Ухвала суду № 67295472, 19.05.2017, Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 204/2991/17

Провадження № 2/204/1169/17

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

19 травня 2017 року м.Дніпро

Суддя Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська Тітова І.В., дослідивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання недійсним державного акту приватизації земельної ділянки, відмінити рішення міської ради та повернення земельної ділянки,

в с т а н о в и л а:

18 травня 2017 року до суду надійшла вищевказана позовна заява.

Із матеріалів позовної заяви випливає, що вона не відповідає вимогам, викладеним уст.ст.7, 119-120 ЦПК України, а саме:

-позовна заява викладена російською мовою;

-позивачем не зазначено ціну позову;

-у позовній заяві не викладено обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги;

-позивачем не зазначено доказів, що підтверджують кожну обставину;

-у позовній заяві відсутні номери засобів звязку сторін або інформація про те, що вони невідомі;

-позивачем не сплачено судовий збір за вимогу майнового характеру;

-позивачем не сплачено судовий збір за дві вимоги немайнового характеру;

-позивачу необхідно уточнити прохальну частину позову, а саме позивачу необхідно зазначити, яку саме земельну ділянку позивач просить повернути.

Відповідно до ч.2 ст.119 ЦПК України позовна заява повинна містити: 1) найменування суду, до якого подається заява; 2) ім'я (найменування) позивача і відповідача, а також ім'я представника позивача, якщо позовна заява подається представником, їх місце проживання (перебування) або місцезнаходження, поштовий індекс, номери засобів зв'язку, якщо такі відомі; 3) зміст позовних вимог; 4) ціну позову щодо вимог майнового характеру; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; 6) зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування; 7) перелік документів, що додаються до заяви.

Згідно із ч.4 ст.119 ЦПК України позовна заява повинна відповідати іншим вимогам, встановленим законом.

Як передбачено ст.7 ЦПК України мова цивільного судочинства визначається ст.14 Закону України "Про засади державної мовної політики".

Як передбачено ч.3 ст.14 Закону України "Про засади державної мовної політики", сторони, які беруть участь у справі, подають до суду письмові процесуальні документи і докази, викладені державною мовою. У межах території, на якій поширена регіональна мова (мови), що відповідає умовам частини третьої статті 8 цього Закону, допускається подача до суду письмових процесуальних документів і доказів, викладених цією регіональною мовою (мовами), з перекладом, у разі необхідності, на державну мову без додаткових витрат для сторін процесу.

Згідно із вимогами ч.5 ст.119 ЦПК України до позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору.

Як передбачено п.4 ч.2 ст.119 ЦПК України, позовна заява повинна містити ціну позову щодо вимог майнового характеру.

Відповідно до ч.2 ст.80 ЦПК України, якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент предявлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд з наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом при вирішенні справи.

Аналогічні положення містяться у п.2 ст.6 ЗУ «Про судовий збір», відповідно до яких встановлено, що у разі якщо судовий збір сплачується за подання позовної заяви до суду в розмірі, визначеному з урахуванням ціни позову, а встановлена при цьому позивачем ціна позову не відповідає дійсній вартості спірного майна або якщо на день подання позову неможливо встановити точну його ціну, розмір судового збору попередньо визначає суд з подальшою сплатою недоплаченої суми або з поверненням суми переплати судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом у процесі розгляду справи.

Згідно із п.12 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» № 20 від 22.12.1995 р. з наступними змінами і доповненнями, розяснено, що вартість спірного майна визначається за згодою сторін, а при його відсутності по дійсній вартості майна на час розгляду спору. Під дійсною вартістю майна розуміється грошова сума, за якою майно може бути продане в даному населеному пункті або місцевості.

Враховуючи те, що позивачем не було зазначено ціну позову вартості спірного майна, суд на підставі ч.2 ст.80 ЦПК України попередньо визначає розмір судового збору у максимальному розмірі, оскільки згідно із ЗУ «Про судовий збір» судовий збір сплачується у розмірі 1% від ціни позову, але не більше 5 розмірів мінімальної заробітної плати, що дорівнює 8000грн.

Відповідно до ч.3 ст.6 ЗУ «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Згідно з положеннями ч.2 ст.4 ЗУ «Про судовий збір» за подання позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою справляється судовий збір 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 640грн.

У відповідності до п.13 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» №10 від 17.10.2014р., якщо в позовній заяві об'єднано дві або більше самостійних вимог немайнового характеру, пов'язані між собою, судовий збір сплачується окремо з кожної із таких вимог (або загальною сумою).

Окрім того, п.41 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.03.2013р. №3 «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» встановлено, що перелік позовів, для яких визначено виключну підсудність (стаття 114ЦПК) є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає. Місцезнаходження нерухомого майна має бути підтверджено документально.

Згідно із п.42 вищевказаної постанови виключну підсудність встановлено для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна (частина перша статті 114 ЦПК). Згідно з положеннями статті 181 ЦК до нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Зокрема, це позови про право власності на таке майно.

Проте, документу, який би підтверджував місцезнаходження нерухомого майна, а саме того, що воно знаходиться на території Чечелівського району м.Дніпро, позивачем надано не було (що унеможливлює визначення підсудності цієї справи).

У відповідності до ч.1 ст.121 ЦПК України суддя встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст.ст. 119,120 ЦПК України, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати пяти днів з дня отримання ухвали.

Виходячи із вищевикладеного, позовна заява підлягає залишенню без руху із встановленням позивачу строку для усунення недоліків шляхом викладеної державною мовою (для суду та відповідача), зазначення ціни позову, викладення обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, зазначення номерів засобів звязку сторін або інформації про те, що вони невідомі, надання суду документу про сплату судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою (за такими банківськими реквізитами: одержувач УД КСУ у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської обл., р/р 31216206700008, ЄДРПОУ 37989253, МФО 805012, банк ГУ ДКСУ в Дніпропетровській області, код платежу 22030101, код ЄДРПОУ суду 02891345, призначення платежу: судовий збір) у сумі 8000грн., надання суду документу про сплату судового збору за подання позовної заяви немайнового характеру (за дві немайнові вимоги) у сумі 1280грн. (або доказів на підтвердження звільнення від його сплати), надання документу, який би підтверджував місцезнаходження нерухомого майна саме на території Чечелівського району м.Дніпро та уточнення прохальної частину позову.

Керуючись ст.ст.7, 119-121 Цивільного процесуального кодексу України,

п о с т а н о в и л а:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання недійсним державного акту приватизації земельної ділянки, відмінити рішення міської ради та повернення земельної ділянки залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків два дні з дня отримання ухвали.

Розяснити позивачу, що у випадку невиконання ухвали суду у встановлений строк, заява буде вважатись неподаною та підлягатиме поверненню.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя І.В. Тітова