Рішення № 67301073, 19.06.2017, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Провадження:№ 22ц/790/817/17 Головуючий 1 інст. - Ульяніч І.В.

Справа № 645/2842/16-ц Доповідач - Карімова Л.В.

Категорія: договірні

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 червня 2017 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Харківської області у складі:

головуючого: Карімової Л.В.,

суддів колегії: Бурлака І.В.,

Яцини В.Б.,

за участю секретаря Баранкової В.В.,

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» на рішення Фрунзенського районного суду міста Харкова від 12 серпня 2016 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И Л А :

У червні 2016 року ПАТ КБ «Приватбанк» звернувся до суду із позовом до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором б/н від 08.09.2006 року у зв'язку з невиконанням ОСОБА_3 умов договору.

В обгрунтування своїх позовних вимог посилався на те, що відповідно до укладеного договору б/н від 08.09.2006 року ОСОБА_3, 08.09.2006 року отримав кредит у розмірі 5 000 грн., у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з "Умовами та правилами надання банківських послуг", "Правилами користування платіжною картою" та "Тарифи Банку", складає між ним і банком Договір, про що свідчить підпис відповідача у заяві.

ОСОБА_3 належним чином свої зобов'язання щодо повернення кредиту не виконував, в наслідок чого станом на 30.04.2016 року має заборгованість в розмірі 31 116,10 грн.

Рішенням Фрунзенського районного суду міста Харкова від 12 серпня 2016 року в задоволенні позову ПАТ КБ «Приватбанк» відмовлено.

В апеляційній скарзі представник ПАТ «КБ «Приватбанк», посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги в повному обсязі.

Вказує на те, що судом першої інстанції не враховано, що укладаючи кредитний договір, відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та Правилами надання банківських послуг», «Правилами користування платіжною карткою» та «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті, складає між ним та банком договір, що підтверджується підписом у заяві.

Зазначає, що суд першої інстанції не звернув уваги на те, що відповідач регулярно сплачував заборгованість за кредитним договором до жовтня 2013 року і таким чином своїми діями підтверджував наявність кредитних відносин із ПАТ «КБ «Приватбанк».

В запереченнях на апеляційну скаргу, представник ОСОБА_3 - ОСОБА_4, посилаючись на необґрунтованість доводів апеляційної скарги ПАТ «КБ «Приватбанк», просить її відхилити.

Вислухавши пояснення учасників процесу, що з'явилися до суду апеляційної інстанції, перевіривши відповідно до вимог ч.1 ст. 303 ЦПК України матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню частково з огляду на наступне.

Відповідно до ст. ст. 213, 214 ЦПК України рішення суду повинно бути законним i обгрунтованим. Під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, такі питания: 1) чи мали місце обставини, якими обгрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають iз встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6) як розподілити між сторонами судові витрати.

Відмовляючи в задоволенні позову ПАТ «КБ «Приватбанк» суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_3 не був ознайомлений з «Умовами та правилами надення банківських послуг», «Правилами користування платіжною карткою» та «Тарифами Банку», оскільки їх не можна вважати складовою частиною укладеного між сторонами договору від 08.09.2006 року.

Колегія суддів не може погодитися з такими висновками суду першої інстанції, оскільки вони не відповідають обставинам справи та зроблені із порушенням вимог матеріального та процесуального права.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи 08 вересня 2006 року відповідач ОСОБА_3 отримав кредит у розмірі 5 000 грн., у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки, тобто до січня 2014 року.

Згідно заяви, відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана, заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг, складає між ним і банком Договір, про що свідчить підпис відповідача у заяві. Щодо зміни кредитного ліміту Банк керується п. 3.2, п. 3.3 Умов та Правил надання банківських послуг, де зазначено, що Клієнт дає свою згоду, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням Банку, і Клієнт дає право Банку в будь-який момент змінити (зменшити або збільшити) кредитний ліміт.

Позивач свої зобов'язання за угодою виконав у повному обсязі, а саме, надав відповідачу кредит у розмірі, встановленому в заяві, що не оспорював в судовому засіданні відповідач по справі.

ОСОБА_3 зобов»язання за кредитним договором № б/н від 08.09.2006 р., не виконав, в наслідок чого станом на 30.04.2016 року у нього виникла заборгованість в розмірі 31 116, 10 грн., яка складається з наступного:

-3444,69 грн. - заборгованість за кредитом;

-22713,50 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом;

-3000,00 грн. - заборгованість з пені та комісії за користування кредитом;

а також штрафи відповідно до пункту 8.6 Умов та правил надання банківських послуг:

-500.00 грн. - штраф (фіксована частина);

-1457,91 грн. - штраф (процентна складова).

Під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції представник ПАТ «КБ «Приватбанк» підтримав доводи апеляційної скарги та надав уточнений розрахунок заборгованості ОСОБА_3 за кредитним договором, згідно якого заборгованість останнього перед ПАТ «КБ «Приватбанк» складає 8 421,09 гривень, а саме: заборгованість за кредитом - 3444,69 грн., заборгованість по процентам за користування кредитом - 3876,40 грн., заборгованість за пенею та комісією - 1100 грн.

Між тим уточнені розрахунки ПАТ «КБ «Приватбанк» також не у повному обсязі відповідають умовам укладеного між сторонами договору та вимогам матеріального права.

Згідно зі ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки.

Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до вимог ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У відповідності до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно ст. 549 ЦК України - штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

ОСОБА_3 не заперечував факт подання ним заяви про відкриття карткового рахунку, фактичного його відкриття та отримання картки з подальшим її застосуванням. Вказані обставини підтверджуються копією заяви, підписаної відповідачем.

В цій заяві ОСОБА_3 зазначено, що він ознайомився та згодний з Умовами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною карткою та Тарифами банку. Він виражає свою згоду, що ця заява разом з Умовами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною карткою і Тарифами складає між ним та банком договір про надання банківських послуг (а.с. 7).

Згідно п.5.3. "Умов та правил надання банківських послуг" банк має право проводити зміну тарифів та інших частин договору.

Відповідно до п. 6.3 до обов»язків клієнта належить отримувати виписки про стан картрахунків.

У разі незгоди за змінами Правил та/або Тарифів банку, надати письмову заяву про розірвання цього договору та погасити заборгованість, в тому числі, що створилась на протязі 30 днів з моменту повернення карт, виданих держателю та його довіреним особам (п.6.4).

Будь - яких доказів на спростування цих даних відповідачем не надано.

Матеріали справи містять розрахунок, згідно якого відповідач частково сплачував заборгованість за кредитом, в останній платіж вчинений у жовтні 2013 року. Вказані обставини підтверджуються поясненнями сторін у справі.

З письмовою заявою про розірвання кредитного договору ОСОБА_3 не звернався.

Таким чином, регулярно сплачуючи заборгованість за кредитом, відповідач своїми діями підтвердив наявність кредитних відносин із ПАТ «КБ «Приватбанк».

Виходячи з наведеного, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про необізнаність та незгоду позивача з "Умовами та правилами надання банківських послуг", «Правилами користування платіжною карткою» та «Тарифами банку».

Згідно "Умов та правил надання банківських послуг" пеня за прострочення виконання зобов»язання складає 50 гривень щомісячно. Оскільки ПАТ «КБ «Приватбанк» звернувся до суду з позовом 30.05.2016 року, він має право на стягнення пені, нарахованої в період з 30.05.2015 року по 30.04.2016 року (11 місяців) у розмірі 550 гривень.

Посилання представника ПАТ «КБ «Приватбанк» на збільшення тарифів по кредитним карткам відповідно до наказу ПАТ «КБ «Приватбанк» «Про приведення ставок кредитування у відповідність з ринковими» від 18.02.2015 року, на підставі якого пеня за прострочення зобов'язання збільшилась з 50 до 100 гривень на місяць, та наявність у ОСОБА_3 заборгованості по пені в розмірі 1100 гривень, є безпідставними, оскільки позивачем не надано доказів про те, що ОСОБА_3 був ознайомлений в вищевказаними змінами ставок.

Доводи ОСОБА_3 про те, що стягнення пені не передбачено умовами спірного договору є безпідставними, оскільки зазначені положення сплати пені за прострочення виконання зобов'язання передбачені "Умовами та правилами надання банківських послуг" та «Правилами користування платіжною карткою» та «Тарифами банку».

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу, згідно до ч.ч.3, 4 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення; сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Враховуючи, що заяви про застосуванні строків позовної давності щодо нарахованих процентів відповідачем до суду першої інстанції не надано, колегія суддів вказані строки не застосовує.

Колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалено з порушенням норм матеріального права, тому з підстав, передбачених п. 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України, вказане рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позову ПАТ «КБ «Приватбанк» та стягнення з ОСОБА_3 заборгованості по кредиту в сумі 3444,69 грн., заборгованості по процентам за користування кредитом - 3876,40 грн., заборгованість за пенею - 550 грн., а всього - 7871,09 грн.

У зв'язку із частковим задоволенням вимог ПАТ «КБ «Приватбанк» на його користь з відповідача підлягає стягненню згідно вимог ст.ст. 80, 88 ЦПК України понесені позивачем та документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1378 грн. за подання позовної заяви та 1515,80 грн. за подання апеляційної скарги, а всього - 2893,80 грн., що підтверджується відповідними платіжними дорученнями (а.с. 1, 61).

Керуючись ст.ст. 303, 304, п.2 ч.1 ст. 307, ст.ст. 309, 314, 316, 317, 319, 324 ЦПК України, колегія суддів

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу задовольнити частково.

Рішення Фрунзенського районного суду міста Харкова від 12 серпня 2016 року скасувати.

Ухвалити нове рішення. Позов Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 (паспорт НОМЕР_2, і.н. НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» (ЄДРПОУ 14360570, рах.№29092003111, МФО №305299) заборгованість за кредитним договором - 3444, 69 (три тисячі чотириста сорок чотири) грн. 69 коп., заборгованість по процентам за користування кредитом - 3876 (три тисячі вісімсот сімдесят шість) грн. 40 коп., заборгованість за пеню - 550 (п»ятсот п»ятдесят) грн.

Стягнути з ОСОБА_3 (паспорт НОМЕР_2, і.н. НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» (ЄДРПОУ 14360570, рах.№29092003111, МФО №305299) судовий збір в розмірі 2893, 80 (дві тисячі вісімсот дев»яносто три) грн. 80 коп.

Рішення апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий:

Судді: