Вирок № 67286897, 20.06.2017, Баглійський районний суд м. Дніпродзержинська

№ 207/1639/14-к

№ 1-кп/207/7/17

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 червня 2017 року Баглійський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Бистрової Л.О.

при секретарі Мозоль О.О.

за участю прокурора Бай М.Г.

обвинуваченого ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Камянське кримінальне провадження № 12014040780000383 за обвинуваченням:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, не працюючого, не одруженого, має на утриманні неповнолітнього сина ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, який зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимий,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3, 10 березня 2014 року приблизно о 19 годині 30 хвилин, знаходячись біля СШ № 3 по вул. Матросова, 35 в м. Дніпродзержинську, маючи намір на відкрите викрадення чужого майна, підійшов до раніше йому не знайомого ОСОБА_4, якого з урахуванням своєї фізичної переваги визначив як обєкт злочинного посягання. Після чого, реалізуя свій злочинний намір, направлений на відкрите викрадення чужого майна, діючи умисно з корисливих мотивів, застосовуючи насилля, яке не є небезпечним для життя та здоровя потерпілого, наніс йому не менше 6 ударів кулаками рук в голову, пригнічуючи таким чином волю потерпілого до надання можливого опору, спричинивши йому пошкодження у вигляді синців та саден на голові, які згідно висновку судово медичної експертизи № 270-Е від 13.03.2014 року відносяться до легких тілесних ушкоджень, які мають незначні скороминущі наслідки. Після чого ОСОБА_3 продовжуючи реалізовувати свій злочинний намір, направлений на відкрите викрадення чужого майна, діючи умисно, з корисливих мотивів відкрито заволодів належним йому майном, а саме: - мобільним телефоном «LG», вартістю 599 грн., в якому знаходилась сім-карта оператора мобільного звязку «Лайф», вартістю 10 грн. та флеш карта вартістю 100 грн.; - зарядним пристроєм, вартістю 100 грн., а всього на загальну суму 809 грн., після чого з міста скоєння кримінального правопорушення зник, спричинив потерпілому ОСОБА_4 матеріальну шкоду на вищевказану суму.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 у вчиненні вказаного злочину за викладених обставин визнав вину повністю та пояснив, що в березні 2014 року, більш точної дати не пам'ятає, біля школи № 3 по вул. Матросова підійшов до ОСОБА_4, наніс йому декілька ударів кулаками в голову, після чого забрав у потерпілого мобільний телефон марки "LG" в якому знаходилась сім-карта оператора "Лайф" і флеш-карта та зарядний пристрій. У вчиненому щиро кається. Просить суворо його не карати.

Крім повного визнання своєї вини ОСОБА_3, його вина у вчинені інкримінованого злочину підтверджується сукупністю інших доказів по справі, а саме:

- висновком експерта № 207-Е від 13.03.2014 року, в підсумках якого зазначено, що виявлені у ОСОБА_4 пошкодження у вигляді синців та саден на голові - відносяться до легких тілесних пошкоджень, які мають незначні скороминущі наслідки, виникли внаслідок дії твердого предмета, предметів, можливо у термін указаний обстеженим. (а.с.30-31);

- договором кредиту № 272-14004183 від 11.03.2014 року між ПТ "Ломбард-Скарбниця" та ОСОБА_3 із якого вбачається, що предметом застави є мобільний телефон марки "LG Т370" (а.с.60);

- постановою про визнання речовим доказом та передачу його на зберігання від 14.03.2014 року, відповідно до якого залоговий договір з ломбарду "Скарбниця", який розташований за адресою: м. Дніпродзержинськ, вул. Мурахтова, 4 визнано речовим доказом у кримінальному провадженні (а.с.62);

Потерпілий ОСОБА_4 у судове засідання не з'явився, надав заяву про проведення судового розгляду за його відсутності. Зазначив, що мобільний телефон йому було повернуто, претензій до обвинуваченого не має.

Суд з'ясував, що обставини справи ніким із учасників судового провадження не оспорюються і кожен з них правильно розуміє зміст цих обставин. Суд також впевнився у добровільності їх позиції та роз'яснив їм процесуальні наслідки зазначених дій, передбачені ч.2 ст. 394 КПК України. З урахуванням думки усіх учасників процесу, на підставі ч.3 ст. 349 КПК України, судом було визнано недоцільним дослідження доказів стосовно тих обставин, які ніким не оспорюються і судовий розгляд було обмежено допитом обвинуваченого, дослідженням письмових доказів та документів, що стосуються особи обвинуваченого, висновку експерта, договору кредиту, постанови про визнання речовим доказом.

Оцінивши досліджені у судовому засіданні докази з точки зору належності, допустимості, достовірності, а їх сукупність з точки зору достатності та взаємозв'язку, суд дійшов висновку, що вина ОСОБА_1 доведена та кваліфікує його дії за ч. 2 ст. 186 КК України, як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоровя потерпілого.

При призначенні покарання ОСОБА_1 суд, відповідно до ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченого та обставини, що обтяжують та пом'якшують покарання.

Так, обставиною, що помякшує покарання ОСОБА_1, суд визнає щире каяття у вчиненому злочині.

Обставин, що обтяжує покарання ОСОБА_1 судом не встановлено.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відповідно до ч. 4 ст. 12 КК України є тяжким злочином, особу обвинуваченого, який за місцем проживання характеризується задовільно, не працює, раніше не судимий, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, на утриманні має неповнолітнього сина ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_4. Суд також враховує відношення ОСОБА_1 до вчиненого ним злочину, його щире каяття у вчиненні вказаного злочину, що свідчить про його бажання стати на шлях виправлення, а також досудову доповідь органу пробації.

Аналізуючи сукупність зазначених обставин, суд вважає можливим виправлення ОСОБА_1 без ізоляції його від суспільства, у зв'язку з чим йому необхідно призначити покарання у вигляді позбавлення волі із застосуванням ст. 75 КК України, тобто з випробуванням, що буде достатнім для його виправлення та запобігання вчиненню нових злочинів.

Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.

Питання речових доказів у кримінальному провадженні суд вирішує згідно до положень ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.369 - 371,373,374 КПК України, суд,

З А С У Д И В:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України та призначити йому покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням строком на 1 (один) рік.

На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_1 обов'язки не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця свого проживання, роботи, а також періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.

Речовий доказ - залоговий договір з ломбарду "Скарбниця", який розташований за адресою: м. Дніпродзержинськ, вул. Мурахтова, 4 залишити при матеріалах кримінального провадження.

Речовий доказ - мобільний телефон "LG", зарядний пристрій до мобільного телефону, передані під розписку на зберігання потерпілому ОСОБА_4 - залишити потерпілому ОСОБА_4

Копія вироку негайно після його проголошення підлягає врученню обвинуваченому та прокурору.

Вирок може бути оскаржений протягом 30 днів з дня його проголошення через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги до Апеляційного суду Дніпропетровської області.

Суддя: Бистрова Л.О.