Ухвала суду № 67284926, 21.06.2017, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Унікальний номер справи № 758/7932/15-ц Головуючий у 1-й інстанції - Неганова Н.В.

Апеляційне провадження № 22-ц/796/6463/2017 Доповідач - Шахова О.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 червня 2017 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва у складі :

головуючого - Шахової О.В.

суддів Білич І.М., Поліщук Н.В.

при секретарі - Горак Ю.М.

розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства з утримання зелених насаджень Подільського району м. Києва про відшкодування майнової та моральної шкоди за апеляційною скаргою Комунального підприємства з утримання зелених насаджень Подільського району м. Києва, поданою його представником Лисенком Микитою Володимировичем, на заочне рішення Подільського районного суду м. Києва від 06 липня 2016 року,

В С Т А Н О В И Л А :

У липні 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду з зазначеним позовом, мотивуючи свої вимоги тим,що він є власником автомобіля «Nissan Maxima» держаний номер НОМЕР_1. 16.04.2015 року приблизно об 11 годині 55 хвилин на вул. Ярославській, 36/38 в м. Києві на його автомобіль впало аварійне дерево, внаслідок чого автомобіль зазнав механічних пошкоджень. Відповідно до п. 5.5 Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства від 10.04.2006 року №105 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 27.07.2006 року за № 880/12754, відповідальними за збереження зелених насаджень і належний догляд за ними є на об'єктах благоустрою державної чи комунальної власності - балансоутримувачі цих об'єктів. Балансоутримувач об'єкта (в даному випадку КП по утриманню зелених насаджень Подільського району м. Києва) зобов'язаний, зокрема, утримувати в належному санітарно-технічному стані об'єкт благоустрою. У складеному на місці падіння дерева акті зафіксовано, що серцевина дерева була трухлявою, що також підтверджується фотоматеріалами. А отже, це дерево було аварійним згідно з п. 9.1.12. Правил та підлягало видаленню балансоутримувачем, що відповідачем зроблено не було. Згідно з висновком матеріальний збиток, завданий внаслідок падіння дерева на автомобіль, складає 51 650,73 грн. Вартість проведення експертизи складає 900 грн. Також зазначав, що йому була завдана моральна шкода. Він не мав змоги тривалий час користуватися своїм автомобілем, що створювало незручності у побуті і на роботі та порушувало звичайний спосіб життя. Також він змушений був витрачати особистий та робочий час для вирішення питань, пов'язаних із ремонтом автомобіля та захистом порушених прав. Просив стягнути з відповідача матеріальну шкоду в розмірі 51 650, 73 грн, вартість експертного дослідження в розмірі 900 грн, моральну шкоду в розмірі 10 000 грн, витрати на правову допомогу в розмірі 5 760 грн та витрати по сплаті судового збору в розмірі 626 грн.

Заочним рішенням Подільського районного суду м. Києва від 06 липня 2016 року позов задоволено частково.

Стягнуто з Комунального підприємства з утримання зелених насаджень Подільського району м. Києва на користь ОСОБА_1 51 650,73 грн - на відшкодування майнової шкоди, 1000 грн - на відшкодування моральної шкоди та 900 грн - витрат на проведення експертного дослідження.

У іншій частині позову відмовлено.

Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Не погодившись з рішенням суду представник Комунального підприємства з утримання зелених насаджень Подільського району м. Києва - Лисенко М.В., подав апеляційну скаргу та посилаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права, просить рішення суду першої інстанції в частині задоволення позову скасувати та ухвалити в цій частині нове про відмову у задоволенні позову.

На обґрунтування своїх доводів, вказує зокрема, що суд першої інстанції не врахував, доводи відповідача про те, що шкода позивачеві була завдана внаслідок непереборної сили, що спричинена складними погодними умовами, а також докази відповідача, що підтверджують виконання підприємством своїх обов'язків щодо обстеження зелених насаджень. Крім того, суд не в повній мірі, не об'єктивно та упереджено дослідив матеріали справи, не врахував, що на підтвердження моральної шкоди позивачем не надано доказів.

У іншій частині судове рішення суду першої інстанції заявником не оскаржено і підстав перевіряти його законність і обґрунтованість у цій частині у суду апеляційної інстанції немає.

У судовому засіданні позивач та його представник заперечували проти задоволення апеляційної скарги.

Інші особи в судове засідання не з'явились.

Перевіривши законність і обґрунтованість постановленого рішення в оскаржуваній частині, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

Судом встановлено, ОСОБА_1 є власником автомобіля ««Nissan Maxima» держаний номер НОМЕР_1., що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу (а.с.6-копія свідоцтва).

16.04.2015 року приблизно об 11 годині 55 хвилин за адресою - м. Київ, вул. Ярославська, 36/38 впали дерева - два клена сріблястих, внаслідок чого були пошкоджені припарковані автомобілі, в тому числі автомобіль «Nissan Maxima» держаний номер НОМЕР_1., який належить позивачу.

У цей же день був складений акт працівниками комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Подільського району м. Києва у складі начальника дільниці Яременко Л.Г., начальника аварійної бригади Саркісян В.С., бензопильщика ОСОБА_5, водія автовишки ОСОБА_6, а також підписаний власниками пошкоджених автомобілів ОСОБА_1 і ОСОБА_7 (а.с.7-копія акта). В акті, зокрема, зазначено, що 16.04.2015 року о 12 годині 51 хвилині на вул. Ярославській, 36/38 в м. Києві впало дерево - клен сріблястий діаметром 60 см, а з ним ще одне дерево - клен сріблястий діаметром 32 см. Зовнішніх ознак аварійності не виявлено, але середина трухлява. Урезультаті падіння дерев були пошкоджені автомобілі, зокрема, автомобіль «Nissan Maxima» держаний номер НОМЕР_1, в якому розбите заднє скло, люк у криші, тріщина заднього бамперу, вм'ятина кришки багажника і заднього лівого крила.

Вказане також підтверджується фотокартками (а.с.8-конверт з 15 фото).

Зважаючи на надані пояснення працівників комунального підприємства (а.с.75-81), в акті від 16.04.2015 року було помилково зазначено час падіння дерев.

Згідно з висновком №9101 експертного дослідження від 24.04.2015 року, складеним експертом ФОП ОСОБА_8, матеріальний збиток, завданий власникові автомобіля «Nissan Maxima» держаний номер НОМЕР_1у результаті падіння дерева, складає 51 650, 73 грн. (а.с.9-31).

Відповідно до квитанції від 24.04.2015 року №69 позивачем сплачено вартість проведення експертного дослідження в сумі 900 грн (а.с.32 зв.).

З листів Подільської районної в м. Києві державної адміністрації від 21.12.2015 року (а.с.110) та від 10.12.2015 року (а.с.111), а також з листа Київського комунального об'єднання зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень міста «Київзеленбуд» від 31.05.2016 року вбачається, що дерева на вул. Ярославській, 36/38 в м. Києві зростали на території зеленої зони, що знаходиться на балансі та обслуговуванні комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Подільського району м. Києва.

Відповідно до п. 5.5 Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства від 10 квітня 2006 року №105 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 27 липня 2006 року за № 880/12754, відповідальними за збереження зелених насаджень і належний догляд за ними є: на об'єктах благоустрою державної чи комунальної власності - балансоутримувачі цих об'єктів.

Крім того, відповідно до пункту 6.2 Правил балансоутримувач об'єкта зобов'язаний, зокрема, утримувати в належному санітарно- технічному стані об'єкт благоустрою.

Виробничий процес утримання об'єктів зеленого господарства включає: догляд за деревами і чагарниками, живоплотами, виткими рослинами, квітниками, газонами, садовими доріжками та майданчиками, малими архітектурними формами; захист зелених насаджень від шкідників і хвороб, садіння квітів, створення газонів, видалення окремих дерев, садіння окремих дерев, видалення аварійних дерев, санітарне очищення території об'єкта благоустрою (розділ 9 Правил).

Відповідно до п. 9.1. Правил, для встановлення ступеня життєздатності деревних рослин балансоутримувачу необхідно провести діагностику стану зелених насаджень і на основі діагностичних ознак планувати агротехніку догляду за зеленими насадженнями.

Відповідно до розділу 12 Правил з метою контролю за станом міських зелених насаджень здійснюють їх загальні, часткові та позачергові огляди. Загальні огляди проводяться двічі на рік - навесні та восени. При загальному огляді обстежують усі елементи об'єктів благоустрою, а при частковому - лише окремі елементи. Позачергові огляди проводять після злив, ураганів, сильних вітрів, снігопадів, паводків тощо. Огляд проводять: балансоутримувач об'єкта, власник чи користувач земельної ділянки. Форма акта (додаток 4).

Відповідно до п. 9.1.11.3. Правил під час проведення щорічних обстежень зелених насаджень потрібно виявляти аварійні дерева.

Пунктом 9.1.12. Правил визначено, що аварійне дерево - це дерево, яке може становити загрозу для життя і здоров'я пішоходів, транспортних засобів, пошкодити лінії електропередач, будівлі і споруди або перебуває у пошкодженому стані внаслідок снігопадів, вітролому, урагану та інших стихійних природних явищ чи за наявності гнилої серцевини стовбура, значної суховершинності, досягнення вікової межі.

В акті від 16.04.2015 року зазначено, що серцевина дерева була трухлявою.

Крім того, це підтверджується фотокартками, зробленими на місці події позивачем, на яких чітко видно, що серцевина стовбура дерева була повністю трухлява, кора дерева має білий наліт, а також на дереві є сухі гілки ( а.с. 8).

Таким чином, зазначене дерево було аварійним згідно з п. 9.1.12. Правил та підлягало видаленню балансоутримувачем відповідно до п. 7 Порядку видалення дерев, кущів, газонів і квітників у населених пунктах, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1045 від 01.08.2006 року, чого відповідачем зроблено не було.

Згідно з довідкою Українського гідрометеорологічного центру від 30.11.2015 року за №01-20/1227 (а.с.112) за оперативними даними метеорологічної станції Київ погодні умови 16.04.2015 року були такими: з 9 до 12 години сила вітру становила 5 м/с, з 11 години 50 хвилин до 14 години 14 хвилин вітер посилювався до 17 м/с.

Згідно із шкалою Бофорта вітер силою 12,5 - 15,2 м/с може коливати невеликі стовбури дерев, а при вітрі силою 15,3 - 18,2 м/с можуть ламатися гілки дерев.

16.04.2015 року були зламані два дерева, середина одного з яких є трухлявою.

Відповідно до частин першої та другої ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Як вбачається зі змісту статей 22, 1166 ЦК, відповідальність за завдану шкоду може наставати лише за наявності підстав, до яких законодавець відносить наявність шкоди, протиправну поведінку заподіювача шкоди, причинний зв'язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача та вину. За відсутності хоча б одного їх цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.

Встановивши, що відповідачем не було виконано обов'язки по догляду за зеленими насадженнями, внаслідок чого аварійне дерево впало на автомобіль позивача і пошкодило його, суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для задоволення позову в частині відшкодування майнової шкоди.

Оскільки витрати на проведення експертного дослідження підтверджені позивачем належними допустимими доказами, суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку про задоволення позову в цій частині.

Доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції не враховано, що відповідно до акту № 131-А обстеження зелених насаджень, що підлягають видаленню від 02.04.2015 року дерево (клен сріблястий діаметром 60 см) по вул. Ярославській, 36/38 в м. Києві, як таке що має ознаки аварійності та підлягає видаленню до даного акту не увійшло є безпідставними, оскільки зазначений акт свідчить лише про часткове обстеження окремих елементів благоустрою, й згідно з цим актом дерева по вул. Ярославській, 36/38 в м. Києві не обстежувались.

Доводи апеляційної скарги про те, що судом першої інстанції не враховано, що падіння дерева сталося внаслідок сильних поривів вітру швидкістю 15 - 24 м/с, що вважається небезпечним явищем є також безпідставними, оскільки згідно з довідкою Українського гідрометеорологічного центру від 30.11.2015 року за №01-20/1227 (а.с.112) за оперативними даними метеорологічної станції Київ погодні умови 16.04.2015 року були такими: з 9 до 12 години сила вітру становила 5 м/с, з 11 години 50 хвилин до 14 години 14 хвилин вітер посилювався до 17 м/с.

Згідно із шкалою Бофорта вітер силою 12,5 - 15,2 м/с може коливати невеликі стовбури дерев, а при вітрі силою 15,3 - 18,2 м/с можуть ламатися гілки дерев.

16.04.2015 року були зламані два дерева, середина одного з яких є трухлявою.

Доводи апелянта про те, що суд першої інстанціїфактично не вдавався до оцінки доказів у даній справі та не здійснював аналізу фактичних обставин справи, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки суд першої інстанції дотримався встановленого ст.212 ЦПК України принципу оцінки доказів, відповідно до якого, суд на підставі всебічного, повного й об'єктивного розгляду обставин справи аналізує і оцінює докази як кожен окремо, так і в їх сукупності, у взаємозв'язку, в єдності і протиріччі, і ця оцінка повинна спрямовуватися на встановлення достовірності чи відсутності обставин, які обґрунтовують доводи і заперечення сторін, та дав їм належну оцінку.

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 303 ЦПК України апеляційний суд досліджує лише ті докази, які судом першої інстанції були досліджені з порушенням встановленого порядку або у дослідженні яких неправомірно було відмовлено, а також нові докази, неподання яких до суду першої інстанції було зумовлено поважними причинами.

Разом з цим, зазначені вище доводи апеляційної скарги зводяться до переоцінки доказів, що не передбачено ст. 303 ЦПК України.

Відповідачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження відсутності його вини у заподіяні майнової шкоди позивачу. Зазначені доводи апеляційної скарги також були предметом розгляду суду першої інстанції та отримали належну правову оцінку.

Щодо оскарження рішення суду першої інстанцій в частині відшкодування моральної шкоди слід зазначити.

Положеннями ст. 23 ЦК України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.

Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Згідно з п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» (із змінами, внесеними згідно з Постановою Пленуму Верховного суду № 5 від 25 травня 2001 року) розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Враховуючи обставини справи, зважаючи на принцип розумності, виваженості та справедливості, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для відшкодування моральної шкоди у сумі 1 000 грн, оскільки така сума грошових коштів є достатньою для компенсації моральних страждань позивача.

Доводи апеляційної скарги про відсутність правових підстав для відшкодування моральної шкоди є безпідставними, оскільки у зв'язку із пошкодженням майна позивач нервував, хвилювався, відчував незручності через неможливість користуватися автомобілем, змушений був змінювати свої плани, був порушений його звичний ритм життя.

Інші доводи апеляційної скарги про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права висновків судді першої інстанції не спростовують і не можуть бути підставою для скасування ухвали судді першої інстанції.

Згідно зі ст. 60 ЦПК Україникожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом першої інстанції з достатньою повнотою з'ясовано обставини справи, зібраним доказам дано належну оцінку, правильно застосовано норми матеріального та процесуального права.

Викладені у рішенні висновки відповідають обставинам справи та зібраним доказам й доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, при цьому, не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Отже, з огляду на вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку про відхилення апеляційної скарги та залишення рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині без змін.

Керуючись ст.ст. 303,304, 307,308, 313-315,317 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Комунального підприємства з утримання зелених насаджень Подільського району м. Києва, подану його представником Лисенком Микитою Володимировичем, відхилити.

Заочне рішення Подільського районного суду м. Києва від 06 липня 2016 року в частині задоволення позову залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 20 днів до Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до вказаного суду.

Головуючий

Судді