Ухвала суду № 67297928, 13.06.2017, Сіверськодонецький міський суд Луганської області (до 25.04.2025 - Сєверодонецький міський суд Луганської області)

Кримінальне провадження № 1-кс/428/2676/2017

Справа № 428/5564/17

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 червня 2017 року м. Сєвєродонецьк

24.05.2017 м. Сєвєродонецьк

Слідчий суддя Сєвєродонецького міського суду Луганської області Луганський В.І., при секретарі Голуб Т.М., за участю старшого слідчого в ОВС СУ ГУ НП в Луганській області ОСОБА_1,

розглянувши у судовому засіданні в приміщенні Сєвєродонецького міського суду Луганської області клопотання старшого слідчого в ОВС СУ ГУ НП в Луганській області ОСОБА_1, погоджене прокурором відділу прокуратури Луганської області ОСОБА_2, про арешт майна, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до клопотання сторона кримінального провадження вказує, що СУ ГУ НП в Луганській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015130330001204 від 01.11.2015 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, за фактом внесення завідомо неправдивих даних щодо затвердження тарифів на виробництво та постачання теплової енергії на 2014-2015 роки та надання їх до Кремінської міської ради посадовими особами ПП «Рубіжанський залізобетон», внаслідок чого була завищена собівартість 1 Гкалорії теплової енергії. Згідно висновку ДП «Розрахунковий центр послуг» від 19.05.2016 року щодо рівня економічно обґрунтованих планових витрат на послуги теплопостачання ПП «Рубіжанський залізобетон» на 2014-2015 роки загальна сума збитків від завищення собівартості теплової енергії складає 2 873 621 гривень та 46 копійок.

У клопотанні зазначено, що до вчинення даного кримінального правопорушення причетні директор ПП «Рубіжанський залізобетон» ОСОБА_3 та заступник директора ОСОБА_4, яким 31.05.2017 року було повідомлено про підозру у привласненні чужого майна в особливо великих розмірах, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненого за попередньою змовою групою осіб, тобто у кримінальному правопорушенні, передбаченому ч. 5 ст. 191 КК України.

Прокурором відділу прокуратури Луганської області в рамках даного кримінального провадження було заявлено цивільні позови до підозрюваних ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в інтересах Відділу освіти Кремінської районної державної адміністрації в розмірі 585 136 грн. 37 коп. та в інтересах КУ «Кремінське територіальне медичне обєднання» Кремінської районної ради у розмірі 1 742 829 грн. 92 коп.

В ході досудового розслідування у кримінальному провадженні було встановлено,що посадовими особами ПП «Рубіжанський залізобетон»(ЄДРПОУ 33075518) у відділенні ПАТ АБ «УКРГАЗБАНК», МФО 320478, який розташований за адресою: м. Київ, вулиця Єреванська,1, індекс 030087, відкриті розрахункові рахунки у валюті українська гривня.

В клопотанні сторона кримінального провадження посилається на те, що з метою забезпечення цивільного позову, а також запобігання ризикам у вигляді відчуження майна та грошових коштів третім особам, з метою знищення слідів вчинення кримінального правопорушення, виникла необхідність у накладенні арешту на банківські рахунки ПП «Рубіжанський залізобетон» (ЄДРПОУ33075518), а саме: № 26009924418696, № 26051924418279, №26106198004795 відкриті у 2016 році ПАТ АБ «УКРГАЗБАНК».

Слідчий суддя, заслухавши пояснення сторін кримінального провадження, вивчивши матеріали клопотання, дійшов до наступного висновку.

Відповідно ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Відповідно до ч.2 ст.173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) достатність доказів, що вказують на вчинення особою кримінального правопорушення; 3) розмір можливої конфіскації майна, можливий розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, та цивільного позову; 4) наслідки накладення арешту майна для інших осіб; 5) розумність та спів-розмірність обмеження права власності завдання кримінального провадження.

Як вбачається з клопотання слідчого, стороною кримінального провадження, в порушення вимог п.2 ч. 2 ст.173 КПК України не наведено факт набуття безготівкових грошових коштів кримінально протиправним шляхом або вчинення кримінально протиправних дій по відношенню до них не надано жодного доказу підтвердження доцільності накладення арешту на вказані рахунки та грошові кошти, які знаходяться на них.

Згідно з ч.10 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Проте, слідчий в резолютивній частині клопотання, в порушення вищевказаних вимог, просить накласти арешт не на грошові кошти, а на рахунки.

Відповідно п.4 ч.2 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.

У разі задоволення цивільного позову або стягнення з юридичної особи розміру отриманої неправомірної вигоди суд за клопотанням прокурора, цивільного позивача може вирішити питання про арешт майна для забезпечення цивільного позову або стягнення з юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, доведеного розміру отриманої неправомірної вигоди до набрання судовим рішенням законної сили, якщо таких заходів не було вжито раніше.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

Таким чином, враховуючи викладене, оскільки у клопотанні не зазначені підстави і мета відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна, слідчий суддя доходить висновку, що слідчим в своєму клопотання правових підстав для арешту нерухомого майна, вказаному в клопотанні, наведене не було, у звязку з чим дане клопотання задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 32, 110, 131, 132, 167, 170-173 КПК України, слідчий суддя,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання старшого слідчого в ОВС СУ ГУ НП в Луганській області ОСОБА_1, погоджене прокурором відділу прокуратури Луганської області ОСОБА_2І про арешт майна - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Луганської області протягом 5 днів з дня її постановлення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Слідчий суддя В. І. Луганський