Ухвала суду № 67289791, 20.06.2017, Апеляційний суд Житомирської області

УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №279/854/17 Головуючий у 1-й інст. Снігір В. М.

Категорія 39 Доповідач Павицька Т. М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 червня 2017 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючої – судді Павицької Т.М.,

суддів Миніч Т.І., Трояновської Г.С.

з участю секретаря

судового засідання ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Коростенської районної державної адміністрації Житомирської області, Коростенського об'єднаного управління пенсійного фонду України в Житомирській області про стягнення коштів, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу судді Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 06 березня 2017 року,

в с т а н о в и л а :

В березні 2017 року ОСОБА_2 звернулася до суду з указаним позовом та просила стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Коростенської районної державної адміністрації Житомирської області на її користь 950 грн. 81 коп., з Коростенського об'єднаного управління пенсійного фонду України в Житомирській області в сумі 4 526 грн. 90 коп. в порядку спадкування неодержані за життя матері ОСОБА_3, яка померла 21.02.2016 року.

Ухвалою судді Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 06 березня 2017 року відмовлено у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_2

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати ухвалу судді, посилаючись на те, що оскаржувана ухвала постановлена з порушенням норм процесуального права.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відмовляючи у відкритті провадження у справі суддя керувалася тим, що справа підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, оскільки наявний публічно – правовий спір з суб'єктом владних повноважень.

Проте погодитися з таким висновком суду не можна.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (стаття 1 ЦПК України).

Згідно з частиною першою статті 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом прав, свобод чи інтересів. Відповідно до частини другої цієї ж статті у випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державні чи суспільні інтереси.

Правила визначення компетенції судів щодо розгляду цивільних справ передбачені статтею 15 ЦПК України: суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

При цьому стаття 2 КАС України завданням адміністративного судочинства визначає захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (далі - суб'єкт владних повноважень), шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Стаття 3 КАС України в пункті 1 дає визначення терміну «справа адміністративної юрисдикції», якою визнається публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є суб'єкт владних повноважень.

Згідно з правилами визначення юрисдикції адміністративних судів щодо вирішення адміністративних справ за статтею 17 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори за ознаками, наведеними в частині першій статті 17 КАС України, зокрема, на спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України (пункт 5 частини другої статті 17 КАС України).

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Натомість однією з визначальних ознак приватноправових відносин є наявність майнового чи немайнового, особистого інтересу учасника. Спір буде мати приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило, майнового, конкретного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть і в тому випадку, якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб'єктів владних повноважень.

Публічно-правовий спір має свою особливість суб'єктного складу - участь суб'єкта владних повноважень є обов'язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Однак сам по собі цей факт не дає підстав ототожнювати із публічно-правовим та відносити до справи адміністративної юрисдикції будь-який спір за участю суб'єкта владних повноважень.

Таким чином, аналіз статті 15 ЦПК України та статті 17 КАС України дає підстави для висновку, що при вирішенні питання про розмежування компетенції судів щодо розгляду адміністративних і цивільних справ у кожній конкретній справі не достатньо застосування виключно формального критерію - визначення суб'єктного складу спірних правовідносин (участь у них суб'єкта владних повноважень). Визначальною ознакою для правильного вирішення такого питання є характер спірних правовідносин, із яких виник спір.

Позивачка ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом, в якому просила стягнути з відповідачів кошти, які їй залишилися в порядку спадкування після смерті матері ОСОБА_3, яка померла 21.02.2016 року.

Відповідно до ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять всі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Право ОСОБА_2 на отримання коштів, які залишилися після смерті матері ОСОБА_4 підтверджується копіями свідоцтв про право на спадщину за заповітом, виданими 18.11.2016 року державним нотаріусом Коростенської районної державної нотаріальної контори.

Таким чином, спір, за вирішенням якого до суду звернулася ОСОБА_2, не стосується захисту прав, свобод чи інтересів у сфері публічно-правових відносин.

Спір стосується отримання ОСОБА_2 в порядку спадкування коштів, після смерті матері ОСОБА_3, яка померла 21.02.2016 року. Отже спір виник із цивільних правовідносин і справа за правилами ст.15 ЦПК України підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

За таких обставин, суд першої інстанції неправильно застосував норми процесуального права, а тому ухвала підлягає скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 312, 313,315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Ухвалу судді Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 06 березня 2017 року скасувати, а питання про відкриття провадження у справі передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді