Постанова № 67304940, 22.06.2017, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 червня 2017 р. Справа №805/1855/17-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

час прийняття постанови: 11 год. 45 хв.

Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Голубової Л.Б.,

за участі секретаря судового засідання Маковецької О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ЕТС»

до Головного управління ДФС у Донецькій області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 12 квітня 2017 року № НОМЕР_1

за участю:

представника позивача: ОСОБА_1, за дов. від 06.03.2017 року,

представника відповідача: ОСОБА_2, за дов. від 16.06.2017 року

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕТС» звернулося до суду з позовом до Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 12 квітня 2017 року № НОМЕР_1.

Заявлені вимоги позивач обґрунтовував безпідставністю висновків фіскального органу, викладених в акті документальної позапланової невиїзної перевірки № 64/05-99-14-06/24308872 від 29 березня 2017 року про порушення п. 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено податковий кредит з ПДВ за жовтень 2016 року в розмірі 460265,00 гривень.

Прийнятим на підставі акту документальної позапланової невиїзної перевірки від 29 березня 2017 року податковим повідомленням-рішенням від 12 квітня 2017 року № НОМЕР_1 позивачеві зменшено суму відємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду в розмірі 460265,00 гривень за жовтень 2016 року.

Сутність порушень, визначених при проведенні документальної позапланової невиїзної перевірки полягає у тому, що податкові накладні, виписані контрагентом позивача ТОВ «РАЙА ЛЕОН» виключені зі складу податкового кредиту ТОВ «ЕТС» через нереальність господарської операції з названим постачальником товарно-матеріальних цінностей. Таке порушення при формуванні податкового кредиту в розмірі 460265,00 гривень у жовтні 2017 року призвело, на думку фіскального органу, до завищення відємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового періоду по декларації за жовтень 2016 року.

Позивач зазначає, що податкові накладні, надані його постачальником ТОВ «РАЙА ЛЕОН» та включені ним до складу податкового кредиту у жовтні 2016 року виписані у відповідності до приписів статті 201 Податкового кодексу України та зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних згідно з Порядком ведення Єдиного реєстру податкових накладних.

Факт отримання ТОВ «ЕТС» товарів підтверджується договором та первинними документами до них: видатковими накладними, товарно-транспортними накладними, оскільки ТМЦ перевозилися власним транспортом позивача, подорожніми листами вантажного автомобіля, свідоцтвами про реєстрацію транспортних засобів, наказами про прийняття водіїв на роботу, довіреністю та витягом з реєстру довіреностей на отримання ТМЦ, документами про часткову сплату товару в сумі 289966,85 гривень. Залишок заборгованості складає 2471622,24 гривень. У подальшому, рішенням господарського суду Донецької області від 25 квітня 2017 року у справі № 905/834/17 заборгованість по спірній угоді № РЛ1910 від 19 жовтня 2016 року в розмірі 105000,00 гривень було стягнуто з позивача на користь ТОВ «РАЙА ЛЕОН», чим доведено реальність вказаного договору постачання. За приписами статті 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням, зокрема, в господарській справі, що набрало законної сили, не доказується при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

З зазначених підстав позивач вважає висновки акту документальної позапланової невиїзної перевірки від 29 березня 2017 року неправомірними, а винесене на його підставі податкове повідомлення - рішення від 12 квітня 2017 року № НОМЕР_1 просить визнати протиправним та скасувати.

Представник відповідача у судове засідання зявився та надав письмові заперечення. Зазначає, що за податковою інформацією стосовно контрагента позивача ТОВ «РАЙА ЛЕОН» встановлено проведення ним транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій з надання податкової вигоди з метою штучного формування витрат та податкового кредиту. Зустрічна перевірка вказаного підприємства не проводилася у звязку з відсутністю підприємства за адресою місцезнаходження. При цьому ТОВ «РАЙА ЛЕОН» за жовтень 2016 року сформовано податкове зобовязання до сплати в бюджет 0 гривень, відємне значення різниці між сумою податкового зобовязання та податкового кредиту складає 481381,00 гривень.

Зазначає, що позивачем не надавалися документи про використання ТМЦ, придбаних у ТОВ «РАЙА ЛЕОН».

Вважає, що у разі не відображення даних податкової накладної в податкових зобовязаннях продавця, така податкова накладна не є податковим документом та не дає покупцю права на податковий кредит. Статус податкового документу податкова накладна набирає в момент відображення її даних в податкових зобовязаннях контрагента. Вважає, що законодавцем передбачено, що однією з обовязкових підстав включення сум до податкового кредиту з ПДВ є фактичне надходження сум до бюджету.

Стосовно рішення господарського суду Донецької області від 25 квітня 2017 року зазначає, що передбачене частиною першою статті 72 КАС України звільнення від доказування не має абсолютного характеру і не може сприйматися судом як неможливість спростування під час судового розгляду обставин, які зазначені в іншому судовому рішенні. З зазначених підстав просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, заслухавши представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕТС» є юридичною особою, зареєстровано та обліковується в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань з кодом 24308872, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (том 1, а.с. 11-18) та випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (том 1, а.с. 20-21).

Позивач перебуває на податковому обліку у державній податковій інспекції у м. Дружківці Головного управління ДФС у Донецькій області, про що зазначено у витягу з Єдиного державного юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (том 1, а.с. 14).

Позивач є платником податку на додану вартість з 22 липня 1997 року, що доведено витягом 1505104500094 з реєстру платників ПДВ (том 1, а.с. 32).

Фахівцями Головного управління ДФС у Донецькій області проведено документальну позапланову невиїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «ЕТС» з питань достовірності формування та віднесення сум податку на додану вартість до податкового кредиту в декларації з податку на додану вартість за жовтень 2016 року по взаємовідносинам з ТОВ «РАЙА ЛЕОН» та повноти формування податкових зобовязань за операціям з подальшого продажу товарів, придбаних у зазначеного контрагента, про що складено акт від 29 березня 2017 року № 64/05-99-14-06/24308872 (том 1, а.с. 33-69).

Згідно висновків акту перевірки встановлено порушення позивачем п. 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено суму відємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду в розмірі 460265,00 гривень за жовтень 2016 року, у тому числі в декларації за жовтень 2016 року в сумі 460265,00 гривень (том 1, а.с. 69).

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України.

Відповідно до пункту 61.1 статті 61 Податкового кодексу України, статті 94 Податкового кодексу України (надалі ПК України) податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

За приписами п. 185.1 ст. 185 ПК України об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку, зокрема, з:

а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;

б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку (пункт 187.1 ст. 187 ПК України)

Відповідно до п.198.2 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п.198.6 ст. 198 ПК України, порушення якого також вказано у акті перевірки, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Разом, з тим, в акті перевірки не зазначено, що спірні податкові накладні не були зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, тобто, цей факт не є спірною обставиною, а лише вказано, що податковий кредит позивача не підтверджено податковими накладними ТОВ «РАЙА ЛЕОН» фактично через відсутність обєкта оподаткування з ПДВ за жовтень 2016 року, оскільки постачальник не виробляв, не імпортував, а також не придбавав ТМЦ від будь-яких інших контрагентів (том 1, а.с. 44-45).

ЯК зазначено в акті перевірки, ТОВ «РАЙА ЛЕОН» задекларувало за жовтень 2016 року відємне значення різниці між сумою податкового зобовязання та податкового кредиту в розмірі 481381,00 гривень, тобто, не декларувало до сплати в бюджет суми податку у розмірі, що відповідають сумі податкових зобовязань, сформованих по покупцю ТОВ «ЕТС».

ТОВ «РАЙА ЛЕОН» не має основних засобів, не має у власності чи оренді земельних ділянок, складських приміщень. При цьому відповідно до даних податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН, ТОВ «РАЙА ЛЕОН» придбавав товари найменувань, які не значаться в складених ним податкових накладних на постачання товарів, тобто, виписав податкові накладні по нереальним операціям постачання товарів, власником яких не був.

При цьому, спірним питанням даної справи є не факт декларування чи не декларування контрагентом позивача своїх податкових зобовязань з ПДВ, а наявність у позивача права на формування складу податкового кредиту з ПДВ у випадку недекларування податкових зобовязань з боку його постачальника та при нереальній, на думку відповідача угоді.

Отже, відповідач фактично не визнав податкові накладні, виписані зазначеним вище постачальником послуг, який в порушення п. 185.1 ст. 185, п. 201.10 ст. 201 ПК України не задекларував обєкт оподаткування та податкові зобовязання у жовтні 2016 року (том 1, а.с. 45).

Суд зауважує, що посилань на проведення зустрічної перевірки стосовно контрагента позивача - ТОВ «РАЙА ЛЕОН» акт перевірки не містить, оскільки Києво-Святошинською ОДПІ ДФС у Київській області було направлено державному реєстратору повідомлення за формою 18-ОПП від 16.03.2016 року за № 334 про відсутність за місцем реєстрації (том 1, а.с. 43).

Сторонами також не спростовується факт отримання позивачем податкових накладних від ТОВ «РАЙА ЛЕОН» на суму ПДВ 460265,00 гривень, та які було включено до складу податкового кредиту у жовтні 2016 року. В акті перевірки не зазначено, що зазначеними постачальниками послуг та товарів порушено порядок заповнення податкових накладних чи вони не зареєстровані в ЄРПН.

Відповідач фактично виключив зі складу податкового кредиту позивача за жовтень 2016 року суми ПДВ з причин нереальної угоди та не декларування контрагентом його податкових зобовязань, про що прямо зазначив у акті.

Ні підставі акту документальної позапланової невиїзної перевірки № 64/05-99-14-06/24308872 від 29 березня 2017 року фіскальним органом винесене спірне податкове повідомлення-рішення форми В4 від 12 квітня 2017 року № НОМЕР_1, яким позивачеві зменшено суму відємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду в розмірі 460265,00 гривень за жовтень 2016 року (том 1, а.с. 70).

В пункті 3 акту камеральної перевірки наведено дані декларації позивача з ПДВ за жовтень 2016 року.

Сума відємного значення різниці між сумою податкових зобовязань та сумою податкового кредиту з податку на додану вартість за жовтень 2016 року у розмірі 8996620,00 гривень відображено відповідно у рядку 18.1/19 декларацій з ПДВ № НОМЕР_2 від 05.12.2016 року. Встановлене перевіркою порушення завищення суми податкового кредиту в розмірі 460265,00 гривень наведено в рядках 10.1, 11.1, 12 декларації.

Перелік видаткових та спірних податкових накладних, виписаних ТОВ «РАЙА ЛЕОН», які не визнані фіскальним органом як податкові документи на загальну суму ПДВ у розмірі в розмірі 460265,00 гривень наведено у таблиці 3.1.2 акту перевірки (том 1, а.с. 48-52).

Судом встановлено, що між товариством з обмеженою відповідальністю «ЕТС» (покупець) та товариством з обмеженою відповідальністю «РАЙА ЛЕОН» (постачальник) було укладено договір постачання від 19 жовтня 2016 року № РЛ 1910 (том 1, а.с. 81-84). Предметом договору є постачання запасних части, деталей, матеріалів, масел, технічних рідин. Слід зазначити, що одним із видів діяльності позивача за КВЕД є 45.20. Технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів, 45.32. роздрібна торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів, про що зазначено у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (том 1, а.с. 12).

Згідно оборотно-сальдової відомості по рахунку 281 та 631 отримані ТМЦ було оприбутковано в бухгалтерському обліку позивача (том 1, а.с. 119-176).

Виконання вказаного договору з боку покупця та постачальника було описано в рішенні господарського суду Донецької області від 25 квітня 2017 року у справі № 905/834/17, яким було стягнуто з позивача на користь ТОВ «РАЙА ЛЕОН» заборгованість по спірній угоді № РЛ1910 від 19 жовтня 2016 року в розмірі 105000,00 гривень (том 1, а.с. 239-242).

Так, господарським судом встановлено, що на виконання умов договору, позивач 19.10.2016р. поставив відповідачу товар на загальну суму 2761589,09грн., що підтверджується видатковими накладними №70 від 19.10.2016р., №71 від 19.10.2016р., №73 від 19.10.2016р., №74 від 19.10.2016р., №75 від 19.10.2016р., №76 від 19.10.2016р. та товарно-транспортними накладними №70 від 19.10.2016р., №71 від 19.10.2016р., №73 від 19.10.2016р., №74 від 19.10.2016р., №75 від 19.10.2016р., №76 від 19.10.2016р.

Дані накладні були підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені печатками.

Відповідач здійснив часткову оплату поставленого товару, що підтверджується платіжним дорученням, доданим до матеріалів справи.

Встановлені судом обставини дають підстави для висновку, що із отриманням відповідачем за видатковими накладними №70 від 19.10.2016р., №71 від 19.10.2016р., №73 від 19.10.2016р., №74 від 19.10.2016р., №75 від 19.10.2016р., №76 від 19.10.2016р. товару, у нього виникло зобов'язання з їх оплати у сумі 2761589,09 грн.

10 травня було видано наказ, що свідчить про набрання законної сили вказаного рішення суду (том 1, а.с. 251).

Відповідно до приписів частини 1 статті 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлені ці обставини.

Проте, видані контрагентом податкові накладні від 19 жовтня 2016 року № 84, 85, 86, 87, 88, 89 не визнані відповідачем податковими документами (том 1, 178-186).

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Податковий кодекс України визначає податкову накладну, як єдиний документ, який підтверджує суми податкового кредиту і на підставі якого платник податків має право формувати податковий кредит. При цьому, податкове законодавство не ставить в залежність право платника податків на податковий кредит від факту декларування та сплати контрагентом його зобовязань.

Податкові накладні, на підставі яких позивач сформував податковий кредит у жовтні 2016 року, виписані контрагентом, який на момент спірних правовідносин був зареєстрований платником ПДВ, що не спростовано в акті документальної перевірки відповідачем та зареєстровані в ЄРПН.

Стаття 8 КАС України передбачає принцип верховенства права при здійсненні адміністративного судочинства. Частиною 2 вказаної статті встановлено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Неприпустимість притягнення до відповідальності одного платника податків, у випадку за неправомірні дії іншого платника податків підтверджується практикою Європейського суду з прав людини. Так, в п. 71 рішення у справі «Булвес» АД проти Болгарії» Європейський суд з прав людини дійшов такого висновку: «... Суд вважає, що компанія-заявник не повинна нести відповідальність за наслідки невиконання постачальником його обовязків щодо своєчасного декларування податку на додану вартість і, як наслідок, сплачувати податок на додану вартість повторно разом із пенею. Суд вважає, що такі вимоги прирівнюються до надзвичайного обтяження для компанії-заявника, що порушило справедливий баланс, який повинен був підтримуватися між вимогами загальних інтересів та вимогами захисту права власності».

Європейський суд з прав людини визначає правило індивідуальної відповідальності платника податків. Тобто, добросовісний платник податків не має зазнавати негативних наслідків через порушення з боку його контрагентом. Аналогічні положення містяться й в Конституції України.

Крім того, первинними документами, наданими позивачем, даними бухгалтерського обліку щодо оприбуткування придбаних ТМЦ та подальшого їх використання в господарській діяльності підтверджено правомірність виписаних спірних податкових накладних, а отже, позбавлення позивача права на формування податкового кредиту у жовтні 2016 року є протиправним.

З огляду на викладене вище, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заявлених позивачем вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 12 квітня 2017 року № НОМЕР_1.

З огляду на викладене, на підставі положень Податкового кодексу України, ст.ст. 8 - 11, 40, 94, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «ЕТС» до Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 12 квітня 2017 року № НОМЕР_1 - задовольнити.

Визнати недійсним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Донецькій області від 12 квітня 2017 року № НОМЕР_1.

Стягнути з Головного управління ДФС у Донецькій області за рахунок бюджетних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ЕТС» судові витрати з судового збору у розмірі 8503 (вісім тисяч пятсот три) гривні 97 копійок.

Постанова прийнята в нарадчій кімнаті та проголошена її вступна та резолютивна частина в присутності представників сторін 22 червня 2017 року.

Повний текст постанови виготовлено 22 червня 2017 року.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Голубова Л.Б.