Постанова № 67305111, 06.06.2017, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 червня 2017 року о/об 12 год. 14 хв.Справа № 808/1241/17 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Прасова О.О. при секретарі Гудименко Я.А., розглянувши у місті Запоріжжі адміністративну справу

за позовом Головного управління ДФС у Запорізькій області

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Головного управління ДФС у Запорізькій області (надалі позивач, ГУ ДФС у Запорізькій області) до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (надалі відповідач, ФОП ОСОБА_1В.) про стягнення з відповідача податкового боргу: 83153грн. 79 коп. з податку на додану вартість; 66606 грн. 84 коп. з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування.

Позивач в адміністративному позові зазначив, що заборгованість відповідача виникла з сум узгодженого податкового зобовязання, визначеного ФОП ОСОБА_1 у декларації та контролюючим органом за результатами перевірки.

Представником позивача подано до суду заяву про розгляд справи у порядку письмового провадження, на задоволенні позову наполягає.

Відповідач у судове засідання не прибув. Про дату, час і місце судового розгляду справи повідомлявся належним чином.

Згідно з ч.4 ст.128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Розглянувши наявні матеріали та фактичні обставини справи, дослідивши і оцінивши надані докази в їх сукупності, суд зясував наступне.

Місце проживання відповідача зареєстровано за адресою: 71100, АДРЕСА_1. Відповідач має ідентифікаційний номер НОМЕР_1.

Судом зясовано, що відповідачем подано до контролюючого органу Податкову декларацію про майновий стан і доходи (звітна) за 2016 рік (№9269092631 від 05.02.2017), в якій ФОП ОСОБА_1 самостійно зазначив суму податкових зобовязань 66606 грн. 84 коп. (а.с.13).

Доказів самостійної сплати податкового зобовязання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, (платіжних документів) відповідач не надав.

Заборгованість відповідача з податку на додану вартість виникла у результаті несплати узгодженої суми грошового зобов'язання, визначеного ФОП ОСОБА_1 самостійно у поданій до контролюючого органу: Податковій декларації з податку на додану вартість за жовтень 2016 року, в якій задекларовано до сплати зобов'язання у сумі 3050 грн. 00 коп. (а.с.10); Податковій декларації з податку на додану вартість за листопад 2016 року, в якій задекларовано до сплати зобов'язання у сумі 771 грн.00 коп. (а.с.11); Податковій декларації з податку на додану вартість за грудень 2016 року, в якій задекларовано до сплати зобов'язання у сумі 67836 грн.00 коп. (а.с.12).

Крім того, згідно з пп.129.1.1 п.129.1 ст.129 Податкового кодексу України з податку на додану вартість контролюючим органом нараховано пеню у сумі 11496 грн. 79 коп.

Доказів самостійної сплати податкового зобовязання з податку на додану вартість (платіжних документів) відповідач до суду не надав.

Податковий контроль це система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи (п.61.1 ст.61 Податкового кодексу України).

За приписами пп.62.1.1, пп.62.1.2 п.62.1 ст.62 Податкового кодексу України податковий контроль здійснюється шляхом: ведення обліку платників податків; інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів.

Як передбачено п.1 Розділу І «Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування», затвердженого 07.04.2016 наказом Міністерства фінансів України №422, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.05.2016 за №751/28881 (надалі «Порядок ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування»), цей Порядок визначає організацію діяльності з ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок).

Згідно з п.2 Розділу І «Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування» терміни в цьому Порядку вживаються в таких значеннях: інтегрована картка платника (далі - ІКП) форма оперативного обліку податків, зборів, митних платежів до бюджетів та єдиного внеску, що ведеться за кожним видом платежу та включає перелік показників підсистем інформаційної системи органів ДФС, які характеризують стан розрахунків платника з бюджетами та цільовими фондами.

Відповідно до п.1 Глави 1 Розділу ІІ «Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування» зазначено, що з метою обліку нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску органами ДФС відкриваються ІКП за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися такими платниками. ІКП містить інформацію про облікові операції та облікові показники, які характеризують стан розрахунків платника податків з бюджетами та цільовими фондами за відповідним видом платежу.

Позивачем в обґрунтування позовних вимог надано інтегровану картку ФОП ОСОБА_1, згідно з якою за відповідачем обліковується заборгованість у сумі 83153 грн. 79 коп. з податку на додану вартість та у сумі 66606 грн. 84 коп. з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування.

Даних про розстрочення (відстрочення) податкового зобовязання, надміру та/або помилково сплачені кошти вказаний документ не містить.

Відповідачем не надано до суду будь-яких доказів про сплату вказаного податкового боргу.

Отже, позивачем доведено заборгованість ФОП ОСОБА_1 у сумі 83153 грн. 79 коп. з податку на додану вартість та у сумі 66606 грн. 84 коп. з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування.

Згідно з пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податковий борг це сума узгодженого грошового зобовязання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до п.59.1 ст.59 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Як зазначено у пп.14.1.153 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, податкова вимога це письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.

Судом досліджено податкову вимогу №408-25 від 02.04.2014 (а.с.9).

Враховуючи вище викладене, судом зясовано, що ФОП ОСОБА_1 на час судового засідання має заборгованість з податку на додану вартість у сумі 83153 грн. 79 коп. та з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, у сумі 66606 грн. 84 коп., яка у добровільному порядку не сплачена. У звязку з цим, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, вказана сума заборгованості повинна бути стягнута з відповідача.

Згідно з п.95.1 ст.95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до п.95.3 ст.95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини. Контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі. Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу.

Як зазначено у п.95.4 ст.95 Податкового кодексу України, контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Згідно з п.87.11 ст.87 Податкового кодексу України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Відповідно до ч.4 ст.94 КАС України у справах, в яких позивачем є субєкт владних повноважень, а відповідачем фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.11, 17, 71, 94, 158-163 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (71100, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) у банках, обслуговуючих даного платника податків, податковий борг у сумі:

-83153 грн. 79 коп. - з податку на додану вартість на користь бюджету (р/р31115029700011, Державний бюджет, код платежу 14010100, код ОКПО 38042560, МФО 813015, Банк одержувача: Бердянське УДКСУ ГУДКСУ);

-66606 грн. 84 коп. - з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, на користь бюджету (р/р33114341700011, Державний бюджет, код платежу 11010500, код ОКПО 38042560, МФО 813015, Банк одержувача: Бердянське УДКСУ ГУДКСУ).

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили у строк та порядок визначений ст.ст.167, 186, 254 КАС України.

Постанова суду першої інстанції оскаржується у строк та порядок встановлений ст.ст.167, 186 КАС України.

Постанова виготовлена у повному обсязі 06.06.2017.

Суддя О.О. Прасов