Рішення № 67301078, 19.06.2017, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Справа № 614/977/16-ц Головуючий суддя І інстанції Гуляєва Г. М.

Провадження № 22-ц/790/2411/17 Суддя доповідач Карімова Л.В.

Категорія: договірні

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 червня 2017 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Харківської області у складі:

головуючого: Карімової Л.В.,

суддів колегії: Бурлака І.В.,

Яцини В.Б.,

за участю секретаря Баранкової В.В.,

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» в особі представника Падалко Олександра Олександровича на рішення Борівського районного суду Харківської області від 01 лютого 2017 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И Л А :

У грудні 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю (ТОВ) «ОТП Факторинг Україна» звернулось до суду із вказаним позовом, в якому просило стягнути з ОСОБА_4 на його користь суму заборгованості за кредитним договором № 2000239110 від 23.07.2012 року у розмірі 23913,85 грн. та суму сплаченого судового збору у розмірі 1378,00 грн.

В обгрунтування своїх вимог позивач посилався на те, що 23.07.2012 року між ПАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_4 був укладений кредитний договір №2000239110, за умовами якого банк надав відповідачу кредит у сумі 4016,20 грн., а відповідно до п. 2.1. данного кредитного договору банк та позичальник підтвердили факт укладення між ними Договору про видачу та обслуговування міжнародних кредитних пластикових карток (приватних) на підставі Правил користування кредитною карткою Master Card Standard, що розміщені на Інтернет сайті банку (www.otpbank.com.ua) та на умовах, викладених в цьому розділі.

22.12.2014 року між ПАТ «ОТП Банк» та ТОВ «ОТП Факторинг Україна» у відповідності до вимог ст.ст. 512, 514, 1077-1079, 1082, 1084 ЦК України було укладено договір купівлі-продажу кредитного портфелю б/н, згідно з яким ПАТ «ОТП Банк» відступило, а ТОВ «ОТП Факторинг» прийняло на себе зобов'язання та право вимоги до боржника за кредитним договором №2000239110 від 23.07.2012 року.

Оскільки взятих на себе зобов'язань за кредитним договором відповідач не виконав, станом на 14.11.2016 року виникла заборгованість у розмірі 23913,85 грн.

В запереченнях на позовну заяву представник ОСОБА_4 - адвокат Чернобай О.Є., посилаючись на відсутність доказів укладення кредитного договору між ОСОБА_4 та ПАТ «ОТП Банк», відсутність розрахунку заборгованості ОСОБА_4, просив відмовити в задоволенні позову ТОВ «ОТП Факторинг Україна».

Рішенням Борівського районного суду Харківської області від 01 лютого 2017 року в задоволенні позову ТОВ «ОТП Факторинг Україна» відмовлено.

В апеляційній скарзі представник ТОВ «ОТП Факторинг Україна», посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про задоволення його позовних вимог в повному обсязі.

Зазначає, що суд першої інстанції не звернув уваги на те, що відповідно до виписки з особового рахунку ОСОБА_4 відповідач користувався карткою і в останнє вносив грошові кошти на поповнення карткового рахунку 16 грудня 2014 року, тим самим визнавши факт наявності кредитної заборгованості перед банком та перервавши перебіг строку позовної давності.

Вказує на те, що судом першої інстанції не враховано, що матеріали справи містять копії кредитного договору №2000239110 та договору факторингу №22/12/14/4, якими підтверджується наявність кредитних правовідносин між сторонами.

Зазначає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відсутність повідомлення про відступлення права вимоги позивачу, в межах ст. 1082 ЦК України, оскільки ТОВ «ОТП Факторинг Україна» на адресу відповідача було направлено повідомлення від 10.11.2016 року №200892416, в якому вказано, що відповідно до договору факторингу, новим кредитором з 22.12.2014 року стало ТОВ «ОТП Факторинг Україна», яке має право грошової вимоги та отримання від відповідача заборгованості за кредитним договором.

В запереченнях на апеляційну скаргу ОСОБА_4, посилаючись на необґрунтованість та безпідставність доводів апеляційної скарги ТОВ «ОТП Факторинг Україна», просив відмовити в її задоволенні та залишити без змін рішення суду першої інстанції.

Вислухавши пояснення учасників процесу, що з'явилися до суду апеляційної інстанції, перевіривши відповідно до вимог ч.1 ст. 303 ЦПК України матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення суду першої інстанції - скасуванню з огляду на наступне.

Відповідно до ст. ст. 213, 214 ЦПК України рішення суду повинно бути законним i обгрунтованим. Під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, такі питания: 1) чи мали місце обставини, якими обгрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають iз встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6) як розподілити між сторонами судові витрати.

Відмовляючи у задоволенні позову ТОВ «ОТП Факторинг Україна», суд першої інстанції виходив з недоведеності позивачем належними доказами розміру існуючої заборгованості та пропуску строку позовної давності для звернення до суду із вказаними позовними вимогами.

Колегія суддів не може погодитись з такими висновками суду першої інстанції, оскільки вони не відповідають вимогам закону та обставинам справи.

Як вбачається з матеріалів справи 23.07.2012 року між АТ «ОТП Банк» та ОСОБА_4 було укладено договір про надання споживчого кредиту № 2000239110, відповідно до умов якого банк для придбання товару та послуг надає позичальнику споживчий кредит у сумі 4016,20 грн. у відповідності до умов договору, а позичальник зобов'язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом, інші платежі, визначені цим договором та Додатком №1 «Графік платежів», що є його невід'ємною частиною, а також виконувати інші умови Договору.

Свої зобов'язання за вищевказаним кредитним договором АТ «ОТП Банк» виконало, надавши ОСОБА_4 грошові кошти в розмірі 4016,20 гривень.

Крім того відповідно до ч.2 п.2.2 кредитного договору № 2000239110 від 23.07.2012 року його сторони підтвердили факт укладання між ними договору про видачу та обслуговування міжнародних кредитних пластикових карток (приватних) на підставі Правил користування кредитною карткою Master Card Standard, що розміщені на Інтернет сайті банку та на умовах , викладених в цьому розділі. Застереження: підписанням цього договору держатель підтверджує та погоджується, що дані держателя, зазначені в цьому договорі, та умови, що стосується відкриття Карткового рахунку,викладені в Угоді та договорі, є заявою держателя на відкриття карткового рахунку та отримання кредитної картки: картка, реквізити карткового рахунку, розмір кредитного ліміту, а також інша інформація надання якої необхідне у відповідності до чинного законодавства, надсилається держателю поштою за адресою, зазначеною в цьому договорі, після отримання держателем картки та за умов її активування за допомогою телефону за номером, що зазначений на ній, банк має право надіслати ПІН -код на поштову адресу держателя, зазначеному в цьому договорі.

Згідно п.2.2.2 вказаного договору в порядку, передбаченому Угодою, банк надає позичальнику кредит шляхом встановлення відновлюваної кредитної лінії до карткового рахунку у розмірі, що передбачений Угодою, а позичальник приймає кредит і зобов'язується повернути суму отриманого кредиту на умовах, в строки та порядку, що передбачені Угодою.

Відповідно до п. 2.9 цього договору за користування кредитом, в тому числі прострочення Овердрафтом, банк нараховує проценти в розмірі, встановленому тарифами банку.

ОСОБА_4 зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконав, внаслідок чого у нього з'явилась заборгованість в розмірі 23 913 гривень, яка складається: із заборгованості по сплаті кредиту - 20014,90 грн. та заборгованості по сплаті відсотків за користування кредитом - 3898,95 грн.

22.12.2014 року між ПАТ «ОТП Банк» та ТОВ «ОТП Факторинг Україна» у відповідності до ст.ст. 512, 514, 1077-1079, 1082, 1084 ЦК України було укладено договір купівлі-продажу кредитного портфелю б/н, згідно з яким ПАТ «ОТП Банк» відступило, а ТОВ «ОТП Факторинг» прийняло на себе зобов'язання та право вимоги до боржника за кредитним договором №2000239110 від 23.07.2012 року.

Згідно зі ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки.

Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до вимог ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У відповідності до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Як вбачається з п. 1 Договору про надання споживчого кредиту №2000239110 від 23.07.2012 року позичальник отримує, а банк надає йому фінансові послуги на умовах, викладених нижче. Цей договір є змішаним, тому містить елементи різних договорів і позичальнику надається кілька видів фінансових послуг - кредитування та видача і обслуговування міжнародних кредитних пластикових карток.

Відповідно до п.1.4.1. вказаного договору, позичальник зобов'язаний повністю повернути банку суму отриманого кредиту та виконати всі інші зобов'язання, встановлені договором не пізніше 23 лютого 2013 року.

Згідно п.2.2.2. Договору в порядку, передбаченому угодою надає позичальнику кредит шляхом встановлення відновлювальної кредитної лінії до карткового рахунку у розмірі, що передбачений угодою, а позичальник приймає кредит і зобов'язується повернути суму отриманого кредиту на умовах, в строки та в порядку, що передбачені угодою.

Відповідно до п. 2.9 за користування кредитом, в тому числі простроченим Овердрафтом, банк нараховує проценти в розмірі, встановленому тарифами банку.

Свою згоду з умовами споживчого кредиту №2000239110 від 23.07.2012 року та заявою-дозволом на обробку персональних даних ОСОБА_4 підтвердив своїми підписами, дійсність яких ним не була оскаржена.

Крім того, в судовому засіданні апеляційної інстанції ОСОБА_4 підтвердив наявність його підписів на договорі про надання споживчого кредиту №№2000239110 від 23.07.2012 року.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_4 про відсутність доказів отримання ним кредиту та відсутності розрахунку заборгованості є безпідставними, оскільки вони спростовуються наявними в матеріалах справи копіями договору про надання споживчого кредиту №2000239110 від 23.07.2012 року, виписки АТ «ОТП Банк» з особистого рахунку ОСОБА_4 від 15.02.2017 року та детальним розрахунком заборгованості ОСОБА_4 по кредиту.

Крім того, апеляційним судом, в порядку вимог ст. 303 ЦПК України було прийнято та досліджено новий доказ - диск із звукозаписом активації кредитної картки позичальником ОСОБА_4, згідно якого ОСОБА_4 активував кредитну картку за допомогою телефону за номером, що зазначений на ній.

Крім того ОСОБА_4 не оспорював у судовому порядку вищевказаний договір за його безгрошовістю.

Згідно ст. 549 ЦК України - штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно п. 1.5.1 за порушення позичальником строків або суми сплати щомісячного платежу, з дня, наступного за датою платежу, визначеною графіком платежів позичальник сплачує штраф за кожен факт порушення - 25 грн.

Посилання ОСОБА_4 на те, що в порушення вимог ч. 1 ст. 1082 ЦК України ПАТ «ОТП Банк» та ТОВ «ОТП Факторинг Україна» не повідомили його про відступлення права грошової вимоги спростовується наявним в матеріалах справи повідомленням ТОВ «ОТП Факторинг Україна» на адресу ОСОБА_4 від 10.11.2016 року, відповідно до якого останнього повідомлено про те, що на підставі договору факторингу від 22.12.2014 року між ПАТ «ОТП Банк» та ТОВ «ОТП Факторинг Україна» право вимоги його заборгованості відступлене ТОВ «ОТП Факторинг Україна».

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу, згідно до ч.ч.3, 4 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення; сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Цивільне законодавство передбачає два види позовної давності: загальну і спеціальну.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).

Згідно ч. 1 ст. 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов»язку.

Після переривання перебіг строку позовної давності починається заново (ч. 3 ст. 264 ЦК України).

Як вбачається з виписки з особового рахунку ОСОБА_4 з 01.01.2012 року по 15 лютого 2017 року в останній раз ОСОБА_4 користувався кредитною карткою 16 грудня 2014 року.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про сплив строку позовної давності не врахувавши, що строк звернення до суду з вказаними позовними вимогами було перервано, шляхом погашення ОСОБА_4 заборгованості по кредитній лінії в розмірі 776,70 грн. 16 грудня 2014 року.

Колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалено з порушенням норм матеріального права, тому з підстав, передбачених п. 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України вказане рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позову ТОВ «ОТП Факторинг Україна» та стягнення з ОСОБА_4 заборгованості по кредиту в сумі 23 913 (двадцять три тисячі дев»ятсот тринадцять) гривень 85 коп.

У зв'язку із задоволенням вимог ТОВ «ОТП Факторинг Україна» на його користь з відповідача підлягає стягненню згідно вимог ст.ст. 80, 88 ЦПК України понесені позивачем судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1378 грн. за подання позовної заяви та 1515,80 грн. за подання апеляційної скарги, а всього - 2893,80 грн., що підтверджується відповідними платіжними дорученнями (а.с. 3, 77).

Керуючись ст.ст. 303, 304, п.2 ч.1 ст. 307, ст.ст. 309, 313, 314, 316, 317, 319, 324 ЦПК України, колегія суддів

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу задовольнити.

Рішення Борівського районного суду Харківської області від 01 лютого 2017 року скасувати.

Ухвалити нове рішення. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_4 (паспорт серії НОМЕР_3, і.н. НОМЕР_2) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» (ЄДРПОУ 36789421, рах.№26507002333333, МФО №300528) заборгованість за кредитним договором №2000239110 від 23.07.2012 року у розмірі 23 913 (двадцять три тисячі дев»ятсот тринадцять) гривень 85 коп. та судовий збір в сумі 2893 (дві тисячі вісімсот дев»яносто три) гривні 80 коп.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, і може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання цим рішенням законної сили.

Головуючий:

Судді: