Ухвала суду № 67291117, 20.06.2017, Апеляційний суд Київської області

Справа № 372/801/17 Головуючий у І інстанції Потабенко Л. В.Провадження № 22-ц/780/3055/17 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_1Категорія 26 20.06.2017

УХВАЛА

Іменем України

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Київської області в складі:

головуючогоОСОБА_1, суддівОСОБА_2, ОСОБА_3,при секретаріОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на ухвалу Обухівського районного суду Київської області від 27 березня 2017 року у справі за заявою представника позивачів ОСОБА_6 про вжиття заходів забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_7, ОСОБА_8 до ОСОБА_5, третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_9, про визнання договорів купівлі-продажу недійсними,-

В С Т А Н О В И Л А:

У березні 2017 року представник ОСОБА_7 та ОСОБА_8 звернувся до суду із заявою про забезпечення позову.

В обґрунтування заяви вказував, що в провадженні Обухівського районного суду Київської області перебуває цивільна справа, в якій позивачі просять визнати недійсними договори купівлі-продажу житлового будинку і земельних ділянок, на яких розташований житловий будинок та господарські споруди, які, були відчужені без згоди та відома позивачів, а вказане нерухоме майно є предметом спору.

Між сторонами наявний спір стосовно договорів купівлі-продажу нерухомого майна - земельних ділянок та житлового будинку, а реєстрація за відповідачем права власності на земельні ділянки та житловий будинок відбулася шляхом шахрайських дій та підробки документів. Тому, обізнаність відповідача про наявність позову, може викликати у нього бажання здійснити подальше відчуження на користь інших осіб земельних ділянок та житлового будинку, оскільки з 02.03.2017 року право власності на вказане майно зареєстровано за відповідачем.

Зазначене, у випадку задоволення позову, буде перепоною для поновлення прав позивачів і останні будуть вимушені знову звернутися до суду із позовом до третьої особи про витребування майна із чужого незаконного володіння. Тобто, судове рішення фактично не буде мати наслідків захисту права власності позивачів, виконання рішення суду стане неможливим.

Уточнивши вимоги заяви, остаточно просив вжити заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на обєкти нерухомого майна: земельну ділянку площею 0,0999 га, кадастровий номер 3223155400:03:023:0044, за адресою Київська обл., Обухівський р., смт. Козин, вулиця Старокиївська; земельну ділянку площею 0,15 га, кадастровий номер 3223155400:03:023:0045, за адресою Київська обл., Обухівський р., смт. Козин, вулиця Старокиївська; земельну ділянку площею 0,2 га, кадастровий номер 3223155400:03:023:0034, за адресою Київська обл., Обухівський р., смт. Козин, вулиця Старокиївська та заборони ОСОБА_5 та будь-яким іншим особам здійснювати будь-які дії щодо відчуження зазначених земельних ділянок, передачі у користування іншим особам, передання в іпотеку, внесення до статутного капіталу.

Ухвалою Обухівського районного суду Київської області від 27 березня 2017 року заяву задоволено.

Вжито заходи забезпечення позову та накладено арешт на обєкти нерухомого майна, а саме:

- земельну ділянку площею 0,0999 га, кадастровий номер 3223155400:03:023:0044, за адресою Київська обл., Обухівський р., смт. Козин, вулиця Старокиївська;

- земельну ділянку площею 0,15 га, кадастровий номер 3223155400:03:023:0045, за адресою Київська обл., Обухівський р., смт. Козин, вулиця Старокиївська;

- земельну ділянку площею 0,2 га, кадастровий номер 3223155400:03:023:0034, за адресою Київська обл., Обухівський р., смт. Козин, вулиця Старокиївська.

Заборонено ОСОБА_5 та будь-яким іншим особам здійснювати будь-які дії щодо відчуження зазначених земельних ділянок, передачі у користування іншим особам, передання в іпотеку, внесення до статутного капіталу.

Накладено арешт на обєкт нерухомого майна - житловий будинок, щоза адресою Київська обл., Обухівський район, смт. Козин, вулиця Старокиївська, будинок 30, який зареєстрований на імя ОСОБА_5;

Заборонено ОСОБА_5 та будь-яким іншим особам здійснювати будь-які дії щодо відчуження житлового будинку, щоза адресою Київська обл., Обухівський район, смт. Козин, вулиця Старокиївська, будинок 30, передачі у користування іншим особам, передання в іпотеку, внесення до статутного капіталу, щодо реєстрації проживання будь-яких осіб та їх вселенню.

На обґрунтування судового рішення судом першої інстанції зазначено, що з врахуванням заявлених позовних вимог, відповідно до ст.ст. 151, 152, 153 ЦПК України, є необхідність забезпечення вказаного позову шляхом накладання арешту на майно, що належить ОСОБА_5, оскільки зазначені види забезпечення позову знаходяться у причинному звязку із предметом спору і є співмірними із заявленими позовними вимогами.

Не погоджуючись із постановленою ухвалою, ОСОБА_5 подав апеляційну скаргу, де просить скасувати ухвалу суду, посилаючись на її незаконність та необґрунтованість, порушення судом норм процесуального права при її постановленні.

Колегія суддів, зясувавши обставини справи і перевіривши їх доказами, у межах доводів апеляційної скарги, вислухавши учасників процесу, вважає за необхідне апеляційну скаргу відхилити, керуючись наступним.

Згідно ст. 151 ЦПК України, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову. У заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: 1) причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов; 2) вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; 3) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Згідно із ст. 152 ЦПК позов забезпечується накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб, забороною вчиняти певні дії, встановленням обов'язку вчинити певні дії, забороною іншим особам здійснювати платежі або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання, зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту, зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку, передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам.

Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Як встановлено судом, та підтверджується матеріалами справи, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 звернулися до суду із позовом до ОСОБА_5, третя особа: приватний нотаріус КМНО ОСОБА_9, про визнання договорів купівлі-продажу недійсними (а.с. 1-4)

Під час розгляду справи позивач звернувся до суду із заявою про забезпечення позову, шляхом накладення арешту на земельні ділянки та житловий будинок, що належить відповідачу і є предметом спору.

Таким чином, постановляючи ухвалу з цього приводу, суд першої інстанції, на переконання апеляційного суду, повністю дотримався вимог ст.ст. 151, 152, 153 ЦПК України, положень постанови №9 Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову.

При цьому, місцевий суд, із врахуванням доказів по справі, наявності спору між сторонами, можливого утруднення виконання рішення суду у разі задоволення позову, відповідності виду забезпечення позову поданим позовним вимогам, правильно прийшов до висновку про обґрунтованість заявленого клопотання.

Що ж стосується доводів апеляційної скарги про те, що відсутні належні та допустимі докази того, що відповідач має намір продати спірні об»єкти нерухомості, а тому ухвала є необґрунтованою і безпідставною, то вони колегією суддів розцінюються критично, оскільки звернення позивача до суду і відсутність мирового врегулювання спору, вже само по собі, свідчить про порушення відповідачем прав позивачів.

Таким чином, доводи апеляційної скарги про незаконність та необґрунтованість оскаржуваного судового рішення, порушення судом норм процесуального права при його постановленні, зокрема, ст.ст. 151-154 ЦПК України, на переконання апеляційного суду, не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції і спростовуються наявними у справі доказами.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала судді першої інстанції постановлена з дотриманням норм процесуального права, і підстави для її скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 312-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 відхилити.

Ухвалу Обухівського районного суду Київської області від 27 березня 2017 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий: Р.В.Березовенко

Судді: С.О.Журба

ОСОБА_3