Постанова № 67304626, 23.06.2016, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 червня 2016 р. Справа № 804/2539/16 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Турової О.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження у м. Дніпро адміністративну справу за позовомКриворізької північної обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,-

ВСТАНОВИВ:

Криворізька центральна обєднана державна податкова інспекціяГоловного управління ДФС у Дніпропетровській області, правонаступником якої є Криворізька північна обєднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ОСОБА_1, в якому просила стягнутизДідика ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1, АДРЕСА_1) до бюджету (р/р №33216868700024, код платежу 50 1801 1001, одержувач УДКСУ у м.Кривому Розі у Дніпропетровській області, код ЄДРПОУ 38032510, МФО 805012) загальну суму податкового боргу з транспортного податку з фізичних осіб у розмірі 25000,00грн.

В обґрунтування позову зазначено, що відповідач має податковий борг в сумі 25 000,00 грн.,який виник внаслідок несплати узгодженої суми грошового зобовязання, визначеної контролюючим органом відповідно до податкового повідомлення-рішення від 01.07.2015р. №50-177, яке відповідачем оскаржене не було. При цьому у добровільному порядку вказана сума грошового зобовязання ОСОБА_1 також не сплачена, що в свою чергу завдає збитків державі.Отже, станом на 23.06.2016р. у ОСОБА_1 наявний податковий борг у сумі 25000,00грн., який підлягає стягненню з відповідача на підставі ст.87 Податкового кодексу України.

Представник позивача у судове засідання не зявився, про час, дату та місце розгляду справибув належним чином повідомлений, надав клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Відповідач також був належним чином повідомлений про час, дату та місце розгляду справи, проте у судове засідання його представник не зявився, причини неявки суду не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи та заперечень на позов не надавав.

Зважаючи на приписи ч.4 ст.122, ч.4, ч.6 ст.128 КАС України, суд розглянув дану справу в порядку письмового провадження за наявними у справі доказами, оскільки не вбачає потреби заслуховувати свідків та експертів.

Дослідивши матеріали справи та наявні в них докази, а також проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, які регулюють спірні правовідносини, суд приходить до висновку про те, що даний адміністративний позов підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 Леонідовичперебуває на обліку уКриворізькій північній ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області, як платник податків.

Відповідно до облікової картки ОСОБА_1 є власником приватного транспортного засобу автомобіля ToyotaLandCruiser 2010 року випуску з обємом двигуна 4461см3, державна реєстрація якого відбулась 25грудня 2010 року.

1 січня 2015 року набрав чинності Закон України Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи від 28 грудня 2014 року №71-VIII (далі Закон №71-VIII), яким шляхом викладення в новій редакції статтю 267 Податкового кодексу України, та введено в Україні новий місцевий податок на майно - транспортний податок.

Відповідно до підпункту 267.1.1 пункту 267.1 статті 267 Податкового кодексу України платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 Податкового кодексу України є обєктами оподаткування.

Обєктом оподаткування є легкові автомобілі, які використовувалися до 5 років і мають обєм циліндрів двигуна понад 3000 куб. см.

Відповідно до статей 34, 37 Закону України Про дорожній рух державній реєстрації та обліку підлягають призначені для експлуатації на вулично-дорожній мережі загального користування транспортні засоби усіх типів. При цьому, забороняється експлуатація незареєстрованих (неперереєстрованих) транспортних засобів.

Особливості визначення дати першої реєстрації автомобілів, що були у користуванні визначені розділом 7 Інструкції про порядок здійснення підрозділами Державтоінспекції МВС державної реєстрації, перереєстрації та обліку транспортних засобів, оформлення і видачі реєстраційних документів, номерних знаків на них, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 11.08.2010 року №379.

У разі, коли на транспортні засоби уповноваженими державними органами, в тому числі іноземними, видані реєстраційні документи, що дають право їх експлуатувати, вони вважаються використовуваними.

Таким чином, датою початку користування (вводу в експлуатацію) транспортних засобів, що були в користуванні, правомірно дату їх першої реєстрації, що визначена в реєстраційних документах, які видано уповноваженими державними органами та дають право експлуатувати ці транспортні засоби на постійній основі.

Відповідно до пункту 267.4 статті 267 Податкового кодексу України ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25000 гривень за кожен легковий автомобіль, що є обєктом оподаткування.

Підпунктом 267.6.1 пункту 267.6 статті 267 Податкового кодексу України передбачено, що обчислення суми податку з обєкта/обєктів оподаткування фізичних осіб здійснюється контролюючим органом за місцем реєстрації платника податку.

01липня 2015 року Криворізькою центральною обєднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Дніпропетровській області сформовано податкове повідомлення-рішення форми «Ф» №50-177, яким ОСОБА_1 визначено до сплати суму транспортного податку з фізичних осіб в сумі 25 000,00 грн.

Зазначене вище податкове повідомлення-рішення форми «Ф» від 01.07.2015 р. №50-177направлено на адресу ОСОБА_1, однак на адресу контролюючого органу повернувся конверт, яким відповідачеві надсилалося вказане рішення, з відміткою відділення поштового звязку про повернення «за закінченням терміну зберігання».

Згідно з абз.3 п.58.3 ст.58 Податкового кодексу України у разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Отже, з урахуванням вимог абз.3 п.58.3 ст.58 Податкового кодексу України, податкове повідомлення-рішення форми «Ф» від 01.07.2015 р. №50-177вважаються врученими.

Так, п.57.3 ст. 57 Податкового кодексу України встановлено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Будь-яких доказів щодо оскарження ОСОБА_1 податкового-повідомлення рішення форми «Ф» від 01.07.2015 р. №50-177 матеріали справи не містять.

Відтак, сума, визначена за податковим повідомленням-рішенням «Ф» від 01.07.2015р. №50-177 є узгодженою та такою, що підлягає сплаті.

З матеріалів справи вбачається, що відповіднодо вимог ст.59 ПК України контролюючим органом було направлено на адресу відповідача податкову вимогу форми «Ф» від 03.11.2015р. №3088-23 на загальну суму 25 000,00 грн.

При цьому, всупереч ч.1 ст.71 КАС України відповідачем до суду не надано будь-яких доказів сплати наведеної вище суми податкового боргу.

Відтак, сума визначена, за зазначеною вище податковою вимогою, є узгодженою та такою, що підлягає сплаті.

Податковим боргом відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 ст.14 Податкового кодексу України визнається сума грошового зобовязання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня нарахована на суму такого грошового зобовязання.

Відповідно до ст.67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

За змістом приписів п.п.16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України, відповідач як платник податків зобов'язаний, зокрема, сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Пунктом 87.11 статті 87 Податкового кодексу України встановлено, що орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Згідно з п.95.1, п.95.2 ст.95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Зважаючи на наведене, суд приходить до висновку про те, що позивачем-субєктом владних повноважень, було доведено правомірність своїх вимог щодо стягнення з відповідача наявної у нього заборгованості із сплати податкового боргу, натомість відповідачем не було надано суду доказів сплати податкового боргу у встановлені законодавством строки, а також доказів оскарження податкового повідомлення-рішення, на підставі якого утворився цей податковий борг.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить із того, що відповідно до ч.4 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, у яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати з відповідача не стягуються.

Керуючись ст. ст. 122, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Криворізької північної обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1, АДРЕСА_1) на користь бюджету (р/р №33216868700024, код платежу 50 1801 1001, одержувач УДКСУ у м.Кривому Розі у Дніпропетровській області, код ЄДРПОУ 38032510, МФО 805012) загальну суму податкового боргу з транспортного податку з фізичних осіб у розмірі 25000,00грн. (двадцять пять тисяч гривень 00 копійок).

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено в порядку та у строки, встановлені ст. 186 цього Кодексу, з урахуванням приписів ч. 8 ст. 183-2 цього Кодексу, до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровській окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя ОСОБА_3