Ухвала суду № 67288556, 29.05.2017, Верховний Суд (до 15.12.2027 - Верховний Суд України)

У х в а л а

29 травня 2017 року м. Київ

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

Охрімчук Л.І.,

Лященко Н.П.,

Сімоненко В.М.,

розглянувши заяву ОСОБА_4 про перегляд Верховним Судом України ухвали Апеляційного суду Харківської області від 13 травня 2016 року та ухвали колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 15 лютого 2017 року у справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6, треті особи: Харківська товарна біржа, орган опіки та піклування - Управління служб у справах дітей Департаменту праці та соціальної політики Харківської міської ради, про визнання права власності на частину квартири та визнання коштів спільними,

в с т а н о в и л а :

Московський районний суд м. Харкова рішенням від 15 липня 2015 року позовні вимоги ОСОБА_5 задовольнив, визнав за ним право власності на 21/50 частину квартири АДРЕСА_1; визнав спільними кошти, отримані від продажу квартири АДРЕСА_2.

Апеляційний суд Харківської області 27 жовтня 2015 року задовольнив апеляційну скаргу ОСОБА_6, скасував рішення суду першої інстанції від 15 липня 2015 року та додаткове рішення цього ж суду від 31 липня 2015 року та ухвалив нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_5 відмовив за спливом позовної давності.

18 листопада 2015 року Апеляційний суд Харківської області постановив ухвалу, згідно з якою відмовив ОСОБА_4 у відкритті касаційного провадження за його апеляційною скаргою на зазначене рішення суду першої інстанції з підстав, передбачених частиною першою статті 292, статтею 297 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), зокрема у зв'язку з відсутністю предмета апеляційного оскарження.

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ ухвалою від 24 лютого 2016 року касаційну скаргу ОСОБА_5 задовольнила, рішення Апеляційного суду Харківської області від 27 жовтня 2015 року скасувала, рішення Московського районного суду м. Харкова від 15 липня 2015 року залишила в силі.

Апеляційний суд Харківської області ухвалою від 13 травня 2016 року у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_4 відмовив на підставі пункту 3 частини четвертої статті 297 ЦПК України, зокрема у зв'язку з наявністю ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою цієї особи.

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ ухвалою від 15 лютого 2017 року касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилила, ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 13 травня 2016 року залишила без змін.

18 квітня 2017 року ОСОБА_4 звернувся до Верховного Суду України із заявою про перегляд ухвали Апеляційного суду Харківської області від 13 травня 2016 року та ухвали колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 15 лютого 2017 року з передбаченої пунктом 2 частини першої статті 355 ЦПК України підстави неоднакового застосування судом касаційної інстанції норм процесуального права, зокрема статті 292 цього Кодексу щодо права апеляційного оскарження.

На обґрунтування підстави перегляду ухвали Апеляційного суду Харківської області від 13 травня 2016 року та ухвали колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 15 лютого 2017 року, передбаченої пунктом 2 частини першої статті 355 ЦПК України, заявник посилається на ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 22 липня 2015 року, 2 і 16 березня 2016 року, в яких, на його думку, по-іншому, ніж в оскаржуваних рішеннях, застосовано вказану норму процесуального права.

Перевіривши наведені в заяві доводи, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України дійшла висновку про те, що в допуску справи до провадження необхідно відмовити з огляду на таке.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 355 ЦПК України заява про перегляд судових рішень може бути подана з підстави неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм процесуального права - при оскарженні судового рішення, яке перешкоджає подальшому провадженню у справі або яке прийнято з порушенням правил підсудності або встановленої законом компетенції судів щодо розгляду цивільних справ.

Постановляючи ухвалу від 15 лютого 2017 року, про перегляд якої порушує питання заявник, суд касаційної інстанції, залишивши без змін ухвалу апеляційного суду, погодився з його висновком про відсутність правових підстав для відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_4, оскільки ухвалою цього ж суду від 18 листопада 2015 року (яка набрала законної сили) йому вже було відмовлено у відкритті апеляційного провадження за аналогічною апеляційною скаргою, а тому відповідно до пункту 3 частини четвертої статті 297 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті апеляційного провадження за повторною скаргою цієї ж самої особи.

Разом з тим в ухвалах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, наданих заявником для порівняння, містяться такі висновки:

- в ухвалі від 22 липня 2015 року суд касаційної інстанції, направивши справу до апеляційного суду для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження, зазначив, що заявники не використали права апеляційного оскарження судового рішення, оскільки їм було відмовлено в задоволенні клопотання про приєднання до апеляційної скарги іншої особи у зв'язку з пропуском процесуального строку;

- в ухвалі від 2 березня 2016 року суд касаційної інстанції, направивши справу для продовження розгляду до апеляційного суду, вказав на необхідність належно перевірити наявність порушення прав заявника оскаржуваним рішенням суду першої інстанції, при цьому зауважив, що, закриваючи апеляційне провадження за апеляційною скаргою цієї особи, суд обмежив її право в доступі до правосуддя;

- в ухвалі від 16 березня 2016 року суд касаційної інстанції, направивши справу до апеляційного суду для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження, указав на необхідність перевірити, чи порушуються оскаржуваним судовим рішенням майнові права заявника на спірні приміщення, зазначивши при цьому, що ухвали про відмову в задоволенні апеляційної скарги або про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою цієї ж особи суд не постановляв.

Отже, в ухвалі суду касаційної інстанції, про перегляд якої подано заяву, та в судових рішеннях, наданих заявником для порівняння, встановлено різні фактичні обставини, що не свідчить про неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм процесуального права - при оскарженні судового рішення, яке перешкоджає подальшому провадженню у справі або яке прийнято з порушенням правил підсудності або встановленої законом компетенції судів щодо розгляду цивільних справ.

Таким чином, вважати подану заяву обґрунтованою немає підстав.

Ураховуючи наведене, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України дійшла висновку про те, що в допуску справи до провадження Верховного Суду України необхідно відмовити.

Керуючись частиною другою статті 360 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

у х в а л и л а :

У допуску до провадження Верховного Суду України справи за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6, треті особи: Харківська товарна біржа, орган опіки та піклування - Управління служб у справах дітей Департаменту праці та соціальної політики Харківської міської ради, про визнання права власності на частину квартири та визнання коштів спільними за заявою ОСОБА_4 про перегляд Верховним Судом України ухвали Апеляційного суду Харківської області від 13 травня 2016 року та ухвали колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 15 лютого 2017 року відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді Л.І. Охрімчук

Н.П. Лященко

В.М. Сімоненко