Постанова № 67289936, 20.06.2017, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/4048/17

2-а/357/529/17

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 червня 2017 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді - Цуранова А. Ю. , при секретарі - Солом'яна Л. М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду в м. Біла Церква адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Київській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

В квітні 2017 року позивач звернувся до суду із зазначеним позовом.

Вказував, що в період з 20.03.1996 року по 07.11.2015 року проходив службу в органах внутрішніх справ.

01.12.2016 року йому встановлено другу групу інвалідності, яку він отримав у зв'язку із захворюванням пов'язаним з проходженням служби в органах внутрішніх справ.

Посилаючись на відмову відповідача в призначенні та виплаті йому одноразової грошової допомоги у зв'язку з другою групою інвалідності, просив визнати протиправною відмову відповідача, викладену у листі 24.03.2017 року № 29/Г-210, у проведенні виплати одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням йому другої групи інвалідності та зобов'язати відповідача розглянути заяву (рапорт), прийняти рішення щодо призначення та виплати відповідачу одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням йому другої групи інвалідності в розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб, в сумі 320 000 грн.

Представник позивача звернувся до суду із заявою, в якій просив справу розглядати за його відсутності, позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив задовольнити.

Відповідач свого представника в судове засідання не направив, про час та місце розгляду повідомлявся належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 КАС України фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

З 20.03.1996 року по 06.11.2015 року позивач проходив службу в органах внутрішніх справ.

В період з 07.11.2015 року по 29.09.2016 року позивач проходив службу в Національній поліції, причина звільнення пп. 2 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» (через хворобу).

01.12.2016 року обласною медико-соціальною експертною комісією № 2 позивачу встановлена друга група інвалідності, причиною якої є захворювання пов'язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ, строком до 01.12.2017 року.

10.03.2017 року позивач звернувся до відповідача із заявою, в якій просив провести йому виплату одноразової грошової допомоги в розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму.

24.03.2017 року листом № 29/Г-210 відповідач повідомив позивача, що призначення та виплата одноразової грошової допомоги поліцейським проводиться за останнім місцем служби.

Зазначені обставини справи підтверджуються наявними в матеріалах справи письмовими доказами.

За змістом ч. 1 ст. 97 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський у разі визначення йому інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням ним служби в поліції, протягом шести місяців після звільнення його з поліції внаслідок причин, зазначених у цьому пункті має право на отримання одноразової грошової допомоги.

Відповідно до ч. 2 ст. 97 Закону України «Про Національну поліцію» порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.

Механізм оформлення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського визначений Порядком та умовами виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського затвердженим Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 11.01.2016 року № 4.

Згідно п. 5 розділу І Наказу одноразова грошова допомога призначається у разі інвалідності поліцейського пов'язаної з проходженням служби в органах внутрішніх справ - обставина, яка виникла внаслідок отриманого поліцейським захворювання або поранення (контузії, травми або каліцтва) під час проходження служби в органах внутрішніх справ.

Відповідно до п. 1 розділу ІІ Наказу днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги у разі встановлення поліцейському інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності є дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії.

Відповідно до п. 5 розділу ІІІ Наказу для виплати одноразової грошової допомоги у разі часткової втрати працездатності без визначення інвалідності чи в разі визначення інвалідності поліцейський подає фінансовому підрозділу:

1) заяву (рапорт) про виплату грошової допомоги у зв'язку з установленням втрати працездатності чи інвалідності;

2) довідку медико-соціальної експертної комісії про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках).

До заяви додаються копії, які звіряються з оригіналом документа: довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією; постанови відповідної ВЛК щодо встановлення причинного зв'язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання; акта розслідування нещасного випадку та акта, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва) поліцейського, зокрема про те, що воно не пов'язане з учиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, за формою, що затверджується МВС; сторінок паспорта з даними про прізвище, ім'я та по батькові і місце реєстрації; документа, що підтверджує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (сторінки паспорта громадянина України - для особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомила про це відповідний контролюючий орган і має відповідну відмітку в паспорті).

Згідно п. 3 розділу ІІІ Наказу заява (рапорт) про виплату одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського подається Голові Національної поліції (керівнику міжрегіонального, територіального органу поліції) за останнім місцем служби поліцейського.

Відповідно до п. 1 розділу ІV Наказу фінансові підрозділи в десятиденний строк з дня реєстрації документів готують висновок про призначення одноразової грошової допомоги.

Згідно до п. 2 розділу ІV Наказу керівник Національної поліції (міжрегіонального, територіального органу поліції) у п'ятнадцятиденний строк приймає рішення про призначення виплати ОГД, у якому проходив (проходить) службу поліцейський, шляхом видання наказу про виплату такої допомоги, а в разі відмови - письмовим повідомленням осіб із зазначенням мотивів відмови.

Відповідачем не спростовується факт надання позивачем необхідного пакету документів для вирішення питання про призначення і виплати йому одноразової грошової допомоги, у зв'язку з втратою працездатностіщо, а також те, що позивач проходив службу в якості поліцейського та отримав другу групу інвалідності у зв'язку з хворобою пов'язаною з службою в органах внутрішніх справ, що також підтверджується письмовими доказами, які містяться в матеріалах справи.

Водночас, із копії листа № 29/Г-210 від 24.03.2017 року вбачається, що відповідач повідомив позивача про те, що через неузгодженість законодавства, для вирішення питання про призначення одноразової грошової допомоги немає правових підстав.

Таким чином, враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що питання про призначення одноразової грошової допомоги відповідачем по суті не вирішене, тому позовні вимоги позивача визнати протиправною відмову відповідача, викладену у листі 24.03.2017 року № 29/Г-210, у проведенні виплати одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням йому другої групи інвалідності та зобов'язати відповідача розглянути заяву (рапорт) та прийняти рішення щодо призначення та виплати відповідачу одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням йому другої групи інвалідності в розмірі: 200-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб, в сумі 320 000 грн. є передчасними і не підлягають до задоволення.

Разом з тим, не вирішивши питання по суті, відповідач вчинив стосовно позивача протиправну бездіяльність, оскільки він не наділений правом відкладати розгляд заяви позивача, або залишати її без розгляду не вирішуючи питання по суті, що суперечить встановленому Законом України «Про Національну поліцію» та Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 11.01.2016 року № 4 порядку.

Відповідно до ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Отже, обраний судом спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.

Згідно висновку, зробленого Верховним Судом України, що міститься у постанові суду від 18.03.2014 року, справа № 21-11а14 в разі якщо звернення позивача про виплату одноразової грошової допомоги відповідач не розглянув, та відповідного рішення не прийняв, то суд повинен зобов'язати останнього розглянути це звернення згідно з вимогами чинного законодавства України, а не підміняти орган, на який покладено вирішення цього питання.

Таким чином, з метою ефективного захисту порушених прав позивача спричинених бездіяльністю відповідача. на підставі ст. 11 КАС України суд вважає за можливе вийти за межі позовних вимог, визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо невирішення питання про призначення позивачу одноразової грошової допомоги та зобов'язати відповідача розглянути питання про призначення і виплату позивачу одноразової грошової допомоги, у відповідності до Закону України «Про Національну поліцію» за його заявою та прийняти відповідне рішення.

Керуючись ст.ст. 69-72, 158-163 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов - задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Київській області щодо невирішення питання про призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги.

Зобов'язати Головне управління Національної поліції в Київській області розглянути питання про призначення і виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, у відповідності до Закону України «Про Національну поліцію» за його заявою та прийняти відповідне рішення

В іншій частині вимог відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії.

Суддя А. Ю. Цуранов