Ухвала суду № 67288512, 20.06.2017, Верховний Суд (до 15.12.2027 - Верховний Суд України)

У х в а л а

20 червня 2017 року м. Київ

Колегія суддів Судової палати у господарських справах Верховного Суду України в складі:

головуючого Жайворонок Т.Є.,

суддів: Берднік І.С.,

Ємця А.А., -

розглянувши заяву публічного акціонерного товариства «Українська інноваційна компанія» (далі - ПАТ «Укрінком») про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 28 лютого 2017 року у справі № 910/14240/16 за позовом ПАТ «Укрінком» до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання договору недійсним,

в с т а н о в и л а:

Рішенням Господарського суду м. Києва від 26 вересня 2016 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 24 листопада 2016 року, позовні вимоги ПАТ «Укрінком» про визнання договору недійсним задоволено. Визнано недійсним іпотечний договір від 8 лютого 2016 року, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Солоковим О.Є. та зареєстровано в реєстрі за № 112, щодо нерухомого майна (нежилий будинок, загальною площею 4 377,40 кв.м, за адресою: м. Київ, вул. Смирнова-Ласточкіна, 10-А), укладений між Фондом гарантування вкладів фізичних осіб та ПАТ «Укрінком». Визнано недійсним договір цільової позики № 42 від 1 лютого 2016 року, укладений між Фондом гарантування вкладів фізичних осіб та ПАТ «Укрінком». Вирішено питання про судові витрати.

Постановою Вищого господарського суду України від 28 лютого 2017 року рішення Господарського суду м. Києва від 26 вересня 2016 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 24 листопада 2016 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

У травні 2017 року до Верховного Суду України надійшла заява

ПАТ «Укрінком» про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 28 лютого 2017 року у справі № 910/14240/16 з підстави, передбаченої п. 1 ч. 1 ст. 11116 Господарського процесуального кодексу України.

Як доказ неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що спричинило до ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах, до заяви додано копії постанов Вищого господарського суду України від 5 грудня 2016 року у справі № 910/28084/14, від 25 квітня 2017 року у справі № 914/2322/16, в яких, на думку заявника, по-іншому застосовано одні й ті самі норми матеріального права.

Обговоривши доводи заяви та дослідивши надані матеріали, колегія суддів вважає, що подана заява є необґрунтованою, її доводи не підтверджуються доданими до неї матеріалами.

Відповідно до ст. 11121 Господарського процесуального кодексу України Верховний Суд України відмовляє в допуску справи до провадження, якщо подана заява є необґрунтованою.

Керуючись п. 6 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 2 червня 2016 року № 1402-VIII, ст.ст. 11116 , 11117 , 11121 Господарського процесуального кодексу України,

у х в а л и л а:

Відмовити у допуску справи № 910/14240/16 до провадження Верховного Суду України.

Надіслати копію ухвали разом із копією заяви особам, які беруть участь у справі.

Ухвала є остаточною.

Головуючий Т.Є. Жайворонок

Судді: І.С. Берднік

А.А. Ємець