Рішення № 67291540, 26.04.2017, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 26.04.2017 Справа № 554/8989/16-ц

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я Справа № 554/8989/16-ц

Іменем України Провадження № 2/554/530/2017

26 квітня 2017 року м. Полтава

Октябрський районний суд м. Полтави у складі судді Шевської О.І.

при секретарі Дроздові Д.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду у м. Полтаві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приват Банк» про захист прав споживача та стягнення грошових коштів -

в с т а н о в и в:

Позивач, ОСОБА_1 звернувся до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приват Банк» про захист прав споживача та стягнення грошових коштів, в процесі розгляду справи в порядку ст. 31 ЦПК України, уточнив свої позовні вимоги та просив суд визнати договір поруки №PLPDSE000000051 від 29.07.2005 рлку укладений між відповідачем та позивачем припиненим та стягнути з відповідача на користь позивача грошові кошти в сумі 1134.57 грн.

Свої позовні вимоги обґрунтовує наступним, 25.08.2016 року та 26.08.2016 року з карткового рахунку позивача №5168742021548312 ПАТ КБ «Приват Банк» здійснив списання частини заробітної плати в розмірах відповідно 50 грн. та 1025.01, а всього 1075.012 грн. згідно банківської виписки від 02.09.2016 року по картці рахунку №5168742021548312 в графі деталі операції вказано «Автоматичне погашення простроченої заборгованості за рахунком 29**99. Також 25.08.2016 року з карткового рахунку ОСОБА_1 №5168742349907646 ПАТ КБ «Приват Банк» здійснив списання в розмірі 59.56 грн. про що відповідач повідомив позивача смс-повідомленням, в якому зазначив, що списав дану суму на погашення простроченої заборгованості 2**99. Банківську виписку по рахунку №5168742349907646 позивачу надано не було. 22.09.2016 року та 23.09.2016 року позивач звернувся до відповідача з вимогами про повернення грошових коштів відповідно 1075.01 грн. та 59.56., а всього 1134.57. 21.09.2016 року листом №20.1.0.0./7-20160915/3857 відповідач надіслав позивачу копію договору поруки №PLPDSE000000051 від 29.07.2005 р. укладеного між ПАТ КБ «Приват Банк» та ОСОБА_1 для забезпечення виконання ОСОБА_2 зобовязань за кредитним договором від 28.07.2005 р № PLPDSE000000051 на підставі якого відбувалося списання коштів з рахунків позивача.

У судове засідання представник позивача не зявився подавши заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не зявився, повідомлений належним чином шляхом надіслання судових повісток, причини неявки суду не повідомив.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 169 ЦПК України, якщо суд не має відомостей про причину неявки відповідача, повідомленого належним чином, то може вирішувати справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановлювати заочне рішення).

Враховуючи те, що учасники цивільного процесу до суду не зявилися, суд, спираючись на норми ст.ст. 169, 197, 224 ЦПК України, розглянув справу у заочному порядку, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального пристрою, та ухвалив рішення.

Перевіривши фактичні обставини справи письмовими доказами у наданих сторонами межах, заслухавши думку сторін суд приходить до наступного.

25.08.2016 року та 26.08.2016 року з карткового рахунку позивача №5168742021548312 ПАТ КБ «Приват Банк» здійснив списання частини заробітної плати в розмірах відповідно 50 грн. та 1025.01, а всього 1075.012 грн. згідно банківської виписки від 02.09.2016 року по картці рахунку №5168742021548312 в графі деталі операції вказано «Автоматичне погашення простроченої заборгованості за рахунком 29**99.

25.08.2016 року з карткового рахунку ОСОБА_1 №5168742349907646 ПАТ КБ «Приват Банк» здійснив списання в розмірі 59.56 грн. про що відповідач повідомив позивача смс-повідомленням, в якому зазначив, що списав дану суму на погашення простроченої заборгованості 2**99.

Банківську виписку по рахунку №5168742349907646 позивачу надано не було.

22.09.2016 року та 23.09.2016 року позивач звернувся до відповідача з вимогами про повернення грошових коштів відповідно 1075.01 грн. та 59.56., а всього 1134.57.

21.09.2016 року листом №20.1.0.0./7-20160915/3857 відповідач надіслав позивачу копію договору поруки №PLPDSE000000051 від 29.07.2005 р. укладеного між ПАТ КБ «Приват Банк» та ОСОБА_1 для забезпечення виконання ОСОБА_2 зобовязань за кредитним договором від 28.07.2005 р № PLPDSE000000051 на підставі якого відбувалося списання коштів з рахунків позивача.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) .зобовязується надати грошові кошти (кредит) починальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1054 ЦК України).

За договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.

Відповідно до статті 526 ПК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодекс), інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'ячання боржником (ч.1 статті 553 ЦК України).

У разі порушення боржником зобов'язання забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі; що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків: якщо інше не встановлено договором поруки (частини перша, друга статті 554ЦК України).

Припинення поруки пов'язане, зокрема, із закінченням строку її чинності.

За змістом частини четвертої статті 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

Отже, порука - це строкове зобов'язання, і незалежно від того, встановлений строк її дії договором чи законом, його сплив припиняє суб'єктивне право кредитора.

Відповідно до частини першої етап і 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення;.

Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами (частина перша статті 252 І і,К України).

Разом з тим із настанням певної події, яка має юридичне значення, законодавець пов'язує термін, який визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати (статті 251. 252 ЦК України).

Згідно договору поруки №PLPDSE000000051 від 29.07.2005 р. ОСОБА_2 зобовязань за кредитним договором від 28.07.2005 року №PLPDSE000000051 від 29.07.2005 р., боржник ОСОБА_2, а відтак і поручитель взяв на себе зобовязання повернути суму кредиту з відповідними відсотками до 27 липня 2007 року.

Строк виконання боржником кожного щомісячного зобов'язання згідно з частиною третьою статті 254 ЦК України спливає у відповідне число останнього місяця строку.

Оскільки відповідно до статті 554 ЦК України поручитель відповідає перед кредитором у тому самому обсязі, що й боржник, то зазначені правила (з урахуванням положень частини четвертої статті 559 ЦК України) повинні застосовуватись і до поручителя.

Таким чином, слід дійти висновку про те що у разі неналежного виконання боржником зобов'язань за кредитним договором передбачений частиною четвертою статті 559 ЦК України строк пред'явлення кредитором вимог до поручителя про повернення сум погашення яких згідно з умовами договору визначено періодичними платежами повинен обчислюватися ч моменту настання строку погашения кожного платежу.

Згідно договору поруки №PLPDSE000000051 від 29.07.2005 року чергові платежі ОСОБА_2 мала здійснювати з 18 по 25 число кожного місяця, тому з часу несплати кожного з платежів починався перебіг позовної давності для відповідача.

Регулюючи правовідносини з припинення поруки у зв'язку із закінченням строку її чинності частина четверта статті 559 ЦК України передбачає три випадки визначення дії поруки: протягом строку, встановленого договором поруки,протягом шести місяців від дня настання виконання основного зобов'язання якщо кредитор не пред'явить вимоги до поручителя:, протягом одного року від дня укладення договору поруки (якщо строк основного зобов'язання не встановлено або встановлено моментом пред'явлення вимоги), якщо кредитор не предявить позову до поручителя.

Зі змісту цієї норми вбачається, що у тексті частини четвертої статті 559 ЦК застосовуються поняття «пред'явлення вимоги» та «пред'.явлення позову» як чинності поруки.

Аналізуючи частину четверту статті 559 і ІК України, слід дійти висновку про те що застосоване в цій нормі поняття «строк чинності поруки» повинне розглядатися однаково, тобто як строк, протягом якого кредитор може в судовому порядку реалізувати свої права за порукою як видом забезпечення зобов'язання.

Відповідно закінчення строку, установленого договором поруки, так само як сплив шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання або одного року від дня укладення договору поруки, якщо строк основного зобов'язання не встановлений, припиняє поруку за умови, що кредитор протягом строку дії поруки не звернувся з по зовом до поручителя.

Дана позиція узгоджується з постановами Верховною Суду України від 17.09.2014р. у справі № 6-53це-14. від 8 жовтня 2014 року № 6-128цс-14. від 29 січня 2014 року № 6-155цс-13 яка згідно зі ст. 360-7 1 U 1К України є обов'язковою для судів.

Таким чином ПАТ КБ «Приватбанк» повинен був звернутися з позовом до поручителя по останньому простроченому платежу, керуючись умовами договору поруки №PLPDSE000000051від 29.07.2005 p.. до 27.07.2012 р.

Отже, договір поруки №PLPDSE000000051 від 29.07.2005 р. укладений між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1, для забезпечення виконання ОСОБА_3 зобовязань за кредитним договором від 28.07.2005 №PLPDSE000000051 є припиненим.

ПАТ КБ «Приватбанк» з письмовою вимогою та відповідно з позовом до ОСОБА_1 взагалі не звертався.

Таким чином, списання відповідачем з карткових рахунків позивача грошових коштів на загальну суму в розмірі 1134.57 гри. є протиправними. Оскільки.

Відповідно до ч.1 сс. 1212 ЦК України особа, як набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобовязана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Згідно ч.1 ст. 1213 Цивільного кодексу України набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язання є право відношення в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчини ти па користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатній гроші тощо) або утриматися від певної дії. а кредитор мас право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобовязання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України.

За змістом ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Згідно зі сі. 610 Цивільного кодекс)1 України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 1071 ЦК України та ст. ст. 1. 26 ЗУ «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» банк може списувати грошові кошти з рахунку клієнта тільки на підставі його розпорядження, якщо інше не встановлено договором між банком і клієнтом.

Частиною 2 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений, моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання,:): будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Отже враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача є законними та підлягають задоволенню, так як договір поруки є припиненим та списання коштів з рахунку позивача є незаконним.

Керуючись ст. 88, 208, 213-215 ЦПК України, 256, 261 ЦК України суд,-

В И Р І Ш И ЛА :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приват Банк» про захист прав споживача та стягнення грошових коштів задовольнити.

Визнати договір поруки №PLPDSE000000051 від 29.07.2005 р укладений між ОСОБА_1 та Пат КБ «Приват Банк» припиненим.

Стягнути з ПАТ КБ «Приват Банк» (ЄДРПОУ 14360570) на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1) грошові кошти в сумі 1134.57 грн.

Стягнути з ПАТ КБ «Приват Банк» (ЄДРПОУ 14360570) на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1) судовий збір в розмірі551.20 грн.

Копію даного рішення направити ПАТ КБ «Приват Банк», не пізніше трьох днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги до апеляційного суду Полтавської області через суд першої інстанції протягом 10 днів з дня отримання його копій особами, які не брали участі у розгляді справи.

Рішення суду набирає законної сили протягом 10 днів з дня отримання його копії учасниками процесу, які не брали участь у судовому засіданні, якщо не буде оскаржено у встановленому порядку.

Суддя О.І. Шевська