Вирок № 67302274, 21.06.2017, Інгульський районний суд міста Миколаєва (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Миколаєва)

21.06.2017

1-кп/489/305/2017

В И Р О К

Іменем України

21 червня 2017 р.

Ленінський районний суд м. Миколаєва в складі:

судді - Крутія Ю.П.,

за участю секретаря судового засідання - Лейфури Д.О.,

прокурора - Петренка А.О..,

обвинуваченого - ОСОБА_1,

потерпілої - ОСОБА_2,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Яселка Очаківського району Миколаївської області, громадянина України, освіта середня, не одруженого, не працюючого, раніше не судимого в силу ст.89 КК України, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та проживає за адресою: АДРЕСА_2,

у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст. 286, ч.1 ст.135 КК України,

В С Т А Н О В И В:

23.10.2016 близько 06:00 год., водій ОСОБА_1 керував технічно справним автомобілем НОМЕР_1 та рухався у темний час доби по сухій асфальтованій освітленій міським електроосвітленням проїзній частині проспекту Богоявленського, зі сторони вулиці Космонавтів у напрямку вулиці Театральної у м. Миколаєві, у крайній правій смузі свого напрямку руху, зі швидкістю приблизно 60 км/год.

У цей же час попереду автомобілю НОМЕР_2, проїзну частину проспекту Богоявленського, по пішохідному переході, який позначено дорожніми інформаційно-вказівними знаками 5.351; 5.35.2 ПДР України та дорожньою розміткою 1.14.2 білого кольору ПДР України, почав пересікати пішохід ОСОБА_3, рухаючись зліва направо по ходу руху автомобіля під керуванням ОСОБА_1

Водій ОСОБА_1, рухаючись в обраному напрямку, в районі перехрестя з вул. Молодогвардійська, в порушення п. 2.3 "б", 12.3, 18.1 ПДР України, проявив неуважність, не стежив з дорожньою обстановкою, не реагував відповідно на її зміни, при виникненні небезпеки для руху у вигляді пішоходу ОСОБА_3, який переходив проїзну частину по пішохідному переході зліва направо по ходу руху його автомобіля та якого він об'єктивно спроможний був заздалегідь виявити, негайно не вжив заходів до зменшення швидкості аж до зупинки свого транспортного засобу, хоча мав таку технічну можливість, внаслідок чого допустив наїзд на зазначеного пішохода.

В результаті дорожньо-транспортної пригоди пішохід ОСОБА_3 в кареті швидкої медичної допомоги від отриманих тілесних ушкоджень помер.

Згідно висновку експерта №2913 від 13.03.2017 смерть ОСОБА_3 настала внаслідок тяжкої закритої черепно-мозкової травми, у вигляді поширених субарахноїдальних крововиливів та вогнищевої травми головного мозку.

Згідно з висновком судово-автотехнічної експертизи №174 від 27.03.2017 дана дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок порушення водієм ОСОБА_1 вимог п.12.3 ПДР України, яке знаходиться в прямому причинному зв'язку з наслідками, що настали.

Відразу після дорожньо-транспортної пригоди, водій ОСОБА_1, в порушення п.2.10 "а", "б", "г", "д", "е" ПДР України, не залишився на місці пригоди, не увімкнув аварійної сигналізації і не встановив знак аварійної зупинки відповідно до вимог пункту 9.10 ПДР України, не викликав швидкої медичної допомоги, не повідомив про дорожньо-транспортну пригоду орган чи підрозділ поліції, не очікував на їх прибуття та не вжив всіх можливих заходів для збереження слідів пригоди, їх огородження, організації об'їзду місця пригоди. При цьому ОСОБА_1, достовірно знаючи, що внаслідок ДТП потерпілий ОСОБА_3 отримав тілесні ушкодження, завідомо усвідомлюючи, що своїми діями поставив потерпілого, позбавленого можливості вжити заходів до самозбереження, в небезпечний для життя стан, будучи зобов'язаним надати потерпілому допомогу та реально маючи таку можливість, навмисне залишив місце дорожньо-транспортної пригоди.

Обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст. 286 та ч.1 ст.135 КК України визнав повністю та пояснив, що 23.10.2016 о 18:00 год. він їхав на а/м "Мерседес 410Д" з перехрестя по пр. Богоявленському зі сторони вул. Космонавтів в сторону вул. Театральної в праві смузі, в машині віз молочну продукцію. Вказана машина належить ОСОБА_4, а він являється водієм, йому лише дали технічний паспорт на цю машину. На вулиці Молодогвардійська переходив пішохідний перехід потерпілий, він відволікся та збив пішохода. Через це злякався та уїхав. Поїхав розгружати машину в місто Очаків і порт Південний. Він нікому не говорив про те, що сталося. Інший водій сказав, що його машина потрапила в ДТП. Цей водій їхав йому назустріч і побачив розбите скло. Коли він їхав з с. Нечаяне, його затримали співробітники поліції. Визнає позов в частині відшкодування матеріальної шкоди на суму 5865 грн. і відшкодування моральної шкоди в повному обсязі, які ще не відшкодував. У скоєному кається.

Вина обвинуваченого підтверджується:

- показами потерпілої ОСОБА_2, яка суду пояснила, що потерпілий ОСОБА_3 був її батьком. 13 числа його збив автомобіль, про це вона дізналася 28 числа. Батько до цього загубив мобільний телефон. Їй на домашній телефон подзвонив сусід і сказав, що її батька ніхто не бачив близько тижня. Також сусід сказав, що було ДТП. Після цього вона почала шукати інформацію про цю подію в інтернеті. Знайшла, коли батько вже помер. Просила суд стягнути з відповідача та страхової компанії в солідарному порядку матеріальну шкоду у розмірі 5865 грн., які були витрачені на поховання батька та моральну шкоду у розмірі 150000 грн. Моральну шкоду обґрунтовує тим, що загинув її батько, який допомагав їй фінансово;

- протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 13.10.2016, відповідно до якого зі сторони вул. Космонавтів по пр. Богоявленському в районі житлового будинку №36 на регульованому пішохідному переході відбувся наїзд на пішохода. Транспортний засіб місце пригоди залишив. Будь - які сліди відсутні;

- схемою до протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 23.10.2016, згідно з якої вбачається місце зіткнення та напрямок руху транспортного засобу в момент ДТП;

- висновком експерта №174 від 24.03.2017, відповідно до якого належні дії водія автомобіля НОМЕР_2 регламентуються вимогами п.12.3,12.4 ПДР України. Водій автомобіля НОМЕР_2 мав технічну можливість запобігти наїзду на пішохода шляхом застосування гульмування з моменту виникнення небезпеки для руху. В діях водія автомобіля НОМЕР_2 вбачається невідповідність вимогам п. 12.3 ПДР України. Дії водія автомобіля НОМЕР_2 з технічної точки зору знаходяться в причинному зв'язку з ДТП;

- висновком експерта №09-1-1001 від 19.12.2016, відповідно до якого автомобіль НОМЕР_2 контактував з тілом пішохода правою передньою частиною між правою фарою та номерним знаком. Наїзд а/м "Mercedes-Benz 410D" реєстраційний номер НОМЕР_3 на пішохода відбувся близько до початку зафіксованого осипу по пр-ту Богоявленському на смузі для руху в напрямі вул. Театральної;

- висновком експерта №09-1-1000 від 16.12.2016, відповідно до якого на момент ДТП ходова частина, рульове керування, робоча гальмівна система, фари головного освітлення автомобіля НОМЕР_2 знаходилась в працездатному стані, не мали несправностей, які могли б вплинути на рух;

- протоколом пред'явлення трупа для впізнання від 28.10.2016, згідно з яким свідок ОСОБА_5 впізнав особу покійного та заявив, що це труп ОСОБА_3;

- висновком експерта №2913 від 13.03.2017, відповідно до якого смерть невідомого чоловіка настала внаслідок тяжкої закритої черепно-мозкової травми, у вигляді поширених субарахноідальних крововиливів та вогнищевої травми головного мозку, що підтверджується макроскопичними даними. По ступеню тяжкості усі тілесні ушкодження є прижиттєвими, на що вказує наявність крововиливів в місцях пошкоджень і утворились від дії тупих твердих предметів незадовго до настання смерті. По ступеню тяжкості тілесні ушкодження відносяться до тяжких тілесних ушкоджень що привели до смерті. Ступінь наявності трупних явищ свідчить про те, що з моменту смерті і до моменту дослідження трупа пройшло близько доби;

- договором-замовлення від 28.10.2016, згідно з яким витрати на організацію та проведення поховання померлого склали 3860 грн.;

- квитанцією до прибуткового касового ордеру від 28.10.2016 про сплату ОСОБА_2 грошових коштів у розмірі 2000 грн.

З полісу №АЕ/6045952 вбачається, що т/з Mercedes-Benz 410D, н/з НОМЕР_4 застрахований в СК "Україна".

Оцінюючи докази в їх сукупності, суд вважає, що дії обвинуваченого ОСОБА_1 необхідно кваліфікувати за ч.2 ст. 286 КК України, тобто порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому смерть та за ч.1 ст.135 КК України, тобто завідоме залишення без допомоги особи, яка перебуває в небезпечному для життя стані і позбавлена можливості вжити заходів до самозбереження внаслідок іншого безпорадного стану, коли він сам поставив потерпілого в небезпечний для життя стан.

Вивченням особи обвинуваченого встановлено, що він раніше не судимий, на обліку в ОНД та МОПЛ не перебуває. За місцем проживання характеризується позитивно.

Враховуючи суспільну небезпечність вчиненого злочину, який відноситься до тяжкого злочину за ч. 2 ст.286 КК України та до злочинів невеликої тяжкості за ч.1 ст.135 КК України, обставини справи, особу обвинуваченого, обставини, які пом'якшують покарання - щире каяття, суд вважає можливим призначити ОСОБА_1 покарання у вигляді позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами, так як його виправлення не можливе без ізоляції від суспільства.

Як вбачається з матеріалів справи, цивільний позивач ОСОБА_2 просила суд стягнути на її користь в солідарному порядку з обвинуваченого ОСОБА_1 та ПАТ СК "Країна" матеріальну та моральну шкоду, завдану злочином. На це суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (далі-Закон) при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до ст. 35 вказаного Закону, для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) заяву про страхове відшкодування.

В ст. 35.2, зокрема, вказано, що до такої заяви має додаватися свідоцтво про смерть потерпілого - у разі вимоги заявника про відшкодування шкоди, пов'язаної із смертю потерпілого, документи, що підтверджують витрати на поховання потерпілого, - у разі вимоги заявника про відшкодування витрат на поховання потерпілого тощо.

Відповідно до ст.27 Закону страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) здійснює відшкодування шкоди, заподіяної смертю потерпілого, на умовах, встановлених статтею 1200 Цивільного кодексу України, кожній особі, яка має право на таке відшкодування, рівними частинами. Страховик (МТСБУ) здійснює відшкодування особі, яка здійснила витрати на поховання та на спорудження надгробного пам'ятника, за умови надання страховику (МТСБУ) документів, що підтверджують такі витрати, та пред'явлення оригіналу свідоцтва про смерть.

Судом встановлено, що потерпіла ОСОБА_2 до відповідача 2 (страхової компанії) із заявою про страхове відшкодування та відповідними документами на підтвердження цього не зверталась. Іншого в суді не доведено.

Згідно з ч.2 ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

За такого, суд приходить до висновку, що у відповідача 2 (страхової компанії) обов'язок страхового відшкодування не виник у зв'язку з недотриманням потерпілою встановленого законом порядку. В свою чергу, суд вважає, що відповідальність за заподіяну шкоду наступає в результаті вчинення особою неправомірного діяння та причинного зв'язку між таким діянням та заподіяною шкодою. Також обов'язковою, крім випадків заподіяння шкоди джерелом підвищеної небезпеки, є вина особи. За таких обставин, суд приходить до висновку, що відповідати у даному випадку за заподіяну шкоду повинен водій, винний у скоєнні ДТП.

Суд наголошує, що відповідно до правової позиції ВСУ у справі 6-2808цс15 від 20.01.2016 при розгляді цієї справи Верховний Суд України зробив правовий висновок, відповідно до якого право потерпілого на відшкодування шкоди її заподіювачем є абсолютним і суд не вправі відмовити в такому позові з тих підстав, що цивільно-правова відповідальність заподіювача шкоди застрахована. У разі задоволення такого позову заподіювач шкоди не позбавлений можливості пред'явити майнові вимоги до страхової компанії, з якою ним укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності.

В такому разі, розглядаючи в порядку ст. 1166 ЦК України цивільний позов ОСОБА_2 на суму 5860 грн. в рахунок відшкодування майнової шкоди, то суд вважає, що його необхідно задовольнити повністю, оскільки обвинувачений його визнав в повному обсязі.

Розглядаючи в порядку ст. 1168 ЦК України цивільний позов ОСОБА_2 на суму 150000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди, то суд вважає, що він підлягає задоволенню повністю, оскільки обвинувачений його визнав в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 368, 370, 374 КПК України, суд -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.286 КК України та ч. 1 ст. 135 КК України і призначити йому покарання:

- за ч. 2 ст. 286 КК України у вигляді 4 років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 роки.

- за ч. 1 ст. 135 КК України у вигляді 1 року позбавлення волі.

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначити покарання у вигляді 4 років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 роки, рахуючи строк відбування покарання з моменту затримання.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 грошові кошти в розмірі 5860 грн. (п'ять тисяч вісімсот шістдесят гривень) в рахунок відшкодування майнової шкоди, завданої злочином та в розмірі 150 000 грн.(сто п'ятдесят тисяч гривень) в рахунок відшкодування моральної шкоди.

В задоволенні позовних вимог до ПАТ "Страхова компанія" Країна" відмовити в повному обсязі.

Речові докази: фрагменти уламків скла невстановленого автомобіля, уламки скла з правої передньої блок-фари та ліве переднє скло блок-фари, фрагменти уламків скла невстановленого автомобіля, фрагменти уламків частин т/з Mercedes-Benz 410D, н/з НОМЕР_4, фрагмент пластику з рами капоту т/з Mercedes-Benz 410D, н/з НОМЕР_4, фрагмент уламків частин т/з Mercedes-Benz 410D, н/з НОМЕР_4, уламки лакофарбового покриття з місця пригоди ДТП, зразки лакофарбового покриття з передньої частини кришки капоту т/з Mercedes-Benz 410D, н/з НОМЕР_4, які зберігаються у камері зберігання речових доказів СУ ГУНП в Миколаївській області - знищити.

Речовий доказ - т/з Mercedes-Benz 410D, н/з НОМЕР_4 повернути власнику ОСОБА_6.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави на р/р ГУДКСУ Миколаївської області № 31118115700005, відкритий в ГУДК у Миколаївській області, МФО 826013, код ЗКПО 37992781, КБК 24060300, судові витрати в розмірі 703,68 грн. за проведення автотехнічної експертизи, 1760,80 грн. за проведення судової транспортно-трасологічної експертизи, 703,68 грн. за проведення судової експертизи технічного стану т/з, 5428,40 грн. за проведення експертизи №5268, 703,68 грн. за проведення експертизи №2002, 615,72 грн. за проведення експертизи №2008, 2646,20 грн. за проведення експертизи №846, 527,76 грн. за проведення експертизи №2003.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Миколаївської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя: Ю.П. Крутій