Вирок № 67292694, 22.06.2017, Придніпровський районний суд м. Черкас

Справа № 711/9623/16-к

Провадження № 1-кп/ 711/82/17

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 червня 2017 року м. Черкаси

Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого: судді Угорчука В.В.

при секретарях Буйновській А.П. і ОСОБА_1,

за участі прокурорів Винник Н.Р. і ОСОБА_2, підсудного ОСОБА_3, захисника ОСОБА_4, потерпілої ОСОБА_5, представника потерпілої ОСОБА_6,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси кримінальнн провадження за звинуваченням:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, який має на утриманні малолітню дитину, ІНФОРМАЦІЯ_4, працюючого без оформлення трудового договору, не судимого, зареєстрованого в ІНФОРМАЦІЯ_5, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_6,

в скоєнні злочину, відповідальність за який передбачена ч.2 ст. 286 КК України, суд

встановив:

Підсудний ОСОБА_3 біля 13 години 45 хвилин 03 вересня 2016 року керував автомобілем «Форд Транзит» державний реєстраційний номер НОМЕР_1 і рухався в м. Черкаси по вул. Симиренківській (колишня Рябоконя) від вул. Благовісної в напрямку вул. Петровського (тепер Нарбутівська). При цьому, порушуючи вимоги п.п. 2.3 «б», 8.7.3 «е» Правил дорожнього руху України, не був уважним і відповідно не відреагував на дорожню обстановку та виїхав на перехрестя з вул. Надпільною на червоне світло світлофора, що призвело до зіткнення із автомобілем НОМЕР_2, який під керуванням водія ОСОБА_7 рухався по вул. Надпільній в напрямку від вул. Добровольського до вул. Подолінського. При цьому пасажир автомобіля ВАЗ 2103 потерпіла ОСОБА_5 отримала рани обличчя, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоровя, а також закритий перелом обох кісток правого передпліччя, травму таза з вивихом лівого стегна та переломом вертлюгової западини зліва, які відносяться до категорії тілесних ушкоджень середньої тяжкості, що спричинили тривалий розлад здоровя.

Зазначеними діями ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення (злочин), передбачене ч.1 ст. 286 КК України порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.

Обвинувачений ОСОБА_3 винуватим себе визнав і пояснив, що за вказаних обставин керував автомобілем «Форд Транзит», але на регульованому перехресті не був уважним та не побачив червоний сигнал світлофора, тому виїхав на перехрестя, внаслідок чого відбулось зіткнення з автомобілем «ВАЗ 2103», пасажир якого потерпіла ОСОБА_5 отримала тілесні ушкодження.

Винуватість ОСОБА_3 у вчиненні вказаного злочину, крім його показань, підтверджена показаннями потерпілої, протоколом огляду місця події, висновками експертиз.

Потерпіла ОСОБА_5 пояснила, що була пасажиром в автомобілі «ВАЗ 2103» і під час зіткнення на перехресті з автомобілем «Форд Транзит» під керуванням підсудного отримала тілесні ушкодження.

З протоколу огляду місця події встановлено, що дорожньо-транспортна пригода зіткнення автомобілів «Форд Транзит» державний реєстраційний номер НОМЕР_1 та «ВАЗ 2103» державний реєстраційний номер НОМЕР_3, відбулась на регульованому перехресті вулиць Рябоконя та Надпільної в м. Черкаси, на якому встановлено світлофори (а.с.106-120).

Згідно з висновками судової автотехнічної експертизи водій автомобіля «Форд Транзит» ОСОБА_3 повинен був діяти у відповідності з вимогами п.8.7.3 «е» Правил дорожнього руху України, яким передбачено, що червоний сигнал, в тому числі миготливий, або два червоних миготливих сигнали світлофора забороняють рух. З технічної точки зору у причинному звязку з виникненням дорожньо-транспортної пригоди знаходиться порушення водієм ОСОБА_3 вказаного пункту Правил (а.с.85-86).

Ці висновки не оспорюються обвинуваченим і відповідають обстановці, яка виявлена при огляді місця події, а саме тому, що на перехресті встановлено світлофори.

За висновками технічних експертиз № 4/1561 та 4/1560 рульове керування, робочі гальмові системи та ходові частини автомобілів «Форд Транзит» державний реєстраційний номер НОМЕР_1 і «ВАЗ 2103» державний реєстраційний номер НОМЕР_3 перебували в працездатному стані на момент дорожньо-транспортної пригоди (а.с.85-95, 97-105).

Згідно з висновками судово-медичної експертизи № 02-01/2110 (а.с.82-83) у потерпілої ОСОБА_5 виявлено закритий перелом обох кісток правого передпліччя, травму таза з вивихом лівого стегна та переломом вертлюгової западини зліва; рани обличчя, які виникли від дії тупого твердого предмета і відноситься: закритий перелом обох кісток правого передпліччя, травма таза з вивихом лівого стегна та переломом вертлюгової западини зліва - до тілесних ушкоджень середньої тяжкості, що спричинило тривалий розлад здоровя; рани обличчя до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоровя.

Під час судового розгляду проведено ще одну судово-медичну експертизу, за висновками № 02-01/536 якої виявлені у потерпілої ОСОБА_5 рани мяких тканин обличчя зліва зажили рубцем, який сам по собі зникнути не може, з часом не стане менш помітним та потребує хірургічного втручання, тому це ушкодження може бути розцінене як тяжке, якщо буде визнано таким, що знівечило обличчя (а.с.62-63). У звязку з цим прокурором було змінено обвинувачення і висунуто ОСОБА_3 обвинувачення за ч.2 ст. 286 КК України як порушення ним правил безпеки дорожнього руху, що спричинило потерпілій ОСОБА_5 тяжке тілесне ушкодження.

Незважаючи на те, що обвинувачений визнав себе винним у вчиненні вказаного злочину, суд на підставі ч.3 ст. 337 КПК України виходить за межі висунутого обвинувачення з метою покращення становища підсудного.

Кримінальним законом до категорії тяжких тілесних ушкоджень віднесено тілесні ушкодження, які потягли непоправне знівечення обличчя (ст. 121 КК України). Таке має місце тоді, коли ушкодження обличчя, будучи непоправним, надає обличчю огидного, відразливого, потворного вигляду. При цьому обовязковим є наявність двох ознак: непоправності ушкодження і знівечення обличчя. Ушкодження обличчя є непоправним, якщо воно не може бути усунуте за допомогою звичайних методів лікування. Якщо ушкодження обличчя може бути усунене тільки шляхом оперативного втручання (косметичної операції), воно вважається непоправним, що в даному випадку підтверджено вказаним висновком експертизи. Сама ж наявність знівечення обличчя встановлюється судом. Під час судового розгляду суд оцінив зовнішній вигляд потерпілої ОСОБА_5, і, виходячи із загальноприйнятих уявлень про вигляд людини, дійшов до висновку про те, що наявний у потерпілої рубець довжиною біля 7 см. у підщелепній області зліва з деяким опущенням лівого кута рота та згладженістю носо-губної складки не надає обличчю потерпілої огидного, відразливого чи потворного вигляду, який би дав змогу констатувати знівечення обличчя, тому суд не вважає доведеним, що тілесні ушкодження у потерпілої ОСОБА_5 відносяться до категорії тяжких за ознакою непоправного знівечення обличчя.

Аналізуючи надані докази, суд вважає доведеним, що обвинувачений ОСОБА_3 під час керування транспортним засобом порушив правила безпеки дорожнього руху, що спричинило потерпілій ОСОБА_5 середньої тяжкості тілесне ушкодження, чим скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 286 КК України.

При призначенні покарання суд враховує тяжкість злочину та обставини його скоєння, а також обставини, що помякшують покарання підсудного.

Вчинений ОСОБА_3 злочин з необережності відноситься до злочинів невеликої тяжкості згідно з класифікацією тяжкості злочинів, визначеною в ст. 12 КК України. Помякшує його покарання наявність у нього малолітньої дитини на утриманні та захворювання опорно-рухового апарату, часткове відшкодування потерпілій завданої шкоди.

У звязку з викладеним суд призначає ОСОБА_3 покарання у вигляді обмеження волі, а також не призначає додаткового покарання у вигляді позбавлення права керувати транспортними засобами, враховуючи те, що підсудний за характером захворювання не може виконувати важку фізичну працю і утримує сімю, працюючи шофером без оформлення трудового договору, під час дорожньо-транспортної пригоди був тверезим, за місцем проживання характеризується позитивно. Більш мякі покарання у вигляді штрафу або виправних робіт суд не застосовує з огляду на фінансове становище підсудного, який має непостійний дохід, утримує малолітню дитину.

Підсудний має постійне місце проживання, де характеризується позитивно, його покарання помякшують декілька обставин, а обставини, що обтяжують його покарання, відсутні, тому суд приходить до висновку про можливість його виправлення без відбування покарання і приймає рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.

Потерпіла ОСОБА_5 предявила до підсудного ОСОБА_3 цивільний позов про відшкодування їй моральної шкоди у розмірі 100 тис. грн. та матеріальної шкоди у розмірі 11176 грн. 96 коп. (а.с.22).

Для підтвердження понесених витрат на лікування в розмірі 11176 грн. 96 коп. потерпілою надано квитанції та товарні чеки (а.с.24-31). Судом встановлено, що деякі документи не підтверджують витрат на лікування, тому що придбавалось рідке мило і мінеральна вода, а сума 1887 грн. 24 коп. врахована двічі як квитанція і як чек (а.с.24-26), тому цивільний позов у цій частині підлягає частковому задоволенню зі зменшенням на 1916 грн.63 коп..

Суд вважає доведеним, що потерпілій ОСОБА_5 внаслідок вчинення злочину завдано моральної шкоди, тому що вона отримала перелом передпліччя, травму таза і рани обличчя, внаслідок чого тривалий час перебувала на лікуванні і не могла належним чином себе обслуговувати, був порушений звичний розпорядок її життя, що, безсумнівно, завдало їй моральної шкоди. Разом з тим, враховуючи ступінь тяжкості заподіяних потерпілій тілесних ушкоджень і те, що потерпіла частково обґрунтовує свої позовні вимоги і тим, що моральної шкоди завдано її рідним, які з позовом не звертались, суд вважає, що розмір цивільних вимог є надмірним та явно завищеним, а для компенсації завданої потерпілій моральної шкоди буде достатнім стягнення 30 тис. грн. і ця сума буде співрозмірна з понесеними потерпілою моральними стражданнями.

При розгляді кримінального провадження встановлено, що власник автомобіля «Форд Транзит» державний реєстраційний номер НОМЕР_1 застрахував свою цивільну відповідальність, що підтверджується полісом № АК\4617784 ПРАТ «СК «Арсенал страхування» (а.с. 73) .

Враховуючи викладене, судом до кримінального провадження залучено співвідповідачем ПРАТ «Страхова компанія «Арсенал страхування».

Вирішуючи питання про те, хто повинен відшкодовувати завдану потерпілій шкоду, суд виходить з наступного.

Особа здійснює свої права вільно, на власний розсуд (частина перша статті 12 ЦК України). Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обовязковим для неї (частина друга статті 14 ЦК України). Потерпілий вільно, на власний розсуд обирає спосіб здійснення свого права шляхом звернення вимоги виключно до особи, яка завдала шкоди, про відшкодування цієї шкоди, або шляхом звернення до страховика, у якого особа, яка завдала шкоди, застрахувала свою цивільну відповідальність, із вимогою про виплату страхового відшкодування, або шляхом звернення до страховика та в подальшому доособи, яка завдала шкоди, за наявності передбачених статтею 1194 ЦК України підстав.

Цей правовий висновок викладений в постанові Верховного Суду України № 6-2808цс від 20.01.2016 р.

Зважаючи на те, що потерпіла ОСОБА_5 предявила цивільний позов про відшкодування матеріальної та моральної шкоди не до страховика, а до підсудного, суд приходить до висновку про те, що саме підсудний ОСОБА_3 повинен відшкодовувати потерпілій завдану матеріальну та моральну шкоду.

Підстав для обрання запобіжного заходу немає, речові докази в кримінальному провадженні потрібно залишити в розпорядженні власників.

З підсудного ОСОБА_3 необхідно стягнути витрати на залучення експертів у розмірі 3166 грн.56 коп. (а.с.84,87,96).

Керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України, суд

у х в а л и в :

ОСОБА_3 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, та призначити йому покарання у вигляді обмеження волі строком 1 (один) рік без позбавлення права керування транспортними засобами.

У відповідності до ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від покарання у вигляді обмеження волі з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку 1 (один) рік не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обовязки.

Згідно з положеннями п.п. 1,2 ч.1 ст. 76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_3 наступні обовязки:

1)періодично зявлятися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2)повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Позовні вимоги потерпілої ОСОБА_5 задовольнити частково: стягнути з ОСОБА_3 на її користь на відшкодування моральної шкоди 30000 грн.,на відшкодування матеріальної шкоди 9260 грн.33 коп., а всього 39260 грн. 33 коп. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3 витрати на залучення експертів у сумі 3166 грн.56 коп.

Речові докази: автомобілі «Форд Транзит» державний реєстраційний номер НОМЕР_1 і «ВАЗ 2103» державний реєстраційний номер НОМЕР_3, залишити в розпорядженні власників.

Копію вироку вручити прокурору і підсудному негайно після проголошення. На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Черкаської області через Придніпровський районний суд м. Черкаси в установленому законодавством порядку на протязі 30 днів з дня проголошення вироку.

Головуючий: ОСОБА_8