Ухвала суду № 67289797, 21.06.2017, Апеляційний суд Житомирської області

УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №295/7817/16-ц Головуючий у 1-й інст. Зосименко О. М.

Категорія 48 Доповідач Галацевич О. М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 червня 2017 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого судді Галацевич О.М.

суддів Григорусь Н.Й., Микитюк О.Ю.,

з участю секретаря судового засідання Гарбузюк Ю.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі виділені матеріали справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Корольовського відділу державної виконавчої служби Житомирського міського управління юстиції про визнання права власності на майно та заборону вчиняти певні дії,

за апеляційною скаргою ОСОБА_3,

на ухвалу Богунського районного суду м. Житомира від 12 травня 2017 року,

в с т а н о в и л а :

Ухвалою Богунського районного суду м. Житомира від 12 травня 2017 року заяву ОСОБА_1 про забезпечення позовузадоволено частково.

Накладено арешт на садовий будинок № 819 за адресою: Житомирська область, Житомирський район, Буківська сільська рада, «Антей», садове товариство обєднання садівничих товариств масиву «Тетерівський» та на нежиле приміщення, (приміщення технічного обслуговуючого пункту) літ. «В», загальною площею 394 кв. м. за адресою: м. Житомир, вул. Ватутіна, 55-б, номер РПВН:6789162. Заборонено Житомирським райвідділам державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області, їх правонаступникам, іншим органам державної виконавчої служби України та їх правонаступникам, приватним виконавцям та іншим особам вчиняти будь-які дії щодо примусової реалізації, відчуження вищевказаного садового будинку та нежилого приміщення. У решті вимогвідмовлено.

У апеляційній скарзі ОСОБА_3, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить скасувати зазначену ухвалу суду у частині задоволення заяви ОСОБА_1 На його думку, суд не мотивував необхідність забезпечення позову, не врахував те, що арештований садовий будинок згідно постанови про передачу майна стягувачу у рахунок погашення боргу від 21.03.2017 переданий йому та те, що суд уже виносив дві ухвали про відмову у забезпеченні позову.

Заслухавши пояснення осіб, які зявились у судове засідання, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваної ухвали, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

Відповідно до ч.3ст.151 ЦПК Українизабезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Згідно з ч.1ст.152 зазначеного Кодексупозов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб, забороною вчиняти певні дії, тощо.

Відповідно допостанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 «Про застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову»розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, позовним вимогам; вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку з застосуванням цих заходів.

Зі змісту позовної заяви та уточнень до неї (а.с. 1-2, 12-13) вбачається, що ОСОБА_1, посилаючись на те, що спірне майно набуто під час шлюбу за спільні кошти подружжя, просить визнати за нею право власності на садовий будинок № 819 за адресою: Житомирська область, Житомирський район, Буківська сільська рада, садового товариства «Антей» обєднання садівничих товариств масиву «Тетерівський», на нежиле приміщення (приміщення технічного обслуговуючого пункту) літ. «В», загальною площею 394 кв. м. за адресою: м. Житомир, вул. Ватутіна, 55-б та інше, виключивши це майно з переліку арештованого зі зняттям арешту та заборони його відчуження.

Таким чином, між сторонами виник спір, предметом якого є вищевказане майно, яке належить відповідачу, та відчуження якого може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Відтак, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно, що є предметом спору, та заборони відповідним органам вчиняти будь-які дії щодо примусової реалізації, відчуження спірного майна.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_3 про те, що вищевказаний садовий будинок згідно постанови про передачу майна стягувачу від 21.03.2017 переданий йому в рахунок погашення боргу (а. с. 45) на правильність висновків суду не впливає, оскільки останній не набув права власності на спірне майно у визначеному чинним законодавством порядку. На час постановлення оскаржуваної ухвали, майно, на яке накладено арешт з метою забезпечення позову, згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження обєктів нерухомого майна щодо субєкта (а. с. 31-33) належало на праві власності відповідачу ОСОБА_2

Відсутність у судовому рішенні обґрунтування того, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду на правильність оскаржуваної ухвали не впливає, оскільки суд пересвідчився, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

Посилання ОСОБА_3 на те, що заяву про забезпечення позову було неправомірно розглянуто за відсутності сторін по справі є безпідставними, оскільки, відповідно до ч.1 ст.153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа, в день її надходження без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.

Наявність ухвал про відмову у забезпеченні позову, не позбавляла позивача права повторно звернутись із такою заявою.

Ухвала суду постановлена з додержанням норм процесуального права, а тому підстави для її скасування відсутні.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 312-315, 317 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Ухвалу Богунського районного суду м. Житомира від 12 травня 2017 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню у касаційному порядку не підлягає.

Головуючий Судді: