Вирок № 67299491, 20.06.2017, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Кримінальне провадження № 629/1494/17

Номер провадження 1-кп/629/255/17

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 червня 2017 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі головуючого судді Ткаченко О.А., при секретарі Білик В.Ю., за участю прокурора Гребенюка В.Є., представника відділу з питань пробації Прилипко О.В., обвинуваченого ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Лозова Харківської області кримінальне провадження №12017220380000146 від 21.01.2017 року, яке надійшло з Лозівської місцевої прокуратури Харківської області 03.05.2017 року, відносно:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с.Тургень, Енбегшиказагського району, Алмаатинської області, Казахстан, без громадянства, з середньою спеціальною освітою, не одруженого, не працюючого, проживаючого без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимого:

- 25.02.2012 року Лозівським міськрайонним судом Харківської області за ст.ст.185 ч.2,185 ч.3,190 ч.2,70 ч.1 КК України до 4 років позбавлення волі;

- 17.04.2015 року Лозівським міськрайонним судом Харківської області за ст.ст.15 ч.2,185 ч.2 КК України до 1 року позбавлення волі, 09.02.2016 року звільненого по відбуттю строку покарання;

- 09.03.2017 року Лозівським міськрайонним судом Харківської області за ст.185 ч.2 КК України до 3 років позбавлення волі з застосуванням ст.75 КК України з іспитовим строком 2 роки;

за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.185 ч.2 КК України, -

встановив:

05.01.2017 року, приблизно о 17-00 год., ОСОБА_2, знаходячись в приміщенні коридору перед входом в кафе «ІНФОРМАЦІЯ_2», за адресою: АДРЕСА_2, маючи умисел на таємне викрадення металевого рекламного щитка, який він побачив у коридорі, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, з корисливого мотиву, з метою наживи, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, діючи повторно, шляхом вільного доступу таємно викрав металевий рекламний щиток, чим спричинив матеріальний збиток потерпілій ОСОБА_3 в сумі 350 грн. З місяця злочину зник, викраденим розпорядився.

Обвинувачений ОСОБА_2 винним себе визнав повністю у вчиненому розкаявся та дав показання, що дійсно 05.01.2017 року, близько 17-00 год., зайшов в кафе «ІНФОРМАЦІЯ_2» погрітися та побачив в приміщенні коридору перед входом в кафе металевий рекламний щиток, який він вирішив вкрасти та здати на металобрухт, так як у нього в той час не було грошей, переконавшись, що за ним ніхто не спостерігає, він взяв металевий щиток і пішов з кафе, а метрів через сто його наздогнали працівники поліції, які вилучили в нього викрадений рекламний щиток.

Враховуючи зізнавальні показання підсудного ОСОБА_2, а також те, що іншими учасниками судового провадження не оскаржуються фактичні обставини справи, які вказані в обвинувальному акті, зазначені особи правильно розуміють зміст цих обставин, не наполягають на дослідженні інших доказів у справі, учасники судового провадження розуміють неможливість в подальшому оскаржити дані фактичні обставини в апеляційному порядку, у суду не має сумнівів в добровільності та істинності їх позицій, тому відповідно до ч.3 ст.349 КПК України дослідження доказів відносно фактичних обставин справи визнано судом недоцільним, суд обмежив їх дослідження допитом обвинуваченого і дослідженням даних, які характеризують особу підсудного, матеріалів, що підтверджують судові витрати по справі та місцезнаходження речових доказів.

Аналізуючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що винність ОСОБА_2 доведена, його дії суд кваліфікує за ст.185 ч.2 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно.

При призначенні покарання підсудному ОСОБА_2 суд враховує характер і ступінь суспільної небезпеки вчиненого ним злочину, що відповідно до ч.3 ст.12 КК України, він вчинив злочин, який відноситься до категорії злочинів середньої тяжкості.

Дослідженням даних про особу підсудного ОСОБА_2 встановлено, що він раніше судимий, має не зняті і не погашені в установленому порядку судимості, не одружений, не працює, на обліку у лікарів психіатра не перебуває, з 2010 року перебуває на обліку у лікаря нарколога з приводу «синдрому залежності від алкоголю», має постійне місце проживання за яким характеризується задовільно (а.с.38,39-42,43,44-46,47,48,49,50,51,52-54,55-57,58,59-60,61-62).

Відповідно до ст.66 КК України обставиною, що пом'якшує покарання підсудного ОСОБА_2, суд визнає щире каяття.

Відповідно до ст.67 КК України обставин, що обтяжують покарання підсудного ОСОБА_2 судом не встановлено.

З урахуванням ступеня тяжкості вчиненого злочину, обставин, які пом'якшують покарання і відсутністю обставин, що обтяжують покарання, даних про особу підсудного і його відношення до вчиненого, обставин вчинення злочину, з врахуванням принципу справедливості та невідворотності покарання за вчинений злочин, висновку органу пробації викладеного в досудовій доповіді, суд приходить до висновку про те, що виправлення підсудного можливе без ізоляції від суспільства з застосуванням ст.75 КК України, з встановленням іспитового строку.

Оскільки підсудний ОСОБА_2 вчинив злочин передбачений ст.185 ч.2 КК України до вироку Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 09.03.2017 року, суд призначає покарання за даним вироком відповідно до ст.70 ч.4 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, призначеним за попереднім вироком.

Підстав для застосування до підсудного ст.ст.69,69-1 КК України, суд не вбачає.

Цивільний позов по справі не заявлений.

Відповідно до ст.124 КПК України, суд стягує з обвинуваченого на користь держави витрати за проведення Науково-дослідним експертно-криміналістичним центром судової товарознавчої експертизи №1129 від 20.04.2017 року в розмірі 198 грн. (а.с.65).

Долю речових доказів суд, вирішує в поряду ст.100 КПК України - металевий рекламний щиток, який згідно розписки знаходиться на зберіганні у потерпілої - повернути потерплій ОСОБА_3 (а.с.63,64).

Керуючись ст.ст.100,124,349,370,373,374 КПК України, суд, -

ухвалив:

Визнати ОСОБА_2 винуватим у пред'явленому обвинуваченні за ст.185 ч.2 КК України та призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 2 (два) роки.

На підставі ст.70 ч.4 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання, призначеного за вказаним вироком, більш суворим, призначеним за вироком Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 09.03.2017 року у виді 3 (трьох) років позбавлення волі, остаточно до відбуття призначити ОСОБА_2 покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки.

На підставі ст.75 КК України звільнити від відбування покарання, якщо ОСОБА_2 протягом іспитового строку тривалістю 3 (три) роки не вчинить нових злочинів та виконає обов'язки покладені на нього судом.

Відповідно до ст.76 КК України покласти на ОСОБА_2 наступні обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання або роботи; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації; працевлаштуватися або за направленням уповноваженого органу з питань пробації звернутися до органів державної служби зайнятості для реєстрації як безробітного та працевлаштуватися, якщо йому буде запропоновано відповідну посаду (роботу).

До набрання вироком законної сили запобіжний захід ОСОБА_2 не обирати.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави витрати за проведення судової товарознавчої експертизи №1129 від 20.04.2017 року в розмірі 198 гривень, перерахувавши їх на р/р 31419544700005, банк отримувача ГУ ДКСУ у Харківській області, код отримувача 37999680, МФО851011, код доходів 24060300, УДКСУ в Комінтернівському районі м.Харкова.

Речові докази: металевий рекламний щиток - повернути потерпілій ОСОБА_3

Вирок може бути оскаржений, з підстав, передбачених статтею 394 КПК України до апеляційного суду Харківської області через Лозівський міськрайонний суд Харківської області протягом 30 днів з дня його проголошення. Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні вироку - після постановлення ухвали апеляційним судом.

Суддя О.А.Ткаченко