальників ТОВ«РАЖТ Семенс-Україна», ТОВ «Євраліс Семенс-Україна» та ТОВ «Будтехпостач Україна» товар (насіння кукурудзи та ріпаку).

Зазначені видаткові накладні оформлені у відповідності до вимог чинного законодавства та мають обовязкові реквізити, які передбачені статтею 9 Закону № 996 та п. 2.4 Положення № 88, а отже, є первинними документами, що підтверджують здійснення господарських операцій між ПрАТ «Агріматко-Україна» та постачальниками - ТОВ «РАЖТ Семенс-Україна», ТОВ «Євраліс Семенс- Україна», ТОВ «Будтехпостач - Україна».

При цьому, суд звертає увагу на те, що всі ТТН містять печатки вантажоодержувача про отримання товару, що безумовно свідчить про те, що факт передачі вантажу мав місце.

Таким чином, дослідженням наявних в матеріалах адміністративної справи видаткових накладних встановлено, що у ПрАТ «Агріматко-Україна», відповідно до вимог п.138.2, п. 138.4, п.138.5 ст.138 та п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України, наявні підстави для віднесення до складу витрат протягом II кварталу 2012 року витрат за господарськими операціями з поставки ТОВ «РАЖТ Семенс-Україна», ТОВ «ЄвралісСеменс-Україна» та ТОВ «Будтехпостач - Україна» товарно-матеріальних цінностей (насіння кукурудзи та ріпаку).

Крім того, судовим експертом у цій справі також зазначено, що висновок контролюючого органу про завищення Приватним акціонерним товариством «Агріматко-Україна»витрат, відображених у рядку 05.1 Декларацій «Собівартість придбаних (виготовлених) товарів, робіт, послуг» за 2 квартал 2012 року на 2 216 640,45грн., про що зазначено на сторінках 8-9 акта перевірки №138/10-13-22-02-21/30725226 від 07.05.2015р. (з урахуванням листа від 18.06.2015р. №7395/10/10-13-22-02-16), документально не підтверджується.

Щодо формування позивачем адміністративних витрат.

Відповідно до п.3 ст.40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011р. № 3038-VI (далі - ОСОБА_17 України №3038-УІ), пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту полягає у перерахуванні замовником до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури.

Пунктом 5 ст. 40 Закону України №3038-УІ визначено, що величина пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається у договорі, укладеному з органом місцевого самоврядування (відповідно до встановленого органом місцевого самоврядування розміру пайової участі у розвитку інфраструктури), з урахуванням загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта, визначеної згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами. При цьому не враховуються витрати на придбання та виділення земельної ділянки, звільнення будівельного майданчика від будівель, споруд та інженерних мереж, влаштування внутрішніх і позамайданчикових інженерних мереж і споруд та транспортних комунікацій.

Згідно п.9 ст. 40 Закону України №3038-VI договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту укладається не пізніше ніж через 15 робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладення, але до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію.

Істотними умовами договору є:розмір пайової участі;строк (графік) сплати пайової участі;відповідальність сторін.

Невід'ємною частиною договору є розрахунок величини пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту.

Кошти пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту сплачуються в повному обсязі до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію єдиним платежем або частинами за графіком, що визначається договором.

Згідно з п.14 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000р. № 92 (далі - ПсБО 7 «Основні засоби»), первісна вартість основних засобів збільшується на суму витрат, пов'язаних з поліпшенням об'єкта (модернізація, модифікація, добудова, дообладнання, реконструкція тощо), що призводить до збільшення майбутніх економічних вигод, первісно очікуваних від використання об'єкта.

Згідно п.146.5 ст. 146 Податкового кодексу України первісна вартість об'єкта основних засобів складається з таких витрат:

суми, що сплачуються постачальникам активів та підрядникам за виконання будівельно-монтажних робіт (без непрямих податків);

реєстраційні збори, державне мито та аналогічні платежі, що здійснюються у зв'язку з придбанням/отриманням прав на об'єкт основних засобів; суми ввізного мита;

суми непрямих податків у зв'язку з придбанням (створенням) основних засобів (якщо вони не відшкодовуються платнику);

витрати на страхування ризиків доставки основних засобів; витрати на транспортування, установлення, монтаж, налагодження основних засобів;

фінансові витрати, включення яких до собівартості кваліфікаційних активів передбачено положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку;

інші витрати, безпосередньо пов'язані з доведенням основних засобів до стану, в якому вони придатні для використання із запланованою метою.

Пунктом 146.11 статті 146 ПКУ визначено, що первісна вартість основних засобів збільшується на суму витрат, пов'язаних із ремонтом та поліпшенням об'єктів основних засобів (модернізація, модифікація, добудова, дообладнання, реконструкція), що приводить до зростання майбутніх економічних вигод, первісно очікуваних від використання об'єктів у сумі, що перевищує 10 відсотків сукупної балансової вартості всіх груп основних засобів, що підлягають амортизації, на початок звітного податкового року з віднесенням суми поліпшення на об'єкт основного засобу, щодо якого здійснюється ремонт та поліпшення.

Згідно з п. 146.12 ст. 146 Податкового кодексу України сума витрат, що пов'язана з ремонтом та поліпшенням об'єктів основних засобів, у тому числі орендованих або отриманих у концесію чи створених (збудованих) концесіонером у розмірі, що не перевищує 10 відсотків сукупної балансової вартості всіх груп основних засобів на початок звітного року, відноситься платником податку до складу витрат.

Відповідно до п. 144.1 ст. 144 ПКУ амортизації підлягають, в т.ч.: витрати на проведення ремонту, реконструкції, модернізації та інших видів поліпшення основних засобів, що перевищують 10 відсотків сукупної балансової вартості всіх груп основних засобів, що підлягають амортизації, на початок звітного року.

Згідно наявного в матеріалах справи витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно Уманського виробничого підрозділу Черкаського обласного обєднаного бюро технічної інвентаризації №11667269 від 29.08.2006р., ПрАТ «Агріматко-Україна» є власником обєкту - будівлі та споруди за адресою Черкаська обл., Уманський р-н, с. Піківець на підставі договору купівлі-продажу №2470 від 30.06.2006 (т.3, а.с.104).

Відповідно до умов договору про пайову участь у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури села Піківець від 21.06.2013р. №1, укладеного між ПрАТ «Агріматко-Україна» та Піківецькою сільською радою, ПрАТ «Агріматко-Україна» здійснює пайову участь у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури с. Піківець шляхом перерахування коштів до сільського бюджету, а Піківецька сільська рада приймає ці кошти на окремий рахунок (п. 1.1).

Назва та місце розташування обєкта містобудування - реконструкція існуючих будівель і споруд (та будівництво нового складу негорючих матеріалів) з метою влаштування складської бази за адресою с. Піківець, вул. Уманська, 148а (п.1.2).

Цільове призначення обєкта містобудування - складська база негорючих матеріалів (п.1.3).

Піківецька сільська рада зобовязується:

- виконати розрахунок розміру пайової участі, належної до оплати замовником, у відповідності до Порядку, затвердженого рішенням сільської ради від 17.10.2012р. №22-3/УІ, (додаток № 1) (п.2.1.1);

- забезпечити видачу довідки про повну сплату коштів пайової участі, перерахованої ПрАТ «Агріматко-Україна» до спеціального фонду сільського бюджету (п.2.1.2);

- забезпечити можливість реалізувати проект будівництва ПрАТ «Агріматко- Україна» відповідно до погодженої проектно-кошторисної документації (п.2.1.3).

ПрАТ «Агріматко-Україна» зобовязується:

здійснити будівництво обєкта відповідно до погодженої проектно-кошторисної документації (п.2.2.1);

сплатити кошти пайової участі згідно з розрахунком величину пайової участі у розвитку інфраструктури села Піківець у сумі 509 321,39 грн. за графіком: 250000 грн. до 27.06.2013, 100000 грн. до 20.08.2013, 59321,39 грн. до 20.09.2013.

Кошти пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту перерахувати до спеціального фонду Піківецької сільської ради на рахунок №31516921700432, одержувач платежу - Уманське УДКСУ Черкаської області, код платежу 24170000 (п.2.2.2).

Договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами та діє до виконання зобовязань у повному обсязі (п.5.4).

Наявним в матеріалах справи розрахунком величини пайової участі замовників у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури села Піківець на підставі затвердженої в установленому порядку проектної документації (додаток №1 до договору від 21.06.2013 №1) визначено розмір пайового внеску у розвиток інфраструктури села Піківець в сумі 509 321,39 грн. (4463,447 тис. грн. х 10% + 2099,223 тис. грн. х 3%; де: 4463,447 тис. грн. - кошторисна вартість будівництва; 2099,223 тис. грн. - реконструкція обєкту). Загальна кошторисна вартість обєкта будівництва становить 14608,622 тис. грн.

Судом встановлено, що Приватним акціонерним товариством «Агріматко-Україна» на виконання умов договору №1 про пайову участь у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури села Піківець від 21.06.2013, було здійснено оплату за пайову участь у розвитку відповідного обєкта у розмірі 509321,39 грн., що підтверджується платіжними дорученнями за №2573 від 26.06.2013 на суму 250000,00 грн.,№2942 від 24.07.2013 на суму 100000,00 грн., №3233 від 20.08.2013 на суму 100000,00 грн. та №3257 від 21.08.2013 на суму 59321,39 грн. з призначенням платежу «Код платежу 24170000. Піківецька сільська рада. Оплата пайової участі у розвитку інфраструктури села зг. договору №1 від 21.06.2013 без ПДВ».

Наявною в матеріалах справи довідкою від 22.08.2013 №236/02-17, виданою Піківецькою сільською радою на адресу ПрАТ «Агріматко-У країна», підтверджується надходження до бюджету Піківецької сільської ради коштів від ПрАТ «Агріматко-Україна» згідно договору від 21.06.2013 №1 про пайову участь у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури села Піківець в повному обсязі 509321,39 грн.

В матеріалах справи наявна декларація про готовність об'єкта до експлуатації «Реконструкція існуючих будівель і споруд (та будівництво нового складу негорючих матеріалів) з метою влаштування складської бази за адресою с. Піківець, вул. Уманська, 148а, Уманського району Черкаської області», зареєстровано інспекцією ДАБК у Черкаській області 27.03.2013 №ЧК 143130860699, в якій зазначено: замовник - Приватне акціонерне товариство «Агріматко-Україна»; кошторисна вартість будівництва за затвердженою проектною документацією - 14608,622 тис. грн., у т.ч. витрати на будівельно-монтажні роботи 7807,07 тис. грн., витрати на машини, обладнання та інвентар 6801,552 тис. грн. ОСОБА_1 початку будівництва 13 лютого 2013 року. Дата закінчення будівництва 20 березня 2013 року.

З Додатку ЛМ до рядка 06.4.27 додатка І В до рядка 06.4 Податкової декларації з податку на прибуток підприємства за звітний (податковий) період 2013 року вбачається, що у ПрАТ «Агріматко-Україна» наявний ліміт витрат на поліпшення на звітний (податковий) період 2013 року щодо віднесення до складу витрат відповідно до пункту 146.12 статті 146 Податкового кодексу України, витрат на поліпшення основних засобів, тобто у розмірі, що не перевищує 10 відсотків сукупної балансової вартості всіх груп основних засобів ПрАТ «Агріматко-Україна» на початок звітного 2013 року, на суму 5 759 381,00 грн.

Отже, ПрАТ «Агріматко-Україна» в лютому-березні 2013 року здійснено реконструкцію існуючих будівель і споруд (та будівництво нового складу негорючих матеріалів) з метою влаштування складської бази за адресою с. Піківець, вул. Уманська, 148а, Уманського району Черкаської області, тобто - поліпшення об'єктів основних засобів.

Отже, відповідно до п. 146.12 ст. 146 Податкового кодексу України підлягають включенню до складу витрат суми витрат, що пов'язані з поліпшенням зазначених основних засобів (в т.ч. перераховані згідно договору від 21.06.2013 №1 та рішення Піківецької сільської ради від 17.10.2012 №22-3/УІ грошові кошти пайової участі у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури Піківецької сільської ради в сумі 509 321 грн.) у розмірі, що не перевищує 10 відсотків сукупної балансової вартості всіх груп основних засобів ПрАТ «Агріматко-Україна» на початок звітного 2013 року.

Згідно з п.146.11 ст. 146 ПКУ витрати ПрАТ «Агріматко-Україна», пов'язані з поліпшенням зазначених основних засобів (в т.ч. перераховані згідно договору від 21.06.2013 №1та рішення Піківецької сільської ради від 17.10.2012 №22-3/УІ грошові кошти пайової участі у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури Піківецької сільської ради в сумі 509 321 грн.), що перевищують 10 відсотків сукупної балансової вартості всіх груп основних засобів, що підлягають амортизації, на початок звітного податкового 2013 року з віднесенням суми поліпшення на об'єкт основного засобу, щодо якого здійснюється поліпшення, відносяться на збільшення первісної вартості основних засобів ПрАТ «Агріматко-Україна», які в подальшому, відповідно до п. 144.1 ст.144 ПКУ, підлягають амортизації.

Таким чином, висновок акта перевірки №138/10-13-22-02-21/30725226 від 07.05.2015 щодо завищення ПрАТ«Агріматко-Україна» адміністративних витрат на суму 509 321 грн. внаслідок віднесення до їх складу суми пайової участі у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури Піківецької сільської ради згідно договору від 21.06.2013 №1 та рішення Піківецької сільської ради від 17.10.2012р. №22-3/УІ, є необґрунтованим та не підтверджується.

Такий висновок, зокрема, був зроблений судовим експертом під час проведення дослідження у цій справі.

Щодо віднесення позивачем до складу адміністративних витрат амортизаційних відрахувань на суму 261 697,00 грн. по квартирі за адресою вул. Червоноармійська,25 суд зазначає наступне.

Відповідно до п. «д» пп.138.10.2 п.138.10 ст.138 Податкового кодексу України до складу інших витрат включаються адміністративні витрати, спрямовані на обслуговування та управління підприємством, а саме: амортизація нематеріальних активів загальногосподарського використання.

Згідно з п.144.3 ст.144 Податкового кодексу України не підлягають амортизації та проводяться за рахунок відповідних джерел фінансування, зокрема, витрати на придбання/самостійне виготовлення та ремонт, а також на реконструкцію, модернізацію або інші поліпшення невиробничих основних засобів.

Термін "невиробничі основні засоби" означає необоротні матеріальні активи, які не використовуються в господарській діяльності платника податку.

З матеріалів справи вбачається, що Приватне акціонерне товариство «Агріматко-Україна» є власником нерухомого майна, а саме: квартири №12, яка розташована за адресою: м. Київ, вул. Червоноармійська, буд. 25 на підставі свідоцтва про право власності САЕ №519482 від 16.12.2011, що підтверджується витягом про державну реєстрацію прав від 11.01.2012 №32828782.

Відповідно до рішення Загальних зборів акціонерів Закритого акціонерного товариства «Агріматко-Україна», оформленого протоколом №13 від 19.02.2005, Загальними зборами визначено використання квартири під №12, що знаходиться в м. Києві по вул. Червоноармійській в буд. під №25 після введення її в експлуатацію як місце проживання акціонерів Товариства під час перебування їх в Україні, проведення зустрічей з контрагентами та партнерами Товариства та інших заходів, направлених на забезпечення господарської діяльності Товариства.

Згідно з розпорядження Приватного акціонерного товариства «Агріматко-Україна» від 20.12.2011 №20/12/01 заступника директора ОСОБА_18 зобовязано забезпечити розміщення громадян в квартирі АДРЕСА_1, яка належить підприємству на праві власності.

Пунктом 3 вказаного розпорядження встановлено приміщення АДРЕСА_2 використовується: поселення іноземних громадян, які прибувають в Україну за запрошеннями підприємства на період знаходження їх в Україні; проведення конфіденційних переговорів з контрагентами підприємства; поселення засновників підприємства.

Як вбачається з матеріалів справи, квартира №12, яка розташована за адресою: м. Київ, вул. Червонарміська, 25 була місцем проживання представників ПрАТ «Агріматко-Україна» Халіда ОСОБА_12 та ОСОБА_12 під час проведення ділових зустрічей у такі періоди:

- з 08.12.2012 по 13.12.2012 участь у переговорах з приводу обговорення результатів за 2012 рік та затвердження бізнес-плану на 2013 рік (запрошення від 19.11.2012; наказ від 19.11.2012;

- з 09.02.2013 по 14.02.2013 участь у виставці «Зернові технології 2013» (запрошення від 14.01.2013; наказ від 14.01.2013);

- 11.07.2013 участь у зустрічі, повязаної з обговоренням взаємного розвитку бізнесу (запрошення від 10.06.2013; наказ від 10.06.2013);

- з 01.09.2013 по 10.09.2013 участь у переговорах з приводу обговоренні виконання бізнес-плану на 2013 рік (запрошення від 05.08.2013; наказ від 05.08.2013);

- 26.10.2013 участь у виставці «ІнтерАгро 2013» (запрошення від 09.09.2013; наказ від 09.09.2013);

- 10.05.2014 участь у зустрічі, повязаної з обговоренням взаємного розвитку бізнесу (запрошення від 07.04.2014; наказ від 07.04.2014).

Отже, вказаний обєкт нерухомого майна використовується позивачем в якості місця проживання представників ПрАТ «Агріматко-Україна» під час проведення відповідних зустрічей, які безпосередньо повязані з господарською діяльністю позивача, що свідчить про правомірність віднесення позивачем до склад витрат амортизаційних відрахувань на суму 261697,00 грн.

При цьому, суд зазначає, що в акті перевірки відсутні дані документів, згідно яких контролюючий орган дійшов висновку про віднесення позивачем амортизаційних нарахувань по квартирі до складу адміністративних витрат та не наведено розрахунок зазначеної суми амортизаційних відрахувань, що є порушенням п. 6 розділу 1, п. 5.2 розділу 2 Порядку №984.

По епізоду завищення позивачем витрат на збут на загальну суму 496 589,16 грн. та завищення податкового кредиту на суму 96 801,31 грн. по взаємовідносинах з ТОВ «Київський міжнародний контрактовий ярмарок»,ТОВ «ОСОБА_10 логістик» та ТОВ «Глонас».

Згідно п.п. 138.10.3 п. 138.10 ст.138 Податкового кодексу, до складу інших витрат включаються витрати на збут, які включають витрати, пов'язані з реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг:

а) витрати на пакувальні матеріали для затарювання товарів на складах готової продукції;

б) витрати на ремонт тари;

в) оплата праці та комісійні винагороди продавцям, торговим агентам та працівникам підрозділів, що забезпечують збут;

г) витрати на рекламу та дослідження ринку (маркетинг), на передпродажну підготовку товарів;

ґ) витрати на відрядження працівників, зайнятих збутом;

д) витрати на утримання основних засобів, інших необоротних матеріальних активів, пов'язаних зі збутом товарів, виконанням робіт, наданням послуг (оперативна оренда, страхування, амортизація, ремонт, опалення, освітлення, охорона);

е) витрати на транспортування, перевалку і страхування товарів, транспортно- експедиційні та інші послуги, пов'язані з транспортуванням продукції (товарів) відповідно до умов договору (базису) поставки;

є) витрати на гарантійний ремонт і гарантійне обслуговування;

ж) витрати на транспортування готової продукції (товарів) між складами підрозділів підприємства;

з) інші витрати, пов'язані зі збутом товарів, виконанням робіт, наданням послуг.

Відповідно до норм п. 198.1. ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає в т.ч. у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п. 198.2).

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку (п. 198.3).

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної, (п. 198.6).

Згідно п.201.1. ст.201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів:

а) у паперовому вигляді;

б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов'язковим.

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця (п.201.6). Податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (п.201.7).

У відповідності до п. 201.8 ст. 201 ПКУ право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Згідно п.201.10 ст. 201 ПКУ податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Враховуючи вищевикладене, податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Суми податку на додану вартість включаються до податкового кредиту по першій з подій та повинні бути підтверджені належним чином оформленими податковими накладними.

З матеріалів справи вбачається, що 10.01.2013 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Київській міжнародний контрактовий ярмарок» (Організатор) та Приватним акціонерним товариством «Агріматко-Україна» (Експонент) було укладено договір №85, яким організатор зобовязався надати комплекс робіт/послуг по організації участі експонента у виставці ОСОБА_19 Шоу 2013, яка проводиться за адресою: м. Київ, спеціалізований виставковий центр «КиївЕкспо Плаза», вул. Салютна, 2-Б.

Згідно з п.2.1 договору організатор зобовязується: провести рекламну кампанію виставки; підготувати виставкові площі та надати їх експоненту за умовами та у розмірі погодженими у заявці, яка є відємною частиною даного договору; забезпечити експонента необхідною кількістю беджів; запросити на виставку відвідувачів/потенційних клієнтів; організувати видання офіційного каталогу виставки; організувати офіційне відкриття виставки; надати експоненту акт виконаних робіт не пізніше першого дня виставки.Пунктом 3.1 договору визначено, що загальна вартість участі експонента у виставці за весь період, вказаний в п.1.3 договору, складає 274 778,00 грн., у т.ч. ПДВ 45 796,33 грн.Оплата суми, передбаченої п.3.1 цього договору, здійснюється експонентом у національній грошовій одиниці на підставі виставлених організатором рахунків-фактур протягом 3 (трьох) робочих днів, але не пізніше, ніж за 30 (тридцять) календарних днів до початку виставки (п.3.2 договору).

Відповідно до п.5.2 договору цей договір діє з моменту підписання і до повного виконання сторонами своїх зобовязань за ним.

Також сторонами було погоджено Умови про забудови виставкових площ (Додаток №1 до договору №85 від 10.01.2013).

З метою виконання умов вказаного договору, ТОВ «Київський міжнародний контрактовий ярмарок» було передано, а Приватним акціонерним товариством «Агріматко-Україна» прийнято послуги з організації рекламних заходів та участі у міжнародній виставці ефективного тваринництва та птахівництва «AgroAnimalShow» 12-14 лютого 2013 р. на загальну суму 274 778,00 грн. (у тому числі ПДВ у розмірі 45796,33 грн.), про що сторонами було складено та підписано акт про надання послуг №71 від 14.02.2013.

Вищезазначений акт про надання послуг від 14.02.2013р. №71 оформлений у відповідності до вимог чинного законодавства та має обов'язкові реквізити, які передбачені статтею 9 Закону № 996 та п. 2.4 Положення № 88, а отже, є первинним документом, що підтверджує здійснення господарських операцій між ПрАТ «Агріматко-Україна» та ТОВ «Київський міжнародний контрактовий ярмарок».

В свою чергу, позивач в повному обсязі розрахувався за надані послуги, що підтверджується платіжним дорученням №396 від 30.01.2013 на суму 274778,00 грн. (Т.17, а.с.109).

Надалі Товариством з обмеженою відповідальністю «Київський міжнародний контрактовий ярмарок» було виписано позивачу податкову накладну №430 від 30.01.2013 на суму 274 778,00 грн. (у тому числі ПДВ на суму 45 796,33 грн.), сума ПДВ за якою була включена позивачем до складу податкового кредиту відповідного звітного періоду, про що свідчить додаток 5 до податкової звітності.

Аналіз вищенаведеної податкової накладної вказує на те, що вона оформлена у відповідності до п. 201.1 ст. 201 ПКУ, а саме: має всі обовязкові реквізити, підписана та має відтиск печатки продавця.

Таким чином, відповідно до п.198.1 ст.198, п.198.3 ст.198, 201.1 ст. 201, 201.8 ст. 201 ПКУ, отримана ПрАТ «Агріматко-Україна» від ТОВ «Київський міжнародний контрактовий ярмарок» належним чином оформлена податкова накладна є підставою для формування ПрАТ «Агріматко-Україна» в січні 2013 року податкового кредиту в сумі 45 796,33 грн. за операціями з отримання послуг по організації рекламних заходів та участі у міжнародній виставці ефективного тваринництва та птахівництва «AGRO ANIMAL SHOW» 12-14 лютого 2013р.

Також з матеріалів справи вбачається, що між Товариством з обмеженою відповідальністю «Роял Логістик» (Експедитор) та Приватним акціонерним товариством «Агріматко-Україна» (Замовник) було укладено разові договори (заявки) на транспортно-експедиторське обслуговування, за умовами яких експедитор зобовязався доставити довірений йому замовником вантаж до пункту призначення, а замовник зобовязався сплатити за перевезення вантажу, встановлену цим договором плату.

Так, зокрема, між сторонами було укладено наступні договори (заявки) на транспортно-експедиторське обслуговування:

- №0000117 від 05.03.2013;

- №0000118 від 05.03.2013;

- №0000125 від 11.03.2013;

- №0000128 від 12.03.2013;

- №0000137 від 14.03.2013;

- №0000159 від 20.03.2013;

- №0000171 від 26.03.2013;

- №0000170 від 25.03.2013;

- №0000176 від 27.03.2013;

- №0000158 від 20.03.2013;

- №0000136 від 13.03.2013;

- №0000136 від 13.03.2013;

- №0000184 від 01.04.2013;

-№0000186 від 01.04.2013;

- №0000208 від 05.04.2013;

- №0000201 від 04.04.2013;

- №0000215 від 08.04.2013;

- №0000228 від 10.04.2013;

- №0000236 від 12.04.2013;

- №0000247 від 15.04.2013;

- №0000246 від 15.04.2013;

- №0000258 від 16.04.2013;

- №0000264 від 16.04.2013;

- №0000262 від 16.04.2013;

- №0000263 від 16.04.2013;

- №0000259 від 16.04.2013.

Згідно з п.3.1 договорів розмір плати за перевезення вантажу складає:

- 12390,00 грн. з ПДВ (дванадцять тисяч триста девяносто гривень) (949 км + 10% =1044 км), з яких: 12390,00 грн./1044 км.= 11,86 грн. за 1 км. (за договором №0000117 від 05.03.2013);

- 5910,00 грн. з ПДВ (пять тисяч девятсот десять гривень), з яких: (439 км. +10%=483 км) 5910,00 грн. / 483 км. = 12,23 грен. за 1 км. (за договором №0000118 від 05.03.2013);

- 3390,00 грн. з ПДВ (три тисячі триста девяносто гривень), з яких: (363 км +10 % км = 399 км) 3390,00 грн./399 км = 8,49 грн. за 1 км. (за договором №0000125 від 11.03.2013);

- 3130,00 грн. з ПДВ (три тисячі сто тридцять гривень), з яких: (239 км +10 % км = 263 км) 3130,00 грн./263 км = 11,90 грн. за 1 км. (за договором №0000128 від 12.03.2013);

- 3480,00 грн. з ПДВ (три тисячі чотириста вісімдесят гривень), з яких (265км +10 % км = 292 км) 3480,00 грн./292 км = 11,91 грн. за 1 км. (за договором №0000124 від 11.03.2013);

- 8620,00 грн. з ПДВ (вісім тисяч шістсот двадцять гривень), з яких (638 км +10 % км = 702 км) 8620,00 грн./702 км = 12,27 грн. за 1 км. (за договором №0000126 від 11.03.2013);

- 7820,00 грн. з ПДВ (сім тисяч вісімсот двадцять гривень), з яких (597 км +10 % км = 657 км) 7820,00 грн./657 км = 11,90 грн. за 1 км. (за договором №0000139 від 13.03.2013);

- 15220,00 грн. з ПДВ (п'ятнадцять тисяч двісті двадцять гривень), з яких (1163 км +10 % км = 1279 км) 15220,00 грн./1279 км = 11,89 грн. за 1 км. (за договором №0000137 від 14.03.2013);

- 2100,00 грн. з ПДВ (дві тисячі сто гривень), з яких (327 км +10 % км = 360 км) 2100,00 грн./360 км = 5,83 грн. за 1 км. (за договором №0000159 від 20.03.2013);

- 4250,00 грн. з ПДВ (чотири тисячі двісті пятдесят), з яких (279 км +10 % км = 307 км) 4250,00 грн./307 км = 11,88 грн. за 1 км. +600 грн. за 2 дні простою (за договором №0000171 від 26.03.2013);

- 4680,00 грн. з ПДВ (чотири тисячі шістсот вісімдесят), з яких (357 км +10 % км = 393 км) 4680,00 грн./393 км = 11,90 грн. за 1 км. (за договором №0000170 від 25.03.2013);

- 3530,00 грн. з ПДВ (три тисячі пятсот тридцять), з яких (270 км +10 % км = 297 км) 3530,00 грн./297 км = 11,88 грн. за 1 км. (за договором №0000176 від 27.03.2013);

- 4340,00 грн. з ПДВ (три тисячі пятсот тридцять), з яких (329 км +10 % км = 363 км) 4340,00 грн./363 км = 11,95 грн. за 1 км. (за договором №0000158 від 20.03.2013);

- 6410,00 грн. з ПДВ (шість тисяч чотириста десять гривень), з яких (466 км +10 % км = 513 км) 6410,00 грн./513 км = 12,49 грн. за 1 км. (за договором №0000179 від 29.03.2013);

- 24410,00 грн. з ПДВ (двадцять чотири тисячі чотириста десять гривень), з яких (1812 км +10 % км = 1993 км) 24410,00 грн./1993 км = 12,24 грн. за 1 км. (за договором №0000136 від 13.03.2013);

- 13310,00 грн. з ПДВ (тринадцять тисяч триста десять гривень), з яких (987 км +10 % км = 1086 км) 13310,00 грн./1086 км = 12,24 грн. за 1 км. (за договором №0000136 від 13.03.2013);

- 5580,00 грн. з ПДВ (пять тисяч пятсот вісімдесят гривень), з яких (426 км +10 % км = 469 км) 5580,00 грн./469 км =11,89 грн. за 1 км. (за договором №0000184 від 01. 04.2013);

- 5580,00 грн. з ПДВ (пять тисяч пятсот вісімдесят гривень), з яких (426 км +10 % км = 469 км) 5580,00 грн./469 км =11,89 грн. за 1 км. (за договором №0000186 від 01. 04.2013);

- 6890,00 грн. з ПДВ (шість тисяч вісімсот девяносто гривень), з яких (903 км +10 % км = 993 км) 6890,00 грн./993 км =6,93 грн. за 1 км. (за договором №0000208 від 05.04.2013);

- 18580,00 грн. з ПДВ (вісімнадцять тисяч пятого вісімдесят гривень), з яких (1381 км +10 % км = 1519 км) 18580,00 грн./1519 км = 12,23 грн. за 1 км. (за договором №0000201 від 04.04.2013);

- 26690,00 грн. з ПДВ (двадцять шість тисяч шістсот девяносто гривень), з яких (1989 км +10 % км = 2188 км) 26690,00грн./2188 км = 12,19 грн. за 1 км. (за договором №0000215 від 08.04.2013);

- 8890,00 грн. з ПДВ (вісім тисяч вісімсот девяносто гривень), з яких (679 км +10 % км = 747 км) 8890,00грн./747 км = 11,90 грн. за 1 км. (за договором №0000228 від 10.04.2013);

- 9030,00 грн. з ПДВ (дев'ять тисяч тридцять гривень ), з яких (690 км +10 % км = 759 км) 9030,00грн./759 км = 11,89 грн. за 1 км. (за договором №0000236 від 12.04.2013);

- 6570,00 грн. з ПДВ (шість тисяч пятсот сімдесят гривень), з яких (502 км +10 % км = 552 км) 6570,00грн./552 км = 11,90 грн. за 1 км. (за договором №0000247 від 15.04.2013);

- 7950,00 грн. з ПДВ (сім тисяч девятсот пятдесят гривень), з яких (607 км +10 % км = 668 км) 7950,00грн./668 км = 11,90 грн. за 1 км. (за договором №0000246 від 15.04.2013);

- 3300,00 грн. з ПДВ (три тисячі триста гривень), з яких (546 км +10 % км = 601 км) 3300,00грн./601 км = 5,49 грн. за 1 км. (за договором №0000258 від 16.04.2013);

- 5120,00 грн. з ПДВ (пять тисяч сто двадцять гривень), з яких (391 км +10 % км = 430 км) 5120,00грн./430 км =11,90 грн. за 1 км. (за договором №0000264 від 16.04.2013);

- 11880,00 грн. з ПДВ (одинадцять тисяч вісімсот вісімдесят гривень), з яких (907 км +10 % км = 998 км) 11880,00грн./998 км =11,90 грн. за 1 км. (за договором №0000262 від 16.04.2013);

- 10570,00 грн. з ПДВ (десять тисяч пятсот сімдесят гривень), з яких (807 км +10 % км = 888 км) 10570,00 грн./888 км = 11,90 грн. за 1 км. (за договором №0000263 від 16.04.2013);

- 5120,00 грн. з ПДВ (пять тисяч сто двадцять гривень), з яких (391 км +10 % км = 430 км) 5120,00 грн./430 км = 11,90 грн. за 1 км. (за договором №0000259 від 16.04.2013);

З метою виконання умов вказаних договорів, ТОВ «Роял Логістик» було надано, а ПрАТ «Агріматко-Україна» прийнято транспортно-експедиційні послуги, про що свідчать наступні акти здачі-приймання робіт (надання послуг):

- №73 від 06.03.2013 на суму 12390,00 грн. (у тому числі ПДВ на суму 2065,00 грн.);

- №79 від 07.03.2013 на суму 5910,00 грн. (у тому числі ПДВ на суму 985,00 грн.);

- №82 від 12.03.2013 на суму 3390,00 грн. (у тому числі ПДВ на суму 565,00 грн.);

- №83 від 13.03.2013 на суму 3130,00 грн. (у тому числі ПДВ на суму 521,67 грн.);

- №86 від 13.03.2013 на суму 3480,00 грн. (у тому числі ПДВ на суму 580,00 грн.);

- №85 від 13.03.2013 на суму 8620,00 грн. (у тому числі ПДВ на суму 1436,00 грн.);

- №88 від 14.03.2013 на суму 7820,00 грн. (у тому числі ПДВ на суму 1303,33 грн.);

- №94 від 18.03.2013 на суму 15220,00 грн. (у тому числі ПДВ на суму 2536,67 грн.);- №111 від 22.03.2013 на суму 2100,00 грн. (у тому числі ПДВ на суму 350,00 грн.);

- №101 від 27.03.2013 на суму 4250,00 грн. (у тому числі ПДВ на суму 708,33 грн.);

-№113 від 27.03.2013 на суму 7680,00 грн. (у тому числі ПДВ на суму 780,00 грн.);

- №117 від 29.03.2013 на суму 3530,00 грн. (у тому числі ПДВ на суму 588,33 грн.);

- №105 від 21.03.2013 на суму 4340,00 грн. (у тому числі ПДВ на суму 723,33 грн.);

- №118 від 01.04.2013 на суму 6410,00 грн. (у тому числі ПДВ на суму 1068,33 грн.);

- №93 від 18.03.2013 на суму 24410,00 грн. (у тому числі ПДВ на суму 4068,33 грн.);

- №182 від 15.03.2013 на суму 13310,00 грн. (у тому числі ПДВ на суму 2218,33 грн.);

- №119 від 02.04.2013 на суму 5580,00 грн. (у тому числі ПДВ на суму 930,00 грн.);

- №120 від 02.04.2013 на суму 5580,00 грн. (у тому числі ПДВ на суму 930,00 грн.);

- №134 від 06.04.2013 на суму 6890,00 грн. (у тому числі ПДВ на суму 1148,33 грн.);

- №140 від 08.04.2013 на суму 18580,00 грн. (у тому числі ПДВ на суму 3096,67 грн.);

- №150 від 11.04.2013 на суму 26690,00 грн. (у тому числі ПДВ на суму 4448,33 грн.);

- №145 від 11.04.2013 на суму 8890,00 грн. (у тому числі ПДВ на суму 1481,67 грн.);

- №157 від 13.04.2013 на суму 9030,00 грн. (у тому числі ПДВ на суму 1505,00 грн.);

- №160 від 16.04.2013 на суму 6570,00 грн. (у тому числі ПДВ на суму 1095,00 грн.);

- №159 від 16.04.2013 на суму 7950,00 грн. (у тому числі ПДВ на суму 1325,00 грн.);

- №158 від 17.04.2013 на суму 3300,00 грн. (у тому числі ПДВ на суму 550,00 грн.);

- №169 від 18.04.2013 на суму 5120,00 грн. (у тому числі ПДВ на суму 853,33 грн.);

- №171 від 18.04.2013 на суму 11880,00 грн. (у тому числі ПДВ на суму 1980,00 грн.);

- №170 від 18.04.2013 на суму 10570,00 грн. (у тому числі ПДВ на суму 1761,67 грн.);

- №168 від 18.04.2013 на суму 5120,00 грн. (у тому числі ПДВ на суму 853,00 грн.).

Вищезазначені акти здачі-приймання робіт (надання послуг) оформлені у відповідності до вимог чинного законодавства та мають обов'язкові реквізити, які передбачені статтею 9 Закону № 996 та п. 2.4 Положення № 88, а отже, є первинними документами, що підтверджують здійснення господарських операцій між ПрАТ «Агріматко-Україна» та ТОВ «ОСОБА_10 логістик».

Таким чином, дослідженням наявних в матеріалах адміністративної справи актів здачі-приймання робіт (надання послуг) встановлено, що у ПрАТ «Агріматко-Україна», відповідно до вимог п.138.2, п.138.4, п.138.5 ст.138 та п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України, наявні підстави для віднесення до складу витрат протягом березня-квітня 2013 року витрат за господарськими операціями з надання послуг ТОВ «ОСОБА_10 логістик».

Документальним підтвердженням надання транспортно-експедиційних послуг товариством «ОСОБА_10 логістик» для ПрАТ «Агріматко-Україна» також є залучені до матеріалів справи товарно-транспортні накладні, в яких ТОВ «ОСОБА_10 логістик» значиться автопідприємством, а ПрАТ «Агріматко-Україна» - замовником та вантажовідправником.

В наданих на дослідження товарно-транспортних накладних наведено дані щодо марки та номеру автомобіля, водія, дати та номеру видаткової накладної, вартості та вантажоодержувача товару (насіння кукурудзи, ТМЦ згідно накл., інші), пунктів навантаження та розвантаження (т. 1 а.с.212-216, 221,226, 229, 232, 239-240, 245, 249-250, т. 2 а.с. 1-4, 6, 11, 15, 22-23, 25, 34, 37, 41, 45, 50-52, 58-66, 69-70, 75-76, 79, 86, 90, 93-95, 100, 105).

Дослідженням наявних в матеріалах справи Розшифровок податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів за березень та квітень 2013року, що є додатком №5 до податкової декларації з податку на додану вартість, встановлено, що до податкового кредиту з ПДВ товариством «Агріматко-Україна» включено податок за податковими накладними, виписаними постачальником з індивідуальним податковим номером (ІПН) 377280426597, тобто ТОВ «ОСОБА_10 логістик», на загальну суму 10389,99грн. (423,33 + 8898,33 + 1068,33), а саме:

- за березень 2013 року на суму 423,33 грн. (період виписки податкових накладних лютий 2013, номер запису 25) та на суму 8898,33 грн. (період виписки податкових накладних березень 2013, номер запису 26);

- за квітень 2013 року на суму 1068,33 грн. (період виписки податкових накладних квітень 2013, номер запису 6) (т.9 а.с. 211-218, т.11 а.с. 172-180).

З наведеного вбачається, що ПрАТ «Агріматко-Україна» при формуванні податкового кредиту за березень та квітень 2013 року включено податок на додану вартість за податковими накладними, отриманими від ТОВ «ОСОБА_10 логістик», всього на суму 10389,99 грн., а не на суму 43 338,32 грн., про що зазначено на 35 аркуші акта перевірки.

Отже, з акта перевірки №138/10-13-22-02-21/30725226 від 07.05.2015р. не вбачається завищення ПрАТ «Агріматко-Україна» податкового кредиту за березень та квітень 2013 року по взаємовідносинах з ТОВ «ОСОБА_10 логістик» на суму 32 948,33грн. (43 338,32 - 10389,99).

На дослідження надано податкові накладні, в яких продавцем значиться ТОВ «ОСОБА_10 логістик», а покупцем - ПрАТ «Агріматко-Україна», з зазначенням номенклатури товарів/послуг: «транспортно-експедиційні послуги за маршрутом (зазначено маршрут, марка та номер автомобіля)».

Аналіз вищенаведених податкових накладних вказує на те, що вони оформлені у відповідності до п. 201.1 ст. 201 ПКУ, а саме: мають всі обовязкові реквізити, підписані та мають відтиск печатки продавця.

Таким чином, відповідно до п. 198.1 ст. 198, п. 198.3 ст.198, 201.1 ст. 201, 201.8 ст. 201 ПКУ, отримані ПрАТ «Агріматко-Україна» від ТОВ «ОСОБА_10 логістик» належним чином оформлені податкові накладні є підставою для формування ПрАТ «Агріматко-Україна» у березні та квітні 2013 року податкового кредиту в сумі 10 389,99 грн. за операціями з отримання транспортно-експедиційних послуг.

Також судом встановлено, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Глонас» на замовлення Приватного акціонерного товариства «Агріматко-Україна» було виконано роботи з розміщення реклами, про що сторонами було складено та підписано акти наданих послуг від 01.02.2013 на суму 14000,00 грн. (у тому числі ПДВ на суму 2333,33 грн.), від 01.04.2013 на суму 14 000,00 грн. (у тому числі ПДВ на суму 2333,33 грн.), від 01.03.2013 на суму 18000,00 грн. (у тому числі ПДВ на суму 3000,00 грн.), акти про виконані роботи від 08.01.2014 на суму 8000,00 грн. (у тому числі ПДВ на суму 1333,33 грн.), та від 02.12.2013 на суму 8000,00 грн. (у тому числі ПДВ на суму 1333,33 грн.).

Вищезазначені акти надання послуг оформлені у відповідності до вимог чинного законодавства та мають обов'язкові реквізити, які передбачені статтею 9 Закону № 996 та п. 2.4 Положення № 88, а отже, є первинними документами, що підтверджують здійснення господарських операцій між ПрАТ «Агріматко-Україна» та ТОВ «Глонас».

Таким чином, дослідженням наявних в матеріалах адміністративної справи актів надання послуг встановлено, що у ПрАТ «Агріматко-Україна», відповідно до вимог п. 138.2, п. 138.4, п. 138.5 ст.138 та п.п.139.1.9 п. 139.1 ст.139 Податкового кодексу України, наявні підстави для віднесення до складу витрат протягом лютого-квітня 2013 року витрат за господарськими операціями з надання послуг ТОВ «Глонас» на суму 38 333,34 грн.

В матеріалах справи наявні податкові накладні, в яких продавцем значиться ТОВ «Глонас», а покупцем - ПрАТ «Агріматко-Україна», з зазначенням номенклатури товарів/послуг: «розміщення реклами в журналі «Настоящий Хозяин» №2-2013, №3-2013, №4-2013».

Аналіз вищенаведених податкових накладних вказує на те, що вони оформлені у відповідності до п. 201.1 ст. 201 ПКУ, а саме: мають всі обовязкові реквізити, підписані та мають відтиск печатки продавця.

Таким чином, відповідно до п. 198.1 ст.198, п. 198.3 ст.198, 201.1 ст. 201, 201.8 ст. 201 ПКУ, отримані ПрАТ «Агріматко-Україна» від ТОВ «Глонас» належним чином оформлені податкові накладні є підставою для формування ПрАТ «Агріматко-Україна» у січні, лютому та квітні 2013 року податкового кредиту в сумі 7 666,67 грн. за операціями з отримання послуг: «розміщення реклами в журналі «Настоящий Хозяин» №2-2013, №3-2013, №4-2013».

Як зазначено вище, висновки контролюючого органу щодо завищення позивачем суми податкового кредиту за результатом здійснення господарських операцій з ТОВ «Київський міжнародний контрактовий ярмарок» мотивовані тим, що слідчим управлінням фінансових розслідувань ГУ Міндоходів у Житомирській області в рамках кримінального провадження №42013060000000026 за ознаками складу злочину, передбаченого ч.2 ст.205, ч.2 ст.2012 Кримінального кодексу України встановлено, що протягом 2008-2013 рр. невстановленими особами було організовано створення/придбання фіктивних субєктів господарювання ТОВ «Латона», ТОВ «Янтар», ТОВ «Едельвейс», ТОВ «Колос М», ТОВ «Омега стиль», ТОВ «ТД ОСОБА_5», ТОВ «Консоль-ультра», з метою прикриття незаконної діяльності, яка полягала у створенні умов для реально діючих підприємств в умисному ухиленні від сплати податків.

При цьому, встановлено, що з метою незаконного формування податкового кредиту , було задіяно ряд інших субєктів господарювання, у тому числі, ТОВ «Київській міжнародний контрактовий ярмарок», з приводу чого суд зазначає наступне.

Проте, суд зазначає, що статтею 62 Конституції України передбачено, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Згідно з ч.1 ст.22 Кримінального процесуального кодексу України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.

Частиною 1 ст. 369 Кримінального процесуального кодексу України встановлено, що судове рішення, у якому суд вирішує обвинувачення по суті, викладається у формі вироку.

Згідно з ч.4 ст.72 Кодексу адміністративного судочинства України вирок суду у кримінальному провадженні або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Таким чином, внесення кримінального провадження до Реєстру досудового розслідування за відсутності вироку суду не є підставою для висновків про фіктивний характер діяльності субєкта господарювання,

При цьому, суд звертає увагу на те, що інформація слідчого є лише версією відповідної посадової особи, яка можливо не є кінцевою, та яка не перевірена судом, а тому не може братися до уваги, оскільки є неналежним доказом.

Відповідачем під час розгляду справи не було надано суду доказів наявності вироку відносно посадових осіб ТОВ «Київський міжнародний контрактовий ярмарок», який би свідчив про фіктивний характер діяльності підприємства, у звязку з чим суд критично ставиться до відповідних посилань, викладених контролюючим органом в акті перевірки.

Щодо посилань контролюючого органу на акт ДПІ у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві від 12.08.2014 №1812/26-59-22-08/37728045 «Про неможливість проведення зустрічної звірки, відповідно до акта ТОВ «Роял Логістик» щодо підтвердження господарських відносин з платником податків за березень-квітень 2013 року» та акт ДПІ у Дніпровському районі ГУ Міндоходів в м. Києві від 30.10.2013 №350/26-53-22-01-21-38408815 «Про неможливість проведення зустрічної звірки, відповідно до акта ТОВ «Глонас» щодо підтвердження господарських відносин з контрагентами за період з 05.10.2012 по 30.10.2013, суд зазначає наступне.

Суд звертає увагу, що при дослідженні факту здійснення господарської операції, повинні оцінюватися відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

Відповідно до абз.2 п.73.5 ст.73 Податкового кодексу України зустрічною звіркою вважається порівняння даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами ДПС з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків. Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. За результатами зустрічних звірок складається довідка, яка надається суб'єкту господарювання у десятиденний термін.

Згідно з п.п.6,7 Порядку проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 р. № 1232, у разі отримання від суб'єкта господарювання інформації, визначеної у запиті, та її документального підтвердження (протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження суб'єкту господарювання запиту) орган державної податкової служби проводить зустрічну звірку. За результатами проведеної зустрічної звірки складається довідка, яка підписується суб'єктом господарювання (законним чи уповноваженим представником) і посадовими особами органу державної податкової служби.

Отже, висновки щодо підтвердження (не підтвердження) здійснення господарських операцій та відображення (невідображення) їх в податковому обліку можуть міститися виключно в довідці про результати проведення зустрічної звірки, а не в акті про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, оскільки такі висновки можна робити лише за наслідками проведеної зустрічної звірки.

Таким чином, у податкового органу відсутні повноваження на здійснення в рамках проведення зустрічних звірок (неможливості її проведення) контролю за додержанням податкового законодавства.

Більше того, зустрічна звірка податкових органів є виключно заходом інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності органів державної податкової служби, в той час, як функція податкового органу щодо контролю за дотриманням податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, реалізується останніми шляхом проведення перевірок у випадках та в порядку, встановленому Податковим кодексом України.

Окрім того, суд звертає увагу на те, що вищевказана інформація контролюючого органу стосуються виключно господарської діяльності ТОВ «Роял Логістик» та ТОВ «Глонас» з іншим субєктами господарювання, і відповідно, не містить конкретної інформацію щодо позивача.

Суд звертає увагу, що чинним законодавством України не ставиться в залежність право платника на формування валових витрат чи податкового кредиту від можливості податкового органу провести зустрічну звірку постачальника такого платника.

При цьому, слід зазначити, що в матеріалах справи наявний Додаток 2 до акта перевірки №138 «Довідка про загальну інформацію щодо ПрАТ «Агріматко-Україна» та результати його діяльності за період з 01.04.2012р. по 31.12.2014р.» (далі - Довідка про загальну інформацію щодо ПрАТ «Агріматко-Україна»).

Згідно п. 4 «Інформація про види діяльності за період, що перевірявся» Довідки про загальну інформацію щодо ПрАТ «Агріматко-Україна», види діяльності ПрАТ «Агріматко-Україна» є наступними:

- оптова торгівля хімічними продуктами;

- оптова торгівля зерном, насінням та кормами для тварин;

- оптова торгівля сільськогосподарською технікою;

- посередництво в торгівлі товарами широкого вжитку;

- роздрібна торгівля іншими непродовольчими товарами.

Основний вид діяльності ПрАТ «Агріматко-Україна» оптова торгівля сільськогосподарською технікою.

Фактично у охопленому перевіркою періоді - оптовою та роздрібною торгівлею мінеральними добривами, агрохімічними речовинами і продуктами, засобами захисту рослин, хімікатами, сільгосптехнікою і сільгоспмашинами, інструментом і обладнанням, насінням зернових та овочевих культур, ветеринарних препаратів».

З наданих на дослідження первинних документів (актів про надання послуг, актів здачі-приймання робіт), щодо надання протягом 2013 року ТОВ «Київський міжнародний контрактовий ярмарок», ТОВ «ОСОБА_10 логістик» та ТОВ «Глонас» для ПрАТ «Агріматко-Україна» транспортно-експедиційних послуг, послуг по організації рекламних заходів та участі у міжнародній виставці ефективного тваринництва та птахівництва «AGRO ANIMAL SHOW», а також послуг з розміщення реклами в журналі «Настоящий Хозяин»,вбачається, що зазначені послуги повязані з власною господарською діяльністю Приватного акціонерного товариства «Агріматко-Україна».

Отже, наявні в матеріалах справи документи свідчать, що позивачем були правомірно сформовані витрати на збут та податковий кредит за результатом здійснення господарських операцій з контрагентами ТОВ «Київський міжнародний контрактовий ярмарок»,ТОВ «ОСОБА_10 логістик» та ТОВ «Глонас», у звязку з чим висновки відповідача про протилежне є безпідставними.

Щодо епізоду заниження позивачем податкових зобовязань на суму 158 667,70 грн. та податкового кредиту на суму 115 301,60 грн., виявленого контролюючим органом при проведенні перевірки наведених показників в АІС «Податковий блок» «Системне автоматичне співставлення податкових зобовязань і податкового кредиту в розрізі контрагентів».

В акті перевірки на сторінках 21-26 та 37-41 зазначено: «При проведенні показників в АІС «Податковий блок» «Системне автоматизоване співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів» встановлено заниження податкових зобов'язань на суму 158 667,70 грн. ОСОБА_1 порушення не вплинуло на відображення податкових зобов'язань з податку на прибуток...

...З врахуванням наявної інформації бази даних АІС «Податковий блок» встановлено розбіжність між задекларованими показниками податкової звітності з ПДВ, в результаті завищено податковий кредит на суму 115 301,60 грн. ОСОБА_1 порушення не вплинуло на відображення податкових зобов 'язань з податку на прибуток...».

Суд критично ставиться до вказаних висновків та зазначає наступне.

Так, відповідно до п.5-6 Розділу І Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 N 984 (який був чинний станом на момент проведення перевірки), за результатами документальної перевірки в акті викладаються всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності платника податків, які мають відношення до фактів виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Згідно з пунктом 5.2 Розділу ІІ Порядку №984 у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті фактом порушення необхідно:

- чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, в результаті якої здійснено це порушення, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб платника податків або його законних представників щодо встановлених порушень;

- зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення;

- у разі відсутності первинних документів або ненадання для перевірки первинних та інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити перелік цих документів;

- у разі відмови посадових осіб платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі органу державної податкової служби така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати, факт про складання такого акта відображається в акті документальної перевірки;

- у разі надання посадовими особами платника податків або його законними представниками посадовим (службовим) особам органу державної податкової служби письмових пояснень щодо встановлених порушень податкового законодавства та/або причин ненадання первинних та інших документів, що підтверджують встановлені порушення, або їх копій факти про надання таких пояснень необхідно відобразити в акті.

Отже, проведення податкової перевірки, у тому числі, документальної планової виїзної перевірки, субєкта господарювання передбачає дослідження посадовими особами контролюючого органу саме первинних документів, які стосуються його господарської діяльності.

Водночас, з акта перевірки та наданих у судовому засіданні свідком заступником начальника відділу перевірок платників податків управління податкового аудиту ДПІ у Києво-Святошинському районі ДФС у Київській області ОСОБА_20, яка проводила перевірку, пояснень вбачається, що в ході проведення перевірки контролюючим органом не було досліджено первинні документи ПрАТ «Агріматко-Україна», а висновок заниження позивачем податкових зобовязань з ПДВ на суму 158 667,70 грн. та завищення податкового кредиту на суму 115 301,60 грн. був зроблений виключно на підставі інформації, наявної в АІС «Податковий блок».

Таким чином, оскільки висновки акта перевірки щодо заниження ПрАТ «Агріматко-Україна» податкових зобовязань з податку на додану вартість на суму 158 667,70 грн. та завищення податкового кредиту на суму 115 301,60 грн. не ґрунтуються на перевірці первинних документів та викладені без посилань на первинні або інші документи ПрАТ «Агріматко-Україна», які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, такі висновки є документально необґрунтованими.

Отже, судом встановлено, що позивачем не були допущені відображені в акті перевірки порушення правил обчислення та сплати податку на прибуток та податку на додану вартість, у звязку з чим податкові повідомлення-рішення від 23.06.2015 №0002072200, №0002082200, №0002042200, №0002052200 та №0002062200 підлягають визнанню протиправними та скасуванню, а позовні вимоги в цій частині задоволенню.

По епізоду донарахування єдиного соціального внеску та застосування за це штрафних санкцій.

Так, з акта перевірки №138 (з урахуванням листа №7395/10/10-13-22-02-16 від 18.06.2015р.) вбачається, що ПрАТ «Агріматко-Україна» донараховано єдиний внесок на загальнообовязкове державне соціального страхування на суму 238 503,63 грн. за епізодами 1, 2, 4, 8, наведеними в п. п.3.5.1 акта перевірки №138, а саме по операціях:

1) неутримання та неперерахування до бюджету податковим агентом єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування протягом 2012-2014 років з доходу, отриманого як додаткове благо на загальну суму 119019,40 грн. (ОСОБА_12 - 8114,45 грн., ОСОБА_2 - 14568,60 грн., ОСОБА_13 - 17758,59 грн., ОСОБА_21 - 71502,55 грн., ОСОБА_22 - 4540,76 грн., ОСОБА_16 - 2564,45 грн.) з коштів, безпідставно відшкодованих згідно авансових звітів за ресторанне обслуговування (харчування), вартість якого не повязана з господарською діяльністю. Донараховано 1786,13 грн.;

2) неутримання та неперерахування до бюджету податковим агентом єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у березні 2014 року з доходу, отриманого як додаткове благо на суму 29200,00 грн. з коштів, перерахованих 11.03.2014 ТОВ «Атлас Тур» за авіаквитки для гр. ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_24 3., ОСОБА_12, вартість яких не пов'язана з господарською діяльністю, в ході перевірки встановлено, що ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_24 3. не є працівниками підприємства. Донараховано 8948,34 грн.;

3) неутримання та неперерахування до бюджету податковим агентом єдиного внеску;на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у травні 2013 року з доходу, отриманого як додаткове благо на суму 120115,63 грн. з коштів, перерахованих згідно рахунку №153-8813601 від 31.05.2013 ПрАТ «Київстар» за послуги роумінгу по абонентському номеру НОМЕР_1 (модем), який відповідно до додатку №1 до наказу №5/1 від 10.01.2013 закріплений за працівником підприємства ОСОБА_1 До перевірки надано Положення про використання мобільного звязку з ПрАТ «Агріматко-Україна », де в абз.2 розділі 2 Роумінг - при поїздці за кордон в службове відрядження співробітник має право скористатися встановленим лімітом лише для екстрених випадків та дзвінків високого ступеня важливості. Підприємством не надано документальне підтвердження понесених витрат по роумінгу, які повязані з господарською діяльністю та необґрунтовано необхідність понесених витрат. Донараховано 2972,97грн.;

4) неутримання та неперерахування до бюджету податковим агентом єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування з коштів, перерахованих СГД-ФО ОСОБА_8 за суборенду нерухомого майна (договір суборенди від 01.01.2012) на загальну суму 550162,00 грн.(2012 рік - 166500,00 грн., 2013 рік - 222000,00 грн., 2014 рік - 161662,00 грн.). Донараховано 224 796,19 грн.

Підпунктом 14.1.56 п.14.1 ст. 14 розділу IV «Податок на доходи фізичних осіб» Податкового кодексу України встановлено, що доходи - це загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі у виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Згідно п.14.1.47 ПКУ додаткові блага - кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов'язаний з виконанням обов'язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV цього Кодексу).

Відповідно до п.п.14.1.180 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність податковим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV цього Кодексу;

Згідно з пп. 163.1.1 ПКУ обєктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

Відповідно до п.п.164.1.2 п. 164.1ст. 164 ПКУ загальний місячний оподатковуваний дохід складається із суми оподатковуваних доходів, нарахованих (виплачених, наданих) протягом такого звітного податкового місяця.

Підпунктом 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України визначено, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються: дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді:

а) вартості використання житла, інших об'єктів матеріального або нематеріального майна, що належать роботодавцю, наданих платнику податку в безоплатне користування, або компенсації вартості такого використання, крім випадків, коли таке надання зумовлено виконанням платником податку трудової функції відповідно до трудового договору (контракту) чи передбачено нормами колективного договору або відповідно до закону в установлених ними межах;

б) вартості майна та харчування, безоплатно отриманого платником податку, крім випадків, визначених цим Кодексом для оподаткування прибутку підприємств. Додатково до винятків, передбачених підпунктом "а" цього підпункту, не вважаються додатковим благом платника податку доходи, одержані у формі та розмірах, що підлягають включенню роботодавцем до собівартості реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг згідно із розділом III цього Кодексу, а також кошти, вартість послуг, проживання, проїзду, харчування, спортивного одягу, аксесуарів, взуття та інвентарю, колясок для інвалідів, у тому числі які призначені для участі інвалідів в фізкультурно-реабілітаційних та спортивних заходах, лікарських та медико-відновлюваних засобів та інших доходів, наданих (виплачених) платнику податку - учаснику спортивних (крім професійного спорту), фізкультурно-оздоровчих заходів, заходів з фізкультурно-оздоровчої діяльності та фізкультурно-спортивної реабілітації, що фінансуються з бюджету та/або бюджетними організаціями, іншими неприбутковими організаціями, внесеними до Реєстру неприбуткових організацій та установ на дату надання таких коштів;

в) вартості послуг домашнього обслуговуючого персоналу, безоплатно отриманих платником податку, включаючи працю підпорядкованих осіб, а також осіб, що перебувають на військовій службі чи є заарештованими або ув'язненими.

Під терміном "послуги домашнього обслуговуючого персоналу" розуміються послуги з побутового обслуговування фізичної особи, членів її сім'ї або від імені чи за їх дорученням будь-якої третьої особи, включаючи ремонт або спорудження об'єктів рухомого чи нерухомого майна, що належить таким особам або використовується ними;

г) суми грошового або майнового відшкодування будь-яких витрат або втрат платника податку, крім тих, що обов'язково відшкодовуються згідно із законом за рахунок бюджету або звільняються від оподаткування згідно з цим розділом;

ґ) суми безповоротної фінансової допомоги (крім суми процентів умовно нарахованих на таку допомогу);

д) суми боргу платника податку, анульованого (прощеного) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності. Якщо кредитор повідомляє платника податку - боржника рекомендованим листом з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або шляхом надання повідомлення боржнику під підпис особисто про анулювання (прощеного) боргу та включає суму анульованого (прощеного) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було анульовано (прощеного), такий боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації;

е) вартості безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг), визначеної за правилами звичайної ціни, а також суми знижки звичайної ціни (вартості) товарів (робіт, послуг), індивідуально призначеної для такого платника податку.

Якщо додаткові блага надаються у негрошовій формі, сума податку об'єкта оподаткування обчислюється за правилами, визначеними пунктом 164.5 цієї статті;

Відповідно до пп. 14.1.180 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий агент зобов'язаний, зокрема, нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV ПКУ, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі.

При визначенні бази оподаткування враховуються всі доходи платника податку, отримані ним як у грошовій, так і негрошовій формах (п. 164.3 ст. 164 ПКУ).

Згідно п. 164.5 ст.164 Податкового кодексу України під час нарахування (надання) доходів у будь-якій негрошовій формі базою оподаткування є вартість такого доходу, розрахована за звичайними цінами, правила визначення яких встановлені згідно з цим Кодексом, помножена на коефіцієнт, який обчислюється за такою формулою:

К =100: (100 -Сп), де К - коефіцієнт;

Сп - ставка податку, встановлена для таких доходів на момент їх нарахування.

У такому самому порядку визначаються об'єкт оподаткування і база оподаткування для коштів, надміру витрачених платником податку на відрядження або під звіт та не повернутих у встановлені законодавством строки.

Згідно п. 167.1 ст.167 ПКУ ставка податку становить 15 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2 - 167.5 цієї статті), у тому числі, але не виключно у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв'язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами; виграшу в державну та недержавну грошову лотерею, виграш гравця (учасника), отриманий від організатора азартної гри.

Якщо база оподаткування, яка визначена з урахуванням норм пункту 164.6 статті 164 цього розділу щодо доходів, зазначених в абзаці першому цього пункту, в календарному місяці перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року, до суми такого перевищення застосовується ставка 17 відсотків.

Відповідно до частини першої п. 1 ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року №2464-УІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі - ОСОБА_17 №2464), платниками єдиного внеску є роботодавці, зокрема, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи, які використовують найману працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством (далі - роботодавці).

Частиною першою пункту 1 статті 7 Закону № 2464 встановлено, що єдиний внесок нараховується роботодавцями на суму нарахованої кожній застрахованій особі, зокрема, заробітної плати за видами виплат, які включають основну і додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95 «Про оплату праці».

З вищенаведеного слідує:

- отриманий дохід у вигляді додаткового блага повинен бути персоніфікований;

- для обчислення податку на доходи фізичних осіб (далі - ПДФО) необхідно визначити базу оподаткування на доходи платника податку, отримані ним у грошовій формі;

- для обчислення ПДФО необхідно визначити базу оподаткування на доходи платника податку, отримані ним у негрошовій формі, яка розраховується за звичайними цінами, правила визначення яких встановлені ПКУ, помножена на коефіцієнт, який обчислюється за такою формулою:

К = 100 : (100 - Сп), де К - коефіцієнт;

Сп - ставка податку, встановлена для таких доходів на момент їх нарахування;

- визначити, які ставки використовуватимуться для обчислення ПДФО;

- обчислити ПДФО від доходу як у грошовій так і не грошовій формах;

- на суму отриманого доходу у вигляді додаткового блага нараховується єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

З акта перевірки №138 (епізод 1 пункту 3.5.1 акта перевірки №138) та заперечень товариства «Агріматко-Україна» вбачається, що відшкодування згідно авансових звітів за ресторанне обслуговування (харчування) працівникам ОСОБА_12 - 8114,45 грн., ОСОБА_2 - 14568,60 грн., ОСОБА_13 - 17758,59 грн., ОСОБА_21 - 71502,55 грн., ОСОБА_15 - 4540,76 грн., ОСОБА_16 - 2564,45 грн. здійснювалось у відповідності до наказів підприємства «Про загальні господарські витрати на підприємстві» №5 від 05.01.2012, №3/1 від 10.01.2013, №3/1 від 08.01.2014, згідно яких працівники підприємства зобовязані для покращання іміджу підприємства серед підприємств-постачальників, клієнтів організовувати обіди для представників підприємств-постачальників, клієнтів тощо поза офісно-складських баз підприємства».

Згідно п.п. 138.10.2 п. 138.10 ст.138 ПКУ до складу інших витрат включаються адміністративні витрати, спрямовані на обслуговування та управління підприємством:

а) загальні корпоративні витрати, в тому числі організаційні витрати, витрати на проведення річних та інших зборів органів управління, представницькі витрати.

Слід зазначити, що в ПКУ відсутнє обмеження щодо розміру представницьких витрат та щодо готівки, використаної на представницькі та рекламні цілі.

Отже, враховуючи наведене, відшкодування згідно авансових звітів за ресторанне обслуговування (харчування) працівникам ОСОБА_12 - 8114,45 грн., ОСОБА_2 - 14568,60 грн., ОСОБА_13 - 17758,59 грн., ОСОБА_14 - 71502,55 грн., ОСОБА_15 - 4540,76 грн., ОСОБА_16 - 2564,45 грн., що здійснювалось у відповідності до наказів ПрAT «Агріматко-Україна» організовувати обіди для представників підприємств-постачальників, клієнтів тощо поза офісно-складських баз підприємства, не вважається додатковим благом, а підлягає віднесенню до складу адміністративних витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування згідно з пп. 138.10.2 п.138.10 ст. 138 ПКУ.

Щодо посилань контролюючого органу на неутримання та неперерахування позивачем до бюджету ЄСВ у березні 2014 року з доходу, отриманого як додаткове благо на суму 29200,00 грн. з коштів, перерахованих 11.03.2014 ТОВ «Атлас Тур» за авіаквитки для гр. ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_24 3., ОСОБА_12, вартість яких не пов'язана з господарською діяльністю, оскільки ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_24 3. не є працівниками підприємства, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 4 Закону №2464 (в редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин) платниками єдиного внеску є:

1) роботодавці:

- підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами;

- фізичні особи - підприємці, зокрема ті, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством про працю, чи за цивільно-правовим договором (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців);

- фізичні особи, які забезпечують себе роботою самостійно, та фізичні особи, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту);

- дипломатичні представництва і консульські установи України, філії, представництва, інші відокремлені підрозділи підприємств, установ та організацій (у тому числі міжнародні), утворені відповідно до законодавства України, які мають окремий баланс і самостійно здійснюють розрахунки із застрахованими особами;

- дипломатичні представництва і консульські установи іноземних держав, філії, представництва та інші відокремлені підрозділи іноземних підприємств, установ та організацій (у тому числі міжнародні), розташовані на території України;

- підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, військові частини та органи, які виплачують грошове забезпечення, допомогу по тимчасовій непрацездатності, допомогу у зв'язку з вагітністю та пологами, допомогу або компенсацію відповідно до законодавства, - для осіб, зазначених у пунктах 9 - 14 цієї частини;

- інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції (у тому числі постійне представництво інвестора-нерезидента), що використовує працю фізичних осіб, найнятих на роботу в Україні на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем в Україні, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців);

2) працівники - громадяни України, іноземці (якщо інше не встановлено міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною ОСОБА_10 України) та особи без громадянства, які працюють:

- на підприємствах, в установах та організаціях, в інших юридичних осіб, зазначених в абзацах другому та восьмому пункту 1 цієї частини;

- у фізичних осіб - підприємців на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством;

- у фізичних осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, та в інших фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту);

3) фізичні особи, які виконують роботи (надають послуги) на підприємствах, в установах та організаціях, в інших юридичних осіб, зазначених в абзаці другому пункту 1 цієї частини, чи у фізичних осіб - підприємців або осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, за цивільно-правовими договорами (крім фізичних осіб - підприємців, якщо виконувані ними роботи (надані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців);

4) фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності;

5) особи, які забезпечують себе роботою самостійно - займаються незалежною професійною діяльністю, а саме науковою, літературною, артистичною, художньою, освітньою або викладацькою, а також медичною, юридичною практикою, в тому числі адвокатською, нотаріальною діяльністю, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід безпосередньо від цієї діяльності, за умови, що такі особи не є найманими працівниками чи підприємцями;

6) громадяни України, які працюють у розташованих за межами України дипломатичних представництвах і консульських установах України, філіях, представництвах, інших відокремлених підрозділах підприємств, установ та організацій (зокрема міжнародних), утворених відповідно до законодавства України (якщо інше не передбачено міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною ОСОБА_10 України);

громадяни України та особи без громадянства, які працюють у дипломатичних представництвах і консульських установах іноземних держав, філіях, представництвах, інших відокремлених підрозділах іноземних підприємств, установ та організацій (зокрема міжнародних), розташованих на території України;

7) особи, які працюють на виборних посадах в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, об'єднаннях громадян та отримують заробітну плату (винагороду) за роботу на такій посаді;

8) працівники воєнізованих формувань, гірничорятувальних частин незалежно від підпорядкування, а також особовий склад аварійно-рятувальної служби, утвореної відповідно до законодавства на постійній основі;

9) військовослужбовці (крім військовослужбовців строкової військової служби), особи рядового і начальницького складу;

10) батьки - вихователі дитячих будинків сімейного типу, прийомні батьки, якщо вони отримують грошове забезпечення відповідно до законодавства;

11) особи, які отримують допомогу по тимчасовій непрацездатності, перебувають у відпустці у зв'язку з вагітністю та пологами і отримують допомогу у зв'язку з вагітністю та пологами;

12) особи, які проходять строкову військову службу у Збройних Силах України, інших утворених відповідно до закону військових формуваннях, Службі безпеки України, органах Міністерства внутрішніх справ України та службу в органах і підрозділах цивільного захисту;

13) особи, які відповідно до закону отримують допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку;

14) один з непрацюючих працездатних батьків, усиновителів, опікун, піклувальник, які фактично здійснюють догляд за дитиною-інвалідом, а також непрацюючі працездатні особи, які здійснюють догляд за інвалідом I групи або за престарілим, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду або досяг 80-річного віку, якщо такі непрацюючі працездатні особи отримують допомогу або компенсацію відповідно до законодавства.

Наведений перелік є вичерпним та розширеному тлумаченню не підлягає.

Таким чином, оскільки особи ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_24 3. не є працівниками позивача (і даний факт не оспорюється сторонами по суті), вони, згідно з положеннями статі 4 Закону №2464, не є платниками єдиного соціального внеску, а тому у позивача не виникає обовязок по утриманню та перерахуванню до бюджету ЄСВ з будь-яких доходів, виплачених на їх користь.

З акта перевірки №138 (епізод 4 пункту 3.5.1) та заперечень ПрАТ «Агріматко- Україна» вбачається, що під час службового відрядження за кордон до Чилі, у зв'язку з укладенням зовнішньоекономічних контрактів, співробітник ОСОБА_1 використовував мобільний зв'язок, вартість якого була оплачена товариством згідно рахунку №153-8813601 від 31.05.2013р. ПрАТ «Київстар», в т.ч. за послуги роумінгу.

Згідно п.п. 138.10.2 п.138.10 ст.138 ПКУ, до складу інших витрат включаються адміністративні витрати, спрямовані на обслуговування та управління підприємством:

б) витрати на службові відрядження й утримання апарату управління підприємством (у тому числі витрати на оплату праці адміністративного апарату) та іншого загальногосподарського персоналу;

ґ) витрати на оплату послуг зв'язку (пошта, телеграф, телефон, телекс, телефакс, стільниковий зв'язок та інші подібні витрати).

Отже, витрати, понесені на оплату послуг зв'язку: пошта, телеграф, телефон, телекс, телефакс, стільниковий зв'язок та інші подібні витрати (в т.ч. під час відрядження), не вважаються додатковим благом працівника, а підлягають віднесенню до витрат підприємства.

Таким чином, висновок в акті перевірки №138 щодо отримання працівником ПрАТ «Агріматко-Україна» ОСОБА_1 додаткового блага у вигляді вартості роумінгу під час закордонного відрядження є необґрунтованим.

Згідно частини 2 п.291.4 ст.291 Податкового кодексу України фізичні особи - підприємці другої групи суб'єктів господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства.

Пунктом 293.4 статті 293 Податкового кодексу України визначено, що ставка єдиного податку встановлюється для платників єдиного податку першої, другої і третьої груп у розмірі 15 відсотків:

- до суми перевищення обсягу доходу, визначеного у підпунктах 1, 2 і З пункту 291.4 статті 291 цього Кодексу;

- до доходу, отриманого від провадження діяльності, не зазначеної у свідоцтві платника єдиного податку, віднесеного до першої або другої групи;

- до доходу, отриманого при застосуванні іншого способу розрахунків, ніж зазначений у цій главі;

- до доходу, отриманого від здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування.

Відповідно до п.п. 298.2.3 п.298.2 ст. 298 ПКУ платники єдиного податку зобов'язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, у таких випадках та в строки:

- у разі здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, або невідповідності вимогам організаційно-правових форм господарювання - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності або відбулася зміна організаційно-правової форми.

Тобто, перебування фізичних осіб - підприємців в другій групі платників єдиного податку не дозволяє здійснення такими підприємцями господарської діяльності з надання послуг, у тому числі побутових, суб'єктам господарювання, які перебувають на загальній системі оподаткування, як юридичним, так і фізичним особам.

При порушенні критеріїв перебування на спрощеній системі оподаткування, в даному випадку надання підприємцем ОСОБА_8 товариству «Агріматко-Україна» послуг за договором суборенди від 01.01.2012р. (епізод 8 пункту 3.5.1 акта перевірки №138), обовязком СГД-ФО ОСОБА_8 є:

- згідно частини 4 п. 293.4 ст.293 ПКУ застосувати ставку єдиного податку у розмірі 15% до доходу, отриманого від здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, а саме отриманого від ПрАТ «Агріматко-Україна» доходу за договором суборенди від 01.01.2012 в сумі 550 162,00 грн.;

- згідно частини 5 пп. 298.2.3 п.298.2 ст. 298 ПКУ перейти на загальну систему оподаткування з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності.

Враховуючи наведене, висновок акта перевірки №138 щодо неутримання та неперерахування товариством «Агріматко-Україна» до бюджету податку на доходи фізичних осіб в сумі 93527,54 грн. з виплачених коштів СГД-ФО ОСОБА_25, є необґрунтованим, оскільки за вказаними операціями ПрАТ «Агріматко-У країна» не вважається податковим агентом.

Таким чином, здійснення контролюючим органом донарахування єдиного соціального внеску суперечить положенням чинного законодавства, у звязку з чим вимога про сплату боргу (недоїмки) від 07.05.2015 №Ф-603 та рішення про застосування штрафних санкцій від 23.06.2015 №0028611701 були винесені відповідачем неправомірно.

Водночас, суд звертає увагу на те, що рішенням Головного управління ДФС у Київській області від 07.10.2015 №2682/10/10-36-10-01-04 вищевказані рішення та вимога були скасовані, що не було враховано позивачем при зверненні до суду.

Згідно з пунктом 4.5 Порядку розгляду органами доходів і зборів скарг на вимоги про сплату недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та на рішення про нарахування пені та накладення штрафу, затвердженого Наказом Міністерства доходів і зборів України від 09.09.2013 N 452 (який був чинним на час прийняття рішення), у разі скасування вимоги або рішення органу доходів і зборів про нарахування пені та накладення штрафу вони вважаються відкликаними з дня прийняття рішення органу доходів і зборів вищого рівня про повне або часткове задоволення скарги, про що зазначається в рішенні відповідного органу доходів і зборів.

Таким чином, у звязку з відкликанням спірних вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 07.05.2015 №Ф-603 та рішення про застосування штрафних санкцій від 23.06.2015 №0028611701, правові підстави для визнання їх протиправними та скасування відсутні.

При цьому, суд звертає увагу на те, що замість відкликаного рішення про застосування штрафних санкцій від 23.06.2015 №0028611701 ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ ДФС у Київській області було прийнято рішення від 05.11.2015 №0049691701, яким до позивача були застосовані штрафні санкції в розмірі 119252 грн. з тих самих підстав, однак вимога про визнання протиправним та скасування цього рішення позивачем не заявлена.

Відповідно до частини 2 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Суд вважає, що повний та ефективний захист порушеного права позивача потребує виходу за межі позовних вимог і визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних санкцій від 05.11.2015 №0049691701, яке було прийнято ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ ДФС у Київській області за тих самих підстав, що і відкликане рішення про застосування штрафних санкцій від 23.06.2015 №0028611701.

За таких обставин, позов підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань субєкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Враховуючи, що із заявлений позовних вимог майнового характеру на загальну суму 23627318,63 грн. судом задоволено вимоги на 23388815 грн., стягненню на користь позивача підлягає судовий збір в сумі 350832,23 грн. та витрати на проведення судової експертизи в розмірі 70774,29 грн., всього 421 606,52 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління ДФС у Київській області податкові повідомлення-рішення від 23.06.2015 №0002072200, від 23.06.2015 №0002082200, від 23.06.2015 №0002042200, від 23.06.2015 №0002052200 та від 23.06.2015 №0002062200.

3. Визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління ДФС у Київській області від 05.11.2015 №0049691701 про застосування штрафних санкцій.

4. В іншій частині в позові відмовити.

5. Стягнути на користь Приватного акціонерного товариства «Агріматко-Україна» (01001, м. Київ, вул. Малопідвальна, 12/10, ідентифікаційний код 30725226) судові витрати в сумі 421 606 (чотириста двадцять одна тисяча шістсот шість) грн. 52 коп. за рахунок бюджетних асигнувань субєкта владних повноважень Києво-Святошинської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області (08132, Київська область, м. Вишневе, вул. Ломоносова, 34, ідентифікаційний код 39471029).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Київського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Дудін С.О.