Ухвала суду № 67284886, 15.06.2017, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 752/16029/15-ц № апеляційного провадження: №06.68/15/2017 Головуючий у суді першої інстанції: Даниленко В.В. Доповідач у суді апеляційної інстанції: Білич І.М. У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 червня 2017 року колегія суддів судової палати по розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі

головуючого: судді Білич І.М

суддів Болотова Є.В., Поліщук Н.В.,

при секретарі Горбачовій І.В.

розглянувши в відкритому судовому засіданні заяву представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_5, поданого представником ОСОБА_6 до ОСОБА_3, треті особи: ОСОБА_7, Приватне акціонерне товариства «Лафорт» в особі ліквідатора - арбітражного керуючого Дяченка Сергія Володимировича про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

в с т а н о в и л а :

Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 13 липня 2016 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 - 88 365,70 гривень на відшкодування матеріальної шкоди, 1000 гривень на відшкодування моральної шкоди. Вирішено питання розподілу судових витрат.

Рішенням Апеляційного суду м. Києва від 2 листопада 2016 року рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 13 липня 2016 року змінено в частині стягнення майнової шкоди, шляхом зменшення розміру майнової шкоди з 88 365,70 гривень до 72 388,86 гривень. У решті рішення залишено без змін.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 3 квітня 2017 року рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 13 липня 2016 року в незміненій при апеляційному перегляді частині та рішення Апеляційного суду м. Києва від 2 листопада 2016 року залишено без змін.

У грудні 2016 року представник ОСОБА_3 - ОСОБА_4 подав заяву про ухвалення додаткового рішення, а саме вирішення питання розподілу судових витрат в порядку ст. 88 ЦПК України.

Учасники судового розгляду про розгляд заяви повідомлялися належним чином у встановленому законом порядку. В судове засідання не з'явилися, поважність причин своєї неявки суду не повідомили (а.с.192-196).

Колегія суддів вважає за можливе розглянути справу у їх відсутність в силу вимог ст. 305 ЦПК України.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи поданої заяви, колегія суддів вважає, що заява не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 220 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою осіб, які беруть участь у справі, чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної суми грошових коштів, які підлягають стягненню, майно, яке підлягає передачі, або які дії треба виконати; суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених ст. 367 цього Кодексу; судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до роз'яснень викладених в п.21 постанови Пленуму Верховного Суду України № 12 від 24 жовтня 2008 року «Про судову практику розгляду цивільних справ в апеляційному порядку» апеляційний суд має право ухвалити додаткове рішення за заявою особи, яка бере участь у справі, або з власної ініціативи в разі, якщо він скасував рішення суду першої інстанції та ухвалив нове рішення чи змінив його за наявності підстав, передбачених статтею 220 ЦПК України.

Представник при зверненні до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення вказував на те, що апеляційним судом при ухваленні рішення від 2 листопада 2016 року не було вирішено питання розподілу судових витрат за правилами ст. 88 ЦПК України.

Справа у порядку ст. 11-1 ЦПК України була передана колегії суддів під головуванням судді Білич І.М.

Відповідно до п. 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року «Про судове рішення у цивільній справі», додаткове рішення може бути ухвалено лише у випадках і за умов, передбачених статтею 220 ЦПК; воно не може змінити суті основного рішення або містити в собі висновки про права та обов'язки осіб, які не брали участі у справі, чи вирішувати вимоги, не досліджені в судовому засіданні. Додаткове рішення може ухвалити лише той склад суду, що ухвалив рішення в даній справі. В іншому разі особа має право звернутися до суду з тими ж вимогами на загальних підставах. При порушенні питання про ухвалення додаткового рішення з інших підстав суд ухвалою відмовляє в задоволенні заяви.

Беручи до уваги те, що рішення Апеляційного суду м. Києва від 2 листопада 2016 року ухвалювалося у складі суддів - головуючого Слободянюк С.В.(на час звернення з заявою прийнято відставку судді), суддів: Лапчевської О.В., Кравець В.А. то колегія суддів у складі головуючого - судді Білич І.М., суддів: Болотов Є.В., Поліщук Н.В. законодавчо позбавлена можливості вирішити питання щодо розподілу судових витрат у межах розгляду даної справи шляхом постановлення у справі додаткового рішення.

Керуючись ст.ст. 220, 303, 304, 307, 315, 317 ЦПК України,колегія суддів,-

у х в а л и л а :

Заяву представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 про ухвалення додаткового рішення залишити без задоволення.

Роз'яснивши заявнику його право на звернення до суду з тими ж самими вимогами на загальних підставах.

Ухвала набирає чинності з моменту проголошення. Може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий: Судді: