Ухвала суду № 67286615, 16.06.2017, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 760/724/17-к

ОКРЕМА ДУМКА СУДДІ

16 червня 2017 року Печерським районним судом м. Києва проведено підготовче судове засідання з розгляду обвинувального акту складеного у кримінальному провадженні № 12016100090003550, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань 26.03.2016, за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 382, ч. 4 ст. 368 КК України, ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 23, ч. 4 ст. 368 КК України, ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 23, ч. 4 ст. 368 КК України.

Під час засідання прокурором Олефір Ю.О. було висловлено думку з приводу можливості призначення обвинувального акту до судового розгляду, а також заявлено ряд клопотань, зокрема про відсторонення обвинуваченого ОСОБА_1 від посади проректора з наукової роботи Національного авіаційного університету строком на 2 міссяці , про застосування до обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту заборонивши залишати житло в нічний час на весь час судового розгляду , про покладення обов'язків визначених ч5 ст.194 КПК України на обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_3 під час дії запобіжного заходу у вигляді застави.

Вважаю, що підстав для задоволення клопотання сторони обвинувачення у повному обсязі не було, з огляду на недоведеність прокурором необхідності вжиття на даній стадії розгляду обвинувального акту таких заходів забезпечення кримінального провадження як відсторонення, запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, покладення обов'язків в порядку ч5 ст.194 КПК України.

Згідно ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Згідно ст. 8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Згідно ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що:1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження;2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора;3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням. Для оцінки потреб досудового розслідування слідчий суддя або суд зобов'язаний врахувати можливість без застосованого заходу забезпечення кримінального провадження отримати речі і документи, які можуть бути використані під час судового розгляду для встановлення обставин у кримінальному провадженні. Під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді або суду докази обставин, на які вони посилаються.

Згідно ст. 157 КПК України слідчий суддя, суд відмовляє у задоволенні клопотання про відсторонення від посади, якщо слідчий, прокурор не доведе наявність достатніх підстав вважати, що такий захід необхідний для припинення кримінального правопорушення, припинення або запобігання протиправній поведінці підозрюваного чи обвинуваченого, який, перебуваючи на посаді, може знищити чи підробити речі і документи, які мають значення для досудового розслідування, незаконними засобами впливати на свідків та інших учасників кримінального провадження або протиправно перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Згідно ст. 176 КПК України запобіжними заходами є: 1) особисте зобов'язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою. Тимчасовим запобіжним заходом є затримання особи, яке застосовується з підстав та в порядку, визначеному цим Кодексом. Слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м'яким запобіжним заходом є особисте зобов'язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.

Згідно ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Згідно ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Обгрунтовуючи необхідність застосування вказаних заходів прокурор обмежився посиланням на те, що ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 обвинувачуються у вчиненні особливо тяжкого злочину, без наведення достатніх доводів наявності ризиків та ненадання доказів на підтвердження здійснення впливу на свідків . При вирішенні даного питання не було враховано даних про обвинувачених, міцність їх соціальних зв'язків, застосовані до них запобіжні заходи, зокрема до ОСОБА_4 та ОСОБА_3 у вигляді застави в значних розмірах.

З урахуванням положень діючого кримінального процесуального законодавства, стадії кримінального провадження, даних про обвинувачених, відсутності належного обґрунтування сторони кримінального провадження щодо необхідності застосування зазначених вище заходів, вважаю, що підстав для відсторонення ОСОБА_1 від посади не було. Можливим було застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання з покладенням на обвинуваченого обов'язків в порядку ч5 ст.194 КПК України, в тому числі обов'язку утриматись від спілкування із свідками, на яких проректор з наукової роботи ОСОБА_5 може вплинути незаконно займаючи цю посаду, чітко визначивши їх перелік. Отже з урахуванням викладеного вважаю , що застосовані заходи кримінального провадження є надмірним втручанням у права особи, та не є виправданими.

Суддя Л.І.Цокол